Урок "Складні речення. Види складних речень"

Тема: Складні речення. Види складних речень

Мета:

навчальна – формувати знання учнів про види складних речень, удосконалювати пунктуаційні навички та навички синтаксичного розбору складного речення;

розвивальна -  розвивати усне та писемне мовлення, логічне мислення;

виховна – виховувати пошану до звичаїв та традицій українського народу.

Тип уроку: урок повторення та систематизації знань і вмінь.

Обладнання: картки, Сучасний тлумачний словник української мови (уклад. Олексієнко Л. П., Шумейко О.Л.).

Форми роботи: робота в малих групах.

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Актуалізація опорних знань.

«Незакінчені речення»

• Речення, яке складається з двох і більше частин, називається…
• Складні речення поділяються на такі види…
• Речення, що складається з двох і більше частин, рівноправних за змістом і граматично, з’єднаних сурядними сполучниками, називається…
• Речення, яке складається з двох і більше частин, одна з яких є головною, а інші підрядними, називається…
• Головним у складнопідрядному реченні буде те, від якого…
• Підрядним реченням буде те, до якого…
• Безсполучниковим називається речення, яке складається з двох і більше частин, з’єднаних в одне граматичне та смислове ціле не сполучниками, а…
• І, й, та, а, але, проте, однак, ні…ні, або, чи…чи, не то…не то – це сполучники…
• Ніби, ніж, хоч, якби, якщо, тому що, ніж – це сполучники…
• Відносні займенники (хто, що, який, чий, котрий, скільки) та прислівники (де, куди, коли, звідки, відколи, доки) виступають у складнопідрядному реченні…
• Частини безсполучникового складного речення з’єднуються…
•  У безсполучниковому складному реченні вживаються розділові знаки…
• У складносурядному реченні можуть ставитися розділові знаки…
• У складнопідрядному реченні можуть вживатися розділові знаки…

3. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.
   Учитель повідомляє тему уроку, прогнозують з учнями очікувані результати. Технологія «Дерево очікування»
4. Формування знань умінь і навичок.

Методична ремарка. Учні об’єднуються в групи. Кожна група отримує картку із завданнями, де вказано, якого виду речення потрібно вибрати.

Картка 1

Для групи № 1

Серед запропонованих речень знайти складносурядні, виписати їх, для кожного побудувати схему,  прокоментувати розділові знаки.

Для групи № 2

Серед запропонованих речень знайти складнопідрядні, виписати їх, для кожного побудувати схему,  прокоментувати розділові знаки.

Для групи № 3

Серед запропонованих речень знайти безсполучникові, виписати їх, для кожного побудувати схему,  прокоментувати розділові знаки.

• Говорить – шовком шиє.
• Посієш вчасно – вродить рясно.
• Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
• Хто пізно встає, тому хліба не стає.
• Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
• Розумний слова побоїться, а дурневі й батіг не допоможе.
• Страху нема там, де його не бояться.
• Менше говори – більше почуєш.
• Дурний шукає видного місця, а розумного й в кутку побачать.
• Якби свині крила, вона й небо зрила б.
• Зверху гарно та тихо, а всередині ворушиться лихо.
• Не лякай злодія тюрмою: то його хата.
• У лісі вовки виють, а на печі сидіти страшно.

Картка 2

(для групи № 1)

   Ознайомтеся з обрядами – «головними домашніми талісманами» наших пращурів, що попереджали те чи інше нещастя. Визначте тип кожного речення (просте, складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове). Поясніть значення виділених слів.

1.В українських колядках ластівка пророчить господареві «божу милість» у вигляді врожаю хліба й приплоду худоби. 2. Щасливою ознакою вважається, якщо ластівка в’є гніздо в господі; зруйнувати його великий гріх. 3. Якщо ластівки відлітають з якоїсь місцевості, то обов’язково треба ждати мору людей. 4. Якщо руйнувати гніздо ластівок, то вони будуть літати під корів, а від цього псується молоко, або на обличчі винного будуть веснянки, «ластовиння». 5. Ластів’яче серце прив’язують до шийного хреста, як талісман. 6. Селяни спеціально прибивають під дахами планки й маленькі дощечки, щоб ластівкам зручніше було приладнувати свої гнізда. 7. Вважається гарною прикметою, якщо ластівка влетить у вікно. 8. Давні письменники кажуть, що навіть хижі птахи вважають ластівку священною птицею. (За М. Сумцовим).

(для групи № 2)

   Ознайомтеся з обрядами – «головними домашніми талісманами» наших пращурів, що попереджали те чи інше нещастя. Визначте тип кожного речення (просте, складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове). Поясніть значення виділених слів.

