Урок-казка 12 місяців

Сцена 1. Музика

Учень 1 Радченко1

У третьому класі трапляються дива,
І оживають казочки минулі.
А ось вам, друзі, казочка нова,
Хоч може здатися, що ви її вже чули.

Учень 2 Нікіфоров2

Музика

Нехай ця казка радість принесе!,
Отож для вас усіх сьогодні п'єса.
Знайомтеся: учитель Знаю все,
А учениця тут - сама принцеса.

Учитель Знаювсе Антонов

Принцесо, прошу Вас порахувать
І відповідь у зошит записати:
Тож скільки буде п'ять додати п'ять?

Принцеса Терновська

Мені уже набридло рахувати.
Одне і те ж, і так вже цілий рік.
Учитель мій вже знахабнів, я бачу:
Лиш в клас переступаю я поріг,
І зразу сотні прикладів, задачок.

Учитель Знаювсе.

Але ж принцесо...

Принцеса
 

Якщо я народилась багата,
То навіщо вчитись і працювати.
Всю роботу відмінно
Тут зробити повинні
Ті, ким буду я завжди керувати.
От захочу: і зима зразу згине,
А весна зігріє нашу країну.
 

Принцеса

Принцеса я чи ні, скажи-но?!
А краще - далі від біди.
Бажаю, пролісків корзину
Щоб завтра ж хтось приніс сюди. 

Учитель Знаювсе

Але ж зима, принцесо...

Принцеса

Годі!
Нехай об'являть зараз всім,
Що квіти я чекати згодна
Вже зранку, десь в годинок сім.

  
Музика

Глашатай. Наумчик

Увага! Увага, народе!

Щось маю сказати для вас!

Нехай і зимова погода,

Та слухай принцеси наказ.

До ранку хтось з вас неодмінно

У лісі повинен знайти

Квіток весняних аж корзину

І все це в палац принести.

А ще вам скажу не для преси,

Хто зробить це перший за всіх

Той зразу ж, у мить від принцеси

Отримає скарб золотий!

  
Сцена 2. Музика
Падчерка, мачуха, дві її доньки. 
 

Учень 3 Радченко

У цій хатині, знаєм точно,
Не чули слова "доброта".
Жорстока мачуха, а дочки
Такі ледачі, що біда.

 Учень 4 Нікіфоров

Лиш падчерка сама, без неньки,
Не знаючи покою й сну,
Працює тут добу ціленьку,
В душі чекаючи весну.

Чоловік Лозович

Оце-то, скажу, холоднеча!
Давно такі зими були!
А ще, як навмисно, під вечір
Мороз озвірів взагалі.

Мачуха Олійник

Чого ц ети сюди  приперся?
Душі в тебе просто нема
Йди геть і не рви мого серця,

Чоловік

Куди? Подивись-но - зима.

Мачуха

Все, набрид! Геть швидко з хати,

В злиднях прожиті всі дні.

Як не можеш щось дістати,

Нащо ти такий мені.

 Чоловік

Почекай, хотів сказати,
Є наказ для нас для всіх:
Хто квіток добуде за ніч,
Той отрима золотих.

 Мачуха

Ви чули, ви чули, дівчата?
Ото, я скажу, новина.
Тож золота можна багато
Вже завтра отримати нам.
А що, як отак ризикнути,
Хоч це і, скажу вам, дурня,
Та ж добре багатими бути
Уже із наступного дня.

1-ша дочка Колесніченко

 Ну, мамо, оце і загнули:

Зима на дворі завива.

Ви взимку про проліски чули?

Таке взагалі не бува.

2-га дочка Бойко

Бува... Не бува... А охоче
В багатстві прожити життя.
Чи золота може не хочеш?
Чи золото, може, сміття?

Мачуха

Ой, годі сваритися, діти!
Та треба забрати своє.
Чого не буває на світі!
І проліски взимку теж є.

1-ша дочка

 Болить в мене спина, матусю.

2-га дочка

 Тепленька в хатині в нас піч.

Мачуха

Так є ж іще падчерка, друзі!
Нехай пошукає за ніч.

Мачуха

Ану, ледацюго, до мене!
За день хоч зробила би крок!
Бери краще нашу корзину
І в лісі знайди квіточок

Падчерка. Шатіло

Мачуха.

Я з ранку весь день працювала,
І ще не сідала на мить.
Зробила роботи немало,
Хотіла якраз відпочить.
Скажу вам відверто, чи можна,
Щоб квіти зимою росли?

 Ще буде базікати кожен,

Дурниці Ти нам не мели.

Все сказано. Йди і не майся,

Подалі біжи від біди!

Без пролісків не повертайся

Ти краще сюди.

   
Випихає падчерку на вулицю.

   
Сцена 3

Учень 5 Радченко

Що ж діяти: хочеш-не хочеш,
Та доля така в неї зла.

Учень 6 Нікіфоров

Зібралася падчерка мовчки
І з плачем до лісу пішла.

Падчерка йде по лісу.

Падчерка

О Боже мій! Невже з-за квітів тих
Тут, в лісі, гинути я мушу.
Не чую вже ні рук, ні ніг,
А скоро не почую й душу, (замерзає)

Музика
З 'являються сніжинки, танцюють.
Бачать Падчерку і звуть Зиму.
 

Сніжинки: Новік

Пирогова

Молчанова

Кузнецова

Сінокоп

Мадишева

Зима! Зима! Скоріш сюди!
Дитина в лісі замерзає.
Уже недовго до біди.
А що робити, ми не знаєм!
 

З'являються Зима і торкається чарівною паличкою Падчірки. Падчерка приходить до тями.

Зима Безрук

У час такий зимовий, у лісі і сама?

Падчерка

Зима

Зігрітися я тільки лише мрію. Ви хто?

Не впізнаєш? Зима.

Іди до мене, я тебе зігрію.

Он, бачиш, вогнище.

У місяців сім'ї Допомогти і обігріти зможуть. Йдемо туди. Там друзі всі мої.

Вони тобі найкраще допоможуть.

Підходять до дванадцяти місяців

Грудень Хомка

Ану мерщій, мерщій сюди до нас!

Скажи-но нам відверто все, дитино,
Що привело тебе в зимовий час,
В таку тяжку холодную годину.
Мороз, ну аж мурашки по спині.
Чого пішла із теплої ти хати?

Падчерка

Та наказала мачуха мені
Десь проліски у лісі відшукати.

Січень Сосна

Оце-то так! Квітки серед зими?
Такого я не чув іще, повірте.
І знаєш ти, і знаємо всі ми,
Що не ростуть зимою в лісі квіти.

Падчерка

Та знаю

Лютий Суслов

Ну і що ж то за діла -
Знущатись над дитиною простою?
Невже ж то мачуха така у тебе зла,
Що відпустила дівчинку зимою?

Березень Приходько

Скажу тобі я, Березень, таке:
У місяці моєму так буває -
На небі сонце ясно-золоте
І все навколо зразу розцвітає.

Квітень Федоров

На те й весна, голубонько моя,
Щоб розцвітали на поляні квіти.
І знаю все оце напевно я,
Бо ж сотні літ ось так і звуся - Квітень

Травень Мота

І в травні зеленіє навкруги.
Повір, у цьому я добряче знаюсь,
Кущі, дерева, і поля, й луки.
Бо ж недаремно Травнем називаюсь.

Червень Шкарупа

А з червнем літо прийде.В добрий час!
І стане тепло і приємно всюди.
І сонечко усіх зігріє нас,
І будуть вдячні нам за літо люди.

Липень Шубін

А в липні смачно липи зацвітуть,
І бджілочкам багато є роботи:
Вони над квіточками загудуть,
І свіжим медом враз наповнять соти

Серпень Чередниченко

У серпні про серпа не забувай
І не лінуйся працювать ніколи.
Хутчіш новий збирати урожай!
Бо вже чекає, колоситься поле.

Вересень Батраков

У вересні до школи всі - гайда!
І всі ми з цим, скажу відверто, згодні.
Хто вчитися не любить - то біда!
Куди ж без знань, погодьтеся, сьогодні!

Жовтень Кучеренко

Пожовкне листя в жовтні, що робить.
У осені своя краса буває.
Вже день все менше й менше кожну мить, А ночі прибуває й прибуває.

Листопад Двоєглазов

А я - Листопад. Далі вже зима.
Як ось тепер, ну хто ж цього не знає.
Так що, дитино, зрозумій сама,
Немає взимку пролісків. Немає!

