урок "Легенда про дівчину Україну, яку Господь обдарував піснею, та її зв'язок із «Молитвою за Україну» Олександра Кониського."

Тема. Легенда про дівчину Україну, яку Господь обдарував піснею, та її зв'язок із «Молитвою за Україну» Олександра Кониського.

Мета: продовжити ознайомлення уч­нів з особливостями та ідейним змістом лі­тературних пісень; проаналізувати зв'язок народної легенди про дівчину Україну, яку Господь обдарував піснею, з «Молитвою за Україну» О. Кониського; розвивати пам'ять, увагу, спостережливість, логічне мислення, уміння визначати і коментувати провідні мо­тиви, пояснювати роль символів у них; роз­ширювати кругозір, світогляд; формувати почуття патріотизму, естетичні смаки, при­щеплювати любов до пісні.

Тип  уроку: комбінований.

Обладнання: портрети О.Кониського, М.Лисенка, аудіозапис «Молитви за Україну» у вико­нанні хору студентів НМАУ.

Методи, прийоми і форми роботи: інтерактивні вправи «Словесний настрій» та «Незакінчене речення», вираз­не читання, слово вчителя, бесіда, асоціювання, учнівські повідомлення.

 

Епіграф

Пісня – це коли душа сповідається.

Григір Тютюнник

О мамо-пісне, ми назавжди діти,

Втішай-бо наші болі і печалі.

Люмила Скирда

 

 

 

 

Хід  уроку

Забезпечення емоційної готовності до уроку.

•  Усміхніться одні одним, подумки побажайте успіхів на весь день. Для того, щоб упоратися на уроці із завданням, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі:

• Не просто слухати, а чути.
• Не просто дивитися, а бачити.
• Не просто відповідати, а міркувати.
• Дружно і плідно працювати

Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка домашнього завдання. Чи­тання гімну напам'ять.

 • Продовжіть речення «Для мене Україна - це ...».

       Оголошення теми й мети уроку. Опрацювання навчального матеріалу.

     Учитель. Щасливі ми, що народилися і й живемо на чудовій, багатій землі, у славній Україні. Тут жили наші прадіди. Тут корінь роду українського, що сягає сивої і давнини, одвічних добрих традицій, які ми і нині відроджуємо.

      Робота з текстом народної легенди  про дівчину Україну, яку Господь обдарував піснею. Інсценізація твору.

Бесіда

•  Пригадайте, що таке легенда.

•  Чому, на вашу думку, Україну в легенді названо дівчиною?

•  Чому дівчина Україна постає в легенді без­таланною?

•  Чим наділяв Господь Бог «дітей світу»?

•  Наскільки точно у творі описано «характе­ри» різних народів?

•  Який неоціненний дар отримала дівчина Україна від Господа?

•  Чи справді цей дар прославив Україну на цілий світ?

•  Визначте за легендою риси національного характеру українців.

•  Що є реальним, а що фантастичним у цьо­му творі?

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

На екрані висвітлюється початок речення, яке учні мають доповнити.

1. Якось Господь вирішив наділити усіх дітей світу... (талантами). 2. Французи вибрали... (еле­гантність і красу). 3. Німці — ... (дисципліну і порядок). 4. Поляки дістали... (здатність до торгів­лі). 5. Італійці — ... (хист до .музики). 6. Дівчина-Україна мала віночок із... (червоної калини). 7. Вона сиділа у куточку боса та у... (вишиванці). 8. Узявши дарунок, дівчина міцно притиснула його до... (серця). 9. З ясним обличчям та вірою понесла Україна пісню в... (народ).

Літературознавчий практикум (основні поняття учні записують у зошити).

Легенда (від латинського legenda — те, що має бути прочитане) — переказ про подію або людей, оповитий казковістю та фантастичністю.

 

Учитель пропонує, користуючись текстом легенди, доповнити схему.

 

Україна

Якою вона є                                                Якою я її бачу

Знедолена

Беззахисна

Несмілива

 Сповнена віри

Серед усіх її скарбів і талантів пісня є неоціненним скарбом.

Асоціювання. Занотуйте свої асоціації до слова молитва.