1.При закладці хати насипають по кутах жито; на ніч кладуть у кожний з чотирьох кутків по «цілушці» хліба й склянці води. 2. Якщо на другий день хліб і воду застають у тому ж вигляді, то це визнають гарною ознакою. 3. Якщо хліб і вода виявляються порушеними, то це віщує нещастя. 4. Інколи вважали, що «там чорти будуть товктися». 5. У такому разі зверталися до знахарки. 6. Хлібне зерно також сиплють при будуванні сараю. 7. Часом кладуть посеред місця, призначеного під хату, сковорідку й дерев’яний кружок. 8. Хорошою ознакою вважається, якщо під сковорідкою виявиться роса, а під кружком комашня.

(для групи № 3)

   Ознайомтеся з обрядами – «головними домашніми талісманами» наших пращурів, що попереджали те чи інше нещастя. Визначте тип кожного речення (просте, складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове). Поясніть значення виділених слів.

1.За українським повір’ям, кожного дня треба робити вогню подарунок, ставлячи на ніч у піч горщик з водою. 2. У деяких повітах України вогонь вважається ангелом. 3. В огонь забороняється плювати чи підмітати його віником у піч. 4. У Літинському повіті вогонь визнають чимось таким, що уособлюється з образом мстивої людини. 5. Кожна господиня поводиться з вогнем обережно, хрестить його, іноді ставить на ніч у піч горщик з водою, щоб він мав, що їсти й пити. 6. У Галичині горяни-гуцули при розведенні першого вогню на лісових пасовиськах худоби ставали перед ним на коліна. (За М. Сумцовим, 1889).

V.  Закріплення знань, умінь і навичок.

Завдання № 3

Робота творчої лабораторії (учні продовжують працювати в малих групах).

Перекладіть запропонований текст М. Марковича українською мовою. Перетворіт виділені речення в речення іншого виду. Дайте відповіді на питання:

1. Чи можна віднести текст до народного календаря?
2. Чи можна віднести текст до звичаїв і повір’їв?

(для групи № 1)

2 февраля. Теперь уже время идет «не к Риздву, а к Великодню». В этот день зима встречается с летом. Если в этот день оттепель, и вода капает с крыш (со «стрих»), то значит зима еще пролежит; если же мороз, то весна наступит рано. Но снег уже тает. Девушки собираются в кучки на проталинках и «закликают» весну. Они поют веснянки. Эти песни поются только весною, на праздники природы, т.е. тогда, когда все поется хорошо.

(для групи № 2)

9 марта. В день Сорока мучеников сорока кладет на свое гнездо сорок палочек. Школьники приносят своему учителю сорок бубликов. Жаворонок вылетает из своего «вырию». В честь него пекут из теста птичек. Их называют иногда «голуби», иногда «жаворонки», и дети ходят с этими «жаворонками», поют веснянки. Между прочим, от этого дня должно еще быть сорок морозов, считая утренний и вечерний мороз за два.

(для групи № 3)

23 апреля. На Георгия начинает петь соловей. Он поет до тех пор, пока ячмень не начнет колоситься. Если кукушка, т.е. «зозуля», закукует до Георгия, а деревья еще не развились, то будет тяжелый год для народа. Люди будут болеть, и будет падеж на скот. Кто в первый раз, услышав кукушку, будет иметь при себе деньги, у того в продолжение целого года они не будут переводиться. И потому-то после Светлого Праздника в рубаху грош и, следовательно, имеют всегда при себе деньги.

Конструювання

(для групи № 1)

Використовуючи опорні слова пригадайту українські прислів’я та приказки, складіть і запишіть речення за схемами:

Хто               , той 

Опорні слова: літо, чим, спека, зима, боятися, не, мати (дієслово), грітися.

Якщо                      то  

Опорні слова: літо, зима, торба, лежати, бігати, з, на, піч, на, плечі.

                 -         -      

Опорні слова: зорі, мороз, танцювати, чималий, показувати, на, небо, на.

    (для групи № 2)

Використовуючи опорні слова, пригадайте українські приказки та прислів’я, запишіть їх, побудуйте схеми до кожного речення.

1. Як, навчати, пелюшки, подушки, в, дитина, і, то, не, навчати, не, в.
2. Брехня, котитися, сніг, куля, зі, мов, що, далі, ставати, більша, то.
3. Родич, чорт, коза, дядько, як, такий.

(для групи № 3)

Запишіть речення, визначте його вид, до кожного побудуйте схему.

На схід сонця квітнуть рожі – значить будуть дні погожі.

Язик мій – ворог мій: раніше від розуму говорить.

Не відкладай на завтра, що нині мусиш зробити.

VI. Домашнє завдання та інструктаж до нього.

Початковий та середній рівень.

Опрацювати параграф 30-31 підручника, виконати вправу 2 с. 96.

Достатній рівень.

Опрацювати параграф 30-31 підручника, виконати вправу 2 с. 96, вправу 3. С. 96.

Високий рівень.

Опрацювати параграф 30-31 підручника, виконати вправу 2 с. 96, вправу 3. С. 96.

Написати твір-мініатюру «Народ скаже, як зав’яже», використовуючи різні види складних речень. Підкреслити одне з речень, вказати його вид, побудувати схему.