До розіграшу
залишилось:
22 дні
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Урок "Конспект кроку з української літератури 11-го класу на тему"Образи п'єси ""Мина Мазайло"

Про матеріал

Розробка уроку на тему "Образи п'єси"

Перегляд файлу

                       Середня загальноосвітня школа № 215

 

 

 

 

 

 

 

Учитель української мови та літератури

 

 

 

         Сушко Наталія Миколаївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                     м. Києва

Тема.  Образи п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Мета. Проаналізувати характери головних героїв п’єси; порівняти мрії головних героїв; визначити конфлікт твору; формувати вміння осмислювати протилежне, порівнювати, робити висновки; з’ясувати особливості показу процесу українізації 20-х рр. у творі; розвивати аналітичне мислення та мовлення; виховувати патріотизм та негативне ставлення до проявів шовінізму й крайнього націоналізму в суспільстві.

Обладнання: портрет письменника, текст комедії «Мина Мазайло», мультимедійна презентація, зошит-картка учня, аудіокнига, фрагмент аудіозапису.

Тип уроку:  урок формування і застосування знань, умінь, навичок.

Методи та прийоми: літературний диктант, бесіда з елементами розповіді, робота в парах, словникова робота, інтерактивна вправа «Коло Вена», метод «Мікрофон», метод проблемного пошуку, «Чиста дошка», «Сенкан»

Міжпредметні зв’язки: українська мова, історія України.

Очікувані результати: учні знають про історію «українізації», уміють аналізувати сатиричну комедію, визначати риси драматургічної майстерності автора, з’ясовувати причини актуальності п’єси в наш час, висловлювати власні міркування щодо порушених у творі проблем.

 

Хід уроку

  1. Мотиваційний  етап.
  1. Забезпечення готовності учнів до уроку.
  2. Актуалізація опорних знань.

 

 

Літературний диктант.

1. До якого покоління митців належить Микола Куліш? 

2. До якого літературного роду належить твір «Мина Мазайло»?

3. За жанром твір «Мина Мазайло» — ....

4. Із скількох дій складається твір «Мина Мазайло» ?

5. З яким театром була тісно пов'язана творчість М. Куліша?

6. До якого літературного угрупування належав М. Куліш?

7. Як звали дружину Миколи Куліша?

8. На якій мові була написана його автобіографія?

9. Як Куліш у своїх листах називав рідне село?

10. Хто допоміг зібрати 100 карбованців, щоб він міг продовжити освіту?

11. .Хто засудив Миколу Куліша до розстрілу?

12. Де був розстріляний Микола Куліш?

Відповіді.

1.Розстріляне відродження.

2. Драма

3. Сатирична комедія.

4. Чотири.

5. «Березіль».

6. ВАПЛІТЕ.

7. Антоніна.

8. Українська.

9. Чаплинь.

10. Чаплинські інтелігенти

11. Особлива трійка НКВС.

12. На Соловках

 

II. Цілевизначення та планування роботи.

1. Повідомлення теми та мети уроку.

2.  Очікуваний результат( «Чиста дошка»).

Щоразу, йдучи на урок, ви окреслюєте для себе коло завдань, які прагнете вирішити. Вам уже відома тема уроку. Які завдання ви перед собою ставите?

(Учні говорять, які завдання вони перед собою ставлять, учитель записує їх на дошці).

Орієнтовані завдання:

1.Очікування цікавого уроку.
2. Проаналізувати образи головних героїв п'єси, висловлювати своє ставлення до них.
3. Знайти спільне і відмінне в образах п’єси.
4. З’ясовувати причини актуальності п’єси в наш час.
5. Висловлювати власні міркування щодо порушених у творі проблем.
6. Отримати насолоду від уроку.

Отже, завдання уроку ви визначили самі. По ходу виконання завдань я витиратиму їх з дошки. До кінця уроку вона повинна бути чистою).

III. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.

 

Звучить фрагмент аудіозапису пісні Віктора Баранова «До українців».

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми – українці?

І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється,
І що ми на Вкраїні – таки український народ,

Вступне слово вчителя

Пісня В.Баранова «До українців» навіяла сум. А чому?

У нас, як і в автора, заболіла душа. Наша рідна мова стала пасербницею у своєму ж домі й на своїй землі опинилась на задвірках.

Ця проблема дуже хвилювала М. Куліша. Тому він і написав п’єсу “Мина Мазайло». Яке завдання перед собою поставив драматург?

(пробудити почуття самоповаги, сприяти відродженню мови, а також духовності, культури)

І хоч з тих пір минуло 90 років, а проблема «бути чи не бути» українській мові актуальна і сьогодні. М. Куліш спрямував перо сатири на міщанство, яке, на думку автора, гальмує процес українізації, тому автор сам визначив тему твору: «міщанство й українізація».

Питання.

  1. Що таке міщанство ? Основна сфера занять міщан?
  2. Що таке українізація?
  3. Хто першим розпочав українізацію в країні?

Словникова робота.

  1. МІЩАНСТВО суспільний стан в слов'янських країнах Східної Європи за доби Середньовіччя та Нового часу, до якого належало населення міст і містечок. Основні сфери занять міщан— ремесла, промисли, сільське господарство і торгівля. Визначалося суспільно-політичною активністю, внесло помітний вклад в культуру українського народу.
  2. Українізація або зукраїнщення політичне просування та впровадження елементів української мови та української культури в різних сферах суспільного життя.
  3. Коли царська імперія розпалась, а більшовицька не встигла сформуватись, Центральна Рада і гетьманат проводили українізацію школи. Відкривалися нові українські гімназії, вводились навчальні програми, які передбачали обов’язковість вивчення української мови, історію та географію України.

Паралельно з українізацією йшло нечуване нищення українського народу. Були розгромлені Українська Автокефальна Православна Церква, Українська Академія наук, українські кооперації, переслідували і фізично знищували українських письменників, режисерів, акторів і т.д. Однак геноциду серед інтелігенції виявилось замало. І в 1932 – 1933рр. був улаштований штучний голод, за допомогою якого було виморено мільйони селян, які були стихійними носіями української мови. Сталін винищував українських селян передусім тому, що вони українці, а вже тоді тому, що вони селяни. (Р, Конквест)

Українськомовних громадян вимордували незрівнянно більше, ніж удалося «українізувати» російськомовних.

«Я був невдоволений тим, як проводилась українізація; я страждав, бачачи самі тільки українські заголовки в газетах, а текст російський»,- писав Драй –Хмара 1936 р., за кілька днів до заслання на Колиму, звідки він уже ніколи не повернувся. Так і виглядала українізація: заголовок український, а текст російський. А хто цим був незадоволений – того в тюрму або в концтабір.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні на уроці ми з вами проаналізуємо образи п’єси,  позиції головних персонажів твору щодо українізації, їх ставлення до української мови. Розглянемо, наскільки актуальною є комедія в наш час.

Проблемне запитання:  Чи можна образи п’єси  поділити на позитивні й негативні?

(Образи п’єси важко поділити на позитивні й негативні. Всі персонажі одночасно типові й живі, вони все дотримуються протилежних поглядів на явище українізації. І це основний конфлікт твору. А головна мета М. Куліша, на мій погляд, протиставлення, зіткнення цих смішних, кожний по – своєму, образів заради об’єктивного висвітлення проблеми українізації 30-х років.)

Прослухаємо уровок з п’єси і визначимо кому належать ці слова (Мизайлу).

1.Схема аналізу художніх образів

  1. «Анкетна» характеристика героя (хто?, звідки?, якого роду?, чим займається?)
  2. Персонаж епізодичний, другорядний чи головний ?
  3. Мова як засіб самовираження (ставлення до української мови)
  4. Герої за поглядами
  5. Позиції до українізації
  6. Ставлення автора до свого героя

Мина Мазайло

  1. Міщанин, харківський службовець «Донвугілля», українець за походженням.
  2. Головний.
  3. Відмовляється від української мови.
  4. Манкурт.
  5. Робить опір українізації.
  6. Засуджує і дотепно висміює українців-перевертнів, що заради власної користі здатні відмовитися від свого народу.

Мокій

  1. Без п’яти хвилин комсомолець (це відмінник у навчанні, активіст), захоплюється українською мовою, науковець-лінгвіст
  2. Головний.
  3. Вивчає і пропагує українську мову.
  4. Має певні риси патріота.
  5. Наївний, вірить в українізацію, розпочату більшовиками.
  6. Микола Куліш віддав свої мовні симпатії Мокію, але це не позитивний герой.

 

 

     Мотрона Розторгуєва (тьотя Мотя)

  1. За походженням також українка, проте вважає себе «руською», груба, неосвічена жінка, ворожо налаштована до всього українського.
  2. Головний.
  3. Українську мову вважає «австріяцькою видумкою».
  4. Шовіністка.
  5. Вороже ставиться до українізації, вважає, що все минеться.
  6. Тьотя Мотя – саркастична, гостра на язик.

Дядько Тарас

  1. Прихильник старовини, козаччини, того, що все оджило своє, та не хоче брати у розрахунок сучасні умови життя.
  2. Головний.
  3. Вболіває, але не хоче нічого нового
  4. Націоналіст
  5. Вважає, що українізація для того, щоб виявити українців і знищити
  6. Дядько Тарас – це виразник ще одного погляду на українське в той час. Він шанує рідну мову, але під впливом інших людей може змінювати свою думку, йти на компроміс. Він не достатньо сильний морально, щоб відстояти свою думку. Дядько Тарас теж не являється позитивним персонажем, хоча й негативним його назвати важко.

 

 Головні антагоністи — батько і син Мазайли

 

Під час аналізу образів тьоті Моті та дядька Тараса користуємося книжками для пошуку цитат

ІНШІ ОБРАЗИ

Що стосується Лини й Рини, то це такі собі войовничі міщаночки, які повністю поділяють зневагу свого чоловіка й татуся до всього українського. Вони постійно милуються собою перед дзеркалом, кокетують й охають та ахають, беручись за серце, як шляхетні дівиці. Між собою ж мати й дочка розмовляють грубо, з лайками та образами, кожна вважає себе розумнішою за іншу, їхні повсякденні заняття – плітки, підглядання, обговорення нарядів та заздрість до тих, хто “добре влаштувався” в житті. Коли щось виходить за рамки їхнього розуміння та уявлення, воно піддається беззастережному осуду й навіть прокльону. Мати, дізнавшись про категоричну відмову сина міняти прізвище, пропонує: “Може, проклясти?”. І дивується: “І в кого він такий удався? У кого? Здається ж і батько, і я всякого малоросійського слова уникали… “. Отже, ці два сатирично-комедійні персонажі – уособлення тупого й зарозумілого міщанського середовища часів М. Куліша.

Трохи окремо стоїть у п’єсі постать Улі. Автор постійно підсміюється, іронізує в ремарках: “Уля – як Уля”. Тобто така, як усі дівчати її кола. Вона самозакохано видивляється в люстерко, емоційно-сентиментальна, мрійлива. Але мрії її поки що не простягаються далі “вигідної партії”. Уля, як і її подруги, насторожено ставиться до українізації, теж прагне хоч трохи змінити прізвище Розсохина, щоб звучало не по-українськи – Розсоха. Але коли вона познайомилася з Мокієм і закохалася в нього, то серцем сприйняла його погляди. Під упливом Мокія Уля стала ходити до бібліотеки, читати, цікавитися мовою й до деяких “філологічних” висновків дійшла вже сама.

  1. Дослідницький практикум

Учитель. Познайомившись зі змістом твору, розкривши характери дійових осіб, спробуємо визначити основні проблеми, які автор порушив у творі. Згадаємо проблему русифікації в Україні на початку ХХ століття, яку в 1920 році більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою «українізацією». П’єса написана на матеріалі , який був характерний для Харкова 1920 –х років.

  Тому перша проблема комедії – мовна. 

  На  вашому життєвому шляху зустрінуться тьоті Моті, Мини, Рини, але не варто тихо погоджуватися з усім, ними сказаним. Треба вчитися не соромитися себе, передусім свого походження та родини.

  Тому друга проблема твору – вміння відстоювати свою думку.

  Мокій і Мина, хоча батько і син, але в житті вони є антиподами. Вони весь час сперечаються. Треба вміти слухати один одного ,приймати спільні рішення, шукати «золоту середину».

  Третьою проблемою п’єси є проблема стосунків між батьками й дітьми.

Пройшло майже сто років з того часу, як Микола Куліш написав цю п’єсу . Цікаво, чи існує мовна проблема у наш час?

  1. Філологічне дослідження

Учитель. Мова персонажів у п’єсі є одним із засобів їхньої характеристики. Проаналізувавши словниковий запас літературного героя можна зробити певні висновки.

Скажіть , будь ласка, що може засмічувати наше мовлення ? (суржик, російські слова, слова – паразити)

Словникова робота

Суржик – елементи двох або кількох мов, об’єднанні штучно, без додержання норм літературної вимови, нечиста мова.

Дослідження мовлення тьоті Моті

Дослідіть мовлення тьоті Моті, виявіть слова, які належать до ненормованої лексики.

Цитатна характеристика.

«Не бачили, не читали?"Харків" — написано. Тільки що під'їхали до вокзалу, дивлюсь — отакими великими літерами: "Харків". Дивлюсь — не "Харьков", а "Харків"! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?»

«Тоді я не розумію, що таке українці, хто вони такі: євреї, татари, вірмени?.. Будь ласка, скажіть мені, кого у вас називають українцями? Будь ласка...»

«Та в "Днях Турбіних" Альоша, ти знаєш, як про українізацію сказав: все це туман, чорний туман, каже, і все це минеться. І я вірю, що все оце минеться. Зостанеться єдина, неподільна...»

«Боже!.. По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной»

Головний герой п’єси, Мина Мазайло, ніяк не може позбутися комплексу національної меншовартості й хоче змінити своє прізвище на більш «милозвучне»: «Двадцять три роки… носю я це прізвище, і воно, як віспа на житті — Мазайло!.. Жодна гімназистка не хотіла гуляти — Мазайло! За репетитора не брали — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло!..» Читача аж сміх бере, коли Мина намагається із кореня «маз» утворити щось, на його думку, путяще: «Мазов», «Мазеленський», «деМазе», «фонМазел», «Мазанський», «Мазєнін»…

 

  1. Метод «Сенкан» 

Сенкан — вірш із п’яти рядків, який будується за такими правилами:

1.   У першому рядку тема називається одним словом (зазвичай іменником).

2.   Другий рядок — опис теми двома словами (двома прикметниками).

3.   Третій рядок — опис дії в межах цієї теми трьома словами.

4.   Четвертий рядок — фраза з чотирьох слів, що показує відношення до теми.

5.   Останній рядок — синонім з одного слова, який повторює суть теми.

1. Українізація.

2. Неприродна, жахлива.

3. Розпалює, принижує, знищує.

4. Спонукає до роздумів про долю української мови, нації.

5. Катастрофа.

VI.Підсумок уроку.

Заключне слово вчителя

П’єса Миколи Куліша «Мина Мазайло» дуже актуальна в наш час. Ще рано нам безжурно сміятися над відсутністю національної самосвідомості в героях твору, бо й сьогодні антипатріотизм — велика проблема українського народу. Невже зневажаючи рідну мову і культуру люди відчувають себе вищими за інших? Невже наша доля — доля «безбатченків»? Ні! Вірю, що скоро в моїй країні не стане мазайлів, а житимуть лише справжні громадяни, свідомі свого національного обов’язку

Образи п’єси важко поділити на позитивні та негативні. Усі персонажі одночасно типові та живі, вони всі притримуються протилежних поглядів на явище українізації. І це основний конфлікт твору. А головна мета М.Куліша, на мій погляд,  протиставлення, зіткненні  цих кумедних, кожен по-своєму, образів заради об’єктивного висвітлення проблеми українізації 20-30-х років

 

Метод «Мікрофон»

-Чи досягли очікуваних результатів?

 

 

VII.Оцінювання учнів.

 

VIII.Домашнє завдання.

Написати твір на тему «Мій улюблений герой»

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Сушко Наталія Миколаївна
    Образи п'єси Миколи Куліша "Мина Мазайло"
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
31 грудня 2017
Переглядів
952
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку