Команда «Пательня» Девіз: Не підгоримо!
Прочитайте та розв'яжіть задачі про Григорія Сковороду. 1 задача=10 балів 1. Григорії Сковорода зробив 28 сопілок. З березових гілочок було 7 сопілок, з калинових гілочок – 10 сопілок, а решта з осикових гілочок.
Скільки сопілок з осикових гілочок зробив Григорій сковорода?
_________________________________________________________________ _________________________________________________________________
_________________________________________________________________
2.За 2 роки Григорій Сковорода вивчив 3 мови: польську, латинську, німецьку. Скільки місяців він вивчав мови?
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________ 3. Григорій сковорода любив мандрувати, співати, навчатись. Порахуйте скільки років мандрував Григорій, якщо він мандрував 6 років, 2 роки вчився, 9 років мандрував, 2 роки співав, 10 років мандрував, і 15 років навчав дітей?
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
СТАНЦІЯ 2 «АФОРИЗМИ»
1. ЛЮБОВ ВИНИКАЄ З ЛЮБОВІ
2. ВТРАТА ЧАСУ НАЙТЯЖЧА
3. БІЛЬШЕ ДУМАЙ І ТОДІ ВИРІШУЙ
4. ВИЗНАЧАЙ СМАК НЕ ПО ШКАРАЛУПІ, А ПО ЯДРУ
1. Ліра
2. Бандура
3. Флейта
4. Сопілка
5. Гуслі
6. Скрипка
СТАНЦІЯ «МИСЛИТЕЛІ»
Неподалік від озера, з якого визирали жаби, сидів на гілці і виспівував Чиж.
Поблизу нього крякав собі й Ворон, та, побачив, що Чиж не перестає співати, сказав:
— Чого ще й ти сюди пнешся, жабо?
— А чому це ти мене звеш жабою? — спитав Чиж Ворона.
— Тому що ти так само зелений, як та жаба.
— Коли я жаба,— мовив на те Чиж,— тоді ти сам справжнісінький жабур, бо спів твій дуже схожий на жаб'ячий.
Сила: Добре серце і звичаї людські, культура, а не зовнішні якості мають свідчити за те, хто ти є. Дерево по плодах пізнається.
Колесо годинникової машини спитало у Другого колеса:
— Скажи мені, а чого ти гойдаєшся не так, як ми, а в інший бік?
— Мене,— відповіло Друге колесо,— так зробив мій майстер, і цим я вам не лише не заважаю, але ще й допомагаю, аби наш годинник мав єдиний шлях по сонячному колу. Якщо буду рухатись як ви, то годинник зупиниться.
Сила: У людей з різними природними нахилами і життєві шляхи різні. Одначе всім один кінець — чесність, лад і любов.
На дубі, що похилився до води, сидів Орел, а поблизу Черепаха проповідувала своїй братії:
— Гори воно вогнем оте літання! Покійна наша прабаба, дай боже їй царство небесне, згинула, як видно з переказів, за те, що почала вчитися в Орла цеї гиблої та складної науки. І хто таке вигадав
ЛІТАТИ?!…
— Слухай-но,черепахо! — обірвав її проповідь Орел.— Не тому загинула премудра твоя прабаба, що літала, а тому що взялася не за свою справу. Літати не гірше, ніж повзати.
Сила: Прагнення насолод і слави багатьох збиває у протиприродний стан. Це тим шкідливіше для них буває, чим більша така невідповідність. Так починають займатися не своєю справою заради похвали і гордості.
Тільки побачили Сову пташки, як почали її наввипередки скубти.
-І не пориває вас досада, пані, чи не сумно вам? — спитав Дроздик,— що на вас, невинну, нападають? Чи не дивно це вам? Чи не болить?
-Анітрохи,— відповіла та.— Вони й поміж себе завжди чинять так само. Один з одним скубуться і сваряться. А щодо досади і суму, то вона для мене терпима, бо хоч мене сороки й ворони з граками скубуть, проте Орел з Пугачем не чіпають, та й афінські громадяни поважають мене.
Сила: Ліпше в одного розумного і доброго бути у любові та шані, ніж у тисячі дурнів і задирак.
БАЙКА "ЗОЗУЛЯ ТА ДРІЗД"
Зозуля прилетіла до чорного Дрозда.
— Чи тобі не нудно? — питає його.— Що ти робиш?
— Співаю,— відказує Дрізд.— Хіба не чуєш?
— Я співаю частіше від тебе, проте однаково нудно…
— Так ти ж, пані, тільки те й робиш, що, підкинувши в чуже гніздо свої яйця, з місця на місце перелітаєш, співаєш, п'єш та їси. А я сам годую, бережу і вчу своїх дітей, а працю свою полегшую співом.
Сила: Багато хто, занедбавши споріднену їм роботу, лише співають, п'ють та їдять. У сім гультяйстві вони терплять їдучішу нудьгу, ніж ті, хто працює без ослабу. Співати, пити та їсти — не робота, а лише крихітний хвостик з головного, призначеного нам діла. А хто для того їсть, п'є та співає, щоб охочіше після відпочинку взятися до роботи, як до покликання свого, тому ні-коли нудьгувати: щодня він і працює, і відпочиває, і се про нього приказка: "Добрій людині щодня свято". Робота наша — джерело радості. А коли кого своя робота не звеселяє, той, звичайно, їй не родич, і не її вірний приятель, але щось біля неї любить, і як не спокійний, так і не щасливий. Але немає нічого солодшого, як спільна для нас усіх робота. Вона є голова, світло і сіль будь-якого окремого заняття… Щасливий той, хто поєднав любе собі заняття із загальним. Воно є справжнє життя. І тепер можна зрозуміти таке Сократове слово: "Дехто живе для того, щоб їсти й пити, а я п'ю й їм для того, щоб жити".