Урок "Короткі відомості про текстильні волокна. Види текстильних волокон. Будова тканини. Поняття про довжину та ширину тканини. Лицьовий та виворітний бік тканини " 5 клас

Урок3-4

Тема. Короткі відомості про текстильні волокна. Види текстильних волокон. Будова тканини. Поняття про довжину та ширину тканини. Лицьовий та виворітний бік тканини.

Практична робота № 1.

Розпізнавання та визначення ниток основи та утоку в тканині.

Практична робота № 2.

Розпізнавання та визначення лицьового та виворітного боків тканини.

Мета уроку:

Навчальна: а) забезпечити засвоєння учнями поняття про текстильні волокна, ознайомити з їх видами та будовою тканини;

б) формування уявлення про процес виробництва тканин;

в) формування уміння розпізнавати  лицьовий та виворітний боки тканини, визначення ниток основи та утоку;

в) дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці в організації робочого місця.

Розвивальна: сприяти розвитку творчого мислення та уяви учнів.

Виховна: виховувати акуратність під час виконання практичних робіт.

Обладнання, матеріали та наочність: зошити, підручник,  колекція тканин, пряжі, волокон, колекції «Льон», «Бавовна», «Вовна», «Шовк»,  ПК, електронна презентація  «Текстильні волокна», інструкційні картка до практичних робіт    (Додаток 1,2),  таблиця «Правила внутрішнього розпорядку та безпечної праці в шкільній майстерні» (Додаток 3,4).

Основні поняття: волокно, текстильне волокно, натуральні волокна, хімічні волокна, волокна рослинного походження, волокна тваринного походження, волокна мінерального походження; пряля, прядіння, тканина, нитка основи, нитка піткання, пруг, зріз, лицьовий бік тканини, виворітний бік тканини, довжина тканини, ширина тканини.

Міжпредметні зв’язки: природознавство, трудове навчання 4 клас.  

Тип уроку:  комбінований.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

Привітання.  Перевірка наявності учнів.

2. Актуалізація опорних знань учнів.

У процесі бесіди з’ясовуються такі питання:

-  Назвіть конструкційний матеріал, що використовують для пошиття одягу, білизняних виробів тощо.

- Для чого використовуються тканини?

- Чи відрізняються тканини за зовнішнім виглядом?

- Охарактеризуйте властивості тканин.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів

Розповідь учителя.

Багато речей, якими ми користуємося щодня, наприклад, одяг, предмети інтер’єру, постільна білизна тощо, виконані з тканин, які мають різні властивості. Сьогодні на уроці ми з вами дізнаємося як виготовляється тканина, яку вона має будову та властивості.

4. Повідомлення теми уроку:
   1. Поняття про текстильні волокна (слайд № 1).

Тканини — це різновид конструкційних матеріалів (слайд 2). Порівнюючи зразки тканин, можна помітити, що вони різні, насамперед, за товщиною. Це залежить від ниток, з яких утворено тканину, та способу їх переплетення між собою. Якщо висмикнути з краю тканини нитки, розкрутити та розпушити їх, побачимо, що вони складаються з великої кількості дрібних, тонких, але гнучких і міцних ворсинок, які називають волокнами (слайд 3). Для такого дослідження можна використати навчальний мікроскоп або лупу (збільшувальне скло). Довжина волокон у багато разів перевищує їх поперечні розміри і може коливатися від 5 мм у бавовнику до десятків і сотень метрів у натурального шовку.

Текстильним називають волокно, яке використовують для виготовлення пряжі, ниток, тканин і нетканих матеріалів.

Текстильні волокна поділяють на натуральні та хімічні (Слайд 4 - 8). Натуральними називають волокна, наявні в природі. До натуральних належать волокна  рослинного походження — бавовна, льон, коноплі, джут, аґава та інші. Волокнами тваринного походження є натуральний шовк, вовна, мінерального (гірська порода) — азбест.

Хімічні волокна отримують штучним способом із різних матеріалів — продуктів переробки деревини, нафти, газу, вугілля тощо. Хімічні волокна мають властивості, яких не мають натуральні волокна, і доповнюють або замінюють їх. До хімічних волокон належать капрон, лавсан та ін.

Осмислення учнями вивченого матеріалу (Слайд 9)

1. Що таке волокно?

2. Чим відрізняється волокно від текстильного волокна?

3. Які бувають текстильні волокна?

4. Визначте, які волокна належать до натуральних: рослинного походження, а які — до тваринного походження?

  а) Шовк, 

  б) льон, 

  в) вовна, 

  г) бавовна, 

  ґ) азбест.

2. Виготовлення тканини (слайди 10-16).

Виготовлення тканини  з натуральних волокон є складним процесом.

Спочатку відбувається збір вирощеної сировини (волокон), її первинна обробка та очищення волокна. Скручуючи окремі текстильні волокна між собою, отримують нитку певної довжини — пряжу. Технологічна операція, в результаті якої із волокнистої маси отримують пряжу, називається прядінням. Із пряжі склеюванням або скручуванням отримують текстильні та швейні нитки. На ткацькому верстаті здійснюється переплетення текстильних ниток і виготовлення тканини. Тканину, зняту з ткацького верстата, називають  суровою. Щоб змінити зовнішній вигляд і властивості тканини, її обробляють: вибілюють, видаляють ворсинки, фарбують, надають блиску, наносять малюнок тощо. Якщо тканину виготовляють із пофарбованих ниток, її називають гладкофарбованою.

Тканина — текстильний виріб, виготовлений переплетенням ниток у процесі ткання на ткацькому верстаті.

3. Будова тканини: нитка основи, піткання, пруг (слайд 17).

У тканині переплітаються між собою поздовжні й поперечні нитки. Переплетення ниток відбувається на ткацькому верстаті.

Нитки, що йдуть уздовж тканини, називають  нитками основи, а ті, які йдуть упоперек тканини, — пітканням (або утоком).

У процесі виготовлення тканини  з обох її боків уздовж нитки основи утворюються краї, що не обсипаються. Вони щільніші,ніж сама тканина. Їх називають пругами.

Пруг — щільний край тканини, утворений уздовж нитки основи, завдяки якому тканина не обсипається. Обрізний край тканини називають  зрізом. Від нього відміряють довжину тканини, необхідну для пошиття швейного виробу.

4. Ширина й довжина тканини (слайд 17)

Одним із найважливіших показників тканини є ширина та довжина. Готова тканина буває різної ширини. Залежно від призначення вона може бути від 35 см до 280 см. Ширина тканини має велике значення під час виготовлення виробів. Від неї залежить вибір моделі, розробка конструкції, варіанти розкладання лекал під час розкроювання.

Ширину тканини визначає довжина нитки піткання від пруга до пруга. У цьому напрямку тканина може розтягуватися. Це зумовлено тим, що під час ткання нитки піткання вільніші, ніж нитки основи, більш об’ємні, пухкі.

Ширина тканини — відстань від пруга до пруга. Текстильна промисловість випускає тканини різної довжини — від 10 до 150 м. Довжину тканини визначає довжина нитки основи, яка використовується під час виготовлення тканини.

Довжина тканини — довжина ниток основи в рулоні тканини.

Під час роботи з тканиною необхідно враховувати  напрямок нитки основи. При перекосах основи деталі виробу можуть викривитись, перекрутитись.

Напрямок нитки основи та піткання визначають за такими основними ознаками:

• нитка основи завжди спрямована вздовж пруга, а піткання —

упоперек;

• нитки основи, зазвичай, менше розтягуються, ніж нитки

піткання (виключення становлять тканини з еластичними нитками);

• якщо витягнути з тканини нитки, то можна помітити, що

нитка основи рівніша та прямолінійніша, ніж нитка піткання;

• якщо різко розтягнути тканину, щоб отримати сплеск, то

в напрямку основи звук буде дзвінкий, а в напрямку піткання — глухий.

5. Лицьовий та виворітний бік тканини                (слайди 18-20)

Тканина має два боки:  лицьовий і  виворітний. Порівнюючи

їх вигляд та обробку, всі тканини можна поділити на однобічні та

двобічні.  

У двобічних тканин поверхні лицьового й виворітного боків

мають однаковий вигляд. Це тканини переважно гладкофарбовані. В однобічних тканинах лицьовий бік яскравий, а виворітний — блідий.

Лицьовий і виворітний боки визначають за такими основними

ознаками:

• у тканинах із малюнком на лицьовому боці він яскравий і виразний, на виворітному — блідий і розмитий;

• у тканинах із ворсом (вельвет, оксамит) лицьовий бік має ворс, а

виворітний — гладкий;

• у тканинах із гладкою поверхнею, з блиском (атлас, сатин) лицьовий бік блискучий, а виворітний — матовий, без блиску;

• у тканинах із рубчиком на лицьовому боці рубчик спрямований знизу вгору, на виворітному — зліва направо;

• у гладкофарбованої тканини лицьовий бік більш гладкий, а виворітний має ворсинки, петельки, кінці обірваних ниток і вузлики, які рекомендується роздивлятися навпроти світла на рівні очей.

5. Осмислення учнями вивченого матеріалу

• Робота з підручником.
• Робота в робочих зошитах. Складання міні-конспекту з використанням  підручника.
• Виконання лабораторно-практичної роботи.

6. Формування вмінь та навичок учнів.

Практична робота № 1 (додаток 1)

Розпізнавання та визначення напрямку ниток основи та утоку в тканині

                          Практична робота № 2 ( додаток 2)

Розпізнавання та визначення лицьового та виворітного боків тканин

Послідовність виконання практичної роботи

1. Аналіз завдань практичної роботи.
2. Організація  безпечної праці на робочих місцях та санітарно-гігієнічні вимоги під час виконання завдань практичної роботи.
3. Самостійне виконання завдання практичної роботи за інструкційними картками. (Додаток 1, 2).
4. Контроль вчителя з метою виявлення недоліків у знаннях та вміннях учнів.
5. Самоконтроль та взаємоконтроль (обмін роботами та їх аналіз).
6. Підбиття підсумків практичної роботи:

а) демонстрація кращих робіт;

б) аналіз недоліків у результатах роботи та шляхи їх усунення;

в) оцінювання результатів практичної роботи.

Підсумок уроку.

Рефлексія «Мікрофон»

1. Назви основні етапи виготовлення тканини.

2. Як називаються нитки, що йдуть уздовж тканини? 

3. Які нитки йдуть упоперек тканини?

4. Які нитки утворюють пруг?

5. Назви основні характеристики тканини.

6. Назви основні ознаки визначення напрямку ниток основи та піткання.

7. У якої тканини на виворітному боці малюнок нечіткий, розмитий?

8. На якому боці тканини можна побачити вузлики й ворсинки?

7. Мотивація оцінок за урок, виставляння їх у журнал, щоденники.
8. Завдання додому: принести зошити, підручники, робочу форму.

Підготуй з однокласниками міні­конкурс. Один з вас називає  ознаки 

лицьового боку тканини, інший добирає зразки відповідно до названих ознак.

Розглянь разом з дорослими малюнки та визнач, на яких зображено

тканину, нитки, пряжу, нетканий матеріал.

9.  Прибирання робочого місця.

Додаток 1

Практична робота № 1

Розпізнавання та визначення ниток основи та утоку в тканині

Інструменти та матеріали: два зразки однакової бавовняної тканини (рекомендовані розміри не менше 20х20 см) з пругом і без пруга, збільшувальне скло, лінійка, олівець, товста голка або пінцет.

Послідовність виконання роботи

1. Узяти зразок тканини з пругом.

2. Потягнути тканину вздовж і впоперек пруга. Визначити, в якому напрямку тканина розтягується сильніше.

3. Різко розтягнути тканину так, щоб почути сплеск. Визначити, в якому напрямку ниток звук дзвінкий, а в якому — глухий.

4. Висмикнути нитки основи й піткання і порівняти їх за товщиною та рівномірністю.

5. Оформити результати роботи в зошиті у вигляді таблиці  за зразком:

 6. Узяти зразок тканини без пруга. За допомогою олівця та лінійки накреслити на ній лінії паралельно обом напрямкам ниток у тканині та позначити їх. Наприклад, № 1 — нитка основи, № 2 — нитка піткання.

7. Визначити напрямок ниток основи. 

8. Вклеїти обидва зразки тканини в зошит і підписати.

9. Роботу виконувати з дотриманням правил безпечної праці.

Додаток 2

Практична робота № 2

Розпізнавання та визначення лицьового то виворітного боків тканини

Інструменти та матеріали: по одному зразку розміром 10х10 см гладкофарбованої тканини, тканини з друкованим малюнком, із вираженим блиском (атлас, сатин), із ворсом (вельвет, оксамит), збільшувальне скло, клей, ножиці,олівець, лінійка.

Послідовність виконання роботи

1. Розглянути запропоновані зразки тканин.

2. Вибрати зразок тканини з малюнком.

3. Визначити лицьовий і виворітний боки.

4. Розрізати зразок на два шматочки тканини та приклеїти одну половину лицьовим боком, другу — виворітним у таблицю, накреслену в зошиті за зразком:

5. Провести аналогічне дослідження зразків тканин із ворсом, блиском, гладкофарбованої.

6.   Оформити результати роботи у таблиці.

7. Роботу виконувати з дотриманням правил безпечної праці.

Додаток 3

 Правила виробничої санітарії та особистої гігієни

1. Працювати лише в робочому одязі.

2. Робочий одяг має бути охайним, чистим.

3. Виконуючи роботу, сидіти прямо, на всій поверхні стільця, на відстані 10–15 см від краю стола. Відстань від очей до виробу, що виготовляється, має дорівнювати 30–35 см (неправильна робоча поза шкодить поставі, спричинює швидку втомлюваність і заважає роботі органів травлення).

4. Під час роботи світло має падати на робоче місце зліва або спереду.

5. На робочому місці не має бути зайвих інструментів і матеріалів.

6. Робоче місце слід тримати в чистоті й порядку.

7. Після закінчення роботи прибрати робоче місце щіткою або вологою ганчіркою. Здмухувати сміття або ж змітати рукою заборонено.

Додаток 4

  Правила виконання практичних робіт

1. До початку роботи перевірити справність інструментів та обладнання.

2. Під час роботи додержувати технологічної дисципліни, правил користування обладнанням та інструментами, чітко дотримуватися правил безпечної праці.

3. Після завершення роботи вимкнути електричні прилади, покласти інструменти й вироби у відповідні місця, прибрати робоче

місце.