Урок із зарубіжної літератури у 8 класі за темою: «Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві"

Комунальний заклад «Харківський ліцей № 119

Харківської міської ради»

 

 

 

 

 

Урок

 із зарубіжної літератури

у 8 класі  за темою:

«Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві.                                               Есхіл (бл.525-бл.456 рр.). Трагедія «Прометей закутий»»

 

 

Вчитель:  Савіна Ю.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

____________ Урок № 15

 

 

 

Тема: Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві. Есхіл (бл.525-бл.456 рр. до н.е.). Трагедія «Прометей закутий»     

                                                                          

 

Мета:  

навчальна: познайомити учнів із виникненням театру у Давній Греції, його характерними особливостями, роллю в античному суспільстві; розглянути провідні жанри та їх представників; розкрити значення творчості Есхіла для розвитку європейської драми і театру;  познайомити  учнів із трагедією Есхіла «Прометей закутий» (утіленням міфу про Прометея у творі);

розвиваюча: розвивати  предметні компетентності (покращувати вміння розповідати про літературні процеси певної доби, основні факти життя і творчості авторів,  виразно читати, переказувати та інтерпретувати художній текст, аналізувати та  порівнювати міфологічні образи з їхнім утіленням у літературному творі); поповнювати словниковий запас; розвивати пам’ять та образне мислення, творчі здібності;

виховна: сприяти розвитку ключових  компетентностей ( висловлювати судження роль мистецтва в житті людини, про цінність життя, гармонійну красу людини, усвідомлювати взаємозв’язок між ухваленим рішенням та його наслідками); виховувати рішучість, силу волі, сміливість, гуманізм.

Обладнання: підручник Є. Волощук, презентація, ілюстрації за темою, повний текст трагедії  Есхіла «Прометей закутий», відео-монолог артистки   Т. Дороніної «Чи любите  ви  театр?», карта Стародавньої Греції, смайлики, на, малюнок театру.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, урок- заочна екскурсія.

 

 

Епіграфи:

Весь світ – театр, і люди в нім – актори.

 

В. Шекспір

 

Театр повчає так, як цього не зробити товстій  книзі.

 

Вольтер

 

 

 

 

 

Хід уроку

 

І. Оргмомент  

 

 

Перегляд відео «Монолог артистки Т. Дороніної «Чи любите ви театр?»

(2 хв.)

 

ІІ. Етап орієнтації

 

Слово вчителя (запитання до учнів): 

- Які асоціації виникають у вас, коли говоримо про театр?  (Гронування: театр – Яскравий, дієвий, повчає, очищує душу, сприяє відпочинку, музичний, дитячий, сцена, прем’єра)

-  Хто з вас був у театрі? В якому? Де? Що ви знаєте про театр?

- Які ви знаєте види театру? (Відповіді учнів: «Види театру: драматичний, ляльковий, музичний»)

-  Чи любите ви театр?

  (Учні висловлюють свої думки.) (2 хв.)

 

ІІІ. Мотивація

 

Слово вчителя:

Стародавня Греція — це батьківщина європейського театру. Історія давньогрецького театру охоплює майже тисячоліття (з VI  ст. до н.е. до            V-VI ст. н.е). Спочатку це був яскравий період в історії грецьких міст-полісів, жителі яких не лише відчули себе повноправними громадянами, а й збагнули свою відповідальність за долю країни. Це була «золота доба», коли створювалися і розвивалися жанри трагедії і комедії. Пізніше, в період римських завоювань, виникають нові жанри, але театр не занепадає і продовжує свій розвиток.

Сьогодні ми з вами здійснимо віртуальну подорож, за словами В.Бєлінського, «…в справжній храм мистецтва» - театр. Але наша екскурсія незвичайна. Адже наша  уява віднесе нас до витоків театрального мистецтва – античного театру. 

(Запис теми, епіграфів уроку – (2 хв.)

 

ІV. Актуалізація опорних знань

Вчитель пропонує пограти в гру «Сходинки до Олімпу».

Мета гри – пригадати основні поняття, опрацьовані на попередніх уроках та  необхідних для вивчення нової теми.

