Урок. конспекти уроків 5 клас НУШ інтегрований курс " Пізнаємо природу" ( авт. Коршевнюк Т.В.)

Про матеріал
Розробка уроків до теми: "Які зміни відбуваються з тілами й речовинами". Інтегрований курс " Пізнаємо природу" 5 клас за модельною програмою авт. Коршевнюк Т.В.
Перегляд файлу

Дата
ТЕМА: Різноманітність явищ: механічні, теплові, світлові, звукові
Мета уроку:
формування ключових компетентностей: соціальна та громадянська
компетентності; спілкування державною (і рідною в разі відмінності) мовами; уміння вчитися впродовж життя; математична компетентність; інформаційно цифрова компетентність;
формування предметних компетентностей: розповідає про сприйняття
людиною і тваринами світла й звуку, їхню роль у природі; використання простих
механізмів в побуті українців в минулому і сьогоденні
Тип уроку: формування компетентностей


Форми роботи: фронтальна бесіда, групова робота.


Базові поняття та терміни: явища природи: фізичні (механічні, теплові,
електричні, магнітні, звукові, світлові), хімічні явища, біологічні явища.


Методи та прийоми:
1). Пояснювально-ілюстративні (інформаційно-рецептивні): бесіда,
розповідь, бліц-опитування, презентація.
2). Репродуктивні: робота з підручником, картами, зошитами, складання
пазлів, порівняння, тести.
3). Проблемно-пошукові: дослідження, повідомлення учнів з додаткових
джерел
Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, фізика,
географія
Обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка, підручник, зошит


Реалізація НЛ: громадянська відповідальність, екологічна безпека і сталий
розвиток (формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної
свідомості), підприємливість і фінансова грамотність, здоров'я і безпека.


Хід уроку:
І. Організаційний момент.
«Квіти настрою» (на квітках написати настрій на початку уроку)
ІІ. Актуалізація опорних знань
Прийом «Інтелектуальна розминка»
1. Все навколо нас? … (Природа)
2. Природа складається з … (Тіл природи)
3. Тіла складаються з … (Речовин)
4. Речовини з …. (Молекул)
5. Молекули з … (Атомів)
7. Речовини бувають у трьох агрегатних станах … (Твердий, рідкий,
газоподібний).
8. Які зміни в природі ви спостерігаєте протягом року? ( явища)
9. Що ми називаємо явищами природи?( зміни, що відбуваються з тілами
природи)
10. На які види поділяються явища природи? (Фізичні, хімічні, біологічні)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Ми дізналися про тіла, які оточують нас у довкіллі. Знаємо тепер, що вони
складаються з речовин.
Речовини мають складну внутрішню будову і складаються з молекул.
Молекула — найменша частинка речовини, яка зберігає її властивості та
утворена атомами.
Атоми — найдрібніші частинки. їх ми називаємо елементами.
А зараз ми приступаємо до вивчення явищ, що спостерігаємо в
повсякденному житті. Навколо нас відбувається багато цікавого і водночас
дивовижного та таємничого.
Щоб зрозуміти, чому саме відбуваються в довкіллі певні зміни, необхідно
мати певні знання, які допоможуть вам орієнтуватися у дивовижному світі явищ природи.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
У навколишньому середовищі постійно відбуваються зміни, деякі з них ми
вже згадали у загадках і віршах. Будь-які зміни в природі називають явищами.
Явища відбуваються як в живій, так і неживій природі. Вони можуть відбуватися
під дією вітру, сонячного світла і тепла, води, діяльності людини, та і ці причини теж є явищами. Вони бувають різними залежно від причин, законів, яким вони підпорядковуються. Явищ існує багато, і вони найрізноманітніші.
Явища – це зміни, що відбуваються з тілами.
Прийом «Павучок»
Складання схеми
«Явища природи» і доповнення її протягом уроку.
                             Явища
біологічні               фізичні               хімічні
Фізичні явища характеризуються зміною форми тіл, їхнього положення,
агрегатного стану, але без зміни речовинного складу.
Різноманітність фізичних явищ:
- Механічні (рух тіл);
- Теплові (нагрівання і охолодження тіл);
- Звукові (виникнення і поширення звуку);
- Світлові (поширення світла);
- Магнітні (протягування тіл магнітом – компас);
- Електричні (робота сучасних приладів).

Фізичні явища

Характерні прояви

Приклади/Значення

Механічні

Переміщення тіла.
Швидкість, шлях, час.
Швидкість = шлях/час,
або V=S\t,

Падіння тіл на Землю
(притягання тіл до
землі). Рух літака,
машин, людей, Землі
навколо Сонця.

Теплові

Зміна температури чи
агрегатного стану
речовини.
t кипіння води +100*С
t замерзання 0*С

Нагрівання,
охолодження. Кипіння
рідини. Випаровування
води. Замерзання води,
танє сніг.

 

Світлові

Поширення світла.
Прямолінійне.

Світить Сонце, зорі, ел.
лампи, свічка, маяк
веселка, медузи, риби,
жуки. Відбивання
проміння.

Звукові

Звук поширюється
коливальною хвилею

Дзвін. Гуркіт двигуна,
грому, пташиний спів.
Попередження про
небезпеку.

Магнітні

Супроводжуються
поворотом магнітної
стрілки компаса.

Притягування до
магнітів залізних
предметів. Обертання
магнітної стрілки.
Притягування до Землі
всіх тіл, що знаходяться
на ній.

Електричні

Явища, пов'язані з
електризацією тіл.

Вмикаючи
електроприлади. Гроза.

Оптичні

Гра світла

Міраж, веселка, сяйво,
заиемнення. Вивчення
та лікування хвороби,
застосовуючи
мікроскоп.

V. Закріплення вивченого матеріалу
Які з наведених явищ є механічними, тепловими, звуковими, електричними,
магнітними, світловими: кулька падає, мерехтять зірки, співає птах, настає
світанок, летить горобець, тане сніг, пливе човен, блискавка, магніт притягує
кнопку, рухаються хмарки, світить електрична лампа, шелестить листя,
електромагніт притягує вантаж? Відповідь запишіть у вигляді таблиці:

Світлові

Магнітні

Теплові

Звукові

 Механічні

Електричні


V. Домашнє завдання
VІ. Підбиття підсумків уроку
Окрім того, замість стандартних запитань можна
використовувати пізнавальні завдання, що починаються з дієслів:
1 – Назви (форму, розмір, колір, героїв і т.д.)
2 – Поясни (розкажи своїми словами, дай власне визначення, уточни, про що
йдеться і як це пов’язано з тим, що ти вже знаєш)
3 – Застосуй (наведи приклади використання або покажи застосування)
4 – Проаналізуй (тобто, розкажи, з чого це складається, як зроблено та ін.,
порівняй предмет або явище з подібними, вкажи спільне та відмінне)
5 – Запропонуй (як можна поєднати це з іншим,як можна поміняти щось і
отримати нове: назву, якість, предмет та ін., що буде якщо)
6 – Оціни (тобто, вкажи всі «плюси» й «мінуси», розкажи, як ти до цього
ставишся).

 

Рефлексія

Квітка настрою( порівняти з тією, що була на початку уроку)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 


ТЕМА: Механічні явища. Рух. Види руху у природі й техніці. Шлях,
час, швидкість руху. Залежність руху від різних чинників
Практичні завдання
1.Особливості руху тіл у воді і повітрі (на прикладі предметів різної форми,
виготовлених з різних матеріалів).
2. Спостереження різних видів рухів у природі і найближчому оточенні
Мета уроку:
формування ключових компетентностей: соціальна та громадянська
компетентності; спілкування державною (і рідною в разі відмінності) мовами;
уміння вчитися впродовж життя; математична компетентність; інформаційноцифрова компетентність;
формування предметних компетентностей: Пояснює спостереження
явищ, що підтверджують подільність речовини, рух та взаємодію частинок
речовини. Розповідає про види руху у природі й техніці, залежність руху від
різних чинників. Пропонує ідеї щодо збільшення механічного руху.


Тип уроку: формування компетентностей


Форми роботи: фронтальна бесіда, групова робота.


Методи та прийоми:
1). Пояснювально-ілюстративні (інформаційно-рецептивні): бесіда,
розповідь, бліц-опитування, презентація.
2). Репродуктивні: робота з підручником, картами, зошитами, складання
пазлів, порівняння, тести.
3). Проблемно-пошукові: дослідження, повідомлення учнів з додаткових
джерел
Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, фізика,
географія
Обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка, підручник, зошит


Реалізація НЛ: громадянська відповідальність, екологічна безпека і сталий
розвиток (формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної
свідомості), підприємливість і фінансова грамотність, здоров'я і безпека.


Хід уроку:
І. Організаційний момент

Учні отримують різнокольорові картки, що відображають настрій.

( червоний – напруга, втома, синій – безтурботність, розслаблення, зелений – уважність, старанність, фіолетовий – втома, бажання відпочити)

ІІ. Актуалізація опорних знань
Вправа «Розминка»
1. Усе, що створила природа або людина називається (фізичними тілами);
2. Зміни, що відбуваються з тілами називаються (явища);
3. Розрізняють такі явища, як….(біологічні, фізичні, хімічні);
4. До біологічних явищ належать ……(явища в живій природі);
5. Фізичним явищам властиві …..(зміни агрегатного стану речовини,
розмірів і форми тіла);
6. Під час хімічних явищ відбувається ……(перетворення речовин);
7. Явища, що пов'язані з рухом тіл називаються (механічними).;
8. Явища, що пов'язані з нагріванням тіл називаються (тепловими) .;
9. Явища, пов'язані з виникненням звуку називаються (звуковими);
10. Явища, пов'язані з поширенням світлових променів називаються
тепловими).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Механічні явища
Пов’язані з рухом тіл на поверхні, тобто зміною положення відносно інших
Характеристиками механічного руху є шлях, час та швидкість. Якщо уважно
дивитися, то можна побачити слід від лиж на снігу, чорну смугу від коліс на
зі і таке інше. Таку лінії називають траєкторіями руху тіл. Шлях – це відстань, однакову відстань, але за різний час. Вони рухаються з різними швидкостями.
Робота з підручником стор. 68
Механічний рух це зміна положення будь-якого фізичного тіла відносно
інших тіл за певний проміжок часу.
Які рухомі тіла ви спостерігали, ідучи до школи? (Автомобіль, крапля
дощу, літак, птах, гілка дерева, людина, собака …)
Як би ви довели, що автомобіль рухається? (Бо він минає будівлі,
дерева, що стоять обабіч дороги).
Як довести, що ця машинка (іграшка) рухається? (Учитель рухає
іграшкову машинку по поверхні стола).
Наведіть приклади нерухомих тіл.
Усі тіла в довкіллі рухомі, в тому числі відносно Сонця, відносно Місяця…
Механічні явища зв’язані з механічним рухом – переміщенням тіл у просторі.
Вони спостерігаються у неживій та живій природі; рухаються машини і
механізми, створені людиною.
Вчитель пускає по столу дитячу машинку, заводить дзиґу. Учні спостерігають рух тіла. Спостерігаючи за рухом тіл, легко помітити, що він буває різним. Дитяча машинка рухається по прямій лінії, дзиґа крутиться по колу.
Лінію, вздовж якої рухається тіло, називають траєкторією.
Переважна частина видів руху є нерівномірними.
Малюючи олівцем на папері, ми залишаємо слід — траєкторію руху кінчика
олівця. Траєкторію руху велосипедиста ми визначаємо за слідом, який він
залишає на дорозі.
Якщо певне тіло не змінює своє положення в просторі, то це тіло
вважається нерухомим, тобто таким, що перебуває у стані спокою. Бажаючи
описати механічний рух тіл довкола нас, ми часто називаємо одні з них
нерухомими, а інші — рухомими. Дерева в лісі чи садку, різні будівлі, береги
річок ми вважаємо, не вагаючись, нерухомими, а воду в річці чи струмку, літаки в
небі, автомобілі, що їдуть дорогою,— рухомими.
В природі спостерігається криволінійний і прямолінійний механічні рухи.
Коли рухоме тіло описує пряму лінію, такий рух
називають прямолінійним, а якщо тіло описує криву лінію,— криволінійним.
Нерухомі тіла впродовж усього спостереження не змінюють свого положення
відносно спостерігача.
Однак механічний рух, як і нерухомість, відносний. Одне й те саме тіло може
бути нерухомим відносно одного тіла і рухомим відносно іншого. Наприклад,
водій автомобіля, який рухається дорогою, є рухомим відносно спостерігача, що стоїть на узбіччі, і нерухомим відносно свого автомобіля.
Будинки, гори, каміння рухаються разом із Землею навколо Сонця та беруть
участь у добовому обертанні Землі. Тіла, що здаються нерухомими, насправді нерухомі лише відносно Землі. Такий стан називають відносним спокоєм. Тому завжди потрібно вказувати тіло, відносно якого розглядається рух інших тіл. Будь-який рух характеризується швидкістю, переміщенням, траєкторією та відносністю руху, шляхом. тіло за певну одиницю часу.
Визначається за формулою :
V=S/t ,
де S – шлях, який проходить тіло,
t – проміжок часу, за який тіло проходить певний шлях.
Вимірюється в м/с.
Траєкторія — це лінія, яку описує тіло в просторі.
Шлях — це довжина траєкторії. S = [1 м].
Коли рухоме тіло описує пряму лінію, такий рух називають прямолінійним, а
якщо тіло описує криву лінію, то рух називають криволінійним.
Якщо тіла за однакові інтервали часу проходять однакові відстані, рух рівномірний, якщо за однакові проміжки часу тіло проходить різні відстані, то рух називають нерівномірним.
Переміщення — це пряма лінія (відрізок), що з'єднує початкове й кінцеве
положення тіла.
Однак, механічний рух відносний. Принцип відносності: одне й те саме тіло в
один і той самий час стосовно різних тіл може перебувати в русі або бути
нерухомим. (Наприклад, пасажир, що їде в автобусі стосовно водія нерухомий і стосовно зупинки рухається.)

Провести розминку( руханку).
V. Закріплення вивченого матеріалу
Вплив форми тіла на його рух (стор.70)
Обладнання: три однакові аркуші паперу
Хід дослідження
1. Поставимо запитання: «Як форма паперового аркуша впливає на його
рух у повітрі?»
2. Сформулюємо гіпотезу: якщо аркуші однакового розміру і маси, але
різної форми випустити з рук на однаковій висоті, то вони досягнуть підлоги
одночасно.
3. Для перевірки гіпотези проведіть дослідження.
З однакової висоти одночасно випустіть з рук досліджувані тіла. Яке швидше
опуститься на підлогу? Чи підтвердилася гіпотеза?
Результат виконаного досліду довів, що на рух аркушів паперу впливає їхня
форма. Науковці це явище пояснюють так: що більша поверхня взаємодії тіл, то
більша сила тертя. Збільшення сили тертя сповільнює рух. У дослідженні
найбільшу поверхню взаємодії з повітрям мав розгорнутий аркуш. Тому він
рухався повільніше, ніж зім’ятий аркуш і паперова кулька.
VІ. Домашнє завдання
VІ. Підбиття підсумків уроку

Мені було цікаво, тому що….

Я нудьгував, тому що…

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Дата
ТЕМА: Поняття сили та енергії . Сила тертя і рух тіл. Ознайомлення з
простими механізмами
Мета уроку:
формування ключових компетентностей: соціальна та громадянська
компетентності; спілкування державною (і рідною в разі відмінності) мовами;
уміння вчитися впродовж життя; математична компетентність; інформаційноцифрова компетентність;
формування предметних компетентностей: пояснює поняття сили та
енергії, ознайомлення з простими механізмами. Розповідає про силу тертя і рух тіл.

Тип уроку: формування компетентност
Форми роботи: фронтальна бесіда, групова робота.

Методи та прийоми:
1). Пояснювально-ілюстративні (інформаційно-рецептивні): бесіда,
розповідь, бліц-опитування, презентація.
2). Репродуктивні: робота з підручником, картами, зошитами, складання
пазлів, порівняння, тести.
3). Проблемно-пошукові: дослідження, повідомлення учнів з додаткових
джерел
Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, фізика,
географія
Обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка, підручник, зошит


Реалізація НЛ: громадянська відповідальність, екологічна безпека і сталий
розвиток (формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної
свідомості), підприємливість і фінансова грамотність, здоров'я і безпека.


Хід уроку:
І. Організаційний момент.
«Валіза настрою»
ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда.
1. Що називають явищами природи?
2. Які види явищ вам відомі?
3. Чим хімічні явища відрізняються від фізичних?
4. Які явища можна віднести до фізичних?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Створення « Асоціативного куща» до слова -  «Енергія»
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Енергія – це фізична величина, загальна кількісна міра руху і взаємодії всіх
видів матерії. Енергія не виникає ні з чого і нікуди не зникає, вона може тільки
переходити з одного стану в інший.
Різні види енергії можуть перетворюватися один у інший
На атомних електростанціях:
ядерна енергія (внутрішня енергія атомних ядер)
внутрішню теплову енергію пари
яка обертає турбіни (механічна енергія)
електричний струм в генераторах (електрична енергія)
використовується для освітлення (енергія електромагнітного поля).
Сила – це фізична величина, що характеризує ступінь взаємодії тіл.
З тертям ми зіштовхуємося на кожному кроці. Вірніше було б сказати, що без
тертя ми й кроку ступити не можемо. Тертя може бути корисним і шкідливим, цю аксіому людина опанувала ще на зорі цивілізації. Адже два найголовніших винаходи – колесо й добування вогню – пов’язані саме із прагненням зменшити й збільшити ефекти тертя.
Рух тіла в реальних умовах не може тривати нескінченно довго. Якщо
штовхнути брусок, що лежить на столі, він набуде певної швидкості, але під час руху бруска його швидкість буде зменшуватися. Взаємодія, яка виникає в місцях дотику тіл та яка протидіє їх відносному руху називається тертям, а сила яка характеризує цю взаємодію – силою тертя.
Яка ж «невидима» сила гальмує брусок? Це – сила тертя ковзання. Вона діє з
боку стола й спрямована протилежно до руху бруска. Така сама за модулем, але протилежно спрямована сила – теж сила тертя ковзання – діє на стіл з боку бруска. Сила тертя ковзання – це сила, що виникає при русі одного тіла по поверхні іншого тіла.
Види сил тертя:
- Сила тертя ковзання (Сила, яка виникає під час руху одного тіла по
поверхні іншого і напрямлена в сторону протилежну рухові тіла, називається
силою тертя ковзання. )
- Сила тертя кочення (Якщо тіло котиться по поверхні іншого тіла, то
тертя, яке виникає в місцях їх дотику, називається тертям кочення)
- Сила тертя спокою.( Сила тертя спокою протидіє відносному зміщенню
поверхонь, які дотикаються. Вона збільшується разом з силою, яка намагається зрушити тіло з місця. )
Причини тертя:

А) на шорсткуватих поверхнях існують нерівності .При спробі зрушити одне тіло відносно іншого ці нерівності зачіпаються одна за одну;

Б) Якщо обидві поверхні реально відшліфовані, при зіткненні поверхонь виникають сили міжмолекулярного притягання. Це може призвести навіть до
прилипання поверхонь.
Робота з підручником стор. 69
Сила тертя – це сила, що чинить опір відносному переміщенню одного
тіла по поверхні іншого під дією зовнішньої сили.
Робота з підручником стор.73
V. Закріплення вивченого матеріалу.

Заповніть таблицю (учням пропонується таблиця з частково заповненими даними)



Метод прес:

Сірники мають відношення до сили тертя тому, що…

. Гідрокостюми для охоти під водою створені такими гладкими для того, щоб…

У метанні стріли необхідна сила тертя для того ,щоб…
Краще їхати на ковзанах коли … мороз тому, що …
V. Домашнє завдання
VІ. Підбиття підсумків уроку
Рефлексія
Анкета “Три М”
Учням пропонується назвати три моменти, які у них вийшли добре в процесі
уроку, і запропонувати одну дію, яка поліпшить їх роботу на наступному уроці.


Дата    
ТЕМА: Теплові явища. Звукові явища. Звук, голос, слух.
Практичні завдання
1. Дослідження звукових явищ.
2. Моделювання способів зменшення/збільшення гучності звуку
3. Дослідження теплових явищ
Мета уроку:
формування ключових компетентностей: соціальна та громадянська
компетентності; спілкування державною (і рідною в разі відмінності) мовами;
уміння вчитися впродовж життя; математична компетентність; інформаційноцифрова компетентність;
формування предметних компетентностей: пояснює вивчені теплові
явища, звукові явища. Розповідає про звук, голос, слух


Тип уроку: формування компетентностей


Форми роботи: фронтальна бесіда, групова робота.
Методи та прийоми:
1). Пояснювально-ілюстративні (інформаційно-рецептивні): бесіда,
розповідь, бліц-опитування, презентація.
2). Репродуктивні: робота з підручником, картами, зошитами, складання
пазлів, порівняння, тести.
3). Проблемно-пошукові: дослідження, повідомлення учнів з додаткових
джерел
Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, фізика,
географія
Обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка, підручник, зошит


Реалізація НЛ: громадянська відповідальність, екологічна безпека і сталий
розвиток (формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної
свідомості), підприємливість і фінансова грамотність, здоров'я і безпека

.
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
Вправа «Покажи палець»
(для позитивної оцінки емоційного стану дитина направляє великий палець
вгору, при негативній - вниз);
ІІ. Актуалізація опорних знань
Фронтальне опитування.
1. Що таке явища природи?
2. Які явища природи ви знаєте?
3. Що ми розуміємо під поняттям механічні явища?
4. Що ми розуміємо під поняттям теплові явища?
5. Які види теплових явищ вам відомі?
6. Чим відрізняється кипіння від випаровування?
7. Від чого залежить випаровування води?
8. Чим вимірюють температуру води?
9. Які види термометрів ви знаєте?
10. Чим відрізняється спиртовий термометр від ртутного?
11. Як змінюється агрегатний стан речовини при плавленні?
12. Як змінюється агрегатний стан речовини при кипінні ?
13. Як змінюється агрегатний стан речовини при конденсації?
14. Чому навесні коли тане сніг однаково холодно?
15. Чому потіють вікна?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Теплові явища
Поняття «тепло і світло» або «тепло і холодно» ми неодмінно пов'язуємо із
Сонцем. Сонце найбільше джерело тепла і світла для всього живого на Землі.
Наше тіло — живий прилад, який реагує і дає нам змогу спостерігати теплові
явища, робити з цих спостережень певні висновки. (Зануривши руки у воду,
температура якої нище температури нашого тіла, ми це відчуваємо)

