Урок "Культура України в ІІ половині 40 – на початку 50"-х років

Урок №

Тема: Культура України  в ІІ половині  40 – на початку 50-х років

Мета: Охарактеризувати історичні умови розвитку культури  у другій

        половині 1940 – на початку 50-х років; визначити чинники, які сприяли

        розвитку науки, літератури та мистецтва; проаналізувати чинники, що

       негативно впливали на культурне життя країни.

          Сприяти розвитку в учнів критичного мислення, комунікативної  

       культури, уміння працювати з різними джерелами інформації.

          Виховувати  шанобливе ставлення до культурних надбань свого

        народу, моральної відповідальності кожного перед майбутнім.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Вид уроку: конференція з елементами телепередачи.

Хід уроку

І. Організаційний  момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Проблемне питання.  В останні роки життя Сталін ставився з великою підозрою до людей,у тому числі й до своїх соратників. Тому ніхто з них не був застрахований від можливого падіння, раптового краху кар′єри, в найгіршому випадку – від трагічної загибелі як ворога народу. Український поет Юрій Клен, який проживав у Канаді охарактеризував становище в Радянській Україні такими рядками

Проблемне питання

« Вітаймо ж цю добу колонізацій, добу нечуваних екстермінацій, талантів, партій, напрямків і сект – добу, що ліквідує інтелект!»

( пояснення терміну- «екстермінація» - докорінне винищення народів, етнічних чи релігійних груп, синоним до слова « геноцид»

• Чи погоджуєтесь ви з такою характеристикою тогочасного становища у радянському суспільстві? Чи могли громадяни СРСР дозволити собі таке висловлювання? ( Метод « Займи позицію»)
•  на уроці ми поговоримо про те, що відбувалося в українській культурі перших повоєнних років? З яких причин та за яких обставин?Які наслідки це мало для сучасників та , власне і для нас?

ІІІ  Актуалізація опорних знань

• Визначити найбільш характерні ознаки економічного, політичного, соціального і духовного розвитку України у повоєнні часи.

( - напружена міжнародна ситуація; стан « холодної війни»; тоталітарний режим; в промисловості орієнтація на розвиток важкої промисловості :перевага групи « А» над групою «Б»; голод1946 – 1947 р.р.; відновлення репресій.

• Перемога СРСР у війні посилила у радянському суспільстві розвиток двох взаємовиключних процесів:

1.Зміцнення тоталітарного режиму

2.Зростання суспільної самосвідомості.

Оголошення теми уроку, мети уроку.

Сьогодні  нам запропоновано бути учасниками уявного телепроекту « Сторінками історії України». Але для отримання запрошення  необхідно виконати завдання .

• Які асоціації викликає у вас слово «культура»? ( асоціативний кущ)

                                           кіномистецтво

                  Духовність                          освіта

Музика                                                          

                                                                                 Образотворче мистецтво

                Театр                                             наука

                                           Література

Починаємо нашу співпрацю щодо вивчення культурного становища у провоєнній Україні. Умови розвитку повоєнної України були досить суперечливими, тому й тенденції розвитку культури теж мали суперечливий характер.

Під час  уроку учні заповнюють таблицю 

«Позитивні та негативні тенденції розвитку культури у повоєнний час.»

( Прийом « Складання  Т - таблиці»)

 ІV.  Вивчення нового матеріалу

   Музика « Час уперед»

Вірш Л. Костенко «Життя тече без коректур»

• Вітаємо Вас в уявній телестудії телепередачи « Сторінками історії»

• Розвиток освіти і науки у повоєнні часи був складовою частиною процесу повоєнної відбудови України. Поширення набув рух за відбудову зруйнованих і спорудження нових шкіл силами самого населення – « методом народного будівництва». Реалії часу вимагали освічених людей.

• До вашої уваги представляється проект за темою «Освіта» ( захист, обговорення)

• Протягом ІУ п’ятирічки було відновлено систему вищої освіти. Кількість студентів на 1956 рік зросла з 99 до 325 тис. Щоправда, майже половина з них навчалася на заочних і вечірніх відділеннях.

• У повоєнні роки відновили роботу науково – дослідні установи. Якщо у 1945 році нараховувалося 267 установ, то у 1950 р. їх кількість зросла до 462, у тому числі понад 30 академічних інститутів. Змінювалася, хоча й повільно, матеріально – технічна база науки.

• За вченими здійснювався таємний нагляд. Це був зоряний час для тих «науковців», які захоплювалися інтриганством, намагалися грати роль вчених у політиці. Яскравим проявом такого явища стала « лисенківщина»

Робота з джерелом

• До захисту запрошується експертна група, що вивчала розвиток науки у повоєнний період.

• Представляється проект за темою « Наука» ( захист, обговорення)

Визначаються позитивні та негативні тенденції розвитку освіти і науки, підкреслюється їх суперечливий характер. (Учні зачитують, що написали у таблиці ) Метод дерево рішень.

• Не менш складною була ситуація в галузі літератури. Перемога у війні з нацизмом спричинила емоційне піднесення в суспільстві, яке митці намагалися відобразити у своїх творах. Але жорстокі реалії війни, труднощі повоєнного лихоліття на сторінки літературно – художніх видань не пробилися. Усі митці зобов’язані були творити в рамках так званого соціалістичного реалізму, який зводив функції мистецтва до коментування й уславлення діяльності Сталіна та створеного під його керівництвом режиму.

• Всупереч обставинам, у1940 – 1950-х роках було створено чимало творів, що залишили відчутний слід у культурі українського народу. Вашій увазі пропонується дослідження становища української літератури.

• Представляється проект за темою « Література» ( захист, обговорення)

• На поетичній ниві за межами радянської України митці презентували українську культуру, засвідчували високі потенційні можливості українського народу, який в умовах сталінізму зберігав, розвивав і примножував кращі національні традиції, плекаючи надію на майбутнє, демократичне відродження і вільний розвиток.

Визначаються позитивні та негативні тенденції розвитку літератури

(Учні зачитують, що написали у таблиці ) Метод дерево рішень.

• Зусиллям талановитих митців України розвивалося театральне, музичне, образотворче мистецтво та кіно. Відновлювали життя театральні колективи, які припинили роботу під час війни. Спільним здобутком  театрів була наявність великої плеяди талановитих акторів, а спільною бідою – ідейна і мистецька уніфікованість.

• Учні представляють проект за темою «Мистецтво» ( захист, обговорення)

• Українські митці працювали в умовах жорсткого контролю. Ідеологічна, соціально – культурна ситуація в Україні середини 40-х – початку 50-х рр. негативно позначилося на стані мистецтва, багато діячів були позбавлені можливості  творчо працювати.

Фізкультхвилинка

Визначаються позитивні та негативні тенденції розвитку мистецтва

(Учні зачитують, що написали у таблиці ) Метод дерево рішень.

«Жданівщина»

Якщо зібрати  всю інформацію, яка підтверджувала наявність негативних тенденцій у повоєнній культурі, вимальовується цілісне явище. В історії України воно отримало назву « жданівщина» - партійна кампанія, організована секретарем ЦК ВКП(б) А. Ждановим за дорученням Й. Сталіна; ідеологічний наступ тоталітарного режиму на інтелігенцію, перш за все – творчу.

Робота з текстом підручника ( прийом « Інсерт»)

Учні роблять позначки на полях:

V – знаю

+  нове для мене

- думав інакше

- не зрозуміло,є питання

 Причинами жданівщини  були: ( запис у зошиті)

• Поширення ліберальних настроїв у суспільстві після війни;
• Розгортання і поглиблення «холодної війни».

Жданівщина стала формою посилення тотального ідеологічного контролю за суспільними  процесами і намагання утвердити сталінську ідеологічну доктрину, методом нейтралізації активної патріотично налаштованої національної інтелігенції, засобом відновлення образу « внутрішнього ворога» та поглиблення культурно- ідеологічної ізоляції країни.

Прояви «жданіщини»: ( запис у зошиті)

• активізація пропагандистської обробки населення;
• різка критика історичних, філософських,соціологічних та інших суспільно – наукових праць;
• цькування ( принизливі проробки, навішування ярликів, брутальні публічні переслідування) критично мислячої інтелігенції, звинувачення її у «космополітизмі», « буржуазному націоналізмі», « низькопоклонстві перед Заходом», нацьковування представників однієї нації на представників іншої.

Пояснення терміну « космополітизм»

Боротьба з космополітизмом  супроводжувалася масовими репресіями проти єврейської інтелігенції. Матеріали справ сфабрикованих сталінськими спецслужбами твердили, що діячи єврейської інтелігенції намагалися здійснити змову в інтересах міжнародного імперіалізму та відокремити Крим від СРСР. Євреїв масово звільняли з освітніх закладів, наукових установ, літераторів забороняли друкувати, кидали до в‘язниць.

Апогеєм боротьби з «космополітизмом» стало ганебне вбивство видатного і громадського діяча, лідера радянського єврейства Соломона Міхоепса та розстріл Єврейського антифашистського комітету ( більшість його діячів були вихідцями з України.

У 1953 – 1954 рр було сфабриковано «Справу лікарів», де євреї – лікарі відверто звинувачувалися в спробі отруєння й знищення видатних радянських і партійних діячів.

 Сталін  дав наказ про публічну страту лікарів – отруйників на Красній площі й депортацію єврейського населення з центральних районів СРСР до Сибіру. 5 5 березня 1953 року диктатор помер. Заарештованих лікарів реабілітували.

« Справа лікарів» не була доведена до кінця , але залишила глибокий слід у суспільному житті.

Таким чином, наслідками партійного тиску стали: обмеження свободи ,творчості, поглиблення ізоляції української культури від західної, ескалація напруженості у суспільстві.

Завершується визначення позитивних і негативних тенденцій розвитку культури.

V. Закріплення нового матеріалу

1. Опрацювання проблемного питання
2. Складання сенкану

Домашнє завдання

1.Вивчити §

  2.  а)Прокоментуйте висловлювання сторика О. Субтельного про те, що

Після смерті Й. Сталіна «було чутно, як Українаполегшено зітхнула».

( завдання групи А)

    б)Підготувати повідомлення про діяча культури повоєнного часу ( завдання групи Б)