Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки

Кіровоградської обласної державної адміністрації

Піщанобрідський професійний аграрний ліцей

 

 

 

 

 

 

КОНКУРСНА РОБОТА

 

на кращу методичну розробку

уроку з професійним спрямуванням у номінації «Українська мова» на тему:

 

«Лексика української мови з погляду походження»

 

 

 

 

Підготувала:

викладач вищої категорії,  старший викладач

Бадрак Ірина Миколаївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2021

Зміст

Анотація

Вступ

Методичний коментар

План уроку

Висновок5

Література та джерела6

 

 

 

Анотація

Дана розробка уроку з предмету «Українська мова» на тему «Лексика української мови з погляду походження» з використанням ІКТ та професійним спрямуванням мала на меті розвиток у здобувачів освіти навичок вирішення саме таких навчальних завдань, які  зацікавили б майбутніх кваліфікованих робітників, у даному випадку кухарів, та активізували їхню діяльність.

Завданням уроку було досягнення ключових компетентностей особистості:

- інформаційно-цифрової компетентності, що передбачає критичнее застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для виконання вправ та завдань під час уроку;

- уміння навчатися впродовж життя, а саме: здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, оцінювати власні результати навчання;

- соціальної і громадянської компетентності, що передбачає уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

Тема уроку є актуальною в час інтенсивного розвитку людства. В інформаційному суспільстві фахівець має вміти швидко сприймати будь-яку форму мовлення, схоплювати необхідну інформацію, створювати монологи, вести діалоги, дискусії, висловлюватися публічно тощо. Слово є одним із інструментів професійної діяльності педагогів, кухарів, адміністраторів, трактористів, менеджерів. Від багатства словникового запасу, рівня культури мови і техніки мовлення значною мірою залежить професійна майстерність, імідж та успіх особистості. Будь-яка професійна діяльність потребує певних мовнокомунікативних умінь.

Результатом уроку має стати засвоєння здобувачами освіти знань з теми, набуття навичок  професійно та грамотно висловлювати власну думку, підвищення рівня компетентностей, ефективна робота в команді та мотивація до самостійного навчання.

Вступ

Предмет «Українська мова» займає важливе місце в системі розвитку ключових компетентностей особистості, в тому числі і в діяльності сучасного робітника  будь-якої професії.

Тема «Лексика української мови з погляду походження» надає можливість навчитися орієнтуватися у сучасному світі, навчитися професійно та грамотно висловлювати власну думку. Сьогодення висуває нові вимоги до сучасного спеціаліста будь-якої галузі. Фахівці повинні дуже швидко реагувати на зміни в інформаційному, економічному, соціальному та мовному просторах, визначати пріоритетність проблем та приймати правильні рішення для їхнього розв’язання. Досягнення таких якостей можливе за умови оволодіння лексикою української мови. Це невід’ємна  складова зростання та удосконалення особистості загалом та кваліфікованого робітника зокрема. Мова це безперервний процес пізнання світу, освоєння його людиною, засіб спілкування, передання власного досвіду іншим і збагачення досвідом одночасно. Саме тому необхідно знати лексику української мови з погляду походження, щоб бути висококваліфікованим та конкурентоздатним фахівцем в своїй справі. 

Метою розробки плану уроку є збагатити лексичний склад української мови здобувачів освіти за професійним спрямуванням.

Сучасний урок української мови – поліфункціональне, багатоаспектне явище в освітньому  процесі. Він характеризується низкою особливостей.

Найголовніше завдання даного уроку – виховання мовної особистості, національно свідомого громадянина України. На уроці реалізуються комунікативно-діяльнісний, українознавчий, функціонально-стилістичний та інші аспекти навчання лексики української мови. Саме вони забезпечують комплексний підхід до навчання і виховання, реалізацію найголовніших цілей – дидактично-розвивальної та виховної. На уроці розкривається краса і багатство української мови та створюються умови для їх засвоєння здобувачами освіти і користування в своїй комунікативній діяльності.

Даний урок слід розглядати як складну організаційно-педагогічну систему, що включає взаємопов’язані і взаємозумовлені компоненти, у центрі якої знаходяться суб’єкти освітнього  процесу – викладач -  здобувачі освіти.