Джерело

тепла

Природне тепло

Штучне тепло

Сонячне, термальні води, теплі течії, енергія Землі

Спалювання дров, вугілля, торфу газу, нафти

 

Явища пов'язані з нагріванням і охолодженням тіл, називають тепловими
явищами. Дощ, сніг, іній, роса, туман, град — перехід речовини води з одного
агрегатного стану в інший — це приклад теплових природних явищ.
Різні джерела тепла здатні по-різному нагрівати тіла. Міру нагрітості тіл
учені назвали температурою.
Теплові явища пов'язані зі зміною швидкості руху найдрібніших частинок
речовини — молекул та атомів. Чим швидше вони рухаються, тим вища
температура тіла і навпаки. Плавлення речовин, їхнє розширення при нагріванні та звуження при охолодженні, кипіння, охолодження при випаровуванні — це приклади теплових явищ.
Джерелом тепла є розігріті тіла.
Найпростішим «приладом», що дозволяє нам відчувати теплові явища, є
наше тіло. Але, щоб визначити, наскільки нагріте те чи інше фізичне тіло, цього «приладу» недостатньо. Для точного визначення температури існують спеціальні прилади — термометри. За допомогою термометра можна виміряти температуру фізичного тіла або речовини.
Температура — це ступінь нагріву тіла.
Термометри — прилади для вимірювання температури. Ними вимірюють
температуру повітря, води, тіла людини. Користуватися ними людина почала
відносно недавно.
Термометри бувають кількох видів: спиртовий, ртутний.
Сонце дарує Землі не тільки світло, його промені несуть тепло, зігріваючи
нашу планету. Серед явищ, які ми спостерігаємо в природі, важливе значення
мають теплові явища. Від них залежить перебіг різних процесів, важливих для життя живих організмів, що відбуваються в неживій природі. Вивчення теплових явищ дозволило широко використовувати їх у побуті та виробничій діяльності людей.
Одержуючи тепло, тіло нагрівається, і його температура підвищується.
Наприклад, узимку тепло в приміщенні забезпечують різні обігрівачі. Через
повітря тепло від них передається тілу людини. Літнього сонячного дня пісок на річки нагрівається так, що на нього тяжко ступити босоніж, хоча в ранці він здавався прохолодним.
Явища, пов’язані з нагріванням і охолодженням тіл, зміною агрегатного
стану речовини називають тепловими.
Явища плавлення, тверднення, випаровування, конденсації речовини
називаються агрегатними перетвореннями. Це теплові явища.
Танення льоду, випаровування води, утворення криги, нагрівання чайника —
приклади теплових явищ. Дощ, сніг, іній, роса, туман, град — перехід речовини води з одного агрегатного стану в інший — це приклад теплових природних явищ
Теплові явища відіграють надзвичайно велику роль у нашому житті.
Джерелом тепла на Землі є Сонце. Без теплової дії Сонця життя на Землі було б неможливим, навіть не утворювалося б паливо, без якого не можна отримати тепла.
Робота з підручником стор. 79
Десятки тисяч років тому людина навчилася штучно добувати й
підтримувати вогонь. Це дало змогу людині зігріватися в зимовий холод, готувати
страви, а згодом добувати метали з руд.
З часом люди навчилися використовувати дію пари. Були створені парова
машина, паровоз, пароплав. Винайдення двигунів, що працюють на рідкому
паливі, дало змогу будувати автомобілі й літаки, запускати в космічний простір ракети.
Людство навчилося перетворювати теплову енергію, яка виділяється під час
згоряння палива, в електричний струм.
З життєвого досвіду нам відомо, що внаслідок нагрівання до певної
температури (температури плавлення) тверді тіла плавляться і стають
рідинами. Так, лід плавиться при температурі 0°С, мідь — при 1085°С, залізо — при 1535°С.
Так, за природних умов вода стає льодом при температурі 0 С, але й лід тане
також при 0°С. Усе залежить від того, отримує тіло теплоту чи втрачає її. Якщо, наприклад, в озері плаває лід, то він танутиме, якщо температура повітря вища за 0°С, тобто навколишнє середовище віддаватиме теплоту, і, навпаки, за «мінусової» температури утворюватимуться нові брили льоду. У тих місцях на
Землі, де температура повітря опускається нижче за мінус 40°С, не можна
користуватися ртутним термометром, оскільки ртуть твердне при температурі мінус 39°С, і термометр не працює. У таких умовах користуються спиртовим термометром, бо спирт замерзає (твердне) при температурі мінус 114°С.
Якщо в посудину зі шматочками льоду помістити термометр і нагрівати її, то
помітимо, що лід танутиме, а термометр показуватиме 0 °С. Доки весь лід не
розтане, температура (0°С) у посудині не змінюватиметься.
Під час плавлення або тверднення речовини температура її не змінюється.
Улітку, після того як пройде дощ, калюжі швидко висихають. Якщо
залишити на вогні посудину з водою, то через деякий час води в посудині не
залишиться, тому що вона википить. Отже, рідини можуть випаровуватися,
тобто переходити в газоподібний стан. Легко переконатися, що чим вища
температура, тим інтенсивніше відбувається цей процес. Так, улітку калюжі
висихають швидше, ніж навесні або восени.
Швидкість випаровування залежить від температури рідини.
Випрану білизну розвішують для просушування. У суху вітряну теплу погоду
білизна сохне набагато швидше, ніж у тиху або прохолодну погоду.
За звичайних умов вода кипить при температурі 100°С, ацетон — при 56°С.
У повітрі є багато водяної пари. Коли повітря охолоджується, пара переходить у рідкий стан: утворюються хмари, туман, роса.
Ми живемо у світі звуків. Це багатий, розмаїтий світ, що безперервно
змінюється. Важко уявити своє життя без звуків. Спів птахів, мова людей, шум дерев, дощу, грому, прибій моря, протікання крана, скрип парти чи дверей. Навіть в абсолютній тиші ми чуємо писк комара біля вуха, дзижчання мухи, чи стукіт годинника. Всі ці звуки людина вловлює за допомогою органа слуху – вуха. Без звуків ми не уявляємо свого життя, а ще важче штучно створити середовище, де б панувала абсолютна тиша.
Чому виникає звук
Розглянемо приклади звукових явищ. Гру на бандурі, шелест листя дерев,
дзижчання крилець джмеля ми чуємо завдяки тому, що струна бандури, кожен листок дерева, крильця джмеля коливаються. Від них коливання передається частинкам повітря, розташованим найближче до цих тіл, і продовжує поширюватися далі від частинки до частинки. Так виникає і поширюється звук. Тіло, що своїми коливаннями створює звук, є джерелом звуку.
Робота з підручником стор.85
Поширення звуку можна порівняти з поширенням хвилі, що виникає на
водній поверхні, якщо кинути у воду камінець. Поширення звукових коливань називають звуковою хвилею. Їх уловлює наше вухо, і ми чуємо звуки: одними звуками ми насолоджуємося, інших прагнемо уникнути.
Звукові явища - явища поширення звукових коливань у повітрі, а також у
воді, металах.
Робота з підручником стор.87 завд 1
Завдання 1. Придумай одне запитання до наукової довідки.
Від джерела звуку звук поширюється рівномірно в усі боки, але його
поширення сповільнюють, а то й припиняють перешкоди — стіни, шибки вікон, звукоізоляція.
Звук – це коливання фізичних тіл (наприклад, повітря, води, металу), що
поширюються в навколишньому середовищі та сприймаються вухом людини та тварин.
Звук — це те, що чує вухо.
Людина дослідила звукові явища. Для підсилення та записування звуку,
передавання його на значні відстані створено спеціальні прилади. Завдяки ним ми користуємося радіо, телефоном, магнітофоном.
Спостерігати за тим, як утворюється звук, можна за допомогою звичайної
лінійки. Один кінець досить довгої лінійки притиснемо до столу, а інший нехай вільно звисає. Відхиливши вільний кінець лінійки, змусимо її коливатися. Але
цих коливань наше вухо не сприймає. Вкоротимо кінець лінійки, який виступає за край стола й лінійка почне «звучати». Це відбувається тому, що стальна лінійка стискає шар повітря, що прилягає до одного з її боків, і одночасно розріджує з іншого. Ці стиснення і розрідження чергуються в часі у будь якому середовищі (газах, рідинах, твердих тілах). Вони спричиняють коливання середовища, що й створює звук.
Робота з підручником стор.91
V. Закріплення вивченого матеріалу
Як передається тепло (стор.78)
Обладнання: помірно гаряча вода, чашка, секундомір, металева ложка.
Послідовність виконання дослідження
Крок 1. Обережно візьми в долоні чашку з помірно гарячою водою. Чи
відчувають долоні тепло її стінок? Нагріваються чи охолоджуються долоні від чашки?
Крок 2. Візьми до рук металеву чайну ложку. Холодніша чи тепліша вона за
твою долоню? Поклади ложку в чашку з гарячою водою і залиш там на 5 секунд.
Крок 3. Дістань із чашки ложку. Тримаючи її в руці, з’ясуй, теплішою чи
холоднішою стала ложка.
Як передавалося тепло у твоєму дослідженні: від ложки до гарячої води
чи навпаки, від долоні до гарячої ложки чи навпаки?
Тепло передавалось від теплішої чашки до долонь, від гарячої води — до
холодної металевої ложки, від гарячої ложки — до долонь. Тобто в усіх дослідах
тепло передавалось від більш нагрітого тіла до менш нагрітого.
Як тепло впливає на тіла та явища (стор.81)
Обладнання: стеаринова свічка, запальничка або сірники, кубики льоду, дві
склянки, два пакетики чаю, вода.
Послідовність виконання дослідження
Крок 1. Спостерігай за свічкою, що горить. Зверни увагу, як під дією
тепла від полум’я плавиться стеарин — речовина, з якої виготовлена свічка. Про зміну агрегатного стану запиши в зошит.
Крок 2. Візьми в долоню кубик льоду. Що відчуваєш? Про яке явище
свідчать твої відчуття? Які зміни відбуваються з льодом? Чому?
Крок 3. Наповни одну склянку холодною водою, іншу — гарячою. В
кожну склянку помісти по одному пакетику чаю. Спостерігай, як в обох
склянках вода забарвлюється у колір чаю. Завдяки якому явищу? В якій
склянці колір води змінився швидше?
Під дією тепла стеарин і вода (лід) змінили твердий агрегатний стан на
рідкий. У гарячій воді дифузія відбувається швидше. Отже, підвищення
температури збільшує швидкість руху частинок речовини.
Як різні матеріали проводять тепло (стор.82)
Обладнання: гаряча вода, термометр для води, пристрій для вимірювання
часу, порцелянова чашка й металевий кухоль приблизно однакової місткості,
паперова ємність для гарячих напоїв.
Послідовність виконання дослідження
Крок 1. Виміряй температуру гарячої води й запиши отримане значення.
Крок 2. Обережно налий гарячу воду (приблизно однакові порції) в усі
посудини.
Крок 3. Через 7 хвилин виміряй температуру води в кожній посудині.
Крок 4. Порівняй отримані значення. В посудині з якого матеріалу вода
охолоджується повільніше?
Крок 5. Зроби висновок, який матеріал (порцеляна, метал, папір) краще
проводить тепло, а який — гірше
Виникнення звуку (стор.83)
Обладнання: пластмасова чи металева лінійка довжиною 30 см.
Послідовність виконання дослідження
Крок 1. Формулюємо запитання: як виникає звук?
Крок 2. Формулюємо гіпотезу: якщо лінійку, що перебуває в стані спокою,
привести в рух, то виникне звук. Ми не лише побачимо, але й почуємо, що лінійка рухається.
Крок 3. Пластмасову чи металеву лінійку поклади на стіл і залиш нерухомою
на кілька секунд. Чи видає лінійка звук?
Крок 4. Зміни розміщення лінійки. Половину лінійки притисни до столу,
а інша частина нехай вільно нависає над підлогою. Натисни на вільний  кінецьлінійки й відпусти його (мал. 43). Спостерігай за рухом лінійки. Прислухайся, чи виник звук. Результати дослідження запиши в зошит
Поширення звуку на відстані (стор.88)
Обладнання: мобільний телефон, пластикова та металева посудини з
накривками.
Послідовність виконання дослідження
Крок 1. Формулюємо запитання: чи залежить гучність від відстані до тіла,
що є його джерелом?
Крок 2. Формулюємо гіпотезу: якщо віддалятися від джерела звуку, то буде
зменшуватись гучність звуку, який сприймає вухо.
Крок 3. Увімкни музику в телефоні, зверни увагу на гучність музичних
звуків.
Крок 4. Не вимикаючи музику в телефоні, відійди від нього спершу на 5
метрів, а потім ще на 5 метрів. У якому випадку музика звучить гучніше, а в
якому — тихіше?
Зі збільшенням відстані від телефона (джерела звуку) до вуха звук
видається тихішим.
VІ. Домашнє завдання
VІ. Підбиття підсумків уроку
Рефлексія
Дерево успіху
Кожен листочок має свій певний колір: зелений – все зробив правильно,
жовтий – зустрілися труднощі, червоний – багато помилок. Кожен учень наряджає
дерево відповідними листочками. Подібним же чином можна наряджати ялинку
іграшками, прикрашати галявину квітами, збирати овочі, фрукти, листочки і т.д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Дата   

Тема: Світлові явища. Світло і зір. Способи орієнтування на місцевості за Сонцем. Вивчення явища у природі і житті людини.

 

Мета уроку: формування ключових компетентностей:

соціальна та громадянська;

компетентності; спілкування державною мовою;
уміння вчитися впродовж життя; математична компетентність; інформаційноцифрова компетентність
формування предметних компетентностей: пояснює виникнення тіні;
називає способи орієнтування на місцевості за Сонцем. Розповідає вивчені
явища у природі і житті людини


Тип уроку: формування компетентностей


Форми роботи: фронтальна бесіда, групова робота.


Методи та прийоми:
1). Пояснювально-ілюстративні (інформаційно-рецептивні): бесіда,
розповідь, бліц-опитування, презентація.
2). Репродуктивні: робота з підручником, картами, зошитами, складання
пазлів, порівняння, тести.
3). Проблемно-пошукові: дослідження, повідомлення учнів з додаткових
джерел
Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, фізика,
географія


Обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка, підручник, зошит


Реалізація НЛ: громадянська відповідальність, екологічна безпека і сталий
розвиток (формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної
свідомості), підприємливість і фінансова грамотність, здоров'я і безпека.


Хід уроку:
І. Організаційний момент.
“Смайлики На смайлику намалюйте свої емоції, відтворивши усмішку, поганий настрій чи щось на власний розсуд.

ІІ. Актуалізація опорних знань
Вправа «Вірю-не вірю»
- Пташиний спів, шум автомобіля, шелест листя – це звуки +
- Для поширення звуків потрібне середовище +
- Тіло, що перебуває в стані спокою – джерело звуку – ні!
- Тіло, що поширює звук, називається джерелом звуку +
- Звук поширюється тільки в повітрі – ні!
- Звук поширюється тільки в певному напрямку –ні!
- Луна (эхо) – це відбита від перешкоди звукова хвиля +
- Звук у воді поширюється швидше ніж у металах +

- Звук – це механічне явище – ні!
Завдання: Із запропонованих явищ виберіть:

 І варіант -Теплові                              ІІ варіант - Механічні

  1. Подих вітру.
    2. Кипіння води.
    3. Утворення снігу взимку
    4. Падіння каміння.
    5. Рух метелика.
    6. Танення льоду.
    ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
    Світло — це один з видів випромінювання. Ми постійно перебуваємо серед різних випромінювань, але око людини здатне реагувати лише на одне — світло.
    Джерелами світла є такі тіла, як: Сонце, зорі, нитка розжарювання в
    електричній лампочці, багаття, свічка тощо. Джерела світла, як ви знаєте, бувають природні та штучні.
    Робота з підручником стор. 92
    Зміни, які пов’язані з випромінюванням, сприйняттям та поширенням світла
    називають світловими явищами.
    Робота з підручником стор. 92-93
    До світлових явищ належать: випромінювання світла, поширення світла, його
    відбивання, поглинання, заломлення світла, розклад білого світла на кольори.
    Світло випромінюється джерелом світла і поширюється прямолінійно в усі
    боки, вздовж прямих ліній — променів, подібно до сонця.
    Якщо на шляху променів поставити якийсь предмет, то за ним
    утвориться тінь, бо світло не може проникнути через непрозорий предмет. Якщо тіло прозоре, то виникає тоді напівтінь.
    Тінь - частина простору за непрозорим предметом, куди не проникає світло.
    Якщо джерело світла спрямувати на дзеркало, світло зустріне на своєму шляху тіло з гладенькою поверхнею (дзеркало) і відіб’ється від нього. Відбиті промені досягнуть наших очей, і ми побачимо це джерело світла. (наприклад, влітку сонячні зайчики). Найкраще відбивають світло білі тіла і дзеркала.
    До світлових явищ належить заломлення світла. Заломлення – це зміна
    напрямку світлового променя. Заломлення світла можна спостерігати при зміні середовища. Так наприклад, переходячи з повітря у воду.
    Майже всі предмети ми бачимо завдяки відбиванню та заломленню світла.Тому вони мають такий неоднаковий вигляд удень і вночі.
    Шлях світлового променя закінчується тоді, коли світло повністю
    поглинається, потрапивши на поверхню, яка не пропускає його, не відбиває та не розсіює світло).
    Утворення тіні (стор.93)
    Обладнання: прилад для вимірювання довжини й вироби, зображені на колажі.
    Послідовність виконання дослідження
    Крок 1. Формулюємо запитання: як утворюється тінь?
    Крок 2. Формулюємо гіпотезу: якщо на шляху світлових променів
    трапляється непрозоре тіло, то вони не проникають крізь нього, й утворюється тінь.
    Перевіряємо гіпотезу експериментально
    (Увага! Стіл повинен стояти біля стіни.)
    Крок 3. Спрямуй промені ліхтарика поверх столу на стіну. Чи з’явилася на
    ній тінь?
    Крок 4. Розташуй на столі вазу (інший непрозорий виріб) так, щоб вона
    була між ліхтариком і стіною.
    Крок 5. Спрямуй світло від ліхтарика на вазу паралельно столу. Чи
    з’явилася на стіні тінь? Обриси тіні такі самі, як у вази чи інші?
    Крок 6. Виміряй висоту тіні, а також відстань від ліхтарика до вази і від вази до стіни, зафіксуй виміри в зошиті. Вони стануть в нагоді, коли будеш робити висновки по завершенні дослідження.
    Крок 7. Удвічі зменш відстань від ліхтарика до вази. Виміряй висоту
    утвореної тіні. Запиши в зошиті висоту тіні та відстань від ліхтарика до вази.
    Крок 8. Порівняй результати вимірювань. У якому випадку тінь мала більшу висоту, а в якому — меншу?
    Крок 9. Поясни, що у виконаному дослідженні є джерелом світла, а що — перешкодою на його шляху. Зроби висновок, як змінюється розмір тіні зі зміною відстані від ліхтарика до вази.
    Якщо на шляху світлових променів ліхтарика стоїть ваза, то утворюється тінь. Тінь має обриси вази бо через непрозору вазу світло не поширювалось. Що менша відстань від ліхтарика до вази, то більших розмірів тінь від неї.
    Сонячне світло має білий колір, але світ навколо має різні кольори.
    Виявляється, що біле світло є досить складним.
    В 1667 році англійський учений Ісаак Ньютон здійснив ряд дослідів, що дали
    змогу визначити склад білого світла. На шляху сонячного променя він поставив прозору скляну призму. Промінь пройшов крізь неї, а на протилежній стіні з’явилась різнокольорова смужка —

спектр — зображення смуг червоного,
оранжевого, жовтого, зеленого, блакитного, синього і фіолетового кольорів.
Отже, білий колір сонячного світла — суміш цих кольорів.
Коли закінчується дощ і виходить сонечко, у повітрі ще є невеликі краплі
води, які і розкладають сонячні промені подібно до призми, яку використав І.
Ньютон.
Предмети мають той колір, який вони відбивають із семи кольорів білого
світла, а інші поглинають. Наприклад, червоний одяг відбиває червоний колір, поглинаючи інші. Відбитий колір потрапляє до наших очей, і ми бачимо одяг. Ми бачимо тіла завдяки відбиванню та заломленню світла —
випромінювання, яке сприймає око людини.
Світло сприймають тіла, чутливі до світла.
Такими є:
фотоплівка та фотопапір на яких виникає зображення предметів від
яких відбивається світло.
сонячні батареї. Під дією світлових променів виникає електричний струм, який використовують для живлення різних електроприладів

Очі людини . Світлові промені спричиняють виникнення подразнень в очах, які передаються в мозок людини, і людина сприймає
навколишні предмети. Проте, очі людини дуже вразливі, тому їх треба берегти.
Яким чином нам слід берегти зір? (Не читати в транспорті, дивитись
телевізор на відстані не менше 5 м, працювати за комп'ютерами із захисними
екранами не більше 2-х годин, виконувати вправи для очей тощо).

Приймачем світла є вся жива природа. Зелене листя багатьох рослин
пристосоване до вбирання сонячного світла. Наприклад листки у плюща завжди, повернуті до світла. Рослини, що ростуть у густому лісі, мають листя більших розмірів, ніж ті, що ростуть на відкритих і сонячних ділянках.
У листках рослин під дією світла з вуглекислого газу, що міститься в повітрі, та води, яку рослина вбирає з ґрунту, утворюються поживні речовини. При цьому рослини виділяють у навколишнє, середовище  кисень.
Завдяки світлу тварини «орієнтуються» в навколишньому середовищі.
Гострота зору в різних тварин різна. Так, очі птахів містять більше
світлочутливих елементів порівняно з іншими живими істотами. Орли мають гостроту зору значно вищу, ніж горобці. Око орла можна порівняти із телескопом, а око горобця — тільки зі збільшуваним склом.

Значення світла для тварин
Стосовно світла тварини поділяються на денних і нічних. У процесі еволюції тварини виробили різні пристосування для сприйняття світла. В евглени зеленої це – світлочутливе червоне вічко. У постійного жителя ґрунту – дощового черв’яка – світлочутливі клітини містяться в шкірі, у тварин і комах утворилися спеціальні органи зору – очі. Прозорими перетинками (повіками) покриті очі риб.
Риби бачать на близькій відстані, розрізняючи форму та колір предметів. Очі птахів захищені трьома мигальними елементами, як і в плазунів. Особливе положення очей дозволяє птахам бачити майже весь простір. Таким чином, розвиток органів зору залежать від умов життя тварин. Світло регулює процеси життєдіяльності тварин. Наприклад, у птахів тривалість світлового дня запускає
складний механізм розмноження.
Світло тваринам потрібне для пошуку їжі, води, сховища, умов для
розмноження, для того, щоб вчасно помітити своїх ворогів і сховатися від них. Здатність до орієнтування в просторі за допомогою Сонця властива багатьом тваринам. Під час далеких перельотів птахи знаходять дорогу за Сонцем і зорями.
Наприклад, бджоли, знайшовши джерело взятку, «розповідають» про його розташування за допомогою танцю. Бджола-розвідниця описує фігуру у вигляді , яка має певну орієнтацію на Сонце і на місце розташування взятку.
При зменшенні сонячного світла зменшується кількість їжі для тварин. Тому частина з них переміщується в інші краї (відлітають птахи), частина залягає в сплячку (ведмідь), частина наближається до людських помешкань в пошуках їжі(сороки).
Значення світла для людини
З допомогою зору людина одержує близько 90% інформації про зовнішній світ. Із зором і світлом пов’язана виробнича та побутова діяльність людини.
Людське око завдяки явищам відбивання та заломлення світла здатне бачити предмети та розрізняти близько ста тисяч відтінків кольорів. Кольори впливають на нервову систему людини заспокоюючи її (синій, голубий, зелений), чи навпаки збуджуючи (червоний). Зелений колір сприяє нормальному наповненню кровоносних судин і поліпшує роботу всіх органів чуття. Під дією світла у шкірі людини утворюється вітамін D, який сприяє нормальному засвоєнню хімічних
елементів натрію, кальцію та магнію, які є обов’язковими частинами кісткової, м’язової тканин.
Робота з підручником стор.95-96
Орієнтування на місцевості — це визначення свого місцезнаходження щодо сторін горизонту та окремих об’єктів, розташованих на місцевості.
Саме слово «орієнтування» походить від латинського слова «орієнс», що в перекладі означає «схід». Стародавні народи Середземномор’я за основний напрямок вважали схід. Так і виникло слово  «орієнтування».
Для орієнтування на місцевості потрібно вміти визначати сторони горизонту.
Горизонт — частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе на рівній відкритій місцевості. Основні сторони горизонту — північ, південь, захід та схід.
Проміжні — північний схід, південний схід, південний захід та північний захід (мал. сторін горизонту)
Робота в зошитах- тема уроку, зображення сторін горизонту.
«Дерево рішень»: які способи орієнтування вам відомі?
Способи орієнтування на місцевості
З давніх-давен головними природними об’єктами для орієнтування на
місцевості для людей були Сонце, Місяць та зорі.
Орієнтування за Сонцем.( Бесіда.) Ви спостерігали за сонцем і знаєте,
звідки вранці сходить , а куди ввечері заходить сонце.
У наших широтах о 6-ій ранку Сонце перебуває на сході, о 12-ій годині — на півдні, о 18-ій — на заході.
Сонячного дня кожен предмет має тінь, її довжина залежить від висоти
Сонця над горизонтом. Сходить Сонце, і з’являються спрямовані на захід довгі тіні від дерев, будинків, стовпів. Сонце підіймається вище, і тіні стають коротшими. Після полудня тіні знову довшають. Перед заходом Сонця вони падатимуть у східному напрямку. Усе це — наслідок того, що Земля обертається із заходу на схід.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Вправа «Вибирай або надай правильну відповідь»
- Найгірше проводять тепло: рідини, метали, гази
- Що тепліше три сорочки чи одна сорочка трійної товщини?
- Чим повільніше рухаються частинки речовини, тим їх температура.. (нижче)
- При підвищенні температури складові частини речовини рухаються…
(швидше)
- Навіщо у вікнах будинків вставляють подвійні рами?
- Як пристосуватися до збереження постійної температури тіла (Одягатися за
принципом «капустини», утепляти оселю, їсти більш калорійну їжу; тварини –
впадають в сплячку, запасають жири, збільшують підшерсток).
- Поширення звукових коливань називається звуковою …. (хвилею)
- Тіло, що своїм коливанням створює звуки називають ….(джерелом звуку)
- Орган, який сприймає звукові коливання … (орган слуху – вухо)

_ Чим відрізняється звукова хвиля ві світлової? ( звукова   рухається коливальною хвилею, а світлова – прямолінійно).

Вивчені явища у природі і житті людини
Вправа «Кластер»
Подивіться, схема прикріплена на дошці. Із запропонованого роздаткового
матеріалу складіть кластер до теми
VІ. Домашнє завдання
VІ. Підбиття підсумків уроку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дата  

Тема: Навчальний проєкт ( орієнтована тематика)

 

Мета уроку: формування ключових компетентностей: 

соціальна та громадянська;

компетентності; спілкування державною (і рідною в разі відмінності) мовами;
уміння вчитися впродовж життя; математична компетентність; інформаційноцифрова компетентність;
формування предметних компетентностей: Презентує навчальний
проєкт на вибір


Тип уроку: формування компетентностей

 

Форми роботи: фронтальна бесіда, групова робота.


Методи та прийоми:
1). Пояснювально-ілюстративні (інформаційно-рецептивні): бесіда,
розповідь, бліц-опитування, презентація.
2). Репродуктивні: робота з підручником, картами, зошитами, складання
пазлів, порівняння, тести.
3). Проблемно-пошукові: дослідження, повідомлення учнів з додаткових
джерел
Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, фізика,
географія
Обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка, підручник, зошит


Реалізація НЛ: громадянська відповідальність, екологічна безпека і сталий
розвиток (формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної
свідомості), підприємливість і фінансова грамотність, здоров'я і безпека.


Хід уроку:
І. Організаційний момент.
«OЧІКУВAННЯ «МИ ЧЕКAЄМO НA ТВOЄ СМС»
Учні пишуть нa кoльoрoвих стікерaх питaння які їх нaйбільше цікaвлять з
дaнoї теми і прo щo вoни oчікують дізнaтись.


ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда
Що таке життя? Назвіть його властивості. (Життя – це рух, живлення,
ріст. Рослини і тварини розвиваються, живляться і ростуть).
Як людина фіксувала зміни природи? (Спостерігала за змінами,
явищами і процесами, які відбувалися в природі.)
Що допомагало людині пізнавати природу? (Фіксувала,
запам’ятовувала, порівнювала природні явища.)
Навіщо люди спостерігали за природними явищами?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Сьогодні ви не тільки станете учителями для своїх однокласників, ви відчуєте
значущість своєї роботи, впевнитесь, що навчання — це цікаво.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Захист проектів
Як зберегти тепло/холод?
Один день без світла.
Саморобні музичні інструменти
Наші можливості у забезпеченні шумоізоляції
V. Обговорення результатів діяльності
VІ. Підсумок уроку. Рефлексія
Методичний прийом «Я уважний!»
Це системна розмітка текста під час читання та обдумування, що дозволяє
активізувати процес сприйняття інформації та підвищити його ефективність. Він
допомагає не просто усвідомлювати текст, а виділяти в ньому
відоме/невідоме/цікаве, таким чином «сортувати» інформацію. Підходити до
інформації свідомо і уважно.
учні читають інформацію і розподіляють на певні категорії, а саме:
• знаком «+» – що вже їм відомо;
• знаком «–» – що їм невідомо/або суперечить їхнім уявленням;
• знаком «!» – що їм цікаво/неочікувано;
• знаком «?» – що незрозуміло або про що б вони хотіли дізнатися більше.
VІI. Домашнє завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Дата   
ТЕМА: Узагальнення. Для дослідження тіл, речовин, явищ
використовують спостереження, вимірювання , моделювання, експеримент, класифікування


Мета уроку:
формування ключових компетентностей: соціальна та громадянська
компетентності; спілкування державною (і рідною в разі відмінності) мовами;
уміння вчитися впродовж життя; математична компетентність; інформаційноцифрова компетентність;
формування предметних компетентностей: Узагальнює явища, які
використовують для дослідження тіл, речовин, спостереження, вимірювання,
моделювання, експеримент, класифікування


Тип уроку: формування компетентностей


Форми роботи: фронтальна бесіда, групова робота.


Методи та прийоми:
1). Пояснювально-ілюстративні (інформаційно-рецептивні): бесіда,
розповідь, бліц-опитування, презентація.
2). Репродуктивні: робота з підручником, картами, зошитами, складання
пазлів, порівняння, тести.
3). Проблемно-пошукові: дослідження, повідомлення учнів з додаткових
джерел
Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, фізика,
географія
Обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка, підручник, зошит


Реалізація НЛ: громадянська відповідальність, екологічна безпека і сталий
розвиток (формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної
свідомості), підприємливість і фінансова грамотність, здоров'я і безпека.


Хід уроку:


І. Організаційний момент.
Я дарую вам усмішку, гарний настрій, тепле слово і бажаю вам успіху на
уроці.
- А що має в собі слово «успіх»?
- Прочитаємо хором:
У - уміння вчитися і працювати
С - співпраця в парах
П - подолання труднощів
І - інтерес до знань
Х - хороший настрій
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
Гра «Змійка»
Клас поділиться на дві команди. Вчитель розділяє дошку на дві частини. Учні
першої команди на своїй половині дошки пишуть по черзі назви живої природи, а учні другої—назви неживої природи.
ІІІ. Узагальнення і систематизація знань
Завдання 1. Опишіть запропонований вам організм (вчитель демонструє
кімнатну рослину).
Запитання до учнів.
1. Характеризуючи рослину, що ви робили? (Описували її).
Так дійсно, ви описували рослину за ознаками зовнішньої будови. Опис – є
одним із методів вивчення біологічних об’єктів.

1. Як харчується ця рослина? ( за допомогою води, якою поливають грунт)

2. Що трапиться з рослиною, якщо її не поливати? (Вона загине).
Так, дійсно, якщо не поливати рослину, то вона загине.
1. Звідки ви знаєте, що рослина загине, якщо її не поливати?
Ви спостерігали це на прикладі інших рослин. Відповідно, спостереження це
ще один із методів вивчення біологічних об’єктів.
1. Яка з кімнатних рослин має більші за розмірами листки? (Учитель
демонструє дві кімнатні рослини).
2. Як ви дійшли відповідного висновку? (порівняли листки у
запропонованих рослин).
Таким чином, порівняння – це ще один із методів вивчення біологічних
об’єктів.
1. Як довести, що рослина без води загине? (не поливати її кілька днів).
Отже, щоб довести, що рослина загине необхідно створити для неї штучні умови (перестати поливати), після чого спостерігати за змінами, які будуть відбуватися з рослиною. Після чого ми зможемо зробити висновок, щодо того виживе рослина чи ні. Цей метод вивчення біологічного об’єкту називається експеримент. (Учні під час обговорення складають опорну схему).
2. Якщо нам треба з’ясувати, чи виживе короп у морській воді, то
обов’язково їхати на море і випускати організм у море? (Ні. Можна налити
морської води у банку і випустити у неї рибу, після чого простежити за тим буде жити у морській воді чи ні). Морська вода у банці – це штучна модель моря.
Метод дослідження у цьому випадку буде називатися моделюванням.
3. Рослини мають клітинну будову. Чи можемо ми порахувати загальну
кількість клітин у листку рослини? (Ні). Чому? (Клітина дуже маленька і ми не можемо її побачити неозброєним оком). Для того, щоб побачити клітину
використовують збільшувальні прилади – мікроскоп, а метод дослідження
біологічного об’єкту за участю мікроскопа називають мікроскопія.
4. Крім того, для вивчення біологічних об’єктів застосовують і ряд інших
методів, а саме:
Моделювання – штучне створення процесів життєдіяльності,
біологічних систем. Наприклад, створення штучних екосистем (акваріум). Учні під час обговорення складають опорну схему).
Метод спостереження – є основою морфологічних наук, використовується,
як на мікроскопічному, так і макроскопічному рівнях. Сутність методу полягає у
встановленні індивідуальності об’єкта, що досліджується, без штучного
втручання до його процесів життєдіяльності. Зібрана інформація
використовується для подальшого дослідження.
Експеримент, або дослід – це метод пізнання явищ природи в
контрольованих людиною умовах; використовується для вивчення об’єктів чи процесів у спеціально створених штучних умовах.
Порівняльний метод – використовується для порівняння об’єкта
дослідження з подібними об’єктами чи процесами. Він дозволяє відкривати нові види живих істот та класифікувати їх, детально аналізуючи схожі та відмінні риси порівняно з близькими до них формами.
Моніторинг — це метод постійного спостереження за станом окремих
біологічних об'єктів, перебігом певних процесів в окремих екологічних системах, або у біосфері в цілому.
Статистичний метод — метод оснований на статистичній обробці
кількісного матеріалу, зібраного у результаті інших досліджень (спостережень, експериментів, моделювань), що дозволяє його всебічно проаналізувати та встановити певні закономірності.
Кросворд

1. Найдавніший метод спостереження за природою.
2. Прилад, за допомогою якого спостерігають за напрямком вітру.
3. Коли експеримент закінчено, то необхідно зробити …

4. Метод пізнання природи, за допомогою якого знаходять відстань між об’єктами.

5. Прилад, за допомогою якого спостерігають за космічними тілами.
6. Синонім слова експеримент.
7. Найпростіший збільшувальний прилад.


Установіть відповідність між ілюстраціями методів вивчення організмів
та їхніми назвами

 а) вимірювання; (4) в) порівняння; (1)
б) опис; (3) г) експеримент. (2).
 

 


ІV. Підведення підсумків. Виставлення прокоментованих оцінок.
Прийом «Власний досвід»
Учні наводять власні приклади використання методів вивчення природи.
V. Домашнє завдання

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Дзюба Катерина
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
16 жовтня 2023
Переглядів
4646
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку