Дата________ Вчитель Каруценко А. Я.
Тема. Катерина Перелісна. Золота осінь.
Мета: ознайомити учнів з поезією про осінь К.Перелісної; розвивати образне мислення й зв’язне мовлення; навчати визначати тему твору; передавати під час читання настрій твору і почуття мовця; розширювати знання учнів про пору року — осінь; збагачувати їх уявлення про красу рідної природи збагачувати словниковий запас учнів; розвивати спостережливість, виховувати естетичні почуття, турботливе та бережливе ставлення до природи.
Обладнання: підручники, зошити, ілюстрація «Осінь», картки із завданнями, портрет К. Перелісної.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
І. Організаційний момент. Привітання
Вчитель. Нумо, діти, до роботи!
Для навчання час настав,
Наберімося охоти
До потрібних добрих справ.
Девіз нашого уроку:
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитись, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати,
Дружно й плідно працювати.
II. Мовленнєва розминка
Запитала мишка мишку: «Ти чого погризла книжку?»
Мишка їй відповідала: «Їжі іншої не мала».
Демонструю протягом кількох секунд картку. Учні вилучають зайве слово.
мив коса сам
мив коза сам
мив коса сам
лив коса сам
мив коса сом
III. Повідомлення теми і мети уроку
1. Відгадайте загадки!
• Голі поля, мокне земля,
Дощ поливає.
Коли це буває? (Восени)
• У садках, гаях блукає
Жовті шати одягає.
Золотисту стелить постіль —
Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)
— Ось і настала золотокоса осінь. Сонце ще довго сяє на ясному небосхилі, проте воно вже не таке гаряче, як улітку, а ніжно-ласкаве, лагідне. Повітря прозоре, легке, у ньому далеко чути кожен звук. Небо часто хмариться, ідуть дощі, жовтіє та опадає листя, відлітають у вирій птахи, готуються до зими звірі, у садах та городах збирають фрукти та овочі.
2. Мистецька хвилинка
Вчитель. Давайте розглянемо ілюстрацію, на якій зображено осінь.
3.Вправи для розвитку читацьких навичок
Завдання. Прочитайте спочатку виділені слова, а тоді виразно й швидко увесь вірш. Фарби в осені чарівні, то весняні то німі,
То холодні – сірі, сині то гарячі – як вогні.
То червоні, то багряні, то веселі, то сумні,
То бурхливі, то спокійні – розлилися по землі.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Виразне читання вірша вчителем, а потім учнями.
Буро – золотаві листочки – листочки темно-червоного й жовтого кольору.
На кольорових листочках записані слова.
Завдання.
1. Прочитайте рядок із вірша К. Перелісної «Золота осінь»
2. З’єднайте пари слів.
Листочки напівголі
килим золотая
небо синє
осінь буро-золотаві
віти кольористий
Намалюйте (опишіть) чарівницю-Осінь.
Вчитель. Чарівниця-Осінь звернулася до нас із проханнями. Допоможемо Осені?
Осінь просить нас назбирати грибів повний кошик. Назбирайте, будь ласка! (Діти імітують збирання грибів).
А тепер давайте нарвемо яблук з дерев. (Діти імітують).
І останнє прохання Осені. Заметіть, будь ласка, подвір’я від листя. (Діти імітують).
V. Підсумок уроку
«Екологічна стежина»
Діти, ми познайомилися сьогодні з віршем К.Перелісної «Золота осінь». Якою ви уявили Осінь, познайомившись із цією поезією?
Гронування
Вчитель. Потрібно не лише вміти бачити красу природи. Важливо вміти її зберегти. Адже, як говорив відомий письменник Бернард Шоу: «Ми вже навчились літати в повітрі, як птахи, ми вже навчились плавати під водою, як риби; нам ще залишилось навчитись жити на Землі, як люди!»
Учні: «Жити, як люди» говорить нам про те, що ми маємолюбити природу, не завдавати їй шкоди, берегти.
VІ. Домашнє завдання. Колективне: опрацювати матеріал підручника с.15-16, виконати завдання та відповісти на запитання;
індивідуальне (за бажанням): намалювати осінній ліс. Скласти правила поведінки в осінньому лісі.
Додаток до уроку
Прислів'я
Прикмети осені
Загадки
жовті лати одягає.
Золотисту стелить постіль
жде сестрицю білу в гості. (Осінь)
Коли вже на південь птахи відлітають,
Коли небо сіре, холодний дощ ллється
Оця пора року як зветься? (Осінь)
Коли це буває? (Восени)
Справжнє ім’я – Катерина Федорівна Глянько-Попова (1902–1995). Авторка творів для дітей. Народилася та здобувала освіту в Харкові. Навчалась, а згодом працювала в українській гімназії ім. Б. Грінченка, де викладали провідні харківські україністи.
Як письменниця пише в автобіографії, 1917 року вона «перейшла до новозаснованої української гімназії ім. Б. Грінченка, директором якої був М.А. Плевако, а заступником директора і викладачем української мови О.Н. Синявський». Там також працювали Майк Йогансен, Гнат Хоткевич, Микола Сулима і Христя Алчевська. «Гімназія мала тяжкі умови для праці, бо зі зміною влади мінялись умови, поки нарешті її закрили», після чого Катерина Глянько займалась письменницькою, редакторською та педагогічною діяльністю. Згодом разом із сином письменниця була змушена еміґрувати до Північної Америки. Батька Катерини, Федора, як учасника українського руху і діяча УАПЦ, було репресовано, він сидів у в’язниці, а врешті також еміґрував до Штатів. У діаспорі Катерина Перелісна далі писала для дітей.