Для уроку «Лексика української мови з погляду походження» характерне широке коло завдань. Він спрямований на формування особистості здобувача освіти, дає підліткам загальний розвиток через засвоєння спеціальних знань, передбачених типовою програмою з української мови, розвивати їх пізнавальні і творчі здібності.

Методичний коментар

На сучасному етапі розвитку нашої держави постала потреба у вихованні гармонійно розвиненої особистості. Громадянин України повинен бути високо інтелігентною, духовно багатою людиною. Це можливо забезпечити маючи знання з лексики української мови, яку слід застосовувати у тісному взаємозв’язку з освоєнням духовних надбань українського народу, а також у зв’язку з професією, яку набуває учень.

На уроках української мови професійного спрямування збагачується словниковий запас здобувачів освіти професійною лексикою, формуються уміння й навички користування засобами мови в різних ситуаціях, тісно пов’язаних з професією. Здобувачі освіти вчаться будувати логічно правильні й композиційно завершені висловлення. На уроці використовую тексти приклади та завдання фахового змісту, практичні вправи, що дозволяють визначити власне українські слова та запозичені, завдяки яким відбувається засвоєння орфоепічних та граматичних норм української літературної мови. Урок побудовано у вигляді лексикологічного застілля, де застосовуються різні вправи та ігри професійного спрямування, саме для професії «Кухар».

  Протягом уроку використовується відео, яке розміщено на ютуб каналі, для того, щоб зацікавити здобувачів освіти та звернути їхню увагу на моменти, які слід запам’ятати. Завдяки наочності та програванні відповідних ситуацій на практиці (виготовлення піци), діти мають змогу краще запам’ятати власне українські слова та запозичені. Крім того, вони значною мірою збагачують свій словниковий запас, щодо вживання професійної лексики. Використовуючи мультимедійну дошку, діти грають в гру сіль чи цукор(правда/неправда).

Щоб скачати підказку зGoogle диску,здобувачі освіти повинні просканувати QR-код, це заохочує їх та стимулює до пошукової роботи.

Гра «Лексична м’ясорубка» допомагає майбутній кухарям не тільки згадати рецепти, але й заодно віднайти в них власне українські слова.

Виконуючи різноманітні завдання (підібрати риму до слів іншомовного походження, підібрати слова запозичені з тієї чи іншої країни, вказати походження слів, використовуючи подані слова написати враження про бенкет, переглянувши відео рецепти, віднайти екзотизми та варваризми), здобувачі освіти не тільки захоплююче та цікаво проводять час, але і дізнаються багато нового як з української мови так і з кухарської справи. А репродуктивна бесіда в кінці уроку тільки допомагає закріпити знання та навички, що виробилися протягом уроку.

 

ЛЕКСИКОЛОГІЧНЕ МЕНЮ

Професія. Кухар; Кондитер.

Предмет. Українська мова.

Тема. Лексика української мови з погляду походження.

 

Тема уроку: Лексика української мови з погляду походження

Мета:

Методична: розвивати в здобувачів освіти навички вирішення навчальних завдань, активізувати діяльність та організацію групової роботи засобами ІКТ, заохочувати до пошукової роботи та творчих навичок здобувачів освіти.

 

Навчальна:  вчити здобувачів освіти розрізняти лексичний склад української мови з погляду походження, навчати впізнавати власне українські та запозичені слова;

Розвиваюча: розвивати навики використання різної за походженням лексики;

Виховна: виховувати широкий кругозір та повагу до гастрономічних традицій світу;

Обладнання: презентація, інгредієнти для приготування піци, відеоматитеріали.

Тип уроку:урок-меню

Міжпредметні зв’язки: мовознавство, українська література, філософія, технологія приготування їжі, географія, англійська мова, історія

 

Хід уроку

 

1.               ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Доброго дня, шановні учні! Сьогодні наш урок буде насичений різними словесними барвами, переплетений із українським колоритом та іншомовним насиченням. Урок, де ми дізнаємося, що «слайси» – то слово хоч і модне, проте не українське, а слово «глава» має ще старослов’янське походження.

