Урок. Контрольний диктант з української мови, 9 клас. Поглиблене вивчення

Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні

Українська мова, 9 клас

Контрольний диктант

Старий дуб

Під маминим вікном розкинувся старий дуб. Скільки йому років, ніхто не знає. Та й навіщо.

Кожного літа дерево розгортає свої зелені віти, ніби запрошуючи під свою парасолю нас, малих і старих, рідних і просто знайомих. Стара кора огортає грубо дуб, захищаючи його від спеки та холоду, від суховію та заметілі.

Круки не люблять дуба, тому сідають на гілки розлогого клена і починають кричати на воронячій мові своє «кар-р-р». Коли дивишся на цю картину, то видається, що ці чорні птахи дражнять старого дуба, але він  благородно мовчить. Лише вночі можна чути, як говорять його гілля-віти, лише у вітряну погоду дерево стогне та жаліється на вік і негоду.

Ранньої осені дуб розкидається жолудями. Вони падають ниць під наші ноги, хрустять, коли ми їх чавимо,  – у такі хвилини здається, що то не хрускіт шкарлупи, а то зойки самих жолудят.

Зима приходить із холодом, замітаючи все навколо своїми сніговими хвилями. Мамина хата в цей час видається якоюсь маленькою та незграбною: крихітна, вона стає ніби ще меншою. І тільки дуб-велет посеред  садиби стоїть гордо та витривало: йому не страшні примхи зими, з нею він знайомий давно, дуже давно. Не лякався її ні тоді, коли був маленьким деревцем, яке посадили навесні, ані зараз, коли забув,  якої осені був жолудем.

З нетерпінням ми дочекалися весни. Тепло, птахи, струмочки талих вод пронесла вона, а старому дубові - ще один рік життя, життя біля маминого вікна, дідового тину, прабабусиних півників,  поруч із моїм життям…