Урок "Кохаю край свій дорогий, що зветься Україна..."

 

 

 

 

План – конспект

відкритого інтегрованого уроку  позакласного читання

 у 4 класі, проведеного

вчителем Шаповаловою Тетяною Григорівною

 

 

 

 

Тема уроку: «Кохаю край свій дорогий, що зветься Україна!..»

Мета уроку:

• поглибити знання учнів про нашу державу  Україну та про свою маленьку батьківщину;
• вчити учнів логічно послідовно, правильно передавати власні думки;
• поповнювати активний словниковий запас учнів;
• розвивати образне мислення, зв’язне  мовлення, пізнавальні інтереси, уяву, фантазію, творче мислення.; 
• вчити аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки;
• сприяти формуванню полікультурних,  комунікативних, інформаційних компетентностей, компетентностей творчої продуктивної діяльності та саморозвитку;
• створювати умови для формування позитивних мотивів навчання учнів;
• давати можливість для інтелектуального розвитку і рефлексії, засвоєння певного соціального досвіду;
• удосконалювати навички роботи в парах, групах;
• сприяти вихованню естетичних почуттів, дбайливого ставлення до природи; прищеплювати інтерес до літературного художнього слова;
• сприяти формуванню основних моральних цінностей, що визначають ставлення до людей і сприяють єдності країни, стабільності, миру і злагоді в Україні; активної життєвої позиції школярів, їх громадянського самовизначення, прагнення до самореалізації в країні;
• виховувати патріотичні почуття, національну гідність, любов до рідної землі, до Батьківщини, , шанобливе ставлення до символів держави, повагу до її історичного минулого і сучасного.

 

Тип уроку: інтегрований.

 

Міжпредметні зв’язки: літературне читання, громадянська освіта, українська мова, суспільствознавство, народознавство, образотворче мистецтво.

 

Засоби досягнення мети:

- інтерактивні вправи: “Мозковий  штурм”,  “Незакінчене речення”,      “Мікрофон”, “Дерево рішень”.

- використання комп’ютерних технологій; елементи ТРКМ;

- евристична бесіда, розповідь, практична робота;

- використання наочності.   

 

 

Дидактичне забезпечення : медіапроектор, мультимедіапрезентації, жовто-блакитні стрічки,  оповідання В.О.Сухомлинського, запис пісні К.Бужинської «Україна – це ми!» (Сл. Ю. Рибчинського, муз. Н. Петраша).

 

 

 

 

Епіграф уроку:

                                                            Живи, Україно! Живи для краси,

                                                              для сили, для правди, для волі!

                                                                                                     В. Сосюра

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перебіг уроку

І. Організація класу.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Створення  емоційного  настрою. Вправа «Комплімент».

У мене в руках дві стрічки. Пропоную передавати їх один одному та  звертатися  з теплими, добрими словами до своїх однокласників.

(Учні передають жовті та сині стрічки один одному, називаючи теплі слова, даруючи комплімент.)

 

•                   Ось стрічка повернулася до мене. Завдяки їй ми  утворили велике, єдине коло, як символ дружньої класної родини.

2. «Мозкова атака»

•                   Що означає слово єдність, єдиний? (Цілий, неподільний)
•                   Зверніть увагу на кольори стрічок? (синя і жовта)

•                   Де ще зустрічаються ці барви? ( У державному прапорі України)
•                   Які ще символи нашої держави ви знаєте?

Герб

Наш герб — тризуб,

це воля, слава й сила;

наш герб — тризуб.

Недоля нас косила,

та ми зросли, ми є,

ми завжди будем,

добро і пісню

несемо ми людям.
    Наталка Поклад

Прапор

Прапор — це державний символ,

він є в кожної держави;

це для всіх — ознака сили,

це для всіх — ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

синє — небо, жовте — жито;

прапор свій оберігаєм,

він святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,

ми з ним дужі і єдині,

ми навіки вже — народом,

українським, в Україні.
    Наталка Поклад

 

3. Демонстрація «інтерактивного плакату».

•                   Сьогодні стрічка об’єднала нас у дружню класну родину, а таких родин у нашій школі 11. В нашій країні від заходу до сходу, від півночі до півдня таких  шкіл – тисячі. Бо ми всі живем на Україні, ми – українці.

4. Створення проблемної ситуації.

Любі діти, розпочнемо урок позакласного читання. А тему ви визначите самі, попрацювавши в групах.

5. Робота в групах. Скласти з розрізнених смужок акровірш, прочитати, визначити ключове слово.

  У всіх людей одна святиня                      
  Куди  не глянь, де не спитай.

  Рідніша їм своя пустиня,

  А ніж земний в пустині рай.

  Її всі згадують щоднини,

  Нема без кореня  рослини,

  А нас, людей, без Батьківщини.

                          М. Чернявський

  У світах піснями славна, 

  Краєм жита зветься здавна. 

  Розцвіла калина в лузі, 
  А народ міцніє в русі, 
  Їдьте в гості, любі друзі! 
  Нас планета всіх єдна, 
  А Вітчизна в нас — одна!

                                    В. Довжик                                                                    

5. Прийом  «Очікування»

- Чого ви очікуєте від уроку?

- Для чого нам потрібно вчитися?

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

1. Повідомлення вчителя

Сьогодні на уроці ми поговоримо про нашу рідну землю – маленьку та велику Батьківщину, опрацюємо кілька творів В.О.Сухомлинського, станемо учасниками презентації творів наших однокласниць, розширимо коло власних знань про Вітчизну, будемо працювати над поповненням активного лексичного запасу.

2. Визначення пріоритетних завдань

Отож, визначаємо пріоритетні наші завдання:

Слухати – уважно.

Працювати – дружно.

Досягти  найкращого результату.

3. Поетична мозаїка.

Завдання –  парами продекламувати вірші українських поетів про Україну      

Де найкраще місце на землі

Де зелені хмари яворів

заступили неба синій став,

на стежині сонце я зустрів,

привітав його і запитав:

—Всі народи бачиш ти з висот,

всі долини і гірські шпилі.

Де найбільший на землі народ?

Де найкраще місце на землі?

Сонце усміхнулося здаля:

—Правда, все я бачу з висоти.

Всі народи рівні, а земля

там найкраща, де вродився ти.

Виростай, дитино, й пам’ятай —

Батьківщина —то найкращий край!

               Д. Павличко

 

Батьківщина

Знаєш ти, що таке Батьківщина?

Батьківщина —це ліс осінній,

це домівка твоя і школа,

і гаряче сонячне коло.

Батьківщина —це труд і свято,

Батьківщина —це мама і тато,

це твої найщиріші друзі

і бджола у веснянім лузі.

Батьківщина —це рідна мова,

це дотримане чесне слово.

А. Костецький

 

Батьківщина

Он повзе мурашка,

Ось хлюпоче річка.

Не зривай ромашку,

Не топчи травичку!

В зелені діброва,

В китицях ліщина.

Ой, яка чудова наша  Україна.

Журавлі під небом

Крилять рівним клином.

Будь природі другом,

Будь природі сином.

А.Каменчук

 

Облітав журавель

Облітав журавель сто морів, сто земель.

Облітав, обходив,  крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля: «Де найкращая земля?»

Журавель відповідає: «Краще рідної немає!»

П.Воронько

 

Як не любить той край, де вперше ти побачив 
солодкий дивний світ, що ми звемо життям, 
де вперше став ходить і квіткою неначе 
в його теплі зростав і усміхавсь квіткам!

Володимир Сосюра

 

Солодка Земля
Босоніж стежка побіжить

левадою, в городи...

Як любо тут, як славно жить

серед цієї вроди.
Кохаю край наш дорогий,   

у що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

зрости достойним сином.
Є в світі зваби немалі,

цікава стежка кожна...

Але до рідної землі

збайдужитись не можна.
Люби, шануй, піднось до зір

її пісні і мову.

Нема солодшої, повір,

за неї пречудову.
    Володимир Коломієць

 

Розквітай, прекрасна Україно,
Рідна земле, матінко моя.
Хай лунає мова солов'їна,
Пісня неповторная твоя.
Хай смереки, ясени й тополі,
Квіти, луки, трави і сади
Шепчуть вірші щедрі, добрі, вольні,
Чисті, із джерельної води. 
Нам би вічно милуватись нею, 
А лихі дороги обминуть, -
Дай напитись серцем і душею :. 
І піти з тобою в мрійну путь. 
Розквітай, прекрасна Україно, 
Рідна земле, матінко моя.