Падчерка

Немає пролісків. Та все це знаю я.
Це ж мачуха мені все наказала.
Тож, бачите, то воля не моя -
Я теж їй говорила і благала.

Зима

Послухай, брате Березню, в руці
У тебе сила, знаю, ой, велика.
Допоможи ти дівчинці оцій,
А то ж, напевно, буде з нею лихо.

Березень Приходько

А що! Візьму і все переверну!
Без чар не так цікаво в цьому світі.
На п'ять хвилин покличемо весну!

   З 'являються Весна.

Зима

 Збирай, збирай-но швидше всюди квіти.

  Музика Падчерка збирає проліски.

Весна Семенова

Букет чарівний щастя принесе,
Злим людям подобріти допоможе.

Падчерка

Спасибі, друзі! Дякую за все!
Повірити очам своїм не можу!

Весна

Лиш квітку візьме хтось до рук своїх,
І зразу подобрішають ті люди:
Поселиться любов в серцях у них,
А чари злі ураз розтануть всюди.

   
Сцена 4.
Падчірка повертається додому з корзиною квітів, вкритоюхустиною. У хаті, мачуха, її дочки, чоловік.

 Мачуха
(здивовано)

Ти бачиш, повернулась! Хоч зима
Лютує так, що відбирає мову.
Де проліски? Якщо їх тут нема,
То не благай - підеш до лісу знову.

 Падчерка (усміхається)

Нарешті і додому я прийшла,
Побачила пригод-таки немало.
Ось проліски, матусю, принесла,
Корзину повну, так, як ви казали.

 Мачуха
(грубо) (бере квітку, нюхає) (зразу добрішає)

Не може бути!
Так, давай сюди!
Не вірю навіть, сон оце чи правда.

Дочуронько, скоріш до мене йди,
Дай обніму тебе, моя відрада!
Як я могла узимку у світи
Свою дитину випхати із хати
Прости мене, ріднесенька, прости,
Яка ж була зла! Яка пихата!

1-ша дочка (нюхаючи пролісок)

 Пробач! Пробач! Жорстокі ми були.

2-га дочка

Не розумію, як же ми могли
Тобі в житті робити стільки шкоди.

Чоловік

А в мене пропозиція якраз:
Якщо в квітках така чарівна сила,
Ми віднесемо проліски в палац,
Щоб їхні чари лиш добро творили.

 Всі Музика

 В палац! Скоріше в палац!

Сцена 5
 

Учень 7 Радченко

Чека принцеса квітів весняних,
Чекає довго і чекає вперто,

Учень 8 Нікіфоров

А поки не приніс ніхто ще їх,
Нудьгу нестерпну розганя концертом.

Принцеса

Вже сьома ранку - пролісків нема.
Це так народ виконує накази!

Учитель Знаювсе

Але ж, принцесо, на дворі зима,
Це неможливо, я ж казав Вам зразу.

  
Заходять мачуха, її чоловік, дочки, падчерка.

Мачуха

А ось і квіти!

Принцеса

Так? Давай, давай!
Ось бачте, вчителю! Усе в житті можливе!

Учитель Знаювсе

Але ж такого справді не бува,
Це дійсно щось таке неймовірне,

Принцеса (нюхаючи квітку)

Музика

Який чудовий запах, наче дзвін!
А скільки в квітці і краси, і сонця.
І мій народ, який чудовий він,
Приємно подивитись у віконце.
Які у мене помисли легкі!
Спішу, спішу робити я добро віднині,
Щоб щастя поселилось навіки
У кожнім серці, в кожної родини.

Учитель Знаю все

 В золоті й прикрасах
В діамантах теж

Весна

 Скільки не старайся,
Щастя не знайдеш

Чоловік

Усміхайся людям
І твори добро.

1-ша дочка

Хай лютує вітер,
Хай мете зима,

2-га дочка

Треба завжди жити
В дружбі з усіма.

Зима

Вчитися прощати,
Вірить в майбуття,

Всі 

Щоб добром і щастям
Повнилось життя.

Принцеса

Тепер в серцях живе кохання,

Приходить казка кожен день.

І третій клас на здивування

В танок запрошує усіх!!!