Урок із зарубіжної літератури для 10 класу на тему: "Школа «чистого мистецтва» в російській поезії. Лірика Ф.І. Тютчева й А.А. Фета (огляд). Художня довершеність творів"

Конспект онлайн-уроку зарубіжної літератури у 10-А класі

Учитель: Ковальчук М.М.

Тема уроку. Школа «чистого мистецтва» в російській поезії. Лірика Ф.І. Тютчева й А.А. Фета (огляд). Художня довершеність творів.

Мета уроку – формувати компетентності:

• предметні (знання основних тем лірики Ф.І. Тютчева та А.А. Фета, визначення в них засобів художньої виразності, жанрових ознак, виявлення особливостей індивідуального стилю митців, українських перекладачів прочитаних творів);
• ключові (спілкування державною мовою – уміння усно висловлювати власну думку, почуття стосовно творів; спілкування іноземною мовою (російською) – читання та розуміння оригінальних текстів, порівняння оригіналу та перекладу; інформаційно-цифрова – використання різних цифрових технологій для розширення уявлень про творчість поетів; обізнаність та самовираження у сфері культури – розгляд творів на тлі історико-літературного процесу, у зв’язках з історією культури; екологічна грамотність і здорове життя – визначення ставлення поетів до природи).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Обладнання: презентація PowerPoint, аудіозаписи, платформа Google Meet

Змістові лінії:

ТЛ:  школа «чистого мистецтва», психологізм,   

ЛК: утілення образів літературних творів у різних видах мистецтва.

УС: майстерність українських перекладачів ліричних творів.

ЕК: зіставлення оригіналів і перекладів. 

МЗ: історія, мистецтво.

Епіграф

Краса врятує світ (Ф.М. Достоєвський)

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Вступне слово учителя.

ІІ. Оголошення теми уроку.

Асоціативна хвилинка:

• Формулювання теми та мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Робота з епіграфом.
2. Слово учителя про соціально-політичні умови розвитку Російської імперії та тенденції розвитку російської літератури др. пол. ХІХ ст.:

• «некрасовська школа» (революційно-демократична) (Представники – М.Некрасов, М.Добролюбов, Д.Писарев, М.Салтиков-Щедрін та ін. – вважали, що мистецтво має відображати гострі соціальні та політичні проблеми);
• школа «чистого мистецтва» (Представники – А.Фет, Ф.Тютчев, А.Григор’єв, А.Майков, Я.Полонський та ін. – вважали, що сутність мистецтва – слугувати красі, виявляти її в різних формах та утверджувати її пріоритет у світі. Мистецтво як вияв краси зцілює людську душу й одухотворяє світ. «Краса врятує світ», – стверджував М.Ф.Достоєвський.

ІV. Робота над темою уроку.

«Поетичний калейдоскоп»

Завдання для учнів:

Читати, слухати, аналізувати вірші, заповнювати таблицю

1. Виразне читання вірша Ф. Тютчева «Іще горять в душі бажання…» в перекладі М. Рильського та в оригіналі.

• Які емоції переживає ліричний герой і ми, коли слухали поезію? (сум, туга за коханою)
• Такі емоції він переживає постійно? (Це особливість поезії Тютчева як представника «чистого мистецтва» - передавання летючого настрою поета).
• Які думки і почуття викликає вірш?
• Чи вдалося Рильському передати всю глибину страждань ліричного героя?
• До якої групи творів за своєю ідейно-тематичною класифікацією він відноситься?

2. Виразне читання вірша А. Фета «Я тебе ничего не скажу…»

• Про що цей вірш?
• Яке кохання у ліричного героя Фета? (ніжне, тепле, світле)
• Чи пов'язаний цей твір з суспільним життям? Чи можна, читаючи його, зрозуміти соціальний стан ліричного героя або час написання поезії? (мистецтво не пов’язане з життям)

3. Виразне читання вірша А.Фета «Шепот, робкое дыханье…»

• Якій темі присвячено цей вірш?
• У чому полягає особливість цієї поезії? (поезія натяків, здогадок, замовчувань)

4. Порівняння поезії А.Фета «Шепот, робкое дыханье…» з картинами імпресіоністів під звучання романсу (муз. М. Римського-Корсакова у виконанні А. Солов’яненка) (музикальність, імпресіонізм в поезії).
5. Виразне читання вірша Ф. Тютчева «Весенняя гроза» в оригіналі і в перекладі М. Рильського.

• Тема вірша?
• Що сприяє у створенні образу грози?
• Чи використовує перекладач звукопис?
• Якою показана гроза в поезії?
• Як ви думаєте, якого віку ліричний герой?

6. Виразне читання вірша А.Фета «Я пришел к тебе с приветом…» в оригіналі і в перекладі М. Вороного.

• Якою є тема твору? (тема природи тісно переплелась з темою кохання, тема поетичної творчості)
• Якою змальована природа? (природа оживає)
• Що можна сказати про настрій вірша?

7. До шедеврів філософської лірики Ф.Тютчева належить вірш Ф.Тютчева «Silentium!» .у перекладі  латини ця назва означає «Мовчання»

Слухання аудіо запису вірша Ф.Тютчева «Silentium!» у виконанні актора В. Ланового.

• Якою є тема цього вірша? (тема поета і поезії та тема кохання)
• Яку проблему намагається розв’язати автор у творі? (Чи все підвладне мовному оформленню і вираженню?) Чи можна дати однозначну відповідь на це запитання? (це цікавило багатьох поетів, філософів – філософські пошуки)
• Яке значення має звертання до природи? (психологічний паралелізм, людина і природа живуть за одними законами)
• Який рядок, на вашу думку є головним? («Мысль изречённая есть ложь»)

V. Підсумки уроку.

1. Робота з таблицею.

2.Слово вчителя.

 - Ми сьогодні познайомилися з декількома творами російських поетів школи «чистого мистецтва».

 - Охарактеризуйте їх одним словом, з яким у вас асоціюється сьогоднішня поезія. (музикальність, любов, природа, почуття, краса…)

               Демонстрація асоціативних колажів «Поезія Ф.Тютчева і А.Фета» (випереджувальне індивідуальне завдання)

 - Який настрій створюють вірші Тютчева, Фета? (ліричний, спокійний, задумливий…)

 - Чи змінився ваш настрій порівняно з початком уроку?

 - Чи погоджуєтеся ви з висловлюванням Ф.Достоєвського, що «Краса врятує світ»?

VІ. Домашнє завдання

• Опрацювати матеріал підручника (ст. 55 – 60).
• Вивчити напам’ять вірш Ф.Тютчева чи А.Фета (на вибір).
• За бажанням – написати свою імпресіоністичну замальовку (наслідування А. Фету «Шепот, робкое дыханье…»)

VІІ. Рефлексія

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

• Продовжте речення: «Найцікавішим для мене сьогодні було…»