Надія Голуб

4. Опрацювання твору В.О.Сухомлинського «Відлітають журавлі».

а) читання твору «ланцюжком», «естафетою»;

б) словникова робота : вирушають в далеку дорогу; розлучатися;

в) складання діалогу за змістом тексту.

Відлітають журавлі

Був ясний осінній день. Тихо надворі, у повітрі пливуть павутинки. А в блакитному небі - ключ журавлів. Пролетіли журавлі над селом, потім повернулись, покружляли й знову полетіли. Але за селом, недалеко від лісу, сіли журавлі на землю. Довго сиділи, немов радились про щось. Чому це журавлі кружляли над селом, а потім сіли біля лісу? Бо вони вирушають у далеку дорогу. Летять у теплий край. Та хоч і теплий, але чужий. Бо батьківщина там, де народився, зріс і почав літати. Тож їм і тяжко розлучатися зі своєю вітчизною.

В. Сухомлинський

- Яка, на ваш погляд, головна думка твору?

Зачитайте.

Слово вчителя: Народна мудрість говорить: «Кожному мила своя сторона». І це дійсно так.  Прислів’я  зі схожим змістом є у багатьох народів світу. А чи знаєте ви,  які слов’янські народи вважають братами?

5. Опрацювання твору «Тепер я знаю, яка красива Білорусь!»

                         а)  читання тексту;

                         б) словникова робота: до видноколу; захоплено;

                          в) вибіркове читання;

           г) переказ тексту з опорою на піктограми.

6. Робота зі словником

Піктограма (від лат. pictus — мальований і грец. γράμμα — письмовий знак, риска, лінія) — умовний малюнок із зображенням будь-яких дій, явищ, предметів і т.д. Піктограми походять із давніх часів, де вони використовувалися на письмі

(Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова. — Харків: Фоліо, 2005. — 767 с.)

Тепер я знаю, яка красива Білорусь!

           До українських школярів приїхали в гості біло­руські діти.  Маленька українка Оксана подружила­ся з білоруською дівчинкою Марисею.
          Повела Оксана Марисю в поле. До самого видно­колу розкинулось безмежне поле пшениці. Жовте поле, мов золото. А над ним — блакитне небо. Мари­ся стояла перед безмежним пшеничним полем, захо­плена його красою.
— Яка красива Україна, — тихо сказала вона Оксані...
Наступної весни Оксана приїхала в гості до Марисі.
Рано-вранці вони вийшли з Марисиної хати. До самого видноколу розкинулось сине поле квітучого льону. Синє поле, як небо. А над ним — синє небо.
— Тепер я знаю, яка красива Білорусь! — сказала захоплено Оксана.

В. Сухомлинський

   -   Що найбільше сподобалося Марисі? А Оксанці? Чи змогли дівчатка побачити справжню красу братньої країни?

7. Опрацювання твору «Мені захотілось додому»

                         а)  читання тексту;

                         б) словникова робота: хуртовина;

                         в) переказ твору за планом, складеним дівчатками.

 

 

 

Мені захотілось додому

 Коли я була маленька, мама возила мене до бабусі, що живе нал великою річкою. Який там ліс, які озера чисті, тихі, які луки зелені!.. Вийдеш на високий берег ріки – і видно далеко-далеко. А скільки квітів у лузі…

Мама каже:

• Відпочивай тут ціле літо.

    А мені вже через тиждень додому хочеться. Спочатку не дуже, а згодом так тягне, що якби крила, - полетіла б через луги, ліса, озера.

    І чого воно  так додому хочеться? Адже немає в нас ні річки великої, ні лісу тінистого, ні озер чистих, ні лугів широких. Степ, горби, садки вишневі, ставок маленький – а хочеться швидше додому. Мабуть, тому, що тут почалося моє дитинство, тут я  вперше побачила ясне сонце й синє небо, почула спів пташок і вимовила перше слово…

 Я читала, що є країна, де вічно цвітуть квіти і росте трава. Але хай вони живуть собі, ті щасливі країни, з своїм вічним літом, а я ні за що не проміняю своєї осені з сірою мжичкою та білою хуртовиною, співучої весни й гарячого літа. Бо найдорожче для людини те, що рідне.

 

В. Сухомлинський

- Чому дівчинці хотілося додому? Які ключові слова твору допомагають нам це зрозуміти?

8. Опрацювання твору «А що там за лісом?»

                         а)  читання тексту;

                         б) словникова робота: зворушило;

                         в) читання за ролями;          

                       в) «Діафільм» за змістом твору;

 

А що там за лісом?

 Мені пригадується весняний день. Сяє сонце, ласкавий вітерець шепоче в листі дерев. Співають пташки, щось шелестить у лузі – так тихо-тихо, ледве чутно. Я сиджу на високій степовій могилі й слухаю, як шумить весна.

Переді мною зелені лани. На обрії – ліс.

• А що там  за лісом? – питаю старшого брата.
• Поля, села…- каже брат.- А там знову ліс.
• А за тим аж лісом – що там?
• Дніпро. Велика наша річка Дніпро.
• А за Дніпром що?
• Знову поля, села, ліси.

Це було тоді для мене найбільше відкриття світу. Мене здивувало, що світ такий широкий. Мене зворушило, що така велика, багата Україна.

В. Сухомлинський

- Що здивувало хлопчика? Що його зворушило?

- Що спільного в цих різних творах?

- Чому ви так вважаєте? (Тому що в творах йде мова про рідну землю, рідний край, красу Батьківщини).

 

 

9. Гра «Докажи словечко»

 

 

Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна — найкраща у …  (світі)!

Моя Україно — це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні … (джерельця).

 

Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і ріки  … (глибокі).

Міста старовинні і замки прекрасні,

Великі будови і дуже … (сучасні).

 

Сади чарівні, мальовничі села,

Моя Україна — це пісня … (весела).

Це щира, багата, як світ, її мова,

Крилата, така мелодійна, …(чудова)!

 

Її обереги — верба і калина,

Найкраща у світі — моя … (Україна).

Бо нам найрідніша, Вітчизна і мати.

То як же нам, дітям, її не … (кохати)!

 

Моя Україна — козацькая слава!

Така волелюбна і мирна … (держава).

 

 

То як же нам, дітям, її не кохати!

Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати, … (відкрила.)

Вітчизна свята, дорога Україна,

Для кожного з нас ти у світі – … (єдина.)

 

  Слово вчителя.

– Україна – це отча земля, рідний край, де ти народився.  Історія нашої країни сягає глибини віків. Це держава із цікавим минулим, багатою культурною спадщиною, давніми народними традиціями.  Широкі й чарівні простори, прекрасні села та міста. Могутньо котить до Чорного моря хвилі найбільша річка України — Дніпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади,  ліси. Золотистим морем розливається по безкраїх нивах жито-пшениця. Тут живуть працьовиті волелюбні люди. Якою б мовою вони не розмовляли, в якому б куточку країни вони не жили – це єдина нація, і Україна для нас – єдина неподільна держава, це наш спільний дім.

 

Україна — це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народились, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку — це наша найдорожча у світі Батьківщина. Вона для кожного з нас одна, як і мама.

 

10. Робота в парі.  Гра « Заверш прислів’я».

 «За рідний край…… (життя віддай»), «Кожен край має ….. (свій звичай»), «Де рідний край, …….(там і рай»), «Краще на своїй стороні кістьми лягти,…..( ніж на чужині слави натягти»), «Радше впадь,…..( але не зрадь»), «Рідна земля і…. (в жмені мила»), «Де не є добре……, (а вдома краще»), «З рідної сторони і ……(ворона мила») .

 

ІУ.  Підсумок уроку.

Молодці, діти! Гарно попрацювали. Настала черга підсумків уроку.

- Про що йшла мова на уроці?

- Чим багата Україна?

- Що потрібно зробити, щоб наша країна стала могутньою й багатою державою?

- Які оповідання ми опрацювали? Хто їх автор?

- Яке оповідання запам’яталося найбільше? Чому?

- Які види робіт ми виконували?

- Які прислів’я про нашу країну знаєте?

- Для чого потрібно вчитися?

 

 

 

        У. Рефлексія

УІ. Домашнє завдання. (Кожен учень обирає собі вид домашнього завдання)

 

І група – написати твір-мініатюру «Моя країна –Україна».

ІІ група – скласти сенкан «Рідна земля».

ІІІ група – проілюструвати будь-яке прислів’я про Україну.