Урок-конференція за збіркою новел "Вершники" Юрія Яновського

Про матеріал

Урок-конференція з української літератури в 11 класі за вивченими творами Юрія Яновського зі збірки "Вершники"( "Подвійне коло", "Шаланда в морі", "Дитинство")

Перегляд файлу

 

ТЕМА:  РМ № 2. Урок-конференція  за творчістю Ю. Яновського  (збірка «Вершники»)

 Мета: дослідити зміст новел «Дитинство», «Шаланда в морі», «Подвійне коло» ,  досягти розуміння  учнями змісту новел, особливостей стилю письменника; розвивати вміння аналізувати художні твори , висловлювати власні думки та робити висновки з приводу прочитаного чи дослідженого матеріалу; вміння  рецензувати виступи товаришів, висловлю­вати своє ставлення до вчинків персонажів прочи­таних творів,  виховувати повагу до роду й до народу, родинних стосунків,  до духовної пам'яті та загальнолюдських цінностей, до народної моралі.

Обладнання: текст новел «Дитинство», «Шаланда в морі», «Подвійне коло», мультимедійна презентація, учнівські міні-проекти, символи «сонце» і «хмарка».

Тип  уроку: урок-конференція

                                          Хід уроку

 І. Організація  та емоційне налаштування на урок.

      Сім'я, народжена взаємним щирим коханням, яка має головний оберіг - вірність, буде завжди щасливою. Такого щастя зичу кожній людині, кожній родині під мирним небом України. Щоб  ми з вами ніколи не знали війни, ніколи не йшли зі зброєю в руках на своїх рідних…
 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель (на фоні кадрів з документального фільму «1919»)

 Перегляд відео «Громадянська війна». 

Картина Сальвадора  Далі "Передчуття громадянської війни" стала символом ХХ століття. На жаль, чимало громадянських війн прокотилося нашою планетою. Важка і кривава історія спіткала і Україну. Громадянська війна – найстрашніше, що може пережити народ, бо, власне, це війна в одній родині. Епіграфом нашого уроку будуть слова Т. Г. Шевченка, який не зазнав цього лиха, проте, мабуть, передчував його:

Того ж батька, такі ж діти, 
Жити та брататись, 
Ні, не вміли, не схотіли,
Треба роз’єднатись.

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

— Шановні учасники конференції, на порядку денному тема... Вона досить широка і гадаю, у вас залишилося багато питань, на які ви хотіли б почути відповіді. Хочу нагадати, що успіх  уроку залежить від кожного з вас:  прошу бути активними співроз­мовниками.

    Вчитель (ведучий)  представляє  групи : рекламники,  статистики,  режисери –постановники  і експерт-секретар  , який фіксуватиме найцінніші думки, вислови.

(Діти сидять за партами, розставленими в класній кімнаті дугою)

 

Правила культури спілкування

     1.  Говорити по черзі, а не всім водночас.

     2.  Не перебивати того, хто говорить.

     3.  Критикувати ідеї, а не особу, котра їх висло­вила.

     4.  Пропонувати власні варіанти.

     5.  Поважати всі висловлені думки (точки зору).

     6.  Не змінювати тему дискусії.

     7. Намагатися заохочувати всіх однокласників до участі у розмові.

 

     (Вільний обмін думками «На мій погляд», «Я уявляю», «Може, я не правий, але мені здається», «Вибачте, але я думаю інакше», «Я не згодна з відповіддю», «Тут кілька варіантів розв'язання»)

ІV. Сприйняття та засвоєння нових знань

  1. Виступ вчителя

В нього не стріляли в підвалах НКВС, не відправляли  етапом на Колиму чи  Соловки. Його переслідували все життя, послідовно, наполегливо витруювали живий дух Художника,  Поета. Духовна смерть наступала значно раніше фізичної.  Смерть таланту, даного Богом,  зазнало багато українських митців. Його критикували за новаторський роман „Майстер корабля”, дружньо цькували за „Чотири шаблі”.

1929 р. слідом за сфабрикованим процесом Спілки визволення України (СВУ) посунеться лавина репресій. Його теж могли «забрати».  Ідеологічно правильні «Вершники» на якийсь час врятували його становище.

Роман «Вершники»  -  перлина творчості Ю. Яновського. «Я вклав у цей твір всі свої сили!» - зізнався митець. Павло Тичина сказав, що саме цим романом новітня українська література склала екзамен на атестат зрілості.Зараз перевіримо, що ви дізналися про цей твір на попередніх уроках.

 

Особливості побудови збірки «Вершники»: твір складається з восьми сюжетно завершених новел („Подвійне коло”, „Дитинство”, „Шаланда в морі”, „Батальйон Шведа”, „Лист у вічність”, „Губенко, командир полку”, „Шлях армій”, „Адаменко”). Кожна новела – цілком самостійний художній твір і в той же час всі вісім новел-розділів об’єднані в одне ціле спільністю теми, ідеї, системою образів. У центрі роману не історія особистого життя героїв, а події суспільного характеру. У своєму творі Яновський поєднав ознаки жанрів народної думи, героїчної поеми, новелістичного роману.

У романі відтворена широка картина громадянської війни в Україні: запеклі бої в степу під Компаніївкою („Подвійне коло”), підпільна робота в Одесі серед французьких, грецьких та інших військ інтервентів, рейд робітничого шахтарського загону („Губенко, командир полку”), бій під Херсоном („Батальйон Шведа”), боротьба з німцями, денікінцями („Лист у вічність”, „Адаменко”),  вирішальна битва на Перекопі  („Шлях армій”). Кожна із цих новел зображує якусь із сторін революційної героїки. В цілому у творі розгортається широка панорама класових битв часів громадянської війни в Україні. Автор не дотримується хронологічної послідовності подій.

-         «Вершники» - це за жанром… (Очікувана відповідь: Роман у новелах).

-          Який твір називається новелою? (Очікувана відповідь:  Новела – малий епічний прозовий художній твір, у якому стислий виклад, напружений сюжет, несподівана розв’язка).

-         Який твір називається романом у новелах? (Очікувана відповідь: Роман у новелах – це твір, що складається з кількох сюжетно завершених новел, пов’язаних спільною темою).

-         Роман починається новелою «Подвійне коло. Ви, режисери-постановники, мали завдання: створити буктрейлер  цього твору. Давайте перевіримо, що у вас вийшло.

 

  1. Виступ режисера-постановника буктрейлеру «Подвійне коло»

 Портфоліо   твору

Жанр: новела

Тема: зображення родини Половців у кривавих подіях громадянської війни 1919 року.

Ідея новели: засудження братовбивства й недотримання закону народної моралі «тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду», протиставлення загальнолюдських вартостей класовим.

Головні герої: брати Половці: денікінець Андрій, петлюрівець Оверко, махновець Панас і 14-річний Сашко, командир інтернаціонального загону Іван; батько Мусій Половець, червоний комісар Герт.

Порушені в творі проблеми: платформи різних політичних сил, проблема братовбивчої  війни, розпад родини заради ідеї.

  1. Виступ учнів (обмін думками)
  • У чому проявляється жорстокість братів? Зверніть увагу на художні деталі.
  • Як природа ставиться до вчинків братів?   (Як символічно, що природа, сам Бог, пославши дощ, плакали за всіма замордованими, вбитими, очищали землю від крові, бруду, ненависті, неправди і зла. )
  • А ми запалимо свічу пам’яті тим, хто поліг у цій братовбивчій війні. Політичні переконання братів Половців настільки визначились, що при першій зустрічі вони ставали смертельними ворогами. В останньому герці зустрілися Панас, Сашко й червоногвардієць Іван.)
  1. Хвилинка  вільнодумства 

Учитель. Пропоную вам хвилинку вільнодумства «Я думаю так».

  • У чому трагізм родини Половців?
  • На яких життєвих принципах трималася основа родини Половців?
  •  Чи можна застосовувати цей вислів до сьогодення? (Очікувана відповідь: Проблема «роду, в якому браття милують згоду» є дуже актуальною і сьогодні. Адже зараз народи, що вважалися братніми не хочуть розуміти один одного.)
  •   Чому новела має назву «Подвійне коло»? (Доповнення вчителя: Серед  літературознавців не існує одностайності в тлумаченні цього заголовку. Одні вважають, що «подвійне коло» означає подвійне коло подій — на фронті і в тилу, у степу й у підпіллі.  На думку        С. Шаховського: «По­двійне коло» — це коло правди й неправди, які письменник дає можливість розрізнити за допомогою наскрізного образу Івана Половця».)
  •   Чи є зв'язок між діями братів та їх прізвищем? (Очікувана відповідь: Натяк на дикі кочові войовничі племена, які нападали, вбивали, палили, нищили Київську Русь.)
  •  Чи можна братовбивство виправдати якоюсь високою і благородною ідеєю?
  •  Чим небезпечна втрата людьми, народом своїх коренів, родинних зв’язків?

Висновок  новели:

Учитель. Народила мати, випестила і виростила своїх синів не для кровопролиття, не для вбивств, а для підтримки в старості, для продовження свого роду і народу. Та вийшло навпаки. Сила родових інтересів зіткнулася із силою інтересів класових. Під ударами шабель брати падають один за одними, і кожна нова смерть перекреслює батькове повчання: «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду». Це аксіома.

Власне, всі герої цих творів уже втратили себе. Вбивства, жорстокість вже перепинили їм шлях у завтрашній день. Перед ними мертва дорога, дорога в нікуди, бо знищені одвічні загальнолюдські цінності. Не забуваймо, що суспільство, побудоване на численних людських жертвах, замішане на невинній крові, не має майбутнього, не може жити.

