УРОК. КАЗКА «ПРО ПРАВДУ І КРИВДУ»

КАЗКА  «ПРО ПРАВДУ І КРИВДУ»

Мета: дати учням поняття казки як фольклорного жанру, розглянути будову та різновиди казок, розкрити національний колорит української казки; ознайомити учнів з народною казкою «Про правду і кривду», допомогти учням усвідо­мити народне уявлення про добро і зло, смішне і страшне, красиве і потворне, зосередити увагу дітей на моральних акцентах казок: боротьбі добра і зла, красивого і потвор­ного; формувати навички виразного читання казок, зна­ходження і виділення в текстах тих чи інших уривків, ко­ментування їх; виховувати людину-гуманіста, позитивні риси вдачі, бажання творити добро.

Тип уроку:      урок засвоєння та усвідомлення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• 3 якими творами усної народної творчості ви знайомі ще з дитин­ства?
• Хто розповідав чи читав вам казки?
• Які казки вам запам'яталися з дитинства?
• Як ви гадаєте, чому саме народні казки розповідають маленьким
  діткам?
• Чого навчають казки?
• А які казки популярні у вашій родині?

III. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

1. Оголошення теми, мети уроку та їх мотивація. Слово учителя.

У кожного народу є свої традиції, свої звичаї, свої духовні ціннос­ті. Ними живе народ, на них виховує своє підростаюче покоління. І від того, якими є ці моральні цінності, залежить те, яким виросте поколін­ня, які вчинки буде здійснювати, про що буде дбати.

У кожного з нас ще змалку є вірним супутником народна казка, яку підносили нам на чарівній палітрі мами, бабусі. А вони, у свою чергу, чули їх від своїх бабусь. І так казка передавалася з покоління в поколін­ня, несучи свою неповторність, самобутність, свій яскравий національ­ний колорит. Сьогодні на уроці ми познайомимося з однією з таких ка­зок, на її основі з'ясуємо, що таке народна казка, яка її будова, а також розглянемо види казок. Також виявимо, чого навчають народні казки, на яких моральних рисах вони акцентують увагу читача.

2. Робота у зошитах. Запис дати, теми уроку.
3. Бесіда з учнями за питаннями:

• Чим казки відрізняються від інших творів, наприклад, оповідань?
• Чи всі події, які відбуваються в казці, є реальними?
• Хто є головними героями казок?
• Яка будова казки?
• То що ж таке, на вашу думку, казка?

Учні самостійно формулюють визначення казки.

4. Розповідь — підсумок учителя.

Ви, діти, правильно помітили, що казка — один з основних жанрів народної творчості, розповідний твір, у якому йдеться про вигадані події. Казка має свої особливості будови (зачин, кінцівка, повтори, пов'язані із символікою чисел). Розповідь казки розгорнута, з драматичною напру­гою подій, які закінчуються щасливо, перемогою добра над злом. Поділя­ються на казки про тварин, соціально-побутові та фантастичні.

Персонажі казок про тварин уособлюють певні риси характеру, хитра лисиця, недалекий вовк, боязкий заєць, вайлуватий ведмідь.

Особливостями фантастичних казок є сюжети про боротьбу зі змієм, добування предметів з чарівними властивостями (жива вода, меч-кладенець, шапка-невидимка). Героям фантастичних казок, таким, як Котигорошко, Іван — селянський син, притаманна незвичайна сила, кмітли­вість, винахідливість, наполегливість у досягненні мети.

У центрі соціально-побутових казок — стосунки між людьми, багат­ство і бідність, чесність і непорядність, працьовитість і неробство, щед­рість і скупість. Соціально-побутові казки, сюжети яких взяті з повсяк­денного життя, зосереджені на морально-етичних проблемах. Героями їх виступають бідний селянин, кмітливий наймит, мудра дівчина, пер­соніфіковані образи — Доля, Щастя, Горе, Правда, Кривда. 5. Робота в зошитах. Запис визначення казки. Будова казки. Види казок.

Казка — розповідний твір, переважно невеликий за розміром, у яко­му йдеться про вигадані події.

Будова казки: зачин, основна частина кінцівка. Властиві повтори, пов'язані із символікою чисел.

Види казок: фантастичні, соціально-побутові та казки про тварин.

IV. Робота над казкою «Про правду та кривду»

1. Виразне читання казки учнями.
2. Бесіда за текстом казки

1.          Як розпочинається казка? Прочитайте зачин. Чи властивий такий за­
   чин для казок? («Жили колись два брати: один багатий, а другий бід­
   ний, що не казати...» Такий зачин властивий для багатьох українських
   казок.)
2.          Хто є головними героями твору? (Багатий дядько та його бідний не­
   біж.)
3.          Про що засперечалися дядько та його небіж? (Як краще жити: прав­
   дою чи кривдою.)
4.          Чому багатий дядько впевнений в тому, що зараз правди немає,
   що скрізь панує кривда, а його небіж, незважаючи на сіюю бідність,
   впевнений, що за правдою жити легше?
5.          Куди вирушили дядько зі своїм небожем?

Кого вони зустрічали на своїй дорозі? Які відповіді вони отримували

від них?

1) Чому небіж змушений був віддати всю свою худобу дядькові? Як йому жилося після цього?

2) Як ви ставитесь до вчинку дядька, коли він забрав у хлопця всю його

худобу? Чи міг би він учинити якось інакше? А як би ви вчинили у даному випадку?

3)  Що є фантастичним у цьому творі? Знайдіть і зачитайте потрібний уривок?

10) Про які риси характеру хлопця свідчить цей уривок?

11) Чого зміг досягти хлопець своїм розумом, сміливістю, розважливістю?

12) Яким, на вашу думку, був із хлопця король? З чого це видно?

13) Чи зустрівся дядько зі своїм небожем? Як хлопець поставився до свого кривдника? Як би ви вчинили на його місці?

14) Яке запитання поставив король під час зустрічі своєму дядькові? То хто ж виявився правий у суперечці?

15) Чим закінчується казка? Чому з дядьком сталося нещастя?

16) Як ви гадаєте, чого навчає нас ця казка? (Правда завжди переможе кривду, хоча дорога до неї буде важкою та тернистою. Кривдники завжди понесуть кару. Жадність і бажання легкої наживи ніколи не приведе до добра.)

3. Висновок учителя за учнівськими відповідями.

Отже, дана казка нас навчає того, що людина повинна завжди жити за правдою. Вона повинна бути її вічним супутником. І лише за допомогою правди людина зможе досягти тієї мети, до якої вона прагне. А кривда, хоча вона ще існує на планеті, ніколи й нікого не доведе до добра. І тому всім людям потрібно прагнути жити за правдою. А коли до цього буде прагнути кожен, і не тільки прагнути, а й чинити відповідно, то на землі рано чи пізно все одно пануватиме правда і справедливість.

3.              Робота над розглядом особливостей будови казки.

Бесіда.

1) Доведіть, що даний твір — казка. (Невеликий за розміром розповідний

твір з елементами фантастичного.)

2) Які елементи фантастичного зустрічаються в казці? (Зустріч з чортами, підслуховування їхньої розмови, а потім виконання всіх умов, про які йшла мова у підслуханій розмові, становлення небожа королем.)

3) Яка роль фантастичного елемента в даному творі?

4) Яке магічне число зустрічається в даному тексті? Згадайте, в яких епізодах вони наявні? (Три рази запитували, як краще жити;зустріли трьох чоловік; три чорти-слуги; три лиха, які наробили чорти людям; три дерева для того, щоб вгатити греблю; три підводи, щоб привезти ці дерева; царівна одужала через три дні.)

5) Як ви гадаєте, до якого виду слід віднести казку «Про правду та кривду»? Доведіть свою думку. (Соціально-побутова казка, тому що героями є люди, які не наділені якимись надзвичайними якостями; розкриваються взаємини між людьми.)

5. Робота в групах.

1) Група «Художники». Опишіть усно, яким ви уявляєте:

група 1 — дядька-багача;

група 2 — бідного небожа; група 3 — небожа-короля.

2) Група «Психологи». Порівняйте поведінку бідного небожа та небожа короля. Чи змінилася вона?

3) Група «Фантасти». Опишіть, яким ви уявляєте собі життя на землі,

де панує лише правда.

4) Група «Лінгвісти». Висловити власні міркування на тему «Чого нас навчає дана казка».

IV. Підсумок, оцінювання

V. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати казку «Про правду і кривду»; навчитися переказувати її; аналізувати образ головного героя.