5 жовтня о 18:00Вебінар: Використання дитячого фольклору на уроках іноземної мови

Урок(Культурне та духовне життя в Україні в 1953-1964 рр) Варіант2

Про матеріал
Висвітлити нові тенденції в розвитку української культури . Розкрити вплив процесів десталінізації на розвиток культури. Створити умови для дослідження особливостей розвитку культури в умовах «відлиги»; здобутків і проблем освіти, науки, літератури, мистецтва через творчість «шістдесятників», дослідити їхній внесок в розвиток української культури. Навчати пояснювати, порівнювати, добирати історичний матеріал, вміти аргументовано відстоювати власні погляди, шукати інформацію та записувати її, працюючи в групах; узагальнювати матеріал, критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб. Виховувати в учнів високі моральні якості на кращих зразках національної культури. Тип уроку: урок-дослідження з використанням елементів критичного мислення та мультимедійної установки.
Перегляд файлу

11 клас. Варіант 2.Конспект уроку

Тема уроку: Культура і духовне життя в Україні  1953-1964 рр.

Мета уроку:

  •                 Висвітлити нові тенденції в розвитку української культури 1953-1964 рр.
  •                 Розкрити вплив процесів десталінізації на розвиток культури.
  •                 Створити умови для дослідження особливостей розвитку культури в умовах «відлиги»; здобутків і проблем освіти, науки, літератури, мистецтва через творчість «шістдесятників», дослідити їхній внесок в розвиток української культури.
  •                 Навчати пояснювати, порівнювати, добирати історичний матеріал, вміти аргументовано відстоювати власні погляди, шукати інформацію та записувати її, працюючи в групах; узагальнювати матеріал, критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб.
  •                 Виховувати в учнів високі моральні якості на кращих зразках національної культури.

Тип уроку: урок-дослідження з використанням елементів критичного мислення та мультимедійної установки.

Обладнання: стінна карта України, атласи;

  • підручник Турченко Ф. Новітня історія України. 11 клас. – К.: Ґенеза, 2001. – параграф № 22;
  • Грицак Я. Нарис історії України. – К.: Ґенеза, 1996. – с. 280-282.
  • Субтельний О. Україна. Історія. – К.: Либідь, 1991. – с.432-433, 435-436.

Основні поняття та терміни: культура, русифікація, ідеологізація, «шістдесятники», «соціалістичний реалізм»

План уроку

  1. Умови розвитку культури в Україні.
  2. Народна освіта.
  3. Русифікація.
  4. Спеціальна освіта.
  5. Наука.
  6. Література та мистецтво. «Шістдесятники».

 

 

Хід уроку

 

        Історія пишеться не двома фарбами – чорною і білою, вона демонструє нам дивовижний спектр кольорів, розібратися в якому мусить історик в кожному конкретному випадку.

                                        М. Брайчевський

 

Вступне слово.

Ернст Нєізвєстний, якому родина Микити Хрущова за­мовила пам'ятник, викарбував постать колишнього вождя на фоні роз­щепленої скелі з чорного і білого мармуру. Що мав на увазі скульптор? Епоху, яку символізував М. Хрущов, що була суперечливою та неоднозначною в оцінках, чи реформатора, характер якого ввібрала і сама епоха, що ввійшла в історію під такою поетичною назвою, як «від­лига»?

Чорне і біле... Це був час сумнівів і час прозріння. Час перших зрушень: у одних надії та сподівання, в інших — занепокоєння і роздратування. Одним було повернуто чесне ім'я і віру в життя, інших позбавлено все­владності і вседозволеності. Час пошуків, неспокою і питань, постійних припливів та відпливів політичної рішучості: кілька кроків уперед — по­лохливий стрибок назад. Надзвичайно суперечливий, неоднозначний в оцінках період.

Але, як зазначив відомий історик цього періоду, дисидент Михайло Брайчевський, «історія пишеться не двома фарбами— чорною і білою, вона демонструє нам дивовижний спектр кольорів, розібратися в якому мусить історик в кожному конкретному випадку». Цитата М. Брайчевського стала не просто епіграфом сьогоднішнього уроку, але й своєрідним спонуканням до дії. Вам сьогодні, шановні учні, поталанило залучитися до вивчення «дивовижного спектра кольорів періоду «відлиги».

Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Вчитель. Я пропоную Вам невелику гру-розминку «Ланцюжок асоціацій».

Асоціація 1. Фрагмент пісні «А за вікном майже весна…» групи «Океан Ельзи».

Асоціація 2. Сюрреалізм – це те, що я відчуваю.

Реалізм – це те, що я бачу.

Соцреалізм – те, що я чую.

Асоціація 3. Прізвище невідомого письменника-журналіста Ілля Еренбург.

На які думки наштовхнули Вас запропоновані асоціації. Яке слово ключове?

Асоціація 1. – весна.

Асоціація 2. – принцип соцреалізму в культурі

Асоціація 3. – повість І.Еренбурга «Відлига».

Отже, ключове слово «відлига».

Які нові міркування пов`язані з «відлигою» з`явились у Вас?

«Мозковий штурм».

Охарактеризуйте одним словом, терміном чи поняттям все те, що відбувалось в Україні з 1953 по 1964 рік.

Орієнтовані відповіді: «відлига», десталінізація, реабілітація, волюнтаризм, ХХ з`їзд КПРС, реформи, децентралізація…

Терміни і поняття записані на дошці характеризують не всі сторони життя суспільства, а лише політичну, економічну, соціальну. Яку сферу життя суспільства Ви не можете охарактеризувати.

(Культурну сферу)

Оголошення теми та очікування результатів

Тема записана на дошці.

Чого Ви сподіваєтесь від даного уроку?

Вправа «Мікрофон»

Проблемне питання: Розтлумачте фразу М.Хрущова: «У питаннях культури я – сталініст» та наприкінці уроку дайте відповідь на запитання: Чи це була фраза чи позиція лідера держави?

Надання необхідної інформації.

Учні інформаційного центру роздають робочий словник із поясненням термінів і понять та таблицю № 1«Умови розвитку культури в період «відлиги»».

Завдання: Із перелічених умов розвитку виберіть сприятливі та несприятливі.

Умови розвитку культури

Сприятливі

умови

Несприятливі умови

1.Нова духовна атмосфера піднесення;

2. лібералізація суспільно-політичного життя;

3.розширення контактів із Заходом (часткове подолання «залізної завіси»);

4. децентралізація;

5. припинення терору і реабілітація; 6.волюнтаризм;

7. непослідовність реформ;

8.курс на «злиття націй»;

9.курс на формування нової людини – будівника комунізму;

10.непорушність офіційної ідеології; 11.визначення єдиного творчого напряму – соціалістичного реалізму; 12.фінансування  за залишковим принципом.

Зробіть висновок.

 

 

 

Етап Усвідомлення.

Клас ділиться на 5 груп. Кожна група отримує окреме завдання. Учні 1-4 груп є учасниками форуму діячів культури і отримують завдання:

  • Визначте питання, які необхідно обговорити на форумі.
  • Визначте хто із Вашої групи буде делегований на форум.
  • Підготуйте виступ від першої особи на 3 хвилини.

Представник 1 групи – «Народна освіта»

                       2 групи – «Русифікація»

                       3 групи – «Спеціальна освіта»

                            4 групи – «Наука»

  5 група – «Культурологи» з проектом «Засідання клубу творчої молоді «Сучасник» та відкриття виставки робіт українських художників.

Форум діячів культури

Представник І групи. Доброго дня всім делегатам, гостям форуму діячів культури. Мені випала сьогодні нагода на такому високому рівні представляти народну освіту України. Я не буду зупинятися на тому, яку роль відіграє освіта в радянському суспільстві, у вихованні підроста­ючого покоління, формуванні нової людини. На щастя, ми живемо в такій країні, де все це добре розуміють керівники держави, які дбають про по­дальший розвиток системи народної освіти, приймаючи відповідні закони. Отож з І958 року ми розпочали структурну перебудову загальноосвітньої школи, запроваджуємо 8-річний всеобуч та 11-річне навчання, створюємо матеріальну базу в школах для оволодіння учнями однією із масових про­фесій. Усі ці питання назріли давно і вимагають негайного вирішення, але вони наштовхнулися на ряд проблем.