 

 

2.               МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

А для чого ж нам потрібно знати походження різних частовживаних слів? Все просто: останнім часом говорити власне українською лексикою стає все актуальніше. Гадаю, ви помітили, що все частіше слово «фотографія» замінюється на більш притаманне українській мові «світлина». Ось уривок відео: https://www.youtube.com/watch?v=xPhgspAvA48

Уже непоганий матеріал для аналізу! Ви помітили, наскільки легко синонімічно тотожними у цьому відео є слова «фотографія» та «світлина»?

Тому для того, аби говорити грамотно, а також для збереження українського лексичного фонду ми дружно  спробуємо  розібратися у цьому нескінченному морі слів.

 

3.               АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Та для початку – невеличкий аперитив. До речі, саме слово «аперитив»  теж далеко не українське. Що таке аперитив?

Аперитив – напій, що передує їжі і своїм гіркуватим або солодкуватим смаком стимулює появу апетиту, слиновиділення, готує рецептори до сприйняття їжі.

Аперитив – слово французького походження, у дослівному перекладі означає «відкривати». Загалом, ось вам і перша підказка до розуміння лексичного складу мови: слова, що починаються із голосної не є українськими: абажур, антураж, антракт, алігатор… Початковий звук і літера а взагалі характерні тільки для іншомовних слів, зокрема для арабських (алгебра, алкоголь), латинських (аудиторія, абітурієнт, ангіна), грецьких (алфавіт, автор, архів, азот, афоризм, анемія, автономія). Так само, до речі, як і літера «ф». Всі слова, що містять літеру «ф» є запозиченими: фотограф, фальсифікація, фокстрот, фламенко, фанера…

 

Тож, аби ми теж почали відкривати лексикологічні смаки, пропоную розпочати із невеличкої гри «Сіль» чи «Цукор».

 

На екрані з’являється факт про лексикологію, певні правила йВаше завдання - сказати, правда це (цукор) чи ні (сіль).(Можна викликати учнів за бажанням до викладацького столу, на якому стоять цукорниця і сільниця. У кожній є чайна ложка. Навпроти них стоять порожні півлітрові банки або прозорі чашки. Учень «насипає» у порожній посуд свою відповідь – відповідно, сіль або цукор)

1.               Лексикологія – це розділ мовознавства, який вивчає словниковий склад мови (+)
2.               В українській мові 10 мільйонів слів (ні, ніхто не знає, стільки точно слів є у мові)
3.               У одного слова може бути одне лексичне значення (ні, у деяких слів є кілька лексичних значень:

Земля:

• Третя по порядку до Сонця велика планета, яка обертається навколо своєї осі і навколо Сонця.
• Верхній шар земної кори.
• Речовина темно-бурого кольору , що входить до складу земної кори.
• Суша (на відміну від водяного простору).
• Ґрунт, який обробляється і використовується для вирощування рослин.
• Країна, край, держава (СУМ, т. ІІІ, с.557-558).

 

4.               Лексикографія – це наука про словники (+)
5.               Лексика – це сукупність слів у мові (+)
6.               Лексично наша мова найближча із російською (ні, з білоруською)
7.               Про походження слова розповідає похідний словник (ні, етимологічний)
8.               Зараз українська мова особливо тяжіє до запозичень (так: фаст-фуд, роялті, бьюті процедури…)
9.               Такі запозичення називаються варваризмами (+)
10.          «Основне» значення слова = пряме значення слова (+)
11.          Слова також мають другорядне значення (ні, переносне)
12.          Слова зі схожим лексичним значенням називаються антоніми (-)
13.          Антоніми – слова протилежні за значенням (+)
14.          До будь-якого слова можна дібрати і синонім, і антонім (ні, напр, «мангал», «кавун»)
15.          Нові слова утворюються ледь не кожен день (+)

Так, основні поняття лексикології ми пригадали. Тема дійсно цікава та широка. Адже чим більше лексичних значень ми знаємо, тим багатшою є наша мова та мовлення. Відповідно, й тим цікавішою людиною та співрозмовником можна стати.

Але дійсно, звідкіля ж до нас прийшли ті чи інші слова? Зараз і дізнаємось, спостерігаючи за процесом приготування однієї дуже популярної страви. Її назва – теж слово іншомовного походження. Спочатку страва була популярна у себе вдома, на Апеннінському півострові. Але смак та простота приготування збільшили кількість її поціновувачів.

Даю підказки:

• В основі страви – корж
• Як правило, це гостра страва
• Наприкінці  приготування її щедро посипають твердим сиром.

Так, це піца. Як ви думаєте, яке походження слова «піца»? саме так, італійське.

Піца (італ. pizza від італ. pizzicare — «бути гострим») — італійська національна страва, а саме, корж зазвичай круглої форми, який покривається томатною пастою, сиром і запікається.

 

4.               СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

 

Перш за все пропоную вам озброїтися підказками. Проскануйте QR-код, щоб скачати підказки з Google диску.

 

Саме піца – продукт смачний та насичений. Поєднання іноді, здавалося б, непоєднаного і дає настільки неповторний смак страви. Так само і в нашій мові органічно поєднуються слова власне українські тазапозичені,  екзотичні та трішки грубі.

 

Етап перший. Праслов’янська лексика – корж.

Серед успадкованих найдавнішими є слова індоєвропейського походження. Такі як мати, син, серце, небо, м'ясо, дерево ... Здавна на нашій землі жили слов’янські племена, які стали основою українського народу. І вони ж принесли в українську мову слова спільнослов’янського походження: морква,плем’я, чоловік, чоло, душа, дума, кінь, пес, ведмідь, пшоно, холодний, гіркий, кислий, берег, сторона, борода. Сюди ж належить і третій елемент питомої української лексики – власне українські слова. Вони  позначають лічбу, назви місяців, дії, частини тіла, спорідненість, членів сім’ї, психічні стани, якості людини, предмети, продукти, тварин тощо. Ось деякі із власне українських слів: одвірок, куліш, капелюх, рядно, пасічник, підручник, навпростець, обмаль, горілиць, батько, білий, бог (пан), боятися, брат…

Під час пояснення  викладач розкачує тісто для основи піци.

Тож основа питомої української лексики, що становить 90% всіх слів у мові:

• Індоєвропейська лексика
• Спільнослов’янська
• Власне українська

А далі поговоримо про начинку.

Етап другий – запозичення – начинка.

 

Далі утворилася старослов’янська мова, яку іноді ще називають церковнослов’янською.  Тут мова отримала чимало слів церковної тематики: священик, благодать, раб, благо…  (викладач розмащує на  піцу кетчуп)

А, до речі, як ви вважаєте, слово «кетчуп» якого походження? Насправді англійського. Просто з Китаю до Англії завезли соус, назву якого англійці намагалися вимовити, але у них виходило щось схоже на «кетчуп».

З англійської мови також до нас прийшли слова комп'ютер, маркетинг, продюсер, саміт, сервіс, слайси – тобто шматочки.…

Були також запозичення з тюркської мови (викладач розкладає шматочки ковбаси): ковбаса,  отаман, мангал, газ, казан, базар, товар,  чабан, халат, килим, кавун, гарбуз…

З грецької (викладач розкладає огірки): огірок, м’ята, кит, крокодил, ангел, апостол, ікона, кадило,  монастир, Біблія, граматика, логіка, філологія, планета, автомат…

З французької (викладач розкладає помідори): пюре, помідор, макіяж, парфуми, одеколон, бульйон, амплуа, пляж, багет, батут, тандем, дубль, культуризм, зосередити, блискучий, біжутерія, буклет, макраме, аташе...

Додаємо італійську моцарелу та салямі,  адже вони є італійськими запозиченнями. Як і слова піца, макарони, вермішель, аварія, банда, бурлеск, новела, віра, опера, діва, кавалер…

А зверху страва буде посипана словом індоєвропейського походження «сир».

Етап третій. Висновок

Висновок простий – поєднання різних інгредієнтів у результаті дає дуже смачну страву. І сполучуваність різних за лексичним значенням, граматичним вираженням та синтаксичною роллю слів створює закінчену думку.

