Урок (Культурне і духовне життя в Україні1953-1964рр)

11 клас. Конспект уроку

Тема уроку: Культура і духовне життя в Україні  1953-1964 рр.

Мета уроку:

•                 Висвітлити нові тенденції в розвитку української культури 1953-1964 рр.
•                 Характеризувати умови розвитку, напрямки культурного життя, діяльність найвідоміших представників культури періоду «відлиги».
•                 Висловлювати власне ставлення до процесу русифікації та давати власну оцінку найяскравішому явищу періоду 1953-1964 рр. – шістдесятництву.
•                 Навчати аргументовано відстоювати власні погляди, узагальнювати матеріал та критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб.
•                 Пояснювати зміст термінів та понять «русифікація», «ідеологізація», «соціалістичний реалізм», «шістдесятники».
•                 Виховувати в учнів високі моральні якості на кращих зразках національної культури, повагу до рідної мови та національних цінностей.

Тип уроку: комбінований урок з використанням мультимедійної установки.

Обладнання:

• настінна карта України, атласи;

• підручники
•  Грицак Я. Нарис історії України. – К.: Ґенеза, 1996. – с. 280-282;
• Субтельний О. Україна. Історія. – К.: Либідь, 1991. – с.432-433, 435-436;
• мультимедійна установка.

Основні поняття та терміни: культура, русифікація, ідеологізація, «шістдесятники», «соціалістичний реалізм»

План уроку

1. Умови розвитку культури в Україні.
2. Освіта.
3. Русифікація.
4. Наука.
5. Література та мистецтво. «Шістдесятники».

Хід уроку

        Історія пишеться не двома фарбами – чорною і білою, вона демонструє нам дивовижний спектр кольорів, розібратися в якому мусить історик в кожному конкретному випадку.

                                        М. Брайчевський

Вступне слово.

Як зазначив відомий історик цього періоду, дисидент Михайло Брайчевський, «історія пишеться не двома фарбами— чорною і білою, вона демонструє нам дивовижний спектр кольорів, розібратися в якому мусить історик в кожному конкретному випадку». Цитата М. Брайчевського стала не просто епіграфом сьогоднішнього уроку, але й своєрідним спонуканням до дії. Вам сьогодні, шановні учні, поталанило залучитися до вивчення «дивовижного спектра кольорів періоду «відлиги».

Ернст Нєізвєстний, якому родина Микити Хрущова за­мовила пам'ятник, викарбував постать колишнього вождя на фоні роз­щепленої скелі з чорного і білого мармуру. Що мав на увазі скульптор? Епоху, яку символізував М. Хрущов, що була суперечливою та неоднозначною в оцінках, чи реформатора, характер якого ввібрала і сама епоха, що ввійшла в історію під такою поетичною назвою, як «від­лига»?

Чорне і біле... Це був час сумнівів і час прозріння. Час перших зрушень: у одних надії та сподівання, в інших — занепокоєння і роздратування. Одним було повернуто чесне ім'я і віру в життя, інших позбавлено все­владності і вседозволеності. Час пошуків, неспокою і питань, постійних припливів та відпливів політичної рішучості: кілька кроків уперед — по­лохливий стрибок назад. Надзвичайно суперечливий, неоднозначний в оцінках період.

Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Охарактеризуйте одним словом, терміном чи поняттям все те, що відбувалось в Україні з 1953 по 1964 рік (Метод  «Мозковий штурм»).

Орієнтовані відповіді: «відлига», десталінізація, реабілітація, волюнтаризм, ХХ з`їзд КПРС, реформи, децентралізація…

Таким чином, період в історії України з 1953р. по 1964р. можна назвати «Хрущовською відлигою».

Робота в групах.

Зараз я пропоную Вам, пригадати, які зміни в соціально-економічному житті відбулись в даний період. Для цього Ви повинні  заповнити таблиці під назвою «Реформи в промисловості», «Реформи сільського господарства», «Реформи в соціальній сфері».

Таблиця 1. Реформи в промисловості.

Таблиця 2. Реформи сільського господарства

Таблиця 3. Реформи в соціальній сфері

Ви вже навчились характеризувати політичну, економічну та соціальну сторону життя. Яку сферу життя ще не вивчали? (Культурну сферу).

Оголошення теми та очікування результатів

Тема записана на дошці.

Чого Ви сподіваєтесь від даного уроку?

Проблемне питання: Розтлумачте фразу М.Хрущова: «У питаннях культури я – сталініст» та наприкінці уроку дайте відповідь на запитання: Чи це була фраза чи позиція лідера держави? (Вправа «Мікрофон»).

Вивчення нового матеріалу.

Розглянемо перше питання нашого уроку -- Умови розвитку культури в Україні.

Роздача робочих словників із поясненням термінів і понять та таблицю «Умови розвитку культури в період «відлиги»».

Завдання: Із перелічених умов розвитку виберіть сприятливі та несприятливі.

2. Освіта

1.  У грудні 1958 р. було прийнято закон "Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР".

2.  У  квітні   1959  р.  відповідний закон  було прийнято в Україні. Ним передбачалися:

•    структурна перебудова загальноосвітньої школи;

•    впровадження обов'язкової восьмирічної освіти;

•    перетворення 10-річних шкіл на 11-річні;

•   створення матеріальної бази для оволодіння учнями шкіл однією з масових професій;

•    зміна мовного режиму в школі;

•    як стратегічний напрямок роботи у школі — політех­нізація, зміцнення зв'язку школи з життям. З цією метою у школах вводилося виробниче навчання, частина занять про­водилася на підприємствах, у колгоспах і радгоспах.

3.  У другій половині 50-х рр. почалась організація шкіл но­вого типу,  шкіл-інтернатів.  У  середині 60-х рр.  у  рес­публіці було 533 школи-інтернати і понад 200 тис. учнів.

4.  У 1956 р. було скасовано плату за навчання у старших класах середніх шкіл, а також у середніх і вищих на­вчальних закладах.

5.  Набув поширення досвід створення учнівських виробни­чих бригад різного профілю.

6.   З метою подолання нестачі кваліфікованих учителів роз­ширилася мережа заочної освіти.

7.  У педагогічних інститутах було організовано підготуван­ня вчителів виробничого навчання.

8.  У першій половині 60-х рр. загальна кількість професійно-технічних училищ, порівняно з попередніми роками, зрос­ла майже в 1,5 рази, а сільських — у більш як 2 рази.

9.  У системі профтехосвіти в середньому за рік готувалося 270-290 тис. висококваліфікованих спеціалістів масових робітничих і механізаторських професій.

10.  Особливо активно велося підготування спеціалістів для таких галузей, як будівництво, хімічна промисловість, машинобудування, транспорт.

11.  Зросла кількість спеціалістів із вищою освітою. У 1958 р. в 140 вузах республіки навчалося понад 380 тис. студентів.

12.  У 60-х рр. вузи й технікуми розгорнули підготування фахівців нових спеціальностей, зокрема в галузі вироб­ництва та експлуатації автоматичних і телемеханічних пристроїв, обчислювальних машин тощо.

Які, на Вашу думку, були проблеми в розвитку освіти? Зробіть висновки.

3. Русифікація

Русифікація – це цілеспрямована державна політика, що повинна була знищити українську мову і культуру, насаджування російської мови.

1. Російською мовою ведуться усі справи партійного, державного і громадського життя, всі галузі господарського життя, в тому числі діловодство, вища, середня технічна та професійна освіта.
2. Батьки учнів шкіл мають право обирати мову, якою будуть навчатись їхні діти.

Робота з документом: статтею М.Рильського і М. Бажана «В Ім`я людини», 22 грудня 1958р.

Співвідношення українських та російських шкіл

Зробіть висновки.

Співвідношення учнів українських та російських шкіл по містах

Зробіть висновки.

Робота з документами:

1. Резолюція наукової конференції з питань культури української мови, 1963р.
2. Роз`яснення  національної політики КПРС журналом АН СРСР «Советское государство и право», 1961р.

Стосовно процесу русифікації варто процитувати рядки Станіслава Тельнюка, який  звертався до співвітчизників у 1960р.:

Забувайте мову, громадяни!

Нащо нам вона, спитать посмію!

Як же «бідолашні» росіяни

Нас не по-російськи зрозуміють?!

Те, що зветься українська мова,

Чим у нас пишалися донині, --

Українцям необов`язково

Знати і вживати на Вкраїні…

Забувайте українську мову,

Забувайте власну мову, люди!

Хай це буде в нас не примусово,

А нехай це добровільно буде!..

(«Україна», № 52, 1988р.)

Зробіть висновки про процес русифікації в Україні.

4. Наука

1.         Головний науковий заклад України – Академія наук УРСР.
2.         АН УРСР з 1946р.  по 1962р. очолював біохімік О. Паладін.
3.         Україна – центр розвитку кібернетики. Засновник інституту кібернетики АН УРСР – В.М. Глушков.
4.         Спроектовано і збудовано першу в світі керуючу машину «Дніпро» 1961р., «Промінь» 1962р., «Мир» 1964р., ЕОМ «Київ» 1964р.
5.         В Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР побудовано найбільший прискорювач електронів.
6.         Дослідження в сфері фізики твердого тіла біофізики, астрофізики, матеріалознавства.
7.         Розроблено нові методи квантової теорії та статистичної фізики                    М.М. Боголюбов.
8.         Дослідження в галузі електрозварювання. Директор інституту електрозварювання АН УРСР – Б. Патон.
9.         Розвиток ракетної техніки, космонавтики:

1953 – воднева бомба;

1954 – перша АЕС;

1957 – перший штучний супутник Землі;

1958 – перший у світі атомний криголам «Ленін»;

1961 – перший політ в космос людини – Юрія Гагаріна;

1962 – запуск космічного корабля «Восток»-3 з українцем П. Поповичем.

10. Створення перших штучних алмазів (Львівський завод штучних алмазів).

11. Теоретичні розробки і впровадження у практику методів хірургічного лікування пороку серця, захворювань легень:

академік М. Амосов – кардіолог;

В. Філатов – офтальмолог;

М. Бурденко – нейрохірург.

12. Поява суспільно-політичних наукових, літературних журналів «Прапор», «Український історичний журнал», «Радянське літературознавство», «Всесвіт», «Знання та праця», «Економіка Радянської України».

13. Підготовка багатотомної «Історії України» та «Історії міст і сіл республіки».

Проаналізуйте та аргументуйте позитивні та негативні моменти в розвитку науки в Україні.

5.Література та мистецтво. «Шістдесятники»

1.               Громадське пробудження і національне відродження:

•                 Київ – клуб творчої молоді «Супутник» 1959р. (Л. Танюк);
•                 Львів – клуб творчої молоді «Пролісок» (М. Косів);
•                 організація творчих вечорів, самвидаву;
•                  святкування 100-річчя від дня народження І. Франка (серпень 1956р.);
•                 заснування щорічної Шевченківської премії (1962р.)
  2.               Активізація літературного та мистецького життя:

•                 червень 1955р. в «Литературной газете» стаття О. Довженка «мистецтво живопису і сучасність»;
•                 діяльність українських художників та композиторів;
•                 нові твори відомих літераторів:

    О. Довженка – «Зачарована Десна», «Поема про море»;

    О. Гончара – «Людина і зброя»;

    М. Стельмаха – «Правда і кривда»;

    М. Рильського, В. Сосюри, А. Малишка.

•                  Вихід на літературний терен плеяди творчої молоді – шістдесятників: Л. Костенко, В. Симоненко, І. Дзюба, І. Світличний, Є. Сверстюк, В. Чорновіл, В. Мороз та інші.

Шістдесятники – діячі культури України творчий розквіт яких припав на період хрущовської відлиги, які принесли нові ідеї, нове розуміння ролі мистецтва в суспільстві.

Розповідь вчителя про шістдесятників з використанням ілюстрацій.

Зробіть висновки щодо літературно-мистецького життя в Україні.

Підсумки уроку. Загалом культурний розвиток України періоду «відлиги» мав суперечливий характер, як і сам період його існування. Можна виділити як сприятливі, так і несприятливі умови розвитку культури. Незважаючи на суперечливість періоду 1953-1964 рр. та політику радянського уряду, можна відмітити досягнення культурного розвитку і пожвавлення літературно-мистецького життя, яскравим прикладом чого є діяльність молодого покоління митців-шістдесятників, які намагались надати радянському ладу, соціалізму «людського обличчя».

Закріплення нового матеріалу.

А тепер спробуйте прокоментувати вислів М. Хрущова «У питаннях культури  я – сталініст»

Орієнтована відповідь: Звичайно, це позиція лідера держави, який готовий був до реформ в усіх сферах життя суспільства, крім культурної, яка була підґрунтям комуністичної ідеології. Культура мала бути недоторканною, «свята святих» комуністичного заповідника, засобом формування нової людини – «будівника комунізму» й утвердження курсу на «злиття націй».

Домашнє завдання. Що із періоду «відлиги» ми можемо взяти для сьогодення? Напишіть відповідь у формі послання українським політикам під назвою «Історія вчить».