Найперша проблема — кадрова. Нам хронічно не вистачає кваліфіко­ваних учительських кадрів. Розширення мережі заочної освіти питання не вирішує, оскільки рівень підготовки вчителів є недостатньо високим.

Друга проблема — це нестача коштів, матеріально-технічних засобів. Якщо це питання не буде вчасно вирішено, то нам доведеться відмовити­ся від виробничого навчання в школах або перетворити його на звичайну формальність.

Сьогодні з цієї трибуни я хочу від імені всіх працівників освіти звер­нутися із щирими словами подяки до М. С. Хрущова, керівництва партії і держави, керівників України. Ми щиро вдячні вам за підтримку і розу­міння і сподіваємося, що ви допоможете розв'язати нагальні проблеми народної освіти України.

Представник II групи. Доброго дня шановне товариство, де­легати, запрошені. Мій виступ на сьогоднішньому форумі дещо не впису­ватиметься в традиційні рамки. Я представляю письменників України, зокрема київських письменників, які напередодні провели партійні збори і делегували мене з одностайно прийнятою резолюцією.

Ми, письменники України, підтримуємо ідею, яка була викладена нашими колегами М. Бажаном і М. Рильським у статті «В ім'я людини», що друкувалася в газеті «Правда». Ми вважаємо, що із реформи освіти необхідно виключити пункт про вибір батьками мови, якою будуть на­вчатися їхні діти. Цей, на перший погляд, демократичний принцип може мати надзвичайно згубний вилив на розвиток української мови. Уже зараз спостерігається тенденція зменшення кількості шкіл з українською мовою навчання, але навіть така ситуація не відбиває повної картини, оскільки українські школи — це переважно сільські школи із невеликою кількістю учнів, а російські — міські, в яких навчається більше тисячі дітей.

Отож, резолюцією зборів київських письменників заявляємо: «Від­дати лише на розсуд батьків вирішення питання, яку мову в обов'язковому порядку вивчатимуть їхні діти,— не можна!» Адже зрозуміло, що батьки з метою полегшити дітям шлях до майбутньої кар'єри, обиратимуть у шко­лах великих міст російську мову навчання. Сподіваємося на вашу під­тримку і розуміння. Дякую.

Представник III трупи. Вітаю всіх учасників форуму діячів культури. Моє завдання — ознайомити вас із досягненнями та проблема­ми, які зараз існують при підготовці спеціалістів різних рівнів і профілів. Сьогодні ми насправді маємо, чим пишатися. За 10 років кількість проф­техучилищ зросла більш ніж у два рази, зараз за рік готується 270-290 ти­сяч спеціалістів робітничих професій.

Невпинно зростає і кількість ВНЗ. Так, уже в 1958 р. у ВНЗ Західної України навчалося понад 380 тисяч студентів, але все-таки кількість студен­тів стаціонару з 1950 р. по 1958 р. збільшилася тільки у 2 рази, а на вечірніх і заочних відділеннях у 3-7 разів. Ми можемо відзначити, що кількість студентів в Україні на 10 тисяч населення сягає 129 — це більше, ніж у країнах Заходу, але все-таки значно менше, ніж у Росії, де цей показник становить 161 особу.

Ще одна неприємна для нас статистика фіксується в Україні: у ВНЗ Західної  України навчається тільки 60 % українців при частці в структурі насе­лення —            75 %. Це свідчить, що все таки частина випускників із сільських шкіл не можуть скласти іспити до тих ВНЗ, де навчання ведеться росій­ською мовою,

На завершення хочу звернутися до керівників партії і країни з про­ханням посприяти покращенню матеріальної бази вузів, де часто бракує посібників, приладів для лабораторій, навчально-виробничих майстерень, гуртожитків для студентів. Дякую за увагу.

Представник IV групи. Доброго дня, вельмишановне товари­ство. Дозвольте від імені діячів науки України привітати делегатів і гостей форуму культури.

