Урок Корпоративний імідж як забарвлений цілісний образ

Корпоративний імідж

Корпоративний імідж – це сформований, дієвий, емоційно забарвлений цілісний образ організації або окремих її складових, що характеризуються певними рисами, які ґрунтуються на реальних чи приписуваних перцептивних властивостях конкретної організації і які є соціально значущими для того, хто сприймає (реципієнта).

Іміджмейкери наголошують, що при створенні корпоративного іміджу як важливого чинника ділового успіху слід дотримуватися таких принципів:

• імідж компанії має повністю відповідати плану розвитку компанії, який ґрунтується на задоволенні потреб усього ринку чи окремої його ділянки;

• імідж компанії повинен відповідати етапові розвитку компанії;

• внутрішній імідж компанії має відповідати її зовнішньому іміджу;

• імідж компанії повинен гармонійно поєднуватися із сучасним етапом розвитку суспільства.

Дослідники у сфері іміджування зауважують, що на створення позитивного іміджу впливають такі чинники:

• фінансовий стан організації;

• історія організації, її традиції й репутація;

• особистість керівника;

• пабліситі – рекламна відомість;

• турбота про персонал;

• соціальна відповідальність перед суспільством;

• управління організацією;

• фірмовий стиль;

• етичність діяльності й відносин.

Позитивний корпоративний імідж – це важливий і необхідний складник нематеріальних активів успішних фірм і компаній, який виявляє потужний вплив на реалізацію інтересів організації у відповідних цільових аудиторіях.

Персональний імідж

Дослідники вказують на те, що індивідуальний (персональний) імідж – це імідж індивідуального суб'єкта, в основі формування якого лежать символи, що передають індивідуальні риси суб'єкта. Зазвичай виділяють два типи індивідуального іміджу:

• орієнтований на самовідчуття: спрямований на зміну Я-концепції індивіда з метою наближення її до ідеального Я, а отже – до підвищення самооцінки й покращення самовідчуття індивіда; основна функція цього різновиду іміджу – функція психічного захисту (допомагає приховати свої вади, навіяти іншим бажане уявлення про себе);

• орієнтований на сприйняття: ґрунтується на роботі з відповідними стійкими комунікативними установками, очікуваннями й вимогами до партнера у спілкуванні, притаманними колективній свідомості.

Отже, персональний імідж – це образ особистості в очах оточення, який виникає стихійно або формується цілеспрямовано на основі наявних відмінних якостей і рис особистості.

Персональний імідж як знакова характеристика особистості виконує такі функції:

• соціального тренінгу: створюючи імідж, людина свідомо або стихійно коригує власні прояви, пристосовуючи їх до виконання групових ролей;

• ілюзорно-компенсаторну: імідж дозволяє "пограти в те, що не втілилося в життя", компенсувати стереотипність звичайного життя;

• соціально-символічного впізнавання: за допомогою іміджу індивід демонструє членам групи свою готовність до соціальних інтеракцій і до виконання відповідних ролей, у свою чергу інші члени групи завдяки іміджу впізнають в індивіді потенційного партнера.

Значення персонального іміджу переоцінити складно. Насамперед персональний імідж працівників є атрибутом іміджу організації і цим безпосередньо впливає на ставлення до нього цільових аудиторій і загальну конкурентоспроможність. Окрім того, образ людини викликає психологічну установку оточення або на уникнення контакту з носієм іміджу, або на прагнення налагодити з ним контакт і співпрацю у відповідній сфері. Отже, персональний діловий імідж впливає на особисту професійну успішність.

Діловий імідж як атрибут персонального іміджу створюється під впливом багатьох чинників, залежних від носія іміджу й аудиторії, яка його буде сприймати.

На думку фахівців у галузі іміджування, для створення персонального ділового іміджу обов'язкові такі кроки:

• визначення відмітних характеристик і цілісної індивідуальності особистості – майбутнього носія іміджу: проектований імідж повинен відбивати кращі зовнішні і внутрішні риси особистості;

• аналіз і врахування уподобань конкретного середовища ділових відносин: визначаються уподобання аудиторії, під яку створюється імідж;

• аналіз контексту, в якому діє особистість: оцінювання конкретних обставин майбутньої діяльності фахівця;

• створення повідомлення-інформації про особистість, за допомогою якого формується бажаний імідж.

Іміджмейкери радять використовувати такі прийоми формування вербального іміджу:

• те, що хочуть почути;

• провокувати розмовляти, а не говорити;

• активно використовувати слова-звертання (чи знаєте Ви, зрозумійте, повірте, уявіть, погодьтеся і под.);

• використовувати техніку заочного діалогу ("не так давно я мав розмову з... і запитав..., а у відповідь..., і складається, що...");

• говорити з посмішкою;

• долати деякі непрозоро заборонені соціальні табу;

• іноді краще промовчати, ніж сказати.

Образ працівника – йога імідж – це портрет, який він показує оточенню. Імідж повинен працювати на людину, а не проти неї, має правдиво відбивати її кращі риси, і при цьому бути простим і щирим. Лише позитивний персональний діловий імідж сприятиме досягненню успіхів у професійній комунікації, оскільки він разом із гарною освітою і професійним досвідом ε важливим чинником успішної кар'єри.