Учитель. Молитва - це розмова з Богом. Вона необхідна для нас так само, як повітря і їжа. У нас усе від Бога: життя, здібності, здоров'я, вдача... Тому в радості й у смутку, за потреби чи з подякою ми звертаємося до Бога. Саме молитва дає змогу відчути радість присутності Бога в нашо­му житті. Бог поважає й цінує не кількість промовлених молитов, вишуканість, мело­дійність чи логічність їх, а щирість і відкри­тість наших сердець до молитви, до розмови з Богом. Ми не повинні обмежуватися лише тим часом, коли стоїмо у храмі перед іко­ною чи образом. Молитвою має бути напов­нене все наше життя. Це нелегка праця, але той, хто намагається молитися регулярно, отримує допомогу з небес.

Молитва, таємна розмова з Богом — це особливий, дуже інтимний, вияв внутріш­нього світу людини: її прагнень, устремлінь, самоосмислення, глибинних пошуків іс­тини.

Є особливі молитви, котрі можна розгля­дати як літературний жанр. Чимало укра­їнських письменників, яким підкорилася краса і сила слова, у стані емоційного під­несення і благодатного натхнення створи­ли віршовані молитви. Читаючи їх, укотре переконуєшся, яку могутність має думка «в одежі слова»: вона може втішати, розраджу­вати, очищати, надихати на світлі справи, наснажувати великою духовною силою. У літературних молитвах звучить щире звер­нення до Отця Небесного, до Спасителя, до Матері Божої. Зворушує те, що найчастіше автори просять милості не для себе, а для рідного народу, для України, батьківського краю, своїх рідних і близьких людей.

Духовним гімном українців називають твір Олександра Кониського «Боже ве­ликий, єдиний», який поклав на музику Микола Лисенко.

Перевірка домашнього завдання. Учнів­ські повідомлення.                                       

1-й учень. Олександр Якович Кониський і народився 18 серпня 1836 року на хуторі Переходівці Борзенського повіту Чернігівської  губернії в родині зубожілого поміщика.              

Пізнати грамоту допомагали мати й дід - старосвітський священик. 1844 року помер батько, залишивши дітей сиротами без матеріального забезпечення. Цього року мати  віддала Олександра до підготовчої школи в Ніжині. Хлопчик доволі успішно навчався і за рік підготувався до вступу до Чернігівської гімназії. Як син зубожілих дворян, Кониський проживав у сирітському домі (бурсі для шля­хетних дітей) і звідси ходив на навчання.

Учився дуже добре,  був  першим учнем. В 11 років почав писати вірші, звичайно, ро­сійською мовою.  У четвертому класі дістав «Кобзаря» Шевченка. Під його впливом став і писати українською, за це його виключили з  гімназії (1849).

Олександр Кониський мав натуру енергійну, діяльну, багатогранну, що засвідчують його ранні твори, зокрема оповідання «Пропащі люди» та «Перед світом». Якраз із друку останніх у «Черниговском листке»  розпочалася його літературна діяльність. У і своїх поезіях, повістях, драмах, оповіданнях письменник обстоював українську національну ідею.

2-й учень. Окрім літературної діяльності, Олександр Кониський вів велику і різноманітну громадську роботу. У Полтаві, де він служив, організував недільні школи, писав для них підручники. У пресі опублікував низку статей на церковні теми. Брав участь у роботі київської «Громади». Як член київської міської ради обстоював запровадження у школах української мови, налагоджував зв'язки з українськими діячами в Галичині.  Культурно-громадська діяльність Кониського повсякчас була під пильним оком влади. Обвинувачуваний у поширенні «малоросійської пропаганди», він 1863 року без і слідства і суду був засланий до Вологди. Найбільшою і найважливішою справою у доробку Олександра Кониського можна вважати дослідження життя і творчості Тараса Шевченка. Цій роботі присвятив останні 10 років свого життя. Результатом напруженої праці стало двотомне видання «Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя», надруковане в 1898-1901 роках. Це ґрунтовне дослідження життєпису Кобзаря є неперевершеним донині. Іван Франко назвав цю роботу «дуже гарною і потрібною, найдо­сконалішою з усіх, що були присвячені жит­тю Великого Кобзаря».

Перевірка домашнього завдання. Учнів­ське повідомлення «Історія написання гімну "Молитва за Україну"».

Створення Олександром Кониським гімну «Молитва за Україну», покладеного на музику Миколою Лисенком, припадає на період його плідної праці над дослідженням життя і творчості Тараса Шевченка.

Пісня «Молитва за Україну» є символом духовно-патріотичних почуттів. Цей твір та­кож пройшов довгий історичний шлях. Вірш Олександра Кониського, написаний у 90-х ро­ках XIX століття, був призначений для дітей, для українських шкіл Галичини, Буковини та Закарпаття. Водночас, покладений на музику Миколою Лисенком, лунав на релігійних святах у церквах Галичини, хоча й не належав до кано­нізованих релігійних текстів.

Спочатку пісня називалася «Боже великий, єдиний» і мала примітку композитора «Дитячий гімн»,  а згодом отримала назву  «Молитва за Україну». У передмові до видання твору автори написали: «вкласти... хотіли передусім в "неложнії уста" дітей, від яких Всевишній найскоріше і міг почути це благання».                                      

«Молитва за Україну» є одним із шести творів духовної музики Миколи Лисенка. У ній поєднані ніжно-ліричне та піднесено-величне звучання, розвиток образу простежується від молитовно-ліричного до енергійно-рішучого. Це одна з тих духовно-патріотичних пісень, що служать високій меті національного відродження народу. Пісня,  широковідома в усіх країнах, де проживають  українці, духовно об'єднує їх із Батьківщиною.     

Робота з текстом народно-церковного гімну «Молитва за Україну».                      Прослуховування аудіозапису.              

Виразне читання твору.   

      Робота з текстом «Молитви», складання таблиці.

— Випишіть з тексту дієслова наказового способу, з'єднайте їх з відповідними словами в таблиці.

Осіни	її
зрости	в любові
зверни	на люд
просвіти	нас
храни	Україну

 

Бесіда                           

•  Чому   О. Кониський   назвав   свою  поезію  «Молитва за Україну»?

•  На вашу думку, наскільки назва твору від­повідає його жанрові та змісту?

•  Визначте    провідну    думку    і    настрій «Молитви за Україну». Назвіть художні засо­би твору.

•  Що просить автор у Бога для українсько­го народу?

•  Окресліть кольорову гаму твору.

•  Скільки в  «Молитві за  Україну»  слів, пов'язаних із поняттям «світло»? Назвіть їх.

•  Що      спільного      між      легендою      та «Молитвою за Україну»?

•  Поясніть роль символів в обох творах.

 

Висновок. Глибоко патріотич­ний вірш О. Кониського «Молитва за Україну» побудовано у формі звернен­ня до Бога. Автор бажає для своєї дер­жави гідного життя, свободи, незалеж­ності: «Дай йому [люду] волю, дай йому долю, / Дай доброго світла! / Щастя дай, Боже, народу / На многая, многая літа». Уважаючи поширення освіти серед наро­ду умовою його духовного й економічного розвитку, О.Кониський закликає всіх до здобуття знань: «Світлом науки і знання / Нас, дітей, просвіти». Важливим ви­ховним моментом у формуванні в дітей патріотичних почуттів є заклик любити свою Батьківщину: «В чистій любові до краю / Ти нас, Боже, зрости».

Рефлексія. Підсумок уроку.

Колективне складання схеми «Бог та Україна».

Єдині

                                                       Я переконаний(-а):

                                                        Бог та Україна

Живуть у кожному з нас

 

Читання учнем вірша «З ласки Божої».

З ласки Божої

Скину камінь із душі тривожної —

 Як зоря, зійде душа моя.

За велінням долі, з ласки Божої —

Українець, Українець я!

 

Із небес упаду зориною,

У барвінку стихну вічним сном,

Щоб навіки бути з Україною,

З мальвами під маминим вікном.

 

Небокрай, що грає житнім колосом,

Котить славу, як медовий дим.

І Тарас благословенним голосом

 Слово скаже мертвим і живим.

 

Долю нашу вітер гне тополею,

І стирає сонце тінь біди.

За тисячолітньою недолею

Ми були і будемо завжди.

Володимир Романюк

 

Оцінювання. Аргументація оцінок.

Домашнє завдання. Загальне. Написати розлоге висловлення «Чому "Молитва за Україну" є образом-симво­лом духовності українського народу».

Індивідуальне. Підготувати повідом­лення про пісні січових стрільців, історію створення пісні «Ой у лузі червона калина похилилася», про калину.