Ми, науковці України, з честю сьогодні звітуємо про високі результа­ти напруженої роботи цілої армії вчених різних галузей науки. Україна стала одним із центрів розвитку кібернетики. За цикл праць з теорії цифрових автоматів академік В. Глушков удостоєний Ленінської премії. Саме українські науковці та інженери спроектували цифрову машину «Київ», машини «Дніпро», «Промінь» та інші. При Фізико-технічному інституті АН УРСР побудовано найбільший у світі прискорювач електронів. Колек­тив Науково-дослідного конструкторсько-технологічного інституту син­тетичних надтвердих матеріалів АН УРСР одержав перші штучні алмази. Україна продовжує тримати першість у галузі електрозварювання. Значною подією у науковому житті країни стало видання першої універсальної «Української Радянської Енциклопедії».

Але, незважаючи на такі успіхи, з гіркотою змушений констатувати: Україна залишається науковою периферією СРСР, традиційним став пере­їзд талановитих вчених на роботу до Москви, Новосибірська. В результа­ті число науковців на 10 тис. жителів України сягнуло лише 16 чол., тоді як в Росії ця кількість складає 33 наукових працівники.

Дякую всім за увагу.

Далі слово надається групі культурологів з проектом «Засідання клубу творчої молоді «Сучасник» та відкриття виставки робіт українських художників.

Звучить Третя симфонія композитора Б. Лятошинського. Під ледь чутну музику проходить засідання клубу творчої молоді «Сучасник».

Ведучий. На порядку денному засідання нашого клубу обговорен­ня статті Олександра Довженка «Мистецтво живопису і сучасність», у якій кінодраматург закликав «розширювати творчі межі соціалістично­го реалізму». На мій погляд, зараз у нашому суспільстві склалася така ситуація, коли сформувалося різне розуміння суті такого напряму, як со­ціалістичний реалізм, письменниками, поетами, митцями, з одного боку, та партійними чиновниками, — з іншого. Адже саме вони, чиновники, обмежили творчість якимось незрозумілими рамками, прагнучи підігнати все під один стандарт, ігноруючи демократизм у культурі, встановлюючи своєрідну цензуру.

1-й учень. Мене звати Василь Симоненко. Я тільки в 1957 р. закін­чив факультет журналістики в Київському університеті і готую до видання першу збірку поезій «Тиша і грім». Як виявилося, вірші, вміщені в цю збірку, не вписуються в рамки поняття «соціалістичний реалізм». Мені про це неодноразово заявляли в багатьох редакціях України, відмовляючи надрукувати збірку, хоч провідною ідеєю моєї творчості є любов до Бать­ківщини. Виношу на ваш суд рядки моєї поезії:

Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок,

Є тисячі ланів, але один лиш мій.

І що мені робить, коли малий зажинок

Судилося почать на ниві нерясній?

Чи викинути серп і йти байдикувати,

Чи долю проклясти за лютий недорід

І до сусід пристать наймитувати

За пару постолів і шкарпу на обід?

Ні, мушу я іти на рідне поле босим,

І мучити себе й ледачого серпа,

  І падати з утоми на покоси,

1 спать, обнявши власного снопа.

Бо нива — це моя!

Тут я почну зажинок,

Бо кращий урожай не жде мене ніде,

Бо тисяча доріг, мільйон вузьких стежинок

Мене на ниву батьківську веде...

А тепер хочу запитати у вас: чи є щось нереалістичне в цих поетичних рядках? Чому, взагалі, соціалістичний реалізм повинен відрізнятися від простого реалізму чи неореалізму, які поширені в країнах демократичного Заходу?

2-а учениця. Я не розумію, чому ми повинні свою творчість вмі­щувати в рамки соціалістичного реалізму, який викривила сталінська то­талітарна машина. Настав час надати «соціалізму людського обличчя», а для цього мало косметичного ремонту фасаду. Необхідно проводити більш радикальні реформи. Моє ім'я — Ліна Костенко, я уже випустила три збірки поезій «Проміння землі», «Вітрила» та «Мандрівки серця», хоч вони теж були піддані критиці за відхід від соціалістичного реалізму. Я хочу завершити свій виступ рядками із моєї поезії, які є надзвичайно реалістичні:

Я вибрала долю собі сама.

І що зі мною не станеться —

у мене жодних претензій нема

до Долі — моєї обраниці.

3-й учень. Дорогі друзі. Спочатку представлюся: історик Валентин Мороз. Ви знаєте, нас у пресі уже почали називати  «шістдесятниками». Трохи дивно, правда? Що це? Цькування чи шанування? І я замислився: хто ж такі «шістдесятники»? Це художники, які хочуть малювати, але не тільки Леніна; поети, які хочуть писати, але не тільки про Сталіна і мир; вчені, які прагнуть вести справжні дослідження. І ще... Я б назвав «шіст­десятників» «тілами у пошуках душ».

4-а учениця. Дуже цікаво — «тіла у пошуках душ»...А й справді, ми загубили душі протягом довгого часу мороку, мовчань, терору і страху, і зараз нам необхідної повернути. Я — художниця Алла Горська. До речі, вітраж, який ми разом із Любою Семикіною виготовили для Київського університету, теж, як виявилося, відійшов від канонів «соціалістичного реалізму», хоч і є реалістичним за формою. На вітражі зображений моло­дий і гнівний пост Тарас Шевченко. Однією рукою він пригортає скрив­джену жінку (Україну), а другу простягає вгору, тримаючи в ній книгу. Композиція супроводжується шевченківськими віршованими рядками:

...Возвеличу малих отих рабів німих, Я на сторожі коло них поставлю слово.

Ця наша робота була піддана нищівній критиці ідеологічним відділом ЦК КПУ.

Ведучий. Всіх гостей клубу запрошуємо відвідати виставку українських художників М. Божія, М. Глущенка, Я. Гніздовського, М. Дерегуса, В. Касіяна, Л. Левицького, О. Пащенка, Г. Смольського, К. Трохименка, О. Шовкуненка,                 Т. Яблонської, Г. Якутовича, майстринь декоративно-прикладного мистецтва              К. Білокур і М. Приймаченко.

Учні демонструють стенди із репродукціями робіт митців і за наявності часу коротко знайомлять з ними, їхніми авторами.

Завершують учні своє представлення записами творів композиторів періоду «відлиги»: К. Данькевича, Григорія і Платона Майбороди, Л. Ревуцького,                    А. Штогаренка.    

Етап Рефлексії.

  • Як Ви почувались в ролі делегатів форуму?
  • В ролі членів клубу творчої молоді «Сучасник»?
  • Чи подобається Вам така форма роботи?
  • Чи досягли поставлених цілей?
  • Яких висновків Ви дійшли?

Орієнтована відповідь. Політична лібералізація сприяла появі покоління «шістдесятників» -- людей, які намагались надати радянському люду, соціалізму «людського обличчя», стримати політику русифікації в Україні. В цей час відбувся злет української науки, літератури, мистецтва.

Загалом культурний розвиток України періоду «відлиги» мав суперечливий характер, як і сам період його існування.

А тепер спробуйте прокоментувати вислів М. Хрущова «У питаннях культури  я – сталініст»

Орієнтована відповідь: Звичайно, це позиція лідера держави, який готовий був до реформ в усіх сферах життя суспільства, крім культурної, яка була підґрунтям комуністичної ідеології. Культура мала бути недоторканною, «свята святих» комуністичного заповідника, засобом формування нової людини – «будівника комунізму» й утвердження курсу на «злиття націй».

Анкета «Оцінки роботи в групі».

Домашнє завдання. Що із періоду «відлиги» ми можемо взяти для сьогодення? Напишіть відповідь у формі послання українським політикам під назвою «Історія вчить».

Прочитати параграф № 22 з підручника.

 

1

 

doc
Додав(-ла)
Tokaruk Svitlana Ivanivna
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Струкевич О.К., Романюк І.М., Дровозюк С.І.)
Додано
13 травня
Переглядів
173
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку