Підготувала
учитель історії та правознавства
Єланецька ЗОШ І – ІІІ ступенів
Малоукраїнська філія
Єланецької районної ради
Желєзняк Людмила Василівна
2019 рік
Тема :
МЕТА: закріпити знання з попередньої теми; розглянути з учнями історичний матеріал пов'язаний з життям на території сучасної України кочових племен кіммерійців та скіфів; ознайомити учнів із розселенням, заняттями кіммерійців та скіфів; ознайомитися з Великою Скіфією;
розвивати в учнів увагу, логічне мислення, вміння аналізувати, висловлювати свої думки, працювати з атласом та контурною картою; виховувати в учнів інтерес до минулого української держави.
ТИП УРОКУ: урок – подорож.
ОБЛАДНАННЯ: Історичні Карти « Трипільська культура», «Велика Скіфія», атлас, контурна карта, робочий зошит, підручник, мультимедійна презентація, роздатковий матеріал ( таблиця « Археологічна періодизація» , бонуси – пекторальки).
ХІД УРОКУ.
І. Організаційний момент.
1. Привітання;
1. Знайомство з гостями.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Діти, сьогодні на уроці ми здійснимо з вами уявну екскурсію до історичного музею. Слово музей прийшло до нас з грецької мови, де воно означало житло муз – тобто богинь – покровительок мистецтв. Тепер це слово означає установу, де зберігаються важливі пам’ятки минулих часів з різних галузей культури, мистецтва, науки, техніки.
І нас з вами біля музею зустрічає богиня історії Кліо (показ портрету). Яка перш ніж почне свою екскурсію пропонує нам пригадати:
Бесіда за запитаннями ( на слайдах)
1.Коли перші люди з’явилися на території сучасної України та де знайшли їхні стоянки? ( первісні люди, мисливці на мамонтів , у часи пізнього палеоліту ( давня кам’яна доба, с. Мізин на Чернігівщині ( Мізинська стоянка), с. Межиріччя на Черкащинні, м. Київ ( Кирилівська стоянка).( відповідь, слайд)
2.Яка культура існувала на українських землях у період неоліту ( новий кам‘яний вік)? ( трипільська археологічна культура)
3.Хто з вчених відкрив трипільську археологічну культуру? Коли?
( Вікентій Хвойка, наприкінці 19 ст.)
4.Чому дана археологічна культура отримала назву трипільської культури?( від назви с. Трипілля на Київщині, де розкопали перші пам’ятки трипільської культури)
5. Покажіть на карті Трипілля( на дошці карта « Трипільська культура»)
6.Який метал і чому почали обробляти першим? ( Перший метал, який почали вживати на Україні, була мідь, бо вона була м’якою, але не поступалася за міцністю камінню. Перші вироби — невеликі сокири або долота — знаходили вже в пам'ятках Трипільської культури, але це було дуже рідко.)
7. У якому столітті люди почали обробляти залізо? (Відкриття заліза у І тис. до н. е. дало поштовх до масового застосування металевих знарядь, що, безсумнівно, призвело до суттєвих змін того суспільства).
ІІІ. Оголошення теми і завдань уроку.
- Молодці, діти. Ось так поступово ми переходимо до вивчення нової доби людства – залізної , яка розпочалася з І ст. до н. е.
Сьогодні на уроці ми розглянемо, що відбувалося саме на території сучасної України в період коли на Сході вже розвивалися імперії Ассирійська, Халдейська ,Перська та інші.
Поява заліза в Україні збіглася з приходом кочовиків зі Сходу, спричинене «Великим переселенням народів» на початку І тис. до н. е.
Тож тема нашого уроку «Кіммерійці та скіфи на території сучасної України».
До речі, діти знання з цієї теми знадобляться вам при здачі ЗНО , а також це історія нашого краю. Скажіть мені , будь ласка, чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку, що хочете дізнатися нового або про кого? ( відповіді дітей)
Як я вже говорила, ми сьогодні на уроці здійснимо подорож до музею, під час якої познайомимося з такими експозиціями:
Експозиції :
1. Кіммерія.
2. Велика Скіфія.
Завдяки цим експозиціям ви зможете дізнатися про племена, які проживали в давнину на Україні, чим вони займалися, як розвивалися їх держави, будемо працювати з підручником, атласом та контурною картою, заслухаємо наших екскурсоводів та будемо відповідати на питання. Тому завдання нашого уроку будуть такими:
ЗАВДАННЯ УРОКУ:
1. Дізнатися про території розселення кіммерійців та скіфів та коли вони їх заселили .
2. Хто такі скіфи та який спосіб життя вони вели.
3. Познайомитися з Великою Скіфією та дізнатися коли утворилася та занепала ця держава.
Проблемне питання уроку:
«Що спільне і відмінне було у кіммерійців і скіфів?»
ІУ. Мотивація навчальної діяльності
( перегляд відео https://www.youtube.com › watch )
V. Вивчення нового матеріалу.
На минулих заняттях ви вивчали в основному життя землеробів. На сьогоднішньому уроці ми з Вами розглянемо життя кочовиків, тим паче таких, які жили на території нашої батьківщини, і скажу більше, на території нашої Миколаївської області, а також нашого Єланецького району.
Тож не будемо зволікати – вперед. А хто такі кочовики, та який спосіб життя вони вели ми дізнаємось в ході нашого уроку.
Наприкінці уроку ми з вами пограємо в гру « Чиста дошка». Ви маєте відповісти правильно на всі питання, розміщенні на дошці , якщо дошка стане
« чистою» - це значить ми виконали всі завдання уроку.
( звертаю увагу на питання на дошці )
А підсумовуючи наш урок, ми повинні дати відповідь на наше проблемне питання ( звертаю увагу на проблемне питання)
1. Кіммерійці.
Отже, діти, перша наша експозиція має назву «Кіммерія». То ж давайте увійдемо до першого залу і дізнаємося де заходилися землі Кіммерії, що це була за держава, хто ж такі кіммерійці та коли вони проживали на землях України.
Словникова робота.
Кіммерія - території Північного Причорномор'я і Приазов'я (сучасні Кримський півострів, південні області України, Ростовська область і Краснодарський край РФ).
Кіммерійці – найдавніше (за письмовими джерелами) населення Північного Причорномор'я ІХ – VІІ ст. до н. е.
Слово надається нашим екскурсоводам. Діти, а ви слухайте дуже уважно і запам’ятовуйте назви, терміни і дати.
Виступ екскурсоводів ( по презентації)
1 – й екскурсовод.
Поява заліза в Україні збіглася з приходом кочовиків зі сходу, спричиненим «Великим переселенням народів» на початку І тис. до н.е. Найдавніша згадка про кімерійців міститься в славнозвісній «Одіссеї» Гомера, а найдокладніша - у праці «батька історії» Геродота. Гомер називав кімерійців «дивними доярами кобилиць і молокоїдами ». Також багаті на подробиці їхнього життя свідчення зустрічаємо в ассирійців та вавилонян. Ассирійська назва «кімміраї» означає «велетні». За іншою версією, слово походить із давньоіранської мови та перекладається як «рухомий кінний загін». Існує три версії щодо походження кіммерійців. Перша — це давньоіранський народ, який прийшов на землі України через Кавказ. Друга — кіммерійці з’явилися внаслідок поступового історичного розвитку праіранської степової культури, а прабатьківщиною їхньою було Нижнє Поволжя. Третя — кіммерійці були місцевим населенням.
Археологи знаходять речові пам’ятки кіммерійців у Північному Причорномор’ї, на Північному Кавказі, у Поволжі, по нижній течії Дністра та Дунаю. Кіммерійці були іраномовними. Ранні кіммерійці вели осілий спосіб життя. Пізніше, у зв’язку з настанням посушливого клімату, вони стали кочовим народом і розводили переважно коней, на яких училися їздити верхи. Племена кіммерійців об’єднувалися у великі союзи племен, які очолював цар-вождь. У них було велике військо. Воно складалося з рухливих загонів вершників, озброєних сталевими й залізними мечами та кинджалами, луками й стрілами, бойовими молотами й булавами. Кіммерійці воювали із царями Лідії, Урарту та Ассирії.
Поселення кіммерійців були тимчасовими, здебільшого — табори, зимівники. Але вони мали власні кузні та ковалів, які виготовляли залізні й сталеві мечі та кинджали, найкращі на той час у стародавньому світі. Самі кіммерійці метал не добували, користувалися залізом, знайденим племенами лісостепової смуги України або Кавказу. Також майстри виготовляли кінські вудила, наконечники стріл, прикраси. У кіммерійців було розвинуте керамічне виробництво. Особливо гарними були кубки з лощеною поверхнею, прикрашені геометричним орнаментом. Кіммерійці вміли чудово обробляти кістки. Дуже красивими були їхні прикраси, виготовлені з напівкоштовного каміння.
Збереглися до наших днів зроблені кіммерійцями кам’яні могильні плити. На них були викарбувані люди без змалювання голови, але з ретельно відображеним кинджалом і сагайдаком зі стрілами. Жили кіммерійці патріархальними родами, які складалися із сімей. Поступово в них виділяється військова знать. Цьому великою мірою сприяли грабіжницькі походи на племена лісостепу й держави Закавказзя.
Релігійні уявлення кіммерійців відомі за матеріалами поховань. Знатних людей ховали у великих курганах. Були чоловічі й жіночі поховання. У чоловічі поховання клали кинджали, вуздечки, набір наконечників для стріл, кам’яні бруски, жертовну їжу, коня; у жіночі — золоті та бронзові каблучки, скляне й золоте намисто, глиняний посуд. Археологічні знахідки свідчать, що кіммерійці мали зв’язки з племенами Приазов’я, Західного Сибіру та Кавказу.
Після скіфської навали частина кіммерійців відійшла до Криму й оселилася на Керченському півострові. По собі вони залишили ряд топографічних назв, давніх і сучасних. Так, у давнину Керченська протока носила назву Боспору Кіммерійського, а поблизу міста Керч й досі збереглися Кіммерійські вали, що вважаються залишками укріплень цього народу.
Хоч якими непереможними воїнами здавалися кіммерійці, від другої половини 7 ст. до н. е. вони були підкорені племенами скіфів.
Робота з атласом та контурною картою
( виконати завд. 1 в контурних картах )
Розгляд малюнків в підручнику
Бесіда по запитаннях:
- Про які народи ви дізналися?( кіммерійців)
- Коли вони з'явилися на території України та в яку добу?( у ІХ ст.. до н. е ранній залізний вік.)
- Чим вони займалися? ( конярством, перші навчилися обробляти залізо, вміли виготовляти керамічні вироби, прикраси)
- Хто із відомих людей античності згадував про них? ( Гомер, Геродот, давньогрецькі вчені – мислителі)
- З якими країнами воювали кіммерійці? (Кіммерійці воювали із царями Лідії, Урарту та Ассирії.)
Фізкультхвилинка, виконання вправ для зняття втоми очей.
1. Очі щільно ми закрили –
це один, два, три, чотири.
Потім ширше розкриваєм,
Вдалині щось роглядаєм.
2. Очі швидко обертаєм,
Головою не хитаєм.
Вліво раз, два, три, чотири.
Вправо стільки ж повторили.
По колу очі обертаєм
І все навколо розглядаєм.
3. Раз, два, три!
Очі догори!
На чотири та й на п’ять
Будем міцно їх стулять.
Знову очі догори
Ми рахуєм раз, два, три!
4. Очі щоб відпочивали
Дивимось ми вліво – вправо.
Потім блимаєм очима.
І знову ними вправо - вліво.
5. Не працювати є причина –
Очам даємо відпочинок!
Мерщій рівнесенько сідаймо.
Очима кліпать починаймо !
Вчитель.
А тепер, діти, перейдемо до другого залу «Велика Скіфія» і дізнаємося про скіфів. Але перед цим попрацюємо у словничках.
Словникова робота.
ВЕЛИКА СКІФІЯ — назва держави, що існувала у Північному Причорномор'ї в VII—IV ст. до н.е.
Скіфи – кочові племена, що витіснили кіммерійців на теренах Північного Причорномор'я та проживали там від початку VІІ до ІІІ ст. до н.е.
Слово надається екскурсоводам.
Від VII до III ст. до н. е. жах на племена й держави Східної Європи та Близького Сходу наганяли племена скіфів, які прийшли з глибин Азії та вторглись у Північне Причорномор’я. Скіфи завоювали величезну для тих часів територію між Доном, Дунаєм і Дніпром, частину Криму (територію сучасної Південної й Південно-Східної України), утворивши там державу Скіфію. Найґрунтовнішу характеристику та опис життя й побуту скіфів залишив давньогрецький історик Геродот. У V ст. до н. е. він особисто відвідав Скіфію й описав її. Скіфи були нащадками індоєвропейських племен. Вони мали свою міфологію, обрядовість, поклонялися богам і горам, приносили їм кровну жертву. Геродот виділяв серед скіфів такі групи: царські скіфи, що жили в пониззі Дніпра й Дону та вважалися верхівкою союзу племен; скіфи-орачі, які населяли територію між Дніпром і Дністром (історики вважають, що це були переможені скіфами нащадки чорноліської культури); скіфи-землероби, що жили в лісостеповій зоні, та скіфи-кочівники, які оселилися в степах Причорномор’я. Серед названих Геродотом племен власне скіфами були племена царських скіфів і скіфів-кочівників. Вони панували над усіма іншими племенами.
Наприкінці VI ст. до н. е. в причорноморських степах формується могутнє державне об’єднання на чолі зі скіфами — Велика Скіфія, до складу якого увійшло місцеве населення степових і лісостепових регіонів (сколоти).
Геродот уявляв Скіфію у вигляді квадрата, кожна зі сторін якого дорівнювала 20 дням дороги (тобто приблизно 700 км). Ця величезна держава об'єднувала 10 різних народів і називалася Великою Скіфією.
Сучасні вчені вважають, що скіфи-землероби і скіфи-орачі — це не хто інші, як наші предки, давні слов'яни-хлібороби. А от царські скіфи були кочівниками, іранцями походженням і вони завоювали давніх слов’ян – хліборобів.
Період найвищого розвитку та піднесення Скіфії припадає на IV ст. до н. e. Це піднесення пов’язують з правлінням царя Атея. Влада царя поширювалася на величезні території, що простягалися від Дунаю до Дону. Атей цар карбував власну монету.
ПОБУТ СКІФІВ-КОЧІВНИКІВ. Царські скіфи більшу частину свого життя проводили верхи на коні, а жінок, дітей і старих возили в кибитках — шатрах на колесах. З року в рік вони кочували по своїй країні наїждженими дорогами, переганяючи худобу в пошуках пасовиськ. їли скіфи м'ясо, сир, пили кобиляче молоко. Часом скіфи вирушали в далекі походи. Вони доходили навіть до Ассирії, Вавилонії та Єгипту. Скіфи згадуються в Біблії під назвою Ашкеназ (Книга пророка Єремії 51:27). Жили вони родами й племенами. Кожен скіф міг перелічити своїх пращурів на ім'я до шостого коліна. Роди об'єднувалися в племена, а племена — у великі союзи племен. Очолювали скіфський народ царі.
ОДЯГ І ПРИКРАСИ СКІФІВ. Скіфи виготовляли свій одяг зі шкіри. Вони носили шаровари і м'які чобітки, підперезану куртку. На голові — гостроконечну, високу шапку з повсті — башлик. Жінки теж мали високий головний убір, прикрашений золотом, з якого спускалося покривало, розшите золотими пластинками. їхній одяг нагадує національне вбрання жінок тих народів, які живуть на Кавказі, — вузьке плаття-халат з довгими рукавами, прикрашене золотом. Це пояснюється тим, що й досі в горах Кавказу проживають народи, нащадки стародавніх скіфів.
Скіфи дуже любили золото. Своїм блиском воно нагадувало їм сонце, від якого вони вели свій родовід. У могилах скіфських царів і цариць археологи знайшли багато чудових золотих прикрас, виконаних у так званому звіриному стилі. Це нагрудні прикраси — пекторалі, а також браслети, сережки, персні, золоті вази із зображенням скіфів і золоті обкладки для сагайдаків.
СКІФИ-ВОЇНИ. Водночас скіфи були жорстокими. Воїн пив кров першого забитого ним ворога, а до вуздечки прив'язував здобуті скальпи (шкіра з волоссям) ворогів. Голови вбитих у бою супротивників воїн приносив своєму цареві. Того, хто не міг похвалитися подібним трофеєм, зневажали і не допускали до святкового столу. З черепів ворогів скіфи робили чаші для пиття, обковуючи їх золотом.
ОЗБРОЄННЯ СКІФСЬКИХ ВОЇНІВ. Скіфи широко використовували бронзу та залізо. У них були короткі мечі — акінаки, бойові сокири та панцирі із залізних лусочок, нашитих на шкіряну сорочку. Із бронзи скіфи виливали наконечники для стріл. Найбільше уславився в стародавньому світі скіфський лук, адже скіфи були неперевершеними лучниками. З ним зображували навіть знаменитого героя Геракла, що, за переказами, мандрував Скіфією. Зі скіфським луком стародавні географи порівнювали Чорне море. Його північна частина разом з Кримом нагадували грекам криву частину, а південна — рівну тятиву лука.
ЦАРСЬКІ КУРГАНИ СКІФІВ. Племена Великої Скіфії не мали писемності. Про духовний світ довідуємося зі скіфських прикрас, а також із розповідей давніх греків. Посуд, прикраси скіфи оздоблювали сценками зі своїх легенд. Пам'ятки скіфської культури вирізняються з-поміж інших неповторним «звіриним стилем», адже зброю та предмети побуту скіфи прикрашали зображеннями оленів, баранів, коней, барсів, левів, птахів, риб, фантастичних істот. ( робота з підручником, розгляд ілюстрацій)
Ставили скіфи й кам'яні скульптури - навершя курганів. Із граніту, вапняку чи піщанику вирубували фігури, що віддалено нагадували людські. Іноді на них прорізували риси обличчя, руки, деталі одягу та зброї, проте ці зображення не мали портретних рис.
Ще сто років тому мандрівник, який подорожував безмежними степами України понад Дніпром до Чорного моря, бачив на своєму шляху великі й малі кургани. Це були могили скіфських царів. Найбільш відомі скіфські кургани — Товста Могила, Чортомлик, Гайманова Могила, Мелітопольський курган, Семибратні кургани, Лита Могила, Куль-Оба, Солоха, Велика Цимбалка, Велика Близниця, Хомина Могила. Нині вони майже всі розорані тракторами або розкопані археологами.
Могутня імперія скіфів існувала впродовж 300 років, а середини VI до III ст. до н. е. Потім вона розпалася на дві частини. Землероби залишилися на своїх батьківських землях, а нащадки скіфів-кочівників оселилися в Криму, де утворили державу Малу Скіфію. У такому вигляді Скіфія проіснувала ще кілька століть.
Занепад, а згодом і розпад Скіфії були викликані рядом чинників: погіршення кліматичних умов, висихання степів, вичерпання економічних ресурсів лісостепу тощо. Крім того, в III—I ст. до н. e. Значну частину Скіфії завойовують сармати. Сучасні дослідники вважають,
що перші паростки державності на території України з’явилися саме у скіфські часи. Скіфи створили самобутню культуру.
Вчитель.
Робота з контурною картою
Завдання: 1) Заштрихуйте територію Великої Скіфії. 2) Обведіть назву відомого кургану, у якому археологи знайшли скарби скіфського царя.
Доповнюючи розповіді учнів акцентую увагу на території розселення цих народів ( робота з картою). Звертаю увагу на особливості державності цих народів і її рабовласницький характер.
VІ. Закріплення нових знань.
Отже, це була остання зупинка в нашій подорожі. На завершення зверніть увагу на наступні хронологічні дати:
ІХ–VІІ ст. до н. е. – поява кіммерійців у Північному Причорномор’ї;
поч. VI І ст. до н.е. - поява скіфів у Північному Причорномор'ї;
IV ст. до н. е. - скіфська держава досягла найвищого розвитку;
III ст. до н. е. - занепад Великої Скіфії;
II ст. до н. е. - Мала Скіфія припиняє існування під натиском готів.
Історичний диктант.
Учитель пропонує низку положень, з яких учні мають вибрати ті, що стосуються кіммерійців (К), та такі, що стосуються скіфів (С) або й тих, й інших.
1) Курган Товста могила (С)
2) Їм належала першість у використанні коней для верхової їзди. (К)
3) Воювали з Урарту. (К)
4) Займалися землеробством? (С)
5) Пектораль. (С)
6) Першими почали використовувати кінну збрую. (К)
7) На нашій території перебували у ІХ–VІІ ст. до н. е. (К)
8) Скотарі-кочовики. (К, С)
9) На нашій території перебували у VІІ – ІІІ ст. до н. е. (К)
10) Прийшли зі Сходу. (К, С)
11) На нашій території перебували у VІІ – ІІІ ст. до н. е. (К)
12) «Кобилодоїльці». (К)
А тепер діти пограємо в гру «Чиста дошка» та дізнаємося чи виконали ми завдання нашого уроку
Повертаємося до нашого проблемного питання : «Що спільне і відмінне було у кіммерійців і скіфів?»
VІІ. Підсумок уроку.
- Чи справдилися ваші очікування від сьогоднішнього уроку?
- Чи досягли мети?
- Що запам’яталося найбільше на уроці?
- Що нового дізналися?
VІІІ. Домашнє завдання.
Прочитати й знати текст §17.
Підготуватися до практичного заняття « Спосіб життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я»
ІХ. Оцінювання учнів, подяка екскурсоводам. Підрахунок пекторальок.
1