Розвиток зв'язного мовлення. Контрольний докладний переказ розповідного тексту з елементами опису процесу праці.
Мета: перевірити рівень сформованості мовних умінь, орфографічних та пунктуаційних навичок учнів, уміння переказувати текст розповідного характеру з елементами опису процесу праці; удосконалювати вміння визначати основну думку та тему тексту, складати простий план; виховувати любов до творчої праці, почуття насолоди від її результату.
11223 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Контрольний докладний переказ розповідного тексту з елементами опису процесу праці.
Мета: перевірити рівень сформованості мовних умінь, орфографічних та пунктуаційних навичок учнів, уміння переказувати текст розповідного характеру з елементами опису процесу праці; удосконалювати вміння визначати основну думку та тему тексту, складати простий план; виховувати любов до творчої праці, почуття насолоди від її результату.
Тип уроку: контроль і корекція знань і вмінь.
Обладнання: тексти переказу.
Х І Д У Р О К У
Бережіть собори душ своїх...
О.Гончар
З’ясування завдання
Робота над текстом переказу
...Очерети шелестіли, різали шелестом повітря.
Яким сидів на пагорбку, обхопив голову руками й наслухав очеретяний шум. Шерхіт сповнював душу, і коли він зрізав ножем першу очеретину, став далеким, заспокійливим гулом. Чув, як далекий вітер колисав простір, і від того все засинало. А ніч клала на Якима Погребняка свій віщий знак.
Зрізав очеретини, вирівнював і ладнав їх, не відчуваючи ні втоми, ні вогкості, ні палких укусів комарів, лише піддавався оцій напівсонній, напівсліпій у темені роботі, коли очі не бачать, зате бачать руки, коли падає в мозок іскра й починає сполювати ніч.
Миготіли очеретини, складалися й складалися одна до одної, лаштувалися й посувалися, ніби прилипали одна до одної, перетиналися, скріплювалися.
Знесилів аж під ранок. У руках його стояв храм. Усі дев’ять башт здіймалися, аж здавалося, що стіни стрімко летіли ввись, а вся споруда була ніби пошепт схвильованих вуст. Яким дивився запаленими очима на витвір рук своїх, а довкола нього розливалося голубе світання. Тоді Яким Погребняк, звісний на всю Слобожанщину майстер церков, безсило ліг обличчям до землі і чи застогнав, чи засміявся. Він дивився в землю, а тоді перекинувся горілиць. І раптом побачив у небі, там, де виростала срібна, осяяна ранішнім сонцем хмара, свій храм. Веселий, сонячний храм із соснових дощок, який раптом ожив у небі й ударив на його і ранку честь усіма своїми мідними, а може, й золотими дзвонами.
(За В.Шевчуком)