Урок "Кримінальна відповідальність неповнолітніх"

Урок № 23     Клас: 9    Дата: 19.03.2018

Тема: Кримінальна відповідальність неповнолітніх

Мета: визначити які відносини регулює кримінальне право України; охарактеризувати поняття «кримінальний проступок» та «кримінальна відповідальність»; назвати підстави притягнення до кримінальної відповідальності, визначити особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх; назвати види злочинів та види кримінальних покарань, пояснити відмінність «кримінального проступку» та «злочину», аналізувати окремі статті Кримінального Кодексу України, розв’язувати правові ситуації з використанням знань і положень кримінального законодавства України, формувати правову та громадянську компетентності учнів;

Очікувані результати: давати визначення кримінального права та називати його джерела; визначення співучасті у вчиненні злочину, називати співучасників; пояснити:  що таке злочин, розкрити його склад;  що таке обставини, які  пом’якшують  та обтяжують кримінальну відповідальність;  називати: види злочинів, наводити приклади; стадії скоєння злочину;  ознаки і підстави кримінальної відповідальності, види кримінальних покарань; розкрити особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

Обладнання до уроку: підручник, картки із завданням, Конституція України, Кримінальний кодекс України, комп’ютер, проектор, мультимедійна дошка.

Основні поняття та терміни: злочин, кримінальний проступок, кримінальна відповідальність, кримінальне покарання.

Тип уроку: комбінований

Епіграф:

«Звинуватити можна й невинного, засудити – тільки винуватого»

(Апулей)

ХІД УРОКУ:

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Повідомлення теми і мети уроку, перевірка відсутності та готовності учнів до уроку.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 Перевірка домашнього завдання. Виконання тестових завдань з теми «Адміністративна відповідальність неповнолітніх» Максимальна кількість балів -12.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 Вчитель: Минулого уроку ми з Вами детально ознайомилися з питаннями адміністративного правопорушення, адміністративної відповідальності та особливостей її застосування до неповнолітніх. Адміністративний проступок іноді називають «злочином у мініатюрі». Сьогодні піде мова про справжні злочини та кримінальні проступки. Поговоримо і про особливості відповідальності за скоєння цих правопорушень, зокрема про відповідальність неповнолітніх осіб. Запрошую Вас до співпраці.

Метод «Мікрофон»

1. Фрагменти якого поняття зображені на фото колажі?

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

 План вивчення теми:

1. Які відносини регулює кримінальне право України.
2. Відмінність між кримінальним проступком і злочином
3. Види злочинів. Стадії злочину.
4. Кримінальна відповідальність та кримінальне покарання.
5. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

 

1. Які відносини регулює кримінальне право.

Розповідь вчителя з елементами бесіди.

Вчитель: Кримінальне право — це система правових норм, що визначають, які діяння є злочинами і які міри покарання належить застосовувати до осіб, що їх вчинили.

Злочин і покарання — ті суспільні явища, які визначаються нормами кримінального права. Оскільки злочини мають підвищену суспільну
небезпечність для суспільних відносин, держава застосовує за їх вчинення й найбільш суворі примусові заходи — кримінальні покарання.

 

 

 

До функцій кримінального права України відносять охоронну та регулятивну функції, що полягають у охороні суспільних відносин, що регулюються іншими галузями права та забороні вчинювати небезпечно суспільні діяння.

 

 

 

 

 

 

 

Основним джерелом кримінального права України є Кримінальний кодекс України, який був прийнятий 5 квітня 2001 року. Він складається із Загальної та Особливої частин, які в свою чергу поділяються на окремі розділи.

2. Відмінність між кримінальним проступком і злочином.

Бесіда за запитанням:  Як ви гадаєте, що таке злочин? 

Розповідь вчителя з елементами бесіди.

Учитель: Зараз в Україні спостерігається реформа кримінального законодавства України, спрямована на гуманізацію. Кримінально-процесуальним Кодексом України розподіляють кримінальна правопорушення на злочини та кримінальні проступки, які будуть міститься в окремому законі України. У Кримінальному Кодексі буде перелік лише найбільш тяжчих протиправних діянь, які будуть кваліфікувати як злочини.

Головна відмінність кримінального проступку від злочину полягає у менш великій суспільно-небезпечній шкоді, аніж злочин, за яку відповідно буде передбачена менш сувора відповідальність. Під час розслідування цих злочинів до підозрюваних заборонено буде застосовувати запобіжні заходи такі, як домашній арешт і  тримання під вартою.

Злочин – це суспільно-небезпечне винне діяння ( дія або бездіяльність), передбачена Кримінальним Кодексом України, вчинена суб’єктом злочину.

Розповідь: Склад злочину  необхідно відмежовувати від реального злочину, від вчинку. Вони співвідносяться як явище (конкретний злочин) і юридичне поняття про нього (склад конкретного виду злочину), тобто як реальне явище і логічне поняття.

Кожному конкретному злочину притаманні певні елементи, які становлять єдине ціле.

 

Схема «Склад злочину»

Схема « Ознаки та види злочину»

3. Види злочинів. Стадії злочину.

Розповідь вчителя з поясненнями та демонстрацією схеми

Учитель: Злочини, які небезпечні суспільно-шкідливі діяння поділяються на дві основні категорії:

• В залежності від ступеню тяжкості: невелика тяжкість , середня тяжкість, тяжкий і особливо тяжкий;
• В залежності від об’єкта посягання: проти національної безпеки України, проти життя і здоров’я особи, проти честі і гідності, проти власності, проти довкілля, проти громадської безпеки, проти безпеки виробництва, проти громадського порядку, проти службової діяльності та інші види злочинів.

Ще однією характеристикою злочину, як суспільно-небезпечного діяння є стадії вчинення злочину.

Усі вчинювані злочини поділяються на закінчені і незакінчені. Закінчений злочин визначається повною реалізацією суб’єктивної та об’єктивної сторони
злочину: виконується злочинний намір і реалізується об’єктивна сторона суспільно небезпечного діяння, зазначена в Особливій частині Кримінального кодексу.

Закон виділяє три стадії вчинення кримінально караного діяння:
1)готування до злочину;
2) замах на злочин;
3) закінчений злочин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема «Стадії вчинення злочину»

 

4. Кримінальна відповідальність та кримінальне покарання.

Розповідь вчителя з елементами бесіди.

Кримінальна відповідальність — це реакція держави на вчинений особою злочин. Така реакція знаходить своє вираження в певному правозастосовному акті органу держави — обвинувальному вироку суду.

У зв’язку із цим розрізняють матеріальну і процесуальну підстави кримінальної відповідальності. Матеріальною підставою визнається злочин, а процесуальною — обвинувальний вирок суду. Відповідно до частини 2 статті 2 Кримінального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Покарання — захід примусу, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, та полягає
в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т

 

Таблиця «Види покарань за злочини та кримінальні проступки»

5. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

Розповідь вчителя з елементами бесіди.

Учитель:  Питання особливостей кримінальної відповідальності та кримінального покарання неповнолітніх виділено в окремий розділ ККУ. Таке рішення законодавця є цілком виправданим, оскільки це зумовлено специфікою психофізичного розвитку неповнолітніх, їхнього соціального та економічного стану, необхідністю встановлення ширшого, порівняно з тими, що використовується щодо дорослих, діапазону заходів, що можуть бути застосовані до неповнолітніх для їх виправлення в разі вчинення ними суспільно небезпечних діянь.

Кримінальний кодекс України виключає можливість притягнення до кримінальної відповідальності, починаючи від 14 років, за злочини, вчинені з необережності.

Розділ XV Загальної частини Кримінального кодексу України розглядає особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

Неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності за умови його виправлення без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, а саме:

1) застереження;

2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

3) передання неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

4) покладення на неповнолітнього, який досяг 15­річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування завданих
майнових збитків;

5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків із метою його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.

До неповнолітніх можуть бути застосовані такі основні види покарань:

 1) штраф;

2) громадські роботи;

3) виправні роботи;

4) арешт;

5) позбавлення волі на певний строк.

При призначенні покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків остаточне покарання у вигляді позбавлення волі
не може перевищувати 15 років. Кримінальний кодекс України визначає також додаткові покарання, які можуть бути застосовані до неповнолітніх: штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Для тих, хто вперше вчинив нетяжкий злочин, може бути застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням. Призначене покарання відкладається на певний (іспитовий) визначений судом строк тривалістю від одного до двох років. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання. В іншому
випадку неповнолітній, що вчинив злочин, направляється для відбування призначеного покарання. Вчинення злочину неповнолітнім визнається обставиною, яка пом’якшує покарання.

Проблемне запитання для обговорення

1. Чи актуальне для України питання злочинності неповнолітніх?
2. Чому неповнолітні стають злочинцями? Як виправити ситуацію що склалася?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ

Запитання для повторення і обговорення

1.Які основні функції виконує кримінальне право ?

2. Дайте визначення злочину і охарактеризуйте його ознаки.

3. Які стадії вчинення злочину передбачені Кримінальним кодек­сом України?

4.Порівняйте ознаки злочину та ознаки складу злочин

5.Які види кримінальних покарань передбачені кримінальним кодексом України?

6.У чому полягають особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх?

VІ.РЕФЛЕКСІЯ

• Що нового ви дізналися на уроці?

VII. ПІДСУМКИ УРОКУ.

 Заключне слово вчителя та оцінювання роботи учнів на уроці.

Учитель: Людина повинна пам’ятати,що за кожний свій вчинок вона має відповідати не тільки перед суспільством,а й перед законом.

VIIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати параграф 23;
2. Заповнити таблицю стор.  148 (завдання № 3)
3. Підготуватися до уроку узагальнення.