Урок-конференція «Уроки державотворчих процесів України” (1917-1921 рр.)

Урок-конференція «Уроки державотворчих процесів України” (1917-1921 рр.)

Заснування УЦРРосійська революція, що почалася в лютому 1917 року, була поштовхом для піднесення національно-визвольного руху українського народу. В Україну звістка про повалення самодержавства прийшла на початку березня 1917 року. За ініціативою Товариства українських поступовців (ТУП) і Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) . У Києві 3 березня 1917 року було скликано представників політичних, громадських, культурних та професійних організацій. Цього ж дня, на засіданні делегатів, було оголошено про створення громадського комітету.

Українська Центральна Рада

4 березня 1917 року у Києві на вулиці Володимирській, 42, в приміщенні українського клубу «Родина» було оголошено про утворення Української Центральної Ради. Будівля Центральної Ради (2007)Будівля Педагогічного музею (1911)

22 березня 1917 УЦР видала першу відозву «До українського народу»На конгресі обрано президію УЦР: - голова: М. С. Грушевський, - заступники голови:  С. О. Єфремов і В. К. Винниченко. С. О.Єфремов. М. С. Грушевський. В. К. Винниченко

І універсал10 червня (23) 1917 року Центральна рада   схвалила і того ж дня урочисто проголосила автономію України. Згідно з І Універсалом, «не одділяючись від всієї Росії… народ український має сам порядкувати своїм життям». Закони повинні бути ухвалені Всенародними Українськими Зборами. Автором І Універсалу був В. Винниченко. Після проголошення автономії 28 червня 1917 року створено Генеральний Секретаріат.

ІI універсал. Другий універсал Української Центральної ради зафіксував домовленості між Українською Центральною Радою та Тимчасовим урядом Росії. Проголошений Володимиром Винниченком 3 (16) липня 1917 року в Києві, на урочистому засіданні Педагогічного музею як відповідь на телеграму Тимчасового уряду Центральній раді. Зміст:1. Центральна Рада повинна поповнитися представниками інших народів, що проживають в Україні;2. Поповнена Центральна Рада утворює Генеральний Секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий Уряд;3. Центральна Рада починає розробку закону про автономне обладнання України, який повинен бути затверджений Всеросійськими Установчими Зборами. До твердження даного закону, УЦР зобов'язується не здійснювати автономію України;4. Формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового Уряду. II Універсал був проголошений на сесії Української Центральної Ради.

ІII універсал. В універсалі заявлялося, що Україна не відокремлюється від Росії, але вся влада в Україні відтепер належить лише Центральній Раді та Генеральному Секретаріату. Україна стає Українською Народною Республікою. На території УНР поміщицьке землеволодіння, право власності на удільні, монастирські, кабінетські та церковні землі скасовувалося. Генеральний Секретаріат зобов'язувався негайно прийняти закон про розпорядження цими землями земельними комітетами до Українських Установчих Зборів. В Україні проголошувався 8-годинний робочий день. Запроваджувався державний контроль над виробництвом. Україна виступає за негайне укладення миру між воюючими сторонами. Скасовувалася смертна кара й оголошувалася амністія. В Україні повинен бути створений дійсно незалежний суд. Україна визнає національно-персональну автономію для національних меншин. На 27 грудня (9 січня) призначалися вибори до Всеукраїнських Установчих Зборів, які планувалося скликати 9 січня (22 січня) 1918 року. Тре́тій Універса́л Украї́нської Центра́льної ра́ди — державно-правовий акт, універсал Української Центральної ради, що проголошував Українську Народну Республіку. Прийнятий 7 (20) листопада 1917 року в Києві.

IV Універсал. IV Універсал був прийнятий 9 (22) січня 1918 року в Києві і проголошував незалежність Української Народної Республіки від Росії. IV Універсал підтверджував усі демократичні права та свободи, проголошені у III Універсалі, доповнивши їх правом меншин на національно-персональну автономію. Умови IV Універсалу: УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою українського народу;З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді;Влада в Україні належить народу України, від імені якого, допоки не зберуться українські Установчі збори, буде правити ЦР;Піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до громадянської війни;УЦР зобов'язується вести боротьбу проти прибічників більшовиків в Україні;УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Німеччиною;УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян;Держава має встановити контроль над торгівлею та банками.

Зміна влади в Україні була інспірована німецькою - з огляду на неспроможність уряду УНР забезпечити виконання договірних умов з постачання хліба і сировини. На посаду глави Української Держави був обраний генерал Павло Скоропадський (29 квітня 1918 року)Гетьман Павло Скоропадський в оточенні дипломатів, 1918 р. Гетьманат

Гетьман Павло Скоропадський«Я, гетьман усієї України, на протязі семи з половиною місяців докладав усіх сил, щоб вивести край з того тяжкого становища, в якому він опинився. Бог не дав мені сил справитись із цим завданням. І нині я, з огляду на умови, які тепер склалися, і керуючись виключно добром України, відмовляюся від влади» З тексту зречення П. Скоропадського від влади(29 квітня — 14 грудня 1918).

. Внутрішня та зовнішня політика Української держави. Політика. Культура, освіта. Зовнішня. Внутрішня. Відновлено приватну власність на землю;Свобода приватної промисловості;Відновлення козацьких «вольностей»;Закон «Про державне громадянство України»Ратифікація миру в Бресті;Надання автономії Криму;Договір про мирі співробітництво з Грузією;Договір з Румунією про передачу Україні Бессарабаї;Мирний договір з радянсько. Росією;Дипломатичн визнання України тридцятьма державами світу. Заснування Академії наук;Відкриття університету у Києві, Кам’янці-Подільському, Полтаві;Відкриття 50 нових українських шкіл;Заснування. Українського націлонального архіву,Української національної бібліотеки. Українського національного музею,Драмтичного театру,Національної опри,Курсів українознавства.

Врешті-решт, невирішеність аграрного питання, присутність в Україні іноземних військових частин, відсутність власної боєздатної армії, разом з поразкою держав центрального блоку призвели до краху Гетьманату. Цим скористалися більшовики і за допомогою політичних демаршів та відкритих воєнних дій майже всі національні сили, що сконсолідувалися, примусили П. Скоропадського зректися гетьманства. Гетьманська держава здобула широке міжнародне визнання, встановивши дипломатичні зв’язки з Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною, Данією, Персією, Грецією, Норвегією, Швецією, Італією, Швейцарією, Ватиканом, а загалом де-факто із 30-ма державами світу.

Утворення Директорії. Травень 1918р. – утворення Українського національно - державного союзу ( А. Нікольський )14 листопада 1918р. – утворення Директорії на чолі з В. Винниченком. Директорія УНР — найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з 13 листопада 1918 року до 10 листопада 1920 року. Серпень 1918р. – перетворення УНДС на Український національний союз( В. Винниченко )

Керівники ДиректоріїФедір Швець (у центрі), Андрій Макаренко та Симон Петлюра в Кам'янці-Подільському. 1919 рік. Андрієвський Опанас (Панас) Володимир Винниченко

Акт Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року

Становище Директоріїтериторія ДиректоріїРадянська РОСІЯПОЛЬЩААНТАНТАБілогвардійські війська1919 рік

У грудні 1919 р. на більшій частині українських земель було встановлено радянську більшовицьку владу. Так розпочалася доба Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР). Наприкінці 1922 р. УСРР увійшла до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік - скорочено СРСР. У цій державі Україна перебувала до 1991 р.

Більшовицький режим. Форма – диктатура пролетаріату. Мета – установлення радянської влади, здійснення соціалістичних перетворень, утримання України під владою більшовиків. Метод правління – репресивна політика “воєнного комунізму”. Червоний терор. Соціальна опора – незаможне селянство, робітники. Аграрна політика – ліквідація поміщицького і куркульського господарства, роздача землі селянам, запровадження в 1919р продрозкладки 06.01.1919р. - проголошення про утворення Української Соціалістичної Радянської Республіки ( УСРР).10.03.1919р. ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад прийняв першу Конституцію УСРР.

Органи влади УСРРВсеукраїнський з’їзд Рад. Всеукраїнський Центральний виконавчий комітет(ВУЦВК)Рада Народних Комісарів. Губернські ради. Ревкоми. Комітети бідноти. Христия́н Гео́ргійович Рако́вський — більшовицький політичний діяч болгарського походження,Голова РНК України

Політика більшовиків на УкраїніВстановлення однопартійної системи. Колективізація. Скасування товарно – грошових відносин. Обмеження суверенітету України. Встановлення контролю за органами місцевої влади«Червоний терор», репресіїНаціоналізація виробництва та контроль

Політика “ воєнного комунізму”Мета – побудова комунізму, мобілізація ресурсів для перемоги в громадянській війні. Промисловість - націоналізація та мілітарізація. Сільське господарство – продовольча розкладка, заборона оренди землі і найманої праці. Спроба запровадження комун. Торгівля і обмін – заборона торгівлі, карткова система. Скасування оплати за паливо, житло,транспорт тощо. Фінанси – скасування грошей. Система управління – формування жорсткої вертикальної системи управління – главки. Трудові відносини – збереження трудової повинності, мілітарізація праці, примусова праця “ буржуазних елементів”НАСЛІДКИ1. Посилення господарської розрухи2. Формування адміністративних методів управління3. Моболізація ресурсів для перемоги в громадянській війні4. Масове невдоволення населення

Отаманщина засилля неконтрольованих збройних формувань в умовах відсутності чи недостатньої міці державної влади. Термін вперше виник в описах нерегулярних підрозділів на теренах України 1918—1923 роках. Отаманщина виникла внаслідок:•        різкого погіршення економічної ситуації;•        розвалу фронтів;•        накопичення великої кількості зброї у населення;•        недалекоглядності політики національних українських урядів щодо воєнного питання;•        відсутності стабільної влади;•        нерозв'язаної земельного питання. Реальна влада на місцях належала командирам військових частин - отаманам і підпорядкованим їм збройним групам, які не завжди хотіли коритися центральній владі. Такі загони було створено майже у кожному селі. 

Холодноярська республіка

Холодноярська республіка

Події в м. Куп’янську 1917-1921 рр.

Дякую за увагу!