Урок "Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика"

Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика

Мета: пригадати лексику за походженням, власне українську, слова, успадковані з індоєвропейських та східнослов′янських мовних спільностей; розвивати вміння знаходити і пояснювати  українізми в лексичному складі інших мов (російської, білоруської, польської), пояснювати їх значення та будову, конструювати речення; виховувати зацікавленість походженням рідної мови.

 Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, презентація, словники, картки.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація  засвоєних знань

1Закінчити речення

Лексика – це…

Лексикологія – це…

Лексичне значення слова  - це…

Лексичне значення слова пояснюється в …

Є такі типи лексичних значень слова…

Омоніми – це…

Неповні омоніми поділяються на…

Пароніми – це…

Синоніми – це…

Антоніми – це…

Антоніми використовуються для творення таких стилістичних фігур…

З погляду стилістичної диференціації   лексика поділяється на…

2. Я - редактор

1. Я хочу спитати у вас лише одне питання. 2. Текст листа має бути лаконічним і стислим. 3. Музичне тріо з трьох виконавців у складі Наталі Марченко, Галини Александрової та Оксани Лихолат чудово виконало сонату Бетховена. 4. Необхідно взаємно допомагати один одному. 5. Ви повинні написати свою автобіографію. (З посібника).

Індивідуальна робота з картками

Картка №1

Виписати антоніми. Поміркувати, яке загальне значення об’єднує кожну пару антонімів (якість, кількість, простір, час чи дія).

1. За селом вдень і вночі було чути гуркіт тракторів і комбайнів (А. Давидов). 2. Її очі з м’якеньких стали зразу тверденькі(І. Нечуй-Левицький). 3. То ліворуч, то праворуч із заметів несподівано постають привиди (Л. Михайловський). 4. Він ненавидів, бо умів любити (М. Рильський). 5. Усякі люди трапляються на містку: і щедрі, і скупі, і веселі, і сумні, і мовчазні, і говіркі(М. Стельмах).

Картка №2

Відредагувати текст, усунувши повтори слова сильний.

Захар Беркут був іще сильний і кремезний, хоч і старий. У те літо випали сильні дощі. Старий Захар навів сильні докази, як треба укріпитися від монголів. І справді, тухольці утворили сильний табір. Захисники дійсно були сильні духом люди: монголи вже не вийшли з долини.

Картка №3

Знайти у реченнях тавтологію та плеоназми. Відредагувати.

1. Я хочу спитати у вас лише одне питання. 2. Текст листа має бути лаконічним і стислим. 3. Музичне тріо з трьох виконавців у складі Наталі Марченко, Галини Александрової та Оксани Лихолат чудово виконало сонату Бетховена. 4. Питання про цей препарат досліджувалось у кількох дослідженнях. 5. Необхідно взаємно допомагати один одному. 6. Ви повинні написати свою автобіографію. 7. На нараді було розглянуто комплекс питань, зв’язаних з аграрним комплексом (З посібника).

ІII. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

1.«Відкритість».Учитель – дітям

–  Перед вами – співрозмовник (учень, учитель). Постарайтеся надати своєму обличчю доброзичливості, посміхніться, кивніть співрозмовнику на знак того, що ви його уважно слухаєте. Розгорніть свою душу перед людиною, з якою взаємодієте, постарайтеся психологічно ближче підійти до неї. Вийшло! Ну, а тепер вступайте в діалог

IV.     Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу

1. Пояснення вчителя. Демонстрація і коментування презентації
2. Закінчити речення

1.Споконвічно українська лексика формувалася у такій послідовності…

2. Індоєвропейські слова називають…

3. Спільнослов`янські  слова позначають…

4. Спільносхіднослов`янські слова виникли в період…

3.      Я-мовознавець

Зважаючи на фонетичні і граматичні ознаки, доведіть, що подані слова належать до власне української лексики.

Початківець, подружжя, височінь, чоловік, освітянин, виріб, жіноцтво, розуміння, чуття, козацтво.

4. Вибірково-розподільна робота

Випишіть із тексту слова, що належать до споконвічної української лексики.

Диференціюйте цю лексику на:

1) успадковану зі індоєвропейської прамови;

2) утворену від спільнослов’янської основи;

3) спільносхіднослов’янську;

4) власне українську.

Слалась у далечінь прадавня річка, несучи в своїх берегах розплавлену небесну голубизну, несучи розілляте сонце, переблиски його живі, срібні. Слалась у далечінь вічною незбагненною мелодією, звучання якої — радісне, урочисте — можна було, здається, почути, тільки слід було тонше наструнювати свій слух. Вода мерехтіла, вода світилась різними барвами, вода міняла настрій, де всміхалась по-дитячому щиро, а де стриманіше, вода наче пісню співала весь час (Є. Гуцало).

5. Робота з текстом

Старослов’янізми — це такі слова, які до лексичного складу східнослов’янських мов успадковані від мови старослов’янської, що сформувалась в ІХ столітті на основі живих македонських

говорів давньоболгарської мови. Майже всі слов’яни певний час використовували старослов’янську мову в функції літературної, яка мала для них міжнародне значення.

У Х столітті з розвитком Київської Русі старослов’янська мова була запозичена й східними слов’янами. В деяких жанрах, головним чином у церковно-релігійній літературі, вона вживалася протягом ряду століть. Старослов’янською мовою, якій була властива певна літературна організованість, складалися самобутні твори, ще більше нею перекладалися книги різноманітного змісту з грецьких оригіналів. У старослов’янській мові були поширені слова для назв багатьох понять, насамперед абстрактних, для яких

ще не існувало відповідників у живих давньоруських говорах. Такі слова й запозичувалися в давньоруську мову з старослов’янської в першу чергу. Проте серед старослов’янізмів, засвоєних східними слов’янами, могли бути й інші назви, зокрема побутові, що поширилися внаслідок занесення до них від південних слов’ян раніше невідомих речей побуту: плащ, палата, область.

Старослов’янізми характеризуються деякими фонетичними і граматичними особливостями. Найголовніші з них такі:

1. Сполучення ра, ла, ре, ле відповідно до східнослов’янських оро, оло, ере, еле (храм — хороми,

 глава — голова, древко —дерево).

2. Наявність префіксів воз-, пред-, со-, суфіксів -знь, -тель, -ство (воздати, предтеча, соратник, приязнь, учитель, братство).

Вони використовуються й для соціальної характеристики відповідних персонажів художніх творів.

Досить часто за допомогою старослов’янізмів створюється високий або урочистий стиль мови. Напр.: Благословенна ти в віках, як сонце наше благовісне.Старослов’янізми виступають й у функції стилістичного засобу, який надає висловлюваній думці зниженого, іронічного або сатиричного забарвлення. Це досягається поєднанням старослов’янізмів із звичайними побутовими словами, а особливо словами зниженими, із значенням згрубілості: Хотілося б зігнать оскому на коронованих главах, на тих помазаниках божих (За М. Жовтобрюхом).

6. Пошукова робота

Прочитайте речення. Знайдіть старослов’янізми та з’ясуйте їх функції.

1. Історія — це святая святих народу (О. Довженко). 2. Гримить! Благодатна пора наступає (І. Франко). 3. Я його трійчакам як блисну! — так воно тільки — іве! —та в ярок, як вихор! І чувала забув. Я, правду казавши, і не помітив, кого я поблагословив (Остап Вишня). 4. Що ти тут, старосто мій, — теє-то, як його — розглагольствуєш з пришельцем? (І. Котляревський).

V. Узагальнення та систематизація знань

 Назустріч тестуванню

Установіть відповідність між словами та їх походженням:

VI.Підсумки уроку

Мікрофон:

«На цьому уроці я…»

VII. Домашнє завдання

§37;С.р. і Д.р. – Вправа 438;В.р. – Вправа 439.