Але, варто пам’ятати заповідь Тараса Шевченка: «І чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь». Якщо є змога, звичайно, краще говорити власне українськими словами: не «фотографія», а «світлина»; не «фейк», а «вигадка», не «репост», а «поширення», «лінк» замінити на «посилання».

Це лише деякі елементи запозичень. Із рештою ми будемо знайомитися далі.

 

 

 

 

5.                    ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

 

Перейдемо до наступного етапу нашого лексикологічного застілля.

 

Холодні закуски

Для невеличкої перевірки, що ж саме вам вдалося запам’ятати із вищеназваного, нам знадобиться м’ясорубка.

 

Гра «Лексична м’ясорубка»

Із м’ясорубки «випадають слова», які потрібно класифікувати відповідно до походження: латинізми, грецизми, тюркізми, запозичення із французької …

Слова: пюре – французьке, сир – індоєвропейське, сало – спільнослов’янське, ковбаса – тюркське,  огірок- грецьке, слайси – англійське, кетчуп – англійське, меню – французьке, піца – італійське, куліш – власне українське, весілля – власне українське.

 

Гарячі страви

І ось – страви гарячі! У нашому випадку – власне українського походження.

 

Завдання 1. Проаналізувати рецепт, віднайти у ньому власне українські слова.

 

Прадавній куліш:

Для обіду на 8 персон знадобиться:

2 великих овочі (можна моркву)

Жменька пшона;

Свіжозмеленежито;

Дрібка солі

Приготування:

Овочі порізати, підсмажити разом із салом. Пшоно відварити до готовності. Жито залити кислим розчином яблучного оцту. Все проварити до готовності. Страву ретельно жувати.  За потреби користуватися ножем.

 

Слова: обід, вісім, два, овочі, жито, яблучного, жувати, ножем.

 

Завдання 2. Прочитати анотацію про Пасху.  Чи є власне українським слово «анотація»? (ні, грецьким). Знайти старослов’янізми.

 

Пасха – глава великоднього столу. Вважалося за велике благо у святкові дні насолоджуватися цим запашним хлібом. Пасхальний хліб часто порівнюється із сонцем. А саме слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята «песах», яке відзначали іудеї в пам'ять про звільнення від єгипетського рабства. Великою благодаттю було освячення пасхисвященником.

 

Слова: глава, благо, рабства, благодаттю, священником

 

Другий стіл

 

Завдання 3. На екрані з’являється історії деяких страв. Замінити запозичені слова на українські:

 

Круасан (пиріжок)

 

Впершеїх почали юзати (випікати) в Австрії з 13 століття. Популярні вони стали лише в 18 столітті, коли офіцер австрійської армії відкрив у Франції кенді-бар (лавку) для випікання круасанів. Булочний виріб  знають allo werthe world (у всьому світі). Вперше ласощі було спечено у Франції. Відповідно нікнейм (назва) «круасан» бере своє коріння від французького слова, яке в перекладі означає – «місяць» (півмісяць). Таку назву круасану делегував  Людовик 16.

 

Кока-кола

 

Напій «Кока-Кола» був придуманий в Атланті (штат Джорджія, США) 8 травня 1886. ... Неймінгом (назвою) для нового напою займався  бухгалтер Пембертона Френк Робінсон. Саме він, володіючи каліграфією, написав слова «Coca-Cola» фігурними буквами, які до цього дня є логотипом напою. Зараз кока-колу зараховують до трешових (шкідливих) напоїв. Чимало людей залишають схвальні фітбеки (відгуки) про цей напій.

 

Вермішель

 

Верміше́ль (італ. vermicelli — «черв'ячки») — харчовий продукт із прісного тіста у вигляді паличок різної довжини. Різновид макаронних виробів, кругла в перетині й тонша, ніж спагетті. За деякими версіями, сааме ця локшина, завезена до Італії Марко Поло, послужила прообразом італійських макаронів.

 

Коментар: історія вермішелі теж містить чимало запозичень. Але в наш час вони стали настільки звичними, що ми їх вже й не помічаємо. Хтозна, можливо дійсно, з часом «нікнейми» і «юзери» заполонять українську мову?

 

Завдання 4: Поділитися на 5 команд. Підібрати риму до слів іншомовного походження. У кого буде найбільш влучна рима – отримує бал.Щоб вам було легше запам’ятати походження цих слів, будуть очевидні підказки:

 

1. Німецька шкварка - качалка
2. Французьке пюре – і все
3. Італійський макарон –сальтисон
4. Англійський кетчуп – відступ, доступ
5. Німецький бутерброд – банкнот, чеснот
6. Італійський пармезан – стоп-кран
7. Грецький огірок – шнурок
8. Спільнослов’янська морква - церква

 

Завдання 5.Гра триває. На екрані з’являється прапор. Потрібно назвати 3 слова, які українська мова запозичила із мови цієї країни..

Прапори: Франції, Англії, Туреччини, Греції

 

Завдання 6.

Десерт

 

Заключний раунд. Команда-переможець отримує зв’язку бананів. До речі, слово «банан» має спільне походження зі словами «макіяж», «кутюр’є», «амплуа», «біжутерія»… Так, це слова французького походження.Використовуючи надані слова, написати враження про бенкет. Вказати походження слів:

Холодний, борода (спільнослов’янські), зелений, море, неділя (власне українські), планета, огірок (грецькі), мангал, кавун, гарбуз (тюркські), мафія, казино, спагеті (італійські).

 

 

6.               ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переглянути 3-4 відеорецепти та віднайти екзотизми та варваризми. Приклади їх є в опорній таблиці.

https://www.youtube.com/watch?v=y9hdQqbPPDQ

https://www.youtube.com/watch?v=fcLzNVU_Ack

 

7.               ПІДСУМОК

 

Репродуктивна бесіда

 

1. Якою буває лексика за походженням? (власне українська та запозичена)
2. Скільки % слів у мові становлять власне українські слова? (90%)
3. У якій сфері переважно вживаються слова старослов’янського походження? (релігії)
4. Чи активно українська мова вбирає запозичення нині? (так)
5. Чи прослідковується тенденція до відновлення власне українського лексичного фонду? (так)
6. Що таке варваризми? (запозичені слова, що не стали загальновживаними і повністю не засвоїлись у мові)
7. Чи є власне українськими слова, що починаються на літеру «Ф»? (ні)
8. Чи можна знайти риму до слів іншомовного походження? (можна)

 

Загалом, вивчати походження слів дуже цікаво! Це й історія мови, кулінарії, світу, релігії… Маленькі деталі великої історії, яка поки ще триває.

Якою буде мова через рік? 5 років? 20 років? Покаже тільки час.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

1. Урок проведено згідно із зазначеним планом. Він оптимально коригується викладачем відповідно до обставин.

2. Мета уроку досягнута повністю, здобувачі освіти активно працювали протягом уроку, виконали самостійну та командну  роботу в процесі оволодіння новими знаннями, показали досить добрі навчальні результати.

3. В процесі уроку використано заплановані засоби ІКТ.

4. Використання ІКТ дозво­лило не тільки доступно викласти новий матеріал і закріпити його, але і зекономити час на вироблен­ня практичних умінь і навичок в здобувачів освіти на самому уроці, допомогло підліткам глибше проникнути в суть вивче­ного матеріалу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література та джерела

 

1. Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фонетика. Київ «Знання», 2010, 270 ст.
2. Іван Ціхоцький, Оксана Левчук. Лексикологія сучасної української літературної мови. Львів 2014р. 260 ст.
3. Н.А. Митько. Сучасна українська мова. Лексикологія. Вінниця ДонНУ імені Василя Стуса. 2019р. 64 ст.
4. Бодик Остан Петрович. Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Київ «Центр учбової літератури» 2011р. 413 ст.
5. Олександр Авраменко. Українська мова 10 клас. Підручник. «Нова програма» 2018 р. 208 ст.
6. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%86%D0%B0
7. https://sites.google.com/site/riznomanitnistpici/home/viniknenna-pici
8. http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm
9. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B5_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0
10. http://shkolyar.in.ua/leksylogia/grupy-sliv-pohodjennya