Урок "Лексикологі як розділ мовознавства. Лексикографія"

Урок №2

ЛЕКСИКОЛОГІЯ ЯК РОЗДІЛ МОВОЗНАВСТВА. ЛЕКСИКОГРАФІЯ

Мета:  узагальнити та систематизувати знання учнів з лексикології та лексикографії; розкрити поняття багатозначності слів; розвивати спостережливість щодо мови оточуючих; виховувати в учнів самостійність мислення, кмітливість, культуру мовлення.

Тип уроку: комбінований.

Методи і прийоми: робота в групах, «Мікрофон»

Обладнання:  картки, словники української мови.                                                                                         

ХІД УРОКУ

1. Оргмомент, оголошення теми, мети та завдань уроку.

2. Актуалізація опорних знань.       

Перевірка домашнього завдання

Бесіда з учнями

- З  яких частин складається слово?

- Які морфеми належать до службових?  Чому вони називаються службовими?

- Які способи словотворення ви знаєте? Наведіть приклади.

Індивідуальне завдання. Робота з картками.

Картка №1

Визначте  способи творення поданих слів.

Картка №2

Виконайте морфемний розбір поданих слів.

Електроустаткування, розподільник, провітрювання, знеструмлювання.

Гривна – металева прикраса, яку носили давні українці і чоловіки і жінки, а гривня – це грошова одиниця.

3. Сприймання нового матеріалу.

Слово вчителя

Лексикологія – це розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови.

Словниковий склад мови називається лексикою.

За своїм походженням лексика поділяється на власне українську та запозичену.

Запитання  Як ви думаєте, чому існує такий поділ?      Визначити запозичені слова можна за фонетично – граматичним оформленням та лексичним значенням.

Випереджувальне завдання

1 група

Наприклад звук [ф] не характерний для слов`янських слів і всі слова, що мають його або грецького або латинського походження:фігура,факт,фізика, фокус.                           

2 група

Слова тюркського походження характеризуються наявністю у слові кількох звуків [а] :сарай,базар, байрак,барабан.

Початковий звук [а] характерний тільки словам іншомовного походження (арабського або латинського) алгебра, аудиторія,ангіна.

3 група

Специфічним для слів німецького походження є нагромадження приголосних звуків:штаб,крейда,майстер,верстат.

Іноді запозичені слова можуть підказати його походження. Скажімо з італійської до нас прийшли музичні терміни:акорд,піаніно,опера. Також назви одягу та страв прийшли з французької мови:пюре,жабо,рагу,кашне.                                           

  Що є спільним для слів французького походження? (наголос на останньому складі)

Що таке лексичне значення слова?

  Існує також поняття лексичного значення слова – це співвідношення слова з предметами,явищами,процесами. Слово називає предмет і це є його лексичне значення.

  Виникають слова у мові з одним лексичним значенням,але поступово під впливом різних мовних ситуацій виникають зміни,що ведуть до появи нових значень – похідних або переносних. Слова, мають первинне та вторинне значення називають багатозначними (полісемічними) .   Наприклад: земля:  планета,грунт,суша.             

Первинне значення називають прямим, вторинне – переносним. Напр. чашечка чаю –чашечка тюльпану; ніжка дитини – ніжка стільця.

   З погляду сфери використання лексика поділяється на загальновживану та з обмеженим використанням. Загальновживана лексика стилістично нейтральна. Це ті слова, що називають основні поняття, речі, явища навколишньої дійсності: нога, небо, земля, читати, довго…

Лексика з обмеженим використанням стилістично забарвлена.

Це терміни – слова, що вживаються певній галузі знань для точного позначення певного поняття: діаметр, косинус, молекула, прикметник.

Професіоналізми – слова, що їх вживають люди певних професій.

    Лексика нерозривно пов`язана з життям народу і постійно реагує на зміни виникненням нових слів і зникненням застарілих.             

Робота з інформаційними картками

Слово вчителя         

Лексикографія – вчення про словники.

Існує два види словників: енциклопедичні (понятійно – довідкові) та лінгвістичні( власне мовні).

Види словників:

- перекладні;

- одномовні ( тлумачні, іншомовних слів, мови окремих письменників, діалектичні, орфографічні…)

ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Повідомлення учнів про зародження та розвиток словникової справи в Україні.

- Знайомство з виставкою словників.

4. Закріплення вивченого матеріалу  

Завдання 1

Запишіть слова, визначте, до якої групи вони належать.

Смерд, ректи, яблуневоцвітно, повіт, десниця,  говорити,  осавул, чоло, спам, бутик, електромобіль, електролічильник, заземлення, п’єзоелемент, гніздо (у електриків), патрон (пристрій для приєднання електролампи до електричної мережі).

Завдання 2.

Визначити, в  яких словосполученнях слова теплий та рідний вжито в переносних значеннях.

- Тепла праска, тепле проміння, теплий одяг, тепле вітання, тепла зустріч.

- Рідкі сходи,рідка сметана, рідкий випадок, рідке волосся,рідкий збіг обставин.

Завдання 3

ГРА «МОВОЗНАВЦІ» (Вправа «Мікрофон»)

Замініть слова іншомовного походження словами власне українськими.

Гуманність (людяність)

Паритет (рівність)

Аргументувати (доводити)

Трансформація (перевтілення)

Асиміляція (уподібнення)

Еміграція (переселення)

Антракт (перерва)

Контракт (угода)

Райдуга (веселка)

Фігура (постать)

Шифр (код)

Агресивний (погрожуючий)

Ресурси (кошти, засоби)

Імітація (наслідування)

Імпульс (поштовх, спонукання)

Висновок

На жаль, широке використання запозичених слів збіднює словниковий запас української мови, обмежує сферу її використання.

5.  Підсумки уроку, мотивація оцінних балів.

Учитель робить підсумки разом з учнями.

5.   Домашнє завдання.

- Вивчити матеріал конспекту.

-       * Укласти тлумачний словничок професійної лексики.