Урок "Картини довколишнього світу,природи у поезії Т.Г.Шевченка "За сонцем хмаронька пливе2

 

 

Тема уроку

Картини довколишнього світу, природи у поезії Т. Шевченка 

«За сонцем хмаронька пливе»

Тип уроку

 Формування умінь і навичок

- допомогти учням усвідомити ідейно-художню цінність поезії Т.Шевченка, проаналізувати програмовий твір, навчати учнів відтворювати настрої пейзажної поезії, описувати власні відчуття, викликані художнім словом, виразно читати поезію, знаходити в ній художні засоби;

- розвивати навички критичного та словесно-логічного мислення, творчої уяви; порівнювати, узагальнювати матеріал.

- виховувати почуття поваги до Т. Шевченка та його творчої спадщини, отримувати естетичну насолоду від поезії; утверджувати оптимістичний погляд на світ.

Методична мета

Практичне впровадження інноваційних технологій на уроках української мови та літератури

Обладнання уроку

Портрет Шевченка, підручник, робочі зошити, мультимедійний проектор, екран, презентація Power Point.

Дидактичні та методичні матеріали

- Мультимедійна презентація;

- відеоматеріал;

- опорний конспект учителя.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО УРОКУ

- Добрий день! Привітайте одне одного та подаруйте посмішки. Нехай теплішою стане атмосфера в класі.

1.1. Елементи сугестії (самонавіювання).

 - Перед тим як  розпочати добре працювати, послухайте вірш Дмитра Павличка

Він був поетом волі в час неволі,

Поетом доброти в засиллі зла.

Була у нього незвичайна доля,

Та доля Україною була.

• Про кого він?

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

9 березня цього року ми відзначатимемо 207-річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – гордого, свідомого українця, який жив без хитрощів, лукавства, без «зерна неправди за собою» і за жодних випробувань долі, навіть найжорстокіших випробувань, не зрікся любові до «своєї убогої», але завжди такої рідної України.

На минулому уроці ми розглянули найважливіші сторінки біографії великого генія українського народу – Т.Г. Шевченка, опрацювали уривки з повісті Степана Васильченка «В бур’янах» як один з найкращих художніх творів про дитинство Шевченка. І зараз ми перевіримо, як ви засвоїли матеріал. Розгорніть зошити, запишіть  дату.

Інтерактивна вправа «Інтерв’ю навпаки»

(до класу заходить учень- Тарас)

-Дата мого народження?

(9 березня 1814р.)

-Місце народження?

(с. Моринці. Черкащина)

- Як звали мого батька?

(Григорій Іванович Шевченко)

-А яке прізвище матусі моєї?

(Катерина Якимівна Бойко)

 -Ім’ я  і прізвище поміщика, у якого  я служив козачком?

(Василь Енгельгардт)

-В якому селі проходило моє дитинство?

(В селі Кирилівка)

-Скільки дітей  у моїй сімї?

(Шестеро)

• Назвіть Імена  моїх братів та сестер.

(Катерина, Марія, Микита, Йосип, Ярина)

Яку назву мала академія,у якій я навчався?

( Петербурзька академія мистецтв)

 Яку назву має книга мого життя?

(«Кобзар»)

• Який твір  про моє дитинство ви знаєте? («Дитинство Шевченка»)
• -Хто автор цього твору? (С.Васильченко)

                        Учитель

-Тарасе,а що за історія в тебе трапилась у дитинстві,коли тебе привезли додому чумаки?

 (Тарас каже,що то він шукав місце,де сонце заходить,і навіть бачив ті стовпи,що небо підпирають!Бачив і ворота,куди сонце заходить,як корова в хлів!)

• Про яку рису характеру малого Тараса свідчить його розповідь про залізні стовпи, що підпирають небо?

(Про незвичайне сприйняття світу,мрійливість,поетичність натури)

IІI. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

   Слово учителя

Батьківщина… Що ми вкладаємо у це поняття? Це знайома стежина до школи,  берізка під вікном, птахи в небі, вірний пес. Тобто це все те, що ми не можемо не любити, як маму, тата, без чого ми не можемо жити, як без води, повітря, сонця. Це те, що ми повинні берегти, плекати, бо це і є наша рідна земля, наша Україна.

Коли людина далеко від Батьківщини, то надзвичайно близькими і милими її серцю є спогади про рідний край, батьківську хату, мальовничу природу.

Ми продовжуємо говорити про талановитого митця - Тараса Григоровича Шевченка. А щоб дізнатися більше про нього, я запрошую наших екскурсоводів.

Життєва доля Т. Г. Шевченка (слайд 2).

ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО (ОГЛЯД ПОРТРЕТА МИТЦЯ).

(09.03.1814-10.01.1861)

 Екскурсовод № 1. Дитинство Тараса

Народився майбутній поет у селі Моринцях Звенигородського повіту (нині Черкаська область) в сім'ї селянина-кріпака.

Через два роки родина переїхала до села Кирилівка.

Ріс Тарас розумною, допитливою дитиною, хотів усе знати. Наслухавшись розповідей про залізні стовпи, які нібито підпирають небо, він загорівся бажанням подивитися на них і пішов їх шукати.

Перші скупі знання він отримав із церковнослов'янських книг у школі сільського дяка, а разом з ними і суворі кари та знущання вчителя.

У дев'ять років малий Тарас залишився без матері. Життя в сім'ї стало нестерпним, коли батько одружився з удовою, яка мала трьох своїх дітей. Хлопчина змушений був терпіти знущання лихої мачухи. В одинадцять років став Тарас круглим сиротою. Після батькової смерті почалося поневіряння хлопця по чужих людях.

Екскурсовод № 2. Обдарованість митця, його служба у наймах

Змалку в обдарованій від природи дитині прокинувся талант художника. Це було не звичайне дитяче захоплення... Вугіллям, крейдою чи олівцем він малював скрізь, де тільки міг: на стінах, на дверях, на папері. Прагнення навчитися малювати водило хлопчика від села до села в пошуках учителя. Був він за «школяра-попихача», тобто наймита, в обов'язки якого входило рубати дрова, носити школярам воду; терпів знущання вічно п'яного дяка. Після декількох років поневірянь він стає слугою пана П. Енгельгардта, який робить його козачком. Однак любов до малювання не покидає Тараса.

Одного разу пан з панною поїхали на бал. Скориставшись їхньою відсутністю, хлопець засвітив свічку і став перемальовувати портрет козака Платова, на чому був спійманий і жорстоко побитий. Але ця подія не пройшла безслідно: пан захотів мати власного художника і віддав свого «козачка» на чотири роки до живописця В. Ширяева. Стверджують, що саме тоді Тарас почав складати і свої пері поезії. З того часу Шевченко-художник і Шевченко-поет йшли поруч тернистими стежками життя.

Екскурсовод № 3. Творчість митця для дітей. Поезія і музика

Рано залишившись сиротою, Тарас Григорович на все життя зберіг любов до дітей. За спогадами сучасників, він частував малят гостинцями, віддаючи іноді за це останні гроші, дарував їм іграшки, книжечки. Своє сердечне ставлення до дітей висловив у багатьох поетичних творах. Поезії «Зацвіла в долині червона калина», «Тече вода з-під явора», «Мені тринадцятий минало», «Зоре моя вечірняя», «Садок вишневий коло хати» та інші входять у дитячі душі змалку.

Екскурсовод № 4. «Кобзар», «Заповіт». Політична діяльність

У 1840 році побачила світ книжка поезій Шевченка «Кобзар», за яку прозвали поета в народі незламним Кобзарем.

Минуло понад півстоліття з часу створення «Заповіту» Тарасом Шевченком. Відомо, що написаний він був у  Переяславі у незвичайний за своєю святістю день на Різдво Христове, а сам поет в цей час був тяжко хворий. Мабуть, саме ці обставини в поєднанні з волелюбною натурою Шевченка спричинили те, що твір став відомим у всьому світі, а для нашого народу — своєрідним поетичним дороговказом у борні за своє визволення.

У квітні 1847 року за участю у таємній політичній організації — Кирило-Мефодіївському товаристві — Т. Шевченка було заарештовано і заслано рядовим солдатом у далекі оренбурзькі степи із забороною писати і малювати. Однак поет не скорився долі. Незважаючи на заборону, він продовжує і писати, і малювати, і девізом свого життя проголосив такі слова: «Караюсь, мучуся... але не каюсь...». Понад десять років томився Т. Шевченко в неволі. У неймовірно тяжких умовах, крадькома він писав поезії, що увійшли до «захалявних книжечок», створив понад 400 малюнків, виконаних олівцем, акварельними фарбами.

Екскурсовод № 5. «Буквар» Т. Шевченка. Останні роки життя письменника

Одним із найкращих дарунків для дітей серед небагатьох прижиттєвих видань Т. Шевченка була остання його книжка — «Буквар» (1861) — посібник для початкового навчання. Це перший підручник для навчання грамоти в школах України, написаний літературною мовою. Вдало підібраний різножанровий матеріал давав можливість учням вивчати звуки і букви, сполучати їх у склади, читати цілі слова і зв'язані тексти, вчитися каліграфічно писати, коротко знайомив з історичним минулим нашого народу, зразками усної народної творчості (загадками, прислів'ями, приказками тощо).

 Відомо, що до заслання Т. Шевченко мав намір стати учителем малювання в Київському університеті, але здійснитися мрії не судилося. Оскільки життя готувало велике випробування — десятирічну солдатську каторгу.

Услід за «Букварем» письменник мріяв написати низку підручників для початкової школи, однак передчасна смерть не дала йому здійснити свої задуми. Помер поет у своїй кімнаті-майстерні в Академії мистецтв 10 березня 1861 року. Похований він був спочатку на Смоленському кладовищі у Санкт-Петербурзі. У травні того ж року прах Шевченка перевезено на Україну і поховано на Чернечій (нині Тарасовій) горі біля Канева. Слайд

 

IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

4.1. Слово вчителя

       слайд

 Минуло вже немало років з того часу, коли жив геній українського народу, але завдяки чаруючим і легким описам природи його поезії все ще дуже близькі й зрозумілі нам.

Сьогодні на уроці ми розкриємо ще одну грань таланту поета. Спробуємо подивитись на природу очима Тараса Григоровича і побачити те, що бачив, відчував сам письменник. Адже поезії Шевченка близькі і зрозумілі нам насамперед через прекрасні описи природи.

 Природа вічна й незмінна. Краса довкілля ніколи не залишить байдужою чуйну людину.      

          (слайд)

Коли читаєш вірші Тараса Шевченка або чуєш, як їх декламують інші, одразу оживає в уяві все, що в них змальовується. Немов бачиш світ очима поета... Зуміти художнім словом так передати власні враження, що читач і через століття бачить те, що побачив автор — справжній талант письменника.

 Опрацювання поезії Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе»

4.2. Історія написання.(слово вчителя)

З квітня 1848 року до листопада 1848 р. Т. Шевченко працював у науковій експедиції О. І. Бутакова, якій було доручено вивчення Аральського моря. Керівник експедиції домігся, щоб Тарасу Григоровичу, солдату Оренбурга, було дозволено взяти участь у науковому вивченні Аральського моря. Т. Шевченко змалював береги моря й різноманітні пейзажі.

Але думка про рідний край, красу його природи не залишали митця. Він повсякчас згадував Україну і сумував за нею. Так і виникла поезія митця «За сонцем хмаронька пливе» (перша половина 1849р., Кос-Арал).

4.3. Виразне читання поезії.

4.4. Словникова робота.

Поли — крайні передні частини верхнього одягу;

пелена — передня частина спідниці; тканина; щось суцільне;

оповиє — обволікає, оповиває.

4.5. Бесіда

 Чи сподобався вам вірш? Чим саме?

-Який настрій відтворює автор? Які слова для цього обирає?

(1 частина - лагідний, добираючи пестливі слова: хмаронька, спатоньки; рожевий колір для опису неба, порівняння із почуттями до матері.

2 частина – тривожний: відчуття небезпеки, порівняння туману із ворогом, темні кольори в описі;

3 частина – надія, очікування кращого: порівняння  ждеш…мов матері діти.)

 

 Які зорові образи постають у вашій уяві?(Хмарка пливе,сонце заходить,туман закриває сонце і хмарку рожеву)

Лірика (з грецької – „твір, виконаний під акомпанемент ліри”) – рід художньої літератури, в якому передаються передусім суб’єктивні переживання людини, її емоції, роздуми, настрої, викликані реальними подіями.

Лірика поділяється на:

- філософську (піднімає вічні питання);

- особисту,або інтимну (про щось своє, особисте);

- громадянську (про події в суспільстві);

- пейзажну (про природу).

З’ясуйте, до якого виду лірики віднесемо вірш, який ми вивчаємо зараз.

4.6. Опрацювання навчального матеріалу в підручнику.

- Розгорніть підручники на ст. 205. Прочитайте статтю.

Отже, твір, в якому передаються передусім переживання людини, її емоції, роздуми, настрої, викликані життєвими подіями називається ліричним. Це поєднання певних картин життя, через які автор висловлює свої погляди на дійсність. (запис у зошити)

Персоніфікація — це художній засіб, що утворюється перенесенням властивостей живих істот на предмети чи явища природи (час іде, струмок співає).

Фізкультхвилинка.

В морі плавали ми довго,

Вийшли, водичку струсили.

Потягнулись, покрутились

І на бережечок сіли.

 

4.7. Ідейно-художній аналіз вірша.

  -Складімо разом «паспорт» твору.

Тема: образне відтворення вечірньої пори, смутку ліричного героя через темінь і очікування світанку.

Ідея: висловлення співчуття поету, який сумує за рідним краєм під час перебування на засланні.

Основна думка: де б людина не перебувала, вона завжди згадує про рідний край, вболіває за його долю.

Жанр: пейзажна лірика.(опис місцевості ,природи,погоди,природних явищ)

4.8.Художні особливості твору.

Метафори : ( слово чи словосполучення,яке розкриває сутність і особливості одного явища через перенесення на нього схожих ознак і властивостей другого явища.При цому прямі ознаки поєднуються з переносними. (слайд ).

 «хмаронька пливе,поли розстилає, туман закриває море, розстилає туман, сонце спатоньки зове,серце одпочине, серце заговорить».

Епітети: (художні означення).(слайд ).

«червоні поли, рожева пелена,малая година,хмаронька рожева,туман сивий , тьма німа».

Порівняння: ( пояснення одного предмета чи явища за допомогою іншого,подібного до нього.) (слайд ).

«мов мати дитину, неначе ворог,мов матері діти.»

4.9. Виразне читання поезії «За сонцем хмаронька пливе» (учні,почергово).

Висновок: цей твір побудований на казкових, легендарних мотивах, за якими сонце йде спати за море, а вкривають його, як мати дитину, хмарки. Але життя складне. Є в ньому зло, неприємності. Про це нагадує туман, що "неначе ворог".

 Сонце — уособлення тепла, світла й радості, туман же, навпаки, темряви, небезпеки.

         Та людина має завжди вірити, що сонце зійде, прожене пітьму, обігріє, як мати дитину.(слайд)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

Учитель

Спробуймо уявити, що Тарас зараз серед нас,  зробімо так, щоб поет посміхнувся, радіючи з того, як добре ви засвоїли навчальний матеріал.

 Учень -Тарас виходить  до дошки,слухає відповіді учнів

1.Рубрика «Продовжіть поетичні рядки»

Вечірня зіронька........(встає)

За сонцем хмаронька …(пливе).

Червоні поли ..(розстилає)

І сонце спатоньки.............(зове)

           Гра «Жартівлива вікторина»

1. Хто ворог моря? (Туман)

2. Хто зове сонце спатоньки? (Хмаронька)

3. Кому море служить ліжком? (Сонцю)

4. Хто, не маючи язика, говорить? (Серце)

5. Назвіть вечірній ліхтар? (Місяць, зіронька)

6.Хто любить  одягатися в червоне?(хмарка)

7.Хто говорив,не маючи рота?(Сонце)  

 

• Висновок: отже, у вірші передається ціла гама почуттів людини, які асоціюються з явищами  природи.

 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. ОЦІНЮВАННЯ.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

-Опрацювати матеріал у підручнику.

Вірш Т.Г. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе» вивчити напам’ять, за бажанням намалювати ілюстрацію до поезії.

********************************************************************