  1. Підсумок-рішення

Учитель. Перед вами два символи: світле сонечко і темна безвихідь (хмарка). Сонечко символізує світлу життєву дорогу, а темна хмара – дорогу в нікуди. Поділіться своїми враженнями від прочитаної новели: «візьму в життя», «засуджую».

  1. Виступ  рекламника  (учень рекламує новелу «Подвійне коло»)

 

  1. Виступ вчителя до новели «Дитинство»

 

«Усі ми родом із дитинства»,— писав Антуан де Сент-Екзюпері.

Дитинство - початок життя.

Дитинство - це коли свій вік можна показати на пальцях, коли думаєш, що від усього лихого можна заховатися під ковдрою, коли все відбувається і робиться вперше: перша усмішка, перший крок, перші іграшки, перші книжки, перші радощі та прикрощі. Перші і, можливо, саме тому найяскравіші. Багато дитячих вражень зберігаються в пам'яті на все життя.

 

  1. Виступ режисера-постановника буктрейлеру «Дитинство»

Наявність дій, гострота, динамічність, які характеризу­ють першу новелу, змінюються в другій спокійним екскурсом у дитинство Данила Чабана, життя якого уособлює шлях україн­ського народу, роду «затятого і непосидючого», який «козакував і землю обробляв». Новела сповнена глибоких роздумів про життя дореволюційного українського села. У творі немає ні банальних сцен, ні гострих соціальних конфліктів, ні напружених ситуа­цій. Не стикаються тут у смертельному герці люди, не ллється кров, але дух волелюбства і нескореності народу оживає зі сто­рінок цієї новели.

Портфоліо твору

Жанр: новела

Тема: зображення дитячих років  Данила Чабана та історія його роду, що уособлює шлях українського народу, майбутнього комісара, з яким читач ще зустрічається в новелі «Батальйон Шведа»

Ідея новели: утвердження віри в нетлінну вартість національних основ буття, спадковість поколінь, духовну пам’ять; оспівування міцних родових традицій, гуманіс­тичного сприйняття життя, здорового існування людини на землі.

 Головні герої: хлопчик Данилка, прадід Данило

 Порушені в творі проблеми: 

 Новела входить до роману «Вершники». Місце дії новели — безкраїй степ, «український Техас», що ставав полем бою на зламі багатьох епох. Цей твір розповідає не тільки про дитинство одного героя. Це ніби екскурс в історію свого народу, його звичаї, у яких відображається ментальність українців. Саме тут коріниться суть гуманістичного світосприймання героїв: вони по­винні шанувати людей, нести життя і волю, берегти саме життя.

 

  1. Виступ учнів (обмін думками)
  • Перш ніж розпочати розмову про сімю Данилка Чабана, послухайте притчу,  яка, можливо, допоможе зрозуміти стосунки в ній, а також дасть інформацію для роздумів у майбутньому.

Притча про сімю

 

 Жила-була на світі одна сімя. Більше 100 чоловік було в ній. Можна сказати, цілий рід. Але цей рід був особливим: ні бійок, ні сварок, ні суперечок. Почув про цю сім’ю сам владика, вирішив перевірити, чи правду кажуть люди. Прибув він до села, зайшов у будинок і здивувався: так було в ньому спокійно, чисто й затишно. Вирішив владика дізнатися, на чому тримається такий лад. Звернувся до найстаршого й попросив написати на аркуші паперу, як мудро влаштувати життя своєї  сімї. Довго писав найстарший, а коли написав, владика взяв аркуш і прочитав: «Любов. Терпіння. Вміння пробачати».  А знизу було дописано: «Сто разів любов. Сто разів терпіння. Сто разів уміння пробачати».

- І все? – здивувався владика.

- Так, - відповів старий. – Це основа кожної щасливої родини. - А потім подумав і додав: І світу теж.

 

  • Що було і чого не було в сім’ї Данилка?
  • Якою є ідея цієї новели? (Утвердження загальнолюдських цінностей.)
  •  Яким ми можемо уявити Данила в майбутньому?

Висновок  новели:

Слова “степ”, “степовий” вжито в новелі “Дитинство” більше 20 разів…

 степ для малого Данила – це його мала Батьківщина. Тож автор, мабуть, хоче донести до читача думку про те, що серед загальнолюдських цінностей на одному з перших місць – любов до батьківщини, до рідного краю.

народні звичаї, традиції - це те, що передається від батьків  до дітей, те, що пов’язує, об’єднує різні покоління; ніякі матеріальні цінності, передані в спадок,  не можуть зрівнятися з духовними.

  1. Підсумок-рішення

Серед загальнолюдських цінностей на одному з перших місць стоїть  – любов до батьківщини, до рідного краю.

      Добрий розум мати, любити свою землю, поважати своїх батьків, свій народ, його звичаї та традиції – ось застава вічного життя на землі.

 Сім'я – це основа існування щасливої людини на Землі.

 

  1. Виступ  рекламника  (учень рекламує новелу «Дитинство»)

 

  1. Виступ  вчителя

Батько і мати – два сонця гарячих,

Що нам дарують надію й тепло,

Батько і мати у долі дитячій

Так необхідні, щоб щастя було !

 

  1. Виступ режисера-постановника буктрейлеру «Шаланда в морі»

Портфоліо   твору

Жанр: новела

Тема: ображення надзвичайної ситуації, що сталася з рибалками у штормовому крижаному морі.

Ідея новели: возвеличення родини, подружньої вірності, гуманних основ життя, народної моралі, етичних ідеалів.

 Головні герої: Половчиха, її чоловік Мусій Половець, рибалка Чубенко

 Порушені в творі проблеми: вірності подружжя,  героїзм звичайних людей, життєвий вибір

Звертаючись до прийому «ущільненого часу», письменник створює образ Мусія Половця, який визволяє з тюрми підпільника Чубенка. Психологічна напру­женість подій передається тут через сприйняття Половчихи, стій­кість і мужність якої асоціюється з незламною скелею.

 

14. Виступ учнів (обмін думками)

 

- Як батько й мати ставляться до своїх синів у новелі «Шаланда в морі»?

- Дайте оцінку Половчисі.

Родом вона з Очакова, доброго рибальського роду, доброї степової крові. Скільки сваталось до неї заможних хазяїв, але вийшла вона за рибалку Мусія Половця. Це був "непоказний хлопець, нижчий од неї на цілу голову". Але така вже любов. Побравшись із Мусієм, почала вона боротися за життя. Разом із чоловіком працювала, разом із ним виховувала своїх синів. Залишається тільки дивуватися силі духу цієї жінки, яка бачить, якими ростуть її сини: "Андрій вдався у дядька Сидора, таке ж ледащо й не знати що, а Панас привозив матері контрабандні хустки й серги, шовк і коньяк... А Оверко — той артист і грав з греками у "Просвіті" та читав книжки, написані по-нашому... Тільки Іван працює на заводі і робить революцію". Звичайно, боляче матері, що сини її "одного роду та не одного класу". Але вона тримає себе і родину "в залізному кулаці". Вона стоїть на чолі сім'ї, "мов скеля в штормі".

Неперевершеної сили набуває картина чекання Половчихи біля моря. Вона вирядила свого чоловіка у зимове море і тепер чекала на його повернення. Раптом насунувся туман, але Половчиха не панікує, вона стоїть нерухомо. її серце ладне було вискочити з грудей, коли вона побачила шаланду із її чоловіком, що боровся із стихією. Міцна і сильна, жінка не показувала страху перед морем. Не злякало її навіть те, що раптом зламалося весло, шаланда стала кружляти і перекинулась. У ці хвилини Половчиха ладна була, як та Ярославна, полетіти до свого лада, допомогти йому. Але вона твердо стояла на березі і чекала найстрашнішого. Не лякали її мороз і крига, що обпалювала її литки, вона цього не помічала. Половчиха мовчки тужила за своїм судженим.

Але сміливим та праведним завжди щастить. Доля зробила Половчисі дарунок за всі її страждання. Чоловік залишився живий. Він не хотів кидати артільне добро, тому плив за човном, штовхаючи його поперед себе. Половчиха із чоловіком удвох впоралися біля врятованої шаланди, а потім "подружжя Половців пішло до домівки... вони йшли впевнено й дружно, як ходили ціле життя". Так невгасима сила відданості, любові цієї жінки залишила живим Мусія Половця.

 

- Що спільного і відмінного в новелі «Шаланда в морі» і «Подвійне поле»? (перша новела присвячена сталим і вивіреним стосункам між батьками, друга-диким руйнівним стосункам дітей).

Висновок  новели:

Новела про вірність, про щастя кохання, про безмір людських почуттів, про вболівання за артільні справи, а найбільше — про людську витривалість, якій першою підмогою ота вірність, і засновані на ній найкращі, найшляхетніші людські почуття — кохання, материнство, звитяжність, від­даність Вітчизні.

  1. Підсумок-рішення

Мусій  Половець — прекрасний зовнішньо й внутрішньо. Це — сильна, вольова, загартована фізично людина. Він наділений найблагороднішими рисами характеру: сміливістю, людяністю, мудрістю й працьовитістю.

Половчиха  - вірна, справжня дружина  і матір.

 

  1. Виступ  рекламника  (учень рекламує новелу «Шаланда в морі»)

 

  1. Виступ статиста ( враження від прочитаних творів)

 

V.  Закріплення нових знань   

VІ. Підсумок уроку

Перегляд відеоролику « Сім'я» на фоні слів вчителя.

І.  Домашнє завдання та інструкція з його виконання. 

Високий рівень – творча робота: на основі тексту скласти психологічний портрет одного з братів Половців.