 

 

Дидактична інтерактивна гра «Сходинки до Олімпу»  

1. Як називають рід літератури, у якому життя зображено не через авторську оповідь, а через діалоги та вчинки дійових осіб? (Драма)

2. Хто  з богів був кульгавим? (Гефест)

3. Один із олімпійських богів, покровитель музики, віщування і лікування, син Зевса й Лето, брат Артеміди. (Аполлон)

4. Яка з епох розвитку літератури є найдавнішою? (Античність)

5. Титан, який викрав з Олімпу вогонь і передав його людям. (Прометей)

6. Один з найпопулярніших богів Давньої Греції, бог рослинності, родючості, вологи, покровитель виноградарства й виноробства. (Діоніс)

7. Дев’ять богинь-сестер, що уособлювали поетичне й музичне натхнення, були покровительками мистецтв і наук. (Музи)

8. Кого греки  вважали  верховним  богом?  (Зевса)

9. Богиня мудрості у греків.(Афіна)

10. Душевна розрядка, очищення, яке відчуває читач або глядач, співпереживаючи з героями художнього твору. (Катарсис)

11. Муза-покровителька трагедії. (Мельпомена)

(2 хв.)

 

1

д

р

а

м

а

2

Г

е

ф

е

с

т

3

А

п

о

л

л

о

н

4

а

н

т

и

ч

н

і

с

т

ь

5

п

р

о

м

е

т

е

й

6

Д

і

о

н

і

с

7

м

у

з

и

8

З

е

в

с

9

А

ф

і

н

а

10

к

а

т

а

р

с

и

с

 

V. Робота над новою темою

Заочна подорож

 

 

1.     Зупинка «Історико-географічна»

Вчитель:

•          Німецький  філософ Ф.Шлегель  радив: «Вивчення греків і римлян – це школа великого, шляхетного, доброго і прекрасного…Внутрішньо засвой її собі». Тож кожен, хто поважає себе, повинен мати елементарні знання про країну, в яку пролягає цей шлях. Пригадаємо,  що нам відомо про Стародавню Грецію.

Повідомлення 1 учня-екскурсовода:

•          Старода́вня Гре́ція — цивілізація в історії Греції, яка існувала на Балканському півострові від III тис. до н. е. до початку Середньовіччя бл. 600 р. нашої ери. Найбільший її розквіт припав на класичний період V-IV ст. до н. е, який позначився численними суспільно-політичними та культурними досягненнями. Він почався з відсічі Афін перському вторгненню і продовжився завоюваннями Олександра Македонського та елліністичним періодом.

Давньогрецька культура справила великий вплив на Римську імперію, яка поширила чимало її елементів територією Європи та басейну Середземного моря. Досягнення культури класичного періоду, перш за все філософія, вважаються основою Західної цивілізації. У цей період отримали початок або досягли розквіту також демократія, медицина, література і театр, музика, історія, наука і технології, скульптура, архітектура, спорт (Олімпійські ігри). До культурної спадщини Стародавньої Греції зверталися багато поколінь жителів Заходу.

(2 хв.)

 

 

2.     Зупинка «Святкова»

 Розповідь 2 учня - «екскурсовода» про зародження святкових театралізованих процесій на честь бога Діоніса:

•          Розвинувся давньогрецький театр із ритуальної вистави, дійства на честь бога Діоніса, бога веселощів і вина. Ритуал зазвичай супроводжувався хороводами, танцями і дифірамбами (жанр давньогрецької хорової лірики). Змістом цих пісень було сказання про пригоди Діоніса. Виконавці  танцями і мімікою відтворювали це сказання. Учасники ритуалу надягали на себе маски з цапиними бородами і рогами, зображуючи супутників Діоніса – сатирів. Ритуальна вистава відбувалася під час діонісій (свят на честь бога Діоніса, які проводилися двічі на рік – навесні і восени). Такі вистави і є попередниками давньогрецького театру. Після ритуалу влаштовували ходу з іграми й танцями. Цікаво, що жарти, на думку давніх греків, любив бог Діоніс. Під час цих веселощів ставилися комічно-побутові сценки. (1 хв.)

 

 

3.     Зупинка «Архітектурна»

Слово вчителя:

•            (Записати) Теа́тр (від грец.θέατρον — місце видовища) — вид сценічного мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами, а також установа, що здійснює сценічні вистави певним колективом артистів, і приміщення, будинок, у якому відбуваються вистави. 

Театр як мистецтво називають також театральним мистецтвом, а науку, що вивчає теорію та практику театрального мистецтва, - театрознавство.   

(Під час розповіді замалювати в зошити основні частини давньогрецького театру)     

 

Розповідь 3 учня-екскурсовода:

•        У Греції  перший кам’яний театр – театр Діоніса – був побудований в Афінах. Народний характер античного театру визначав особливості його організації і будови. Він споруджувався на відкритому повітрі і складався з трьох частин: оркестри, театрона і скени. Найдавнішою із цих частин є орхестра – круглий майданчик, на якому був встановлений жертовник Діонісу, а також виступали хор і актори. Спочатку глядачі вільно розміщувалися навколо оркестри. Пізніше з’явилися особливі місця для публіки, розташовані на схилах прилеглих пагорбів і гір. Їх назвали  «театрон».

Античний театр вміщував величезну кількість глядачів (афінський , наприклад, - до 17 тис. осіб). Скена, що спочатку була призначена тільки для переодягання і виходів акторів, розташовувалася ззовні кола орхестри, а пізніше стала будуватися ближче до неї. Передня стіна скени – параскеній -  мала зазвичай вигляд колонади, зображуючи фасад храму або палацу. Декорацій спочатку не було.

Між скеною й місцями для глядачів були проходи – пароди, через які заступали на орхестру хор і актори.

 

 

Розповідь 4 учня-екскурсовода:

•   Історики та археологи Технологічного інституту американського штату Джорджія, що займалися розкопками в місті Епідавр, наблизилися до розгадки неповторного акустичного ефекту давньогрецького театру. Унікальність системи полягає в тому, що глядачі останніх рядів чують навіть шепіт акторів так само добре, як і люди, що сидять просто перед сценою. Порівнюючи різні джерела, учені зрозуміли, що такий ефект створюють виготовлені з вапняку «крісла» для глядачів і розташування їхніх рядів.

Сидіння відіграють роль своєрідного фільтру, який «зрізає» низькочастотні акустичні коливання і глушить фоновий шум глядацького залу, а ряди «крісел» відображають високочастотні акустичні коливання у напрямі аудиторії і підсилюють ефект.

Від початку 50-х років ХХ ст.. в античному театрі Епідавра щороку проводять фестивалі, у яких беруть участь найзнаменитіші виконавці всього світу. Цей найбільший з античних театрів, що зберігся, використовується в літні місяці за своїм призначенням і сьогодні.        (5 хв.)

 

 

4.     Зупинка «Організаторська»

Розповідь 5 учня-екскурсовода:

•        Організатором театральних змагань була держава. Здебільшого це були ареопаг (вищий судовий і урядовий контролюючий орган Давніх Афін) і архонт («начальник, правитель»). Театр намагалися використовувати як пропаганду демократії. І щоб мати свій вплив на всіх вільних громадян, вони бідним громадянам давали особливі театральні гроші (феорік).

Театральні вистави відбувалися під час Діонісійських свят у формі змагання між драматургами. У них брали участь три драматичних і три комічних поети. Кожен з трагіків виступав з тетралогією (зібранням 4 творів), до якої входили три трагедії, пов’язані спільним сюжетом, і одна драма сатирів. Змагання тривало три дні. Зранку показували три трагедії і драму сатирів, а ввечері – одну комедію.

Судили на змаганнях особливі виборні особи. Для драматургів-переможців існувало три нагороди: І, ІІ і ІІІ місця. Драматург отримував від держави гонорар та вінок із плюща.

Хореги, які готували хор для драматургів-переможців, мали право спорудити пам’ятник на честь творчої перемоги, на якому писали час вистави, ім’я драматурга, назву п’єси, ім’я хорега. Результати змагань записували ще до дидаскалій – протоколів, які зберігали у державному архіві Афін.

 

Доповнення 6 учня-екскурсовода:

•        Публіка була надзвичайно вимогливою й імпульсивною. Задоволена видовищем, вона висловлювала свої емоції і почуття бурхливими оплесками, а якщо п’єса не подобалася, мала право припинити гру і вимагати виконання нової п’єси. Оцінка глядачів набувала  великого значення для успіху вистави.

Як і інші види мистецтва, театр спирався на міфологію – родючий грунт та арсенал усієї елліністичної культури. У міфічних образах грецької трагедії відбилася героїчна боротьба народу із зовнішніми ворогами, боротьба за політичну рівність і соціальну справедливість.

( 2 хв.)

 

 

5.     Зупинка «Теоретична»

Слово вчителя:

•          На попередній зупинці було вжито два нових терміни: трагедія і комедія. Для їх розуміння відкрийте підручник на с. 89, знайдіть літературну довідку і прочитайте визначення (читає учень вголос). Випишіть у зошити ці визначення. (Трагедія – драматичний твір, який ґрунтується на гострому конфлікті особистості із суспільством, оточенням і найчастіше закінчується загибеллю героя. Комедія – драматичний твір, що має на меті висміяти душевні вади й вчинки героїв, ситуації, у які вони потрапляють, негативні явища суспільного життя тощо.)   (2 хв.)
•          Як виникли назви цих жанрів? Про це ми можемо знайти цікаві подробиці у рубриці «Коментар філолога»  на с. 89.
•          А що ж означає термін  «драма сатирів»?  Знайдіть, прочитайте й випишіть особливості цього жанру з підручника, с. 90.(Драма сатирів – жартівлива трагедія. Міфологічний сюжет поєднувався з розважальним характером зображення. Актори були одягнені в цапині шкури.) (2 хв.)
•          Перерв, або, по-сучасному, антрактів, у давньогрецькому театрі не було.  Поділ п’єс на дії вперше з’явився у римлян.  Але я вам пропоную зробити невеликий антракт, щоб ви трохи відпочили, а також роздивилися ілюстрації до уроку, неначе побували в фойє сучасного театру. Та будьте уважні: коли ви почуєте три дзвінка, вам треба буде швидко зайняти свої місця, і ми продовжимо нашу подорож.    (Звучить спокійна музика, учні можуть підійти до дошки або просто постояти біля парти; через 1 хв. Вчитель дає три дзвінка, і урок продовжується.)

 

 

6.     Зупинка «Акторська»

Розповідь  7 учня –«екскурсовода»:

Слово «актор» - латинського походження, що означає «діяч». У театральній культурі воно з’явилося пізніше. А головною дійовою особою давньогрецької трагедії  був хор.  Хореги, заможні громадяни  на власні кошти організовували хор для драматичних змагань. Виконання обов’язків хорега і участь у драматичному хорі  було справою почесною. Очолював хор заспівувач – корифей. В трагедії хор – колективний герой, виразник громадської думки. З хору виділяли одного актора,  відповідача. Спочатку актор був один (у трагедіях Феспіда, якого вважають першим драматургом). Актор звертався до хору із запитаннями, відповідав на його запитання, зображав різних персонажів. І хоча спочатку головну роль в трагедіях грав хор, згодом саме актор став носієм дії.

 

Розповідь 8 учня-екскурсовода:

Другого актора вводить у дію Есхіл, і це робить сюжет твору динамічнішим і напруженішим. Згодом у змагання з Есхілом вступив Софокл, котрий хотів захопити глядачів гостротою дії. А Евріпід дивився на міф із позиції сучасного суспільства, тому переживання його героїв були наближені до публіки. До того ж монологи персонажів Евріпіда супроводжувалися музикою, що посилювало враження від сказаного.  Есхіл, Софокл і Евріпід вважали, що драматург має бути наділений даром співчуття. Цей дар був притаманний кожному з них. До речі, саме з іменами цих трьох афінських драматургів – Есхіла, Софокла і Евріпіда -  пов’язаний розквіт давньогрецької трагедії (V – VI ст. до н.е.). (Записати імена видатних драматургів.)

Актори  носили маски, котурни (спеціальне взуття на високих  дерев’яних підошвах) і довгі плащі. Усе повинно було надати акторові високий зріст і велич, уподібнити його богові чи героєві, яких він зображував.

Кількість акторів не перевищувала трьох, хоча кожен із них виконував кілька ролей. Жінки не могли бути акторами, тому й жіночі ролі грали чоловіки. (2 хв.)

 

 

Слово вчителя:

Отже, ми вже багато цікавого дізналися про особливості театру у Стародавній Греції, тож саме час познайомитися з драматургом, якого вважали батьком трагедії. Зустрічайте нашого кореспондента і одного з найкращих драматургів античності – Есхіла.

 

 

7.                 Зупинка «Біографічна»  Інтерв’ю з драматургом:

Кор.: Вітаю Вас у нашій студії!

Есхіл: Доброго дня всім! Дуже радий зустрітися з шанувальниками театрального мистецтва!

Кор.: Розкажіть, будь ласка, трохи про себе.

Есхіл: Я народився 525 року до н.е. в сусідньому з Афінами містечку Елевсіні. Мого батька звали Евфоріон. Він належав  до стародавньої афінської аристократії, евпатридів.

Кор.: Відомо, що ви брали участь у битвах…

Есхіл: Так, я воював з персами у Марафонській битві 490 року до н.е., а також при Саламіні 480 року до н.е. Розповідь про ці події є в моєму творі «Перси».

Кор.: Так, кажуть, що ви були мужнім воїном! Але ваша світова слава пов'язана саме зі служінням музі трагедійного мистецтва - Мельпомені.  Як починався ваш шлях до театру?

Есхіл: Писати я почав у 20 років. Вперше  зі своїми творами  виступив 500 року до н.е., але так склалося, що лише через 16 років Фортуна всміхнулася мені – і я переміг у традиційних змаганнях драматургів на Великі Діонісії у 484 році до н.е..

Кор.: І Фортуна не залишала вас 12 років!

Есхіл: Я радий, що глядачі оцінили мій творчий доробок. Всього мною написано близько 80 творів. За жанром це трагедії та сатиричні драми.

Кор.: Але, на жаль, не всі твори дійшли до сучасного глядача.

Есхіл: Так. Серед тих, що збереглися, - «Перси», «Прометей закутий», «Семеро проти Фів», «Благальниці» і трилогія «Орестея».

Кор.: Що ви брали за основу для своїх творів?

Есхіл: У «Персах», як вже згадувалося, я осмислив історичне значення перемоги греків над персами і уславив патріотизм і мужність волелюбного народу. В інших трагедіях я звертався до міфічних сюжетів, але таких, які б торкалися проблем сучасності й виховували громадянина своєї держави.

Кор.: До речі, у трагедії «Прометей закутий», написаній 469 року до н.е.,  ви звертаєтесь до образу Прометея. Чому?

Есхіл: Прометей для мене – це перший богоборець і тираноборець. Він  є прикладом незламності,   вірності  ідеї служіння людям, і я хотів возвеличити образ несхитного титана й показав його перемогу над, здавалося б, непереможною силою Зевса.

Кор.: Що є новаторським у ваших драмах?

Есхіл: Оскільки дія в трагедії розігрувалася між хором, який складався з 12 або 15 хоревтів, тобто співаків, на чолі з корифеєм (заспівувачем) і актором (протагоністом), який спочатку був один, я  ввів другого актора , що певною мірою обмежило хор і зробило розвиток дії більш напруженим і динамічним. А пісні хору, що перепліталися з епізодами, утворювали  величне тло  і  передавали  безпосереднє відчуття трагічної ситуації. Я спробував  вжити нових виразних засобів – так з’явилися описи, діалог у формі коротких питань і відповідей, сценічні паузи  для створення відповідного настрою, навіть технічні засоби. Велику роль  відігравали музичні елементи, хорові і сольні партії.

Кор.: Відомо також, що Ви удосконалили акторський склад і урізноманітнили маски. А екзотичні костюми акторів у «Благальницях» і «Персах»,  описи іноземних звичаїв свідчать про Ваш інтерес  до варварського світу, чи не так?

Есхіл: Звичайно. Я також запровадив  типову для давньогрецької трагедії форму трилогії  - три сюжетно пов'язані між собою трагічні події, обов'язково почерпнуті з міфології. Але всього й не пригадаєш!

Кор.: Так, Вас недаремно назвали батьком трагедії! Дякую Вам за цікаву розповідь.

Есхіл: Дякую і Вам.

Кор.: До зустрічей на сцені!  (5-6 хв.)

 

 

8.                 Зупинка «Літературна»

а) Розповідь 9 учня-екскурсовода про структуру трагедії  Есхіла «Прометей закутий»:

•                      Драма часів Есхіла відрізнялася від сучасної. Кожна вистава починалася з прологу – зав’язки дії. Далі йшов парод – пісня, яку виконував хор , вступаючи на орхестру в супроводі флейтиста. При цьому рух хору в один бік супроводжувався строфою, а в інший – антистрофою.  Після парода епісодії – діалогові частини, які виконували актори – чергувалися зі стасимами – піснями хору. Остання частина трагедії – заключний стасим і вихід акторів і хору – мала назву ексод. Отже, хорові пісні ділили трагедію на частини, що в сучасній драматургії називаються актами. Оскільки хор постійно знаходився на сцені, а декорацій тоді ще не було, у давньогрецькій трагедії використовували принцип єдності часу, місця і дії, тобто всі події мали відбуватися в одному місці й в один час. Про події, які виходили за межі цього часу і простору, розповідали так звані вісники. До речі, Евріпід вигадав оригінальну розв’язку для трагедії – dues ex machina  («бог із машини», який вирішував усі конфлікти). (Записати структуру трагедії.)

3.                 хв.)

 

 

б) Робота над текстом трагедії «Прометей закутий» :

Слово вчителя:

- Ми також спробуємо себе у ролі античних акторів і прочитаємо за ролями пролог до трагедії Есхіла «Прометей закутий» у перекладі Бориса Тена, щоб наочно зрозуміти структуру і принцип єдності часу, місця і дії.

Читання за ролями прологу за підручником: с. 97 – 99. Ролі: Гефест, Влада, Прометей. Ремарки – від автора.

4.     хв.)

Бесіда з учнями про прочитане:

- Де відбуваються описані події? (В горах)

- Що відбувається тут? (За наказом Зевса його слуги Влада і Сила  приводять Прометея до скелі, а Гефест змушений прикувати його, хоча сам страждає від цього, адже співчуває Прометеєві.)

- Як зображені події перегукуються з міфом про Прометея? (Це не початок міфу, а вже наслідки вчинку Прометея: він має бути покараний за викрадення вогню для людей, але титан мужньо переносить це випробування долі.)

- Вдома ви дочитаєте трагедію, і ми продовжимо аналіз тексту та образної системи.

 (2 хв.)

 

 

VІ.  Узагальнення. Підсумок  уроку (3 хв.)

1) Складання грона «Давньогрецький театр» і сенканів  «Есхіл»,  «Прометей»  (за рядами).

 

           до н.е.                  маски       скена     орхестра       театрон

 

Давньогрецький театр

        котурни

                                    Діоніс         хор     Есхіл   Софокл    Евріпід

Зразки сенканів:

 

Есхіл

Творчій, мужній

Захищав, писав, змагався

Увів до трагедії другого актора. (Став новатором давньогр. трагедії)

Майстер (Батько трагедії)

Прометей

Незламний, витривалий (рішучий, сильний духом, розумний)

Діє, стоїть на своєму, допомагає (знає таємницю, не боїться, навчає)

Він приніс людям вогонь. (Він не скорився Зевсові)

Титан (Тираноборець)

 

 

 

2) Творче завдання (індивідуально): «Порівняйте сучасний і античний театри» 

             ( Ліва колонка заповнена. Праву учні заповнюють самостійно).

 

Сучасний театр                                   Античний театр

У спектаклі діє чимало акторів. Грає не більше 3 акторів.

Хор необов’язковий.  Хор є обов’язковим і замінює інших                      акторів.

На сцені є декорації.                      Декорації відсутні.

Актори використовують власну Актори грають у масках, що зображають              міміку та жести.                                 емоції та переживання. Жести є також

 

Представлення робіт.

 

3) Слово вчителя:

•          Чи сподобалася вам наша віртуальна подорож?  Про що ви дізналися від екскурсоводів?

 

 

VІІ.  Домашнє  завдання: прочитати статті підручника: с. 88 – 97, дочитати трагедію Есхіла «Прометей закутий» (с. 97 – 103), вивчити нові терміни і слова, усно вміти відповідати на питання, с. 103 - 104; індивідуально (за бажанням): намалювати ілюстрацію до епізоду, що вразив, або маски акторів для даної трагедії.  ( 1 хв.)

 

VІІІ.  Оцінювання. Обрати смайлик, приклеїти до зображення місць глядачів на малюнку. (2 хв.)