Достатній рівень – письмове висловлювання: доведіть або спростуйте тезу «Ніщо не проходить безслідно» (на основі новел).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку: Ю. Яновський. Роман у новелах «Вершники». Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті в новелі «Дитинство».

Мета уроку: дослідити зміст новели «Дитинство»; розвивати вміння аналізувати художній твір, висловлювати власні думки та робити висновки з приводу прочитаного чи дослідженого матеріалу; виховувати повагу до роду й до народу, до духовної пам'яті та загальнолюдських цінностей.

Завдання уроку:

  1. Проаналізувавши зміст новели, визначити тему та ідею твору.
  2. Дати коротку характеристику образів.
  3. Поглибити знання учнів про побут, звичаї, традиції українців, що зображені в новелі.
  4. Сформувати переконання, що саме в дитинстві формуються загальнолюдські моральні цінності: повага до роду й народу, людська гідність, волелюбність.

Обладнання: текст новели «Дитинство», мультимедійна презентація, учнівські міні-проекти «Степ», «Народні звичаї».

Тип уроку: формування вмінь і навичок із використанням інтерактивних методів навчання.

Вид уроку: урок-дослідження художнього тексту

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

 Слово вчителя (Слайд 1)

 Сьогодні – 9 листопада – День української писемності та мови. Свято встановлено 9 листопада 1997 року, тобто 15 років тому, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ «Про День української писемності та мови». В ньому зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця». Вітаю всіх присутніх зі святом і пропоную взяти участь у своєрідному флешмобі -  хоча б у цей день спілкуватися виключно українською мовою і відчути її смак. Домовились?

  «Усі ми родом із дитинства»,— писав Антуан де Сент-Екзюпері. Дитинство - початок життя. Дитинство - це коли свій вік можна показати на пальцях, коли думаєш, що від усього лихого можна заховатися під ковдрою, коли все відбувається і робиться вперше: перша усмішка, перший крок, перші іграшки, перші книжки, перші радощі та прикрощі. Перші і, можливо, саме тому найяскравіші. Багато дитячих вражень зберігаються в пам'яті на все життя.

ІІІ. Оголошення теми і мети, завдань уроку (Слайд 2)

 Тож сьогодні на уроці, проаналізувавши новелу Ю.Яновського «Дитинство» з роману «Вершники», ми заглибимось у світ дитинства Данилка Чабана  і спробуємо зрозуміти, яким буде  дорослий Данило, виходячи з того, що було закладено в характер хлопця в дитячі роки.

 Допоможуть краще зрозуміти новелу висловлювання відомих людей про дитинство, до яких ми ще звернемося в ході уроку.

 «Роки дитинства – це насамперед виховання серця» (В.Сухомлинський)

 «Дитина потребує вашої любові найбільше саме тоді, коли найменше її заслуговує» (Ерма Бомбек - американська гумористка) (Слайд 3)

ІV. Актуалізація опорних знань і вмінь

 Щоб перевірити, як уважно ви прочитали новелу, пропоную літературний диктант, де на кожне питання треба дати відповідь одним словом.

Літературний диктант (Слайд 4)

  1. Прадіда Данилка звали … (Данилом).
  2. Щоб не боліло, коли б’є мати, треба  … (наїстися).
  3. Щороку починав весну … (бабак).
  4. Після першого грому дівчата умивалися з криниці, а потім утиралися червоним поясом, щоб бути … (красивими).
  5. На Сорок святих учительці в школу треба нести сорок … (бубликів).
  6. В улюбленій молитві, крім картоплі та киселю, Данилко ще просив добрий … (розум).
  7. Коли Данилкові доводилося бавити малу Вустю, він мріяв, щоб вона … (померла).
  8. За напасть Данилкові було весняне свято … (Великдень).
  9. Після Юрієвого дня прадід з правнуком вирушали до … (моря).
  10.  Дорогою прадід розповідав про повстання в селі … (Турбаї).
  11.  На Симона Зілота копають … (трави).
  12.  Після смерті прадіда Данилко вперше відчув себе … (самотнім).

 

V. Формування вмінь і навичок

- Якщо вдумливо читати новелу, то можна зрозуміти, що вона має три тематичні домінанти. Як ви думаєте, які саме? (Опис степу, народні звичаї, сімя Данилка)

  1. Робота в групах (захист міні-проектів)

1 група – міні-проект «Степ» (Слайди 5 - 12)

- Описом степу і тим, як його сприймає Данилко, Яновський починає новелу. Як ви думаєте, для чого? Відповідь на це питання ви дасте після перегляду міні-презентації, яку підготувала перша група.

Український степ – степова природна зона, розташована на південь від лісостепової й простягається до Азово-Чорноморського узбережжя та Кримських гір майже на 500 км. Степ приблизно збігається з Південною Україною.

“Той дикий степ був полем бою на гранях багатьох епох, і це не заважало перекопській рівнині пишно зацвітати щовесни і вигоряти на літо, мокнути восени і замерзати на зиму… ”

“…Степ простелявся перед ним , як чарівна долина, на якій пахне трава, пахнуть квіти, навіть сонце пахне, як жовтий віск… І скільки всіляких ласощів росте на степу…”

З ссавців характерними для українського степу, крім численних дрібних гризунів: ховрахів, бабаків (лише в заповідниках), полівок, хом'яків та мишей, є заєць, тхір степовий, ласка, горностай, вовк, лисиця, зустрічаються борсуки, сарни, асканійські олені. Більшість тварин живе в норах. Це гризуни, хижі лисиці та тхори, всеядні борсуки. Для звірів нори є схованкою під час небезпеки й несприятливої погоди, місцем народження малят, також для деяких з них — місцем зимового сну, накопичення запасу кормів.

 “… чорногуз бродить по траві, як землемір, ящірка перебігла обніжок – зелена, мов цибулиння, дикі бджоли гудуть за медом, ховрашок свистить, цвіркунці – одне пиляють у свої скрипки, наче сільський швець на весіллі”.

Бабак — рідкісний представник тваринного світу українських степів, колись був досить чисельним.

 “… І щороку весна приходила краща й дужча, починав її бабак, що прокидався на Явдоху до сходу сонця й свистів”.

Для степової зони характерна трав'яна степова рослинність. Весною, коли в ґрунті ще достатньо вологи, з'являються  півники, гіацинти, крокуси, горицвіт, тюльпани, півонії, маки. До настання спеки рослини відцвітають і дають насіння, їх наземна частина відмирає.               Ранньоквітучі рослини змінюються такими, які пристосувалися до спеки й нестачі вологи. Улітку в степу з'являються полин, типчак, ковила. На початку травня в степу починається період цвітіння диких півоній.

Ковила здавна вважається флористичним символом степу, а сріблясті «хвилі» ковили асоціюються з безмежним морем. У казках та старовинних піснях називали ковилу шовковою травою: настільки м’якими та тендітними вважалося її колосся-мітелки з білими шовковистими волосками.

Слова “степ”, “степовий” вжито в новелі “Дитинство” більше 20 разів…

Висновок: степ для малого Данила – це його мала Батьківщина. Тож автор, мабуть, хоче донести до читача думку про те, що серед загальнолюдських цінностей на одному з перших місць – любов до батьківщини, до рідного краю.

 

2 група – міні-проект «Народні звичаї» (Слайди 13 -19)

Деякі люди так бережуть свої традиції, що вважають за краще не користуватися ними.

                                        Алішер Файз

      Свято Сорока святих припадає  на 22 березня.

  • Наші предки пов’язували з ним початок весни, адже наступало весняне рівнодення, але вірили, що можуть ще бути 40 приморозків. 
  • Добрі господині цього дня печуть сорок булок із медом у формі пташок. Традиція велить роздати їх дітям, щоб у господарстві свійська птиця здорова була. Дівчата теж мають показати хист до господарських справ: зварити сорок вареників і пригостити хлопців.

 Теплого Олекси святкується 30 березня (знаменується роботою  пасічників).

  • Якщо погода вже тепла, сніг зійшов, то пасічники виносять вулики з бджільника, замовляють бджіл, щоб інших хазяїв не шукали, а потім моляться, щоб Бог послав гарне літо й, відповідно, багато меду.

 За тиждень до Великодня святкується Вербна неділя.

  •  За легендою, коли Ісус Христос їхав верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових гілок не маємо, то святимо вербові, відповідно до вибору наших далеких предків.
  • На Вербну неділю до церкви люди несуть вербове гілля, щоб зранку під час святкового богослужіння посвятити його.
  • Того, хто проспить процедуру освячування верби, після повернення з церкви легенько б'ють свяченими гілками.
  • Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі.
  • Гілки, що залишилися, треба поставити під образами.
  • Після «використання» свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами — це великий гріх. І викидати її теж не можна, а слід обережно зібрати в одному місці та спалити.

 Великдень — найбільше християнське свято. Цей день вважається  днем Воскресіння Ісуса Христа і має ще одну назву — Пасха.

  • До Великодня віруючі готуються 7 тижнів Великого Посту, саме стільки провів у пустелі Ісус Христос до свого розп'яття. Вважається, що в ці дні душа віруючого повинна "прислуховуватися" до Страстей Господніх, останніх днів Ісуса Христа в людській подобі. Цi сім тижнів називаються седмицями.
  • Особливе значення має Страсний Четвер - день, коли Ісус разом зі своїми учнями на Таємній Вечері разділив святкову трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Страстей Христових.
  • Великодня служба Божа триває всю ніч. Під час якої священики міняють буденний одяг на святковий.
  • Дата Великодня має випадати на першу неділю після першої весняної повні місяця, яка наступає після весняного рівнодення.
  • Великдень буває не раніше 4 квітня і не пізніше 8 травня.

 День Святого Юрія – 6 травня.

  • Святий Юрій — покровитель хліборобів і скотарів. Іконописці-християни зображували святого Юрія в образі лицаря верхи на білосніжному коні, у руках вів тримає спис, яким убиває дракона (дракон — символ язичництва).
  • Стародавня християнська легенда оповідає, що колись цей лицар урятував дівчину, яку принесли в жертву драконові. Уславлений цей хоробрий воїн-переможець і в народних піснях та інших фольклорних творах.
  • У народній творчості Юрій — уособлення весни.
  • Роса в цей день має надзвичайні цілющі властивості: старі люди кажуть, що вона може сліпому зір повернути, дівчині красу подарувати,       а якщо зібраною до сходу сонця росою окропити свійську птицю, то добре плодитиметься.

 22 травня – день весняного Миколая.

  • Миколай - то покровитель водної стихії. Він опікується моряками та рибалками. Так само, як і на день Юрія, особливу увагу приділяли обрядам, пов'язаним з тваринництвом.
  • Теплого Миколу українці шанують найбільше з-поміж святих. Скільки храмів побудовано на його честь, скільки дітей похрещено його іменем. Немає, мабуть, такої хати, в якій не було б ікони Чудотворця.
  • Кажуть, святий так ревно молився за знедолених, що золота корона сама впала йому на голову.
  • За легендою, якось Господь запросив усіх святих до себе на вечерю, запізнився лише Микола Угодник. Прийшов у подертій одежині, брудних чоботях –  допомагав дядькові витягати віз, який загруз серед дороги в болоті.
  • Дощ цього дня – прояв особливої Божої милості.

Висновок: народні звичаї, традиції - це те, що передається від батьків  до дітей, те, що пов’язує, об’єднує різні покоління; ніякі матеріальні цінності, передані в спадок,  не можуть зрівнятися з духовними.

  1. Бесіда за питаннями (занурення в текст новели):

- Перш ніж розпочати розмову про сімю Данилка Чабана, послухайте притчу,  яка, можливо, допоможе зрозуміти стосунки в ній, а також дасть інформацію для роздумів у майбутньому.

Притча про сімю

 Жила-була на світі одна сімя. Більше 100 чоловік було в ній. Можна сказати, цілий рід. Але цей рід був особливим: ні бійок, ні сварок, ні суперечок. Почув про цю сім’ю сам владика, вирішив перевірити, чи правду кажуть люди. Прибув він до села, зайшов у будинок і здивувався: так було в ньому спокійно, чисто й затишно. Вирішив владика дізнатися, на чому тримається такий лад. Звернувся на найстаршого й попросив написати на аркуші паперу, як мудро влаштувати життя своєї  сімї. Довго писав найстарший, а коли написав, владика взяв аркуш і прочитав: «Любов. Терпіння. Вміння пробачати».  А знизу було дописано: «Сто разів любов. Сто разів терпіння. Сто разів уміння пробачати».

- І все? – здивувався владика.

- Так, - відповів старий. – Це основа кожної щасливої родини. - А потім подумав і додав: І світу теж.

  • Що ми довідуємось про прадіда Данила? Як він ставиться до правнука? Чому він його вчить? (Мабуть, прадід є найближчою й найдорожчою людиною для Данилка, недаремно в тексті сказано: «Його перестріває ДРУГ, повідає, як дратувалися мати…». Прадід здавався хлопцю «господарем степових звичаїв», він про все розповідав правнуку, завжди підтримував його)
  • Якою показана мати хлопчика? (Бідна селянка, що має чоловіка-п’яницю і тому змушена тримати на своїх плечах усю сім’ю. Гарна господиня, яку часто перед Великоднем кликали розмалювати піч)
  • Яким був батько Данилка – чабан Ригор? (Пас ватагу панських овець. Дуже гарно співав, «що  після того співу нічого вже людині не треба»)
  • Згадайте, епізоди твору, в яких описано, як Данилко ставиться до своїх рідних. (Несе додому жайворонків, щоб пригостити всіх і навіть малу Вустю. На Великдень захищає честь роду, коли хлопці сміються з п’яного батька)
  • Як описана остання мандрівка прадіда з правнуком до моря? (Вони йшли степом, дід розповідав співав гайдамацької пісні, розповідав казки й приказки, «як зветься кожна трава і яка квітка на яку користь». Дійшли до моря, поспілкувалися з рибалками. А наступного ранку «прадід став неживий»)
  • Як ви думаєте, що було в родині Данилка, чого не вистачає сучасним сім’ям? (Терпіння і вміння пробачати)

Висновок: серед загальнолюдських моральних цінностей на першому місці – любов до рідних, повага до старших людей.

VІ. Закріплення знань, умінь та навичок

- Яка тема твору? (Зображення дитячих років майбутнього комісара, а потім письменника Данила Чабана, з яким читач ще зустрічається в новелі «Батальйон Шведа»)

  • Якою є ідея цієї новели? (Утвердження загальнолюдських цінностей. Добрий розум мати, любити свою землю, поважати своїх батьків, свій народ, його звичаї та традиції – ось застава вічного життя на землі).
  • Яким ми можемо уявити Данила в майбутньому?

VІІ. Підсумок уроку (Слайд 20)

„Мозковий штурм”: До якого висновку підштовхує нас автор твору?

(Потрібно любити свою землю, адже вона дає сили; потрібно шанувати звичаї й традиції свого народу, адже це саме те, що передається з покоління до покоління; потрібно любити й поважати своїх рідних, адже вони найдорожчі й найважливіші люди в житті кожного; потрібно бути терплячими, небайдужими й волелюбними.)

VІІI. Домашнє завдання:

  • опрацювати матеріал підручника;
  • скласти своє родовідне дерево;
  • прочитати твори Остапа Вишні «Моя автобіографія», «Чухраїнці», «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Сом»

 

Родина”, “рід”, які слова святі!

Вони потрібні кожному в житті,

Бо всі ми з вами гілочки на дереві,

Що вже стоїть віки.

Це дерево – наш славний родовід,

Це батько, мати, прадід твій і дід.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/virshi-pro-sim-yu-dlya-ditey/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

РОДИННЕ ТЕПЛО
(диптих)
1.
Де сонце засинає вечорами
Під тихі колискові давніх літ,
У спогадах живе разом з піснями 
Родинного тепла безмежний світ.

Примножить щастя й радість із роками
Тепло родинне, вишите добром, 
Якщо плекають діти із батьками
У люблячих серцях його разом.

Літа гайнуть у вирій за птахами,
Минуле перейде у спогад-дим,
Та вічно залишатиметься з нами
Тепло, яке нам дав батьківський дім. 

2.

Заклопотаний день переллється у ніч
Колисковою піснею мами,
І зійдуться зірки в хоровод зусібіч,
Щоб у сни завітати казками.

Знов на припічку в нас сяде сторожем кіт, 
Щоб тепло не втікало із хати. 
Хай зима замете всі стежки край воріт, 
Буде дім наш любов зігрівати.

Тут родинне тепло із дитинством росло 
І дало мріям крила зміцнілі. 
Нас не зрадить воно. Як би й що не було, 
Не страшні нам вітри й заметілі.




ТИ І Я

Ти і я – то два крила,
Як у небо мрія рветься.
Нас обох вона звела
На стежках самотніх серця.

Не згуби щасливий дар -
Вміння знятися за хмари,
Бо між тих високих хмар
Є кохання сильні чари.

Ти і я – рясні дощі
У спекотні ранки літа.
Нам з тобою до душі,
Як в піснях живе трембіта.

Водограй – мої слова,
А твої слова – проміння.
Ти і я – жива вода,
Що проб’ється крізь каміння.
 

Сім'я і дім - як світло і хліб.
Рідне вогнище - земля і небо.
У порятунок дано тобі,
в яких би ти турботах не був.

Нехай квапливий у життя біг,
куди б не вела дорога,
у твоїй мінливої долі
прекрасніше дару немає від Бога.

Вони зберігають тебе завжди,
скільки б не мандрував по світу,
як дороговказна зірка,
і немає святої святині.

Твоєї родини тепло і світло,
ось найкраща душі відрада.
Іншого щастя в світі немає,
іншого щастя і не треба.
(І. Афонська )



Сім'я - джерело радості і щастя,
Кохання невичерпне джерело.
І в ясну погоду, і в негоду
Зберігає сім'я і цінує життя мить.

Сім'я - оплот і сила держави,
Зберігає традиції століть.
В сім'ї дитина - головне багатство,
Промінь світла, як маяк для моряків.

Промені ростуть, стають все яскравіше
І люди жадібно тягнуться на світло.
Душа родини стає багатшим,
Коли панують любов у ній так рада.

Коли панує взаимопониманье,
Тоді весь світ лежить у ваших ніг.
Любов у сім'ї - основа Світобудови.
Так нехай зберігає всі наші родини Бог!

(Л. Гайкевич)

 

Любов! Сім'я! Вірність! http://metodichka.com.ua/Svetiki.gif

Ми з любов'ю в серці виростаємо,
Якщо нею повниться сім'я.
Свої почуття вірністю живимо,
Якщо поруч вірні друзі.

Заради близьких ми на все готові.
Вище до них не знаємо ми любові!
На будь-яку жертву ми готові!
Лише б були щасливі вони!

В житті сім'ї бувають різні,
Нажаль, змінити не можна.
Вірю, ті, хто хоче, володіють!
Серед них і ви, мої Друзі!!!

(А. Мальцев)

 

docx
Додано
24 жовтня 2018
Переглядів
2056
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку