Урок "Леся Українка. Життєвий і творчий шлях поетеси. Основні мотиви поетичної творчості, її неоромантичний струмінь. Вітаїстична сила, щирість почуттів ліричного героя Лесі Украї"

Тема уроку: Леся Українка. Життєвий і творчий шлях поетеси. Основні мотиви поетичної творчості, її неоромантичний струмінь. Вітаїстична сила, щирість почуттів ліричного героя Лесі Українки – сильної (емоціями, волею, інтелектом) особистості, яка шукає розв’язання найгостріших  духовних проблем життя (10 клас)

Очікувані результати:

Предметні компетентності: подати основні факти з її життя, охарактеризувати її духовний світ; розкрити особливості творчої манери письменниці; повторити ознаки неоромантизму та виявити їх у творах; визначає місце і роль творчості Лесі Українки у вітчизняній і західноєвропейській літературі.

Ключові компетентності: використовують під час читання досвід взаємодії з творами інших видів мистецтва; зіставляють специфіку розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва; визначають мету і цілі власної діяльності і розвитку, планують, організовують, здійснюють  задумане, рефлексують й оцінюють результат.

Емоційно-ціннісне ставлення: усвідомлюють роль української мови як ключового чинника творення нації і держави, самоствердження особистості;

Тип уроку:  урок-літературознавче дослідження

Обладнання: виставка творів поетеси, портрет, смарт-дошка, комп’ютерні презентації учнів, кросенс «Леся Українка», картки «Досьє письменниці».

Епіграф:                                                   Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

                Серед лиха співати пісні,

                Без надії таки сподіватись,

                Жити хочу! Геть, думи сумні!

                                                                 Леся Українка

                                            План уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Перегляд відео «Ніколи не здавайся».
2. Запитання до учнів.
3. Слово вчителя.

ІІ. Оголошення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.

1. Повідомлення вчителя.
2. Робота в зошитах.
3. Завдання уроку.
4. Робота з епіграфом.

ІІІ.  Літературознавче дослідження.

1.  Довідка вчителя.
2. Повідомлення учнів-дослідників.
3. Перегляд відеофільму «Кохання в житті Лесі Українки».
4.  Постановка проблемних запитань.
5. Коментар учителя.
6. Складання логічної схеми «Основні мотиви творчості Лесі Українки».
7. Кросенс «Леся Українка».
8. Онлайн-тестування за QR-кодами «Біографія Лесі   Українки»

IV. Підсумок уроку.

1. Підсумкове слово вчителя.
2. Робота з епіграфом.
3.  Оцінювання з мотивацією.

V . Домашнє завдання.

                                          

                                                Хід уроку

 І. Актуалізація опорних знань учнів.

    1.Перегляд відео «Ніколи не здавайся»

https://www.youtube.com/watch?v=-bIz94AykCA

    2. Запитання до учнів.

– Про що це відео?

– Чому з нього можна навчитися? (життєвої стійкості, цілеспрямованості)

    3. Слово вчителя.

Справді, людина завжди повинна боротися, усе своє життя. І навіть якщо вона сама не досягне мети, то це зроблять її справи, її творіння, що вона їх залишить після себе. Ось у цьому й буде секрет її безсмертя.

Так і видатні особистості стають безсмертними, оскільки їхні думки, почуття, переконання продовжують жити в їх творах.

І сьогодні я вам пропоную знайомство із такою людиною – незламною, винятково сильною і водночас романтичною, твори якої ось уже багато років не залишають байдужими тих, хто мав щастя з ними ознайомитися.

 ІІ. Оголошення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.

1. Повідомлення вчителя.

 Сьогодні ми  розпочнемо вивчення творчості Лесі Українки,   жінка, яка більшу частину свого життя боролася з важкою хворобою, але не зламалася, не втратила оптимізму і вогню душі.

Тема уроку – Леся Українка. Життєвий і творчий шлях поетеси. Основні мотиви поетичної творчості, її неоромантичний струмінь. Вітаїстична сила, щирість почуттів ліричного героя Лесі Українки – сильної (емоціями, волею, інтелектом) особистості, яка шукає розв’язання найгостріших  духовних проблем життя.

2. Робота в зошитах.

Запишіть тему уроку в зошити.

3. Завдання уроку.

Завдання уроку – поглибити знання про життєвий і творчий шлях письменниці, основні мотиви поетичної творчості, неоромантичний струмінь, вітаїстичну силу, щирість почуттів ліричного героя Лесі Українки – сильної (емоціями, волею, інтелектом) особистості, яка шукає розв’язання найгостріших  духовних проблем життя.

4. Робота з епіграфом.

Епіграфом нашого уроку  є слова із вірша «Contra spem spero» («Без надії сподіваюсь») Лесі Українки:

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть, думи сумні!

ІІІ. Літературознавче дослідження.

1.  Довідка вчителя.

Леся Українка. Коли вдуматися  у це ім’я, то постануть перед нами: нечувана сила, незламна мужність, боротьба за щастя і волю. Ім’я поетеси овіяне всенародною любов’ю. Це була людина виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування, її талант виявився у багатьох різновидах літературної праці – поезії, драматургії, прозі.

2. Повідомлення учнів-дослідників. Складання досьє письменниці.

Орієнтовний текст виступу учня-дослідника 1 з повідомленням на тему: «Дитинство і юність»

 

•  Справжнє ім’я_____________________________
• Дата народження___________________________
• Місце народження__________________________
• Родина:____________________________________    

        __________________________________________

_________________________________________________

 

Лариса Петрівна Косач (Леся Українка) народилася 13 (25) лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському, в дворянській родині нащадків української козацької старшини.

Батько майбутнього класика українкою літератури Косач Петро Антонович (1841–1909) походив з дворян Чернігівської губернії. Був видатним юристом, громадським діячем. Він дуже любив літературу і живопис. У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і домашні концерти.

Мати Лесі, Драгоманова-Косач Ольга Петрівна, походила з дрібнопомісних дворян Полтавської губернії. Була відомою письменницею, чиї твори виходили під псевдонімом Олена Пчілка. Крім того, брала активну участь у жіночому русі, видавала альманах «Перший вінок». Михайло, Леся, Ольга, Оксана, Микола, Ісидора – шестеро дітей було в сім’ї. Їх єднала любов, дружба, спільні духовні інтереси. Між дітьми панували взаємопідтримка, взаємодопомога.

  Справедливість та людяність лежали в основі взаємин між батьками та дітьми у родині Косачів.

Дядько (брат матері), Драгоманов Михайло Петрович, – стовбовий дворянин, відомий публіцист, літературознавець, фольклорист, громадський діяч. Дослідники життєпису письменниці вважають, що не так батько і мати вплинули на формування поглядів талановитої дитини, як її дядько. Саме він більшою мірою сприяв формуванню світогляду племінниці і допоміг вивчити безліч іноземних мов, що, у свою чергу, дало можливість дівчині «вживу» стикнутися зі скарбницею світової літератури, читаючи геніальні творіння в оригіналі.

   На четвертому році життя Леся самотужки навчилася читати. У п'ять років дівчинка вже знала багато волинських пісень та звичаїв. Розказана мамою легенда про лісову мавку зачарувала її на все життя. П'ятирічною дівчинка написала першого листа до родичів у Київ.

У березні 1879 року заарештовують Олену Антонівну Косач, тітку Лесі, за участь у замаху на шефа жандармів Дрентельна. Пізніше її висилають до Сибіру.  Дізнавшись про це, Лариса пише перший свій вірш «Надія», їй ішов лише 9-й рік, а на 13-му вона вже була авторкою перших публікацій, що з'явилися у Львівському часописі «Зоря» (1884) – прекрасних поезій «Конвалія» і «Сафо». Теми їх не випадкові: конвалія – найулюбленіша з квіток Лесі, а Сафо – її улюблена богиня кохання. 6 (18) січня 1881 року Леся сильно застудилася на річці Стир біля замку князя Любарта у Луцьку, що стало початком важкої хвороби, яка тривала до кінця її днів.

У цьому ж році Ольга Косач привозить дітей до Києва для навчання у приватних викладачів. Михайло і Леся вчаться за програмою чоловічої гімназії. Леся бере уроки гри на фортепіано у дружини Миколи Лисенка Ольги О’Коннор.

На початку травня 1882 року Косачі переїжджають до села Колодяжного, що з того часу і по 1897 рік стало їх постійним місцем проживання.

Влітку 1883 у Лесі діагностували туберкульоз кісток. У жовтні цього ж року професор А. Рінек оперував ліву руку, видалив кістки, уражені туберкульозом. Рука залишилася скаліченою, тому про музичну кар’єру Лесі довелося забути.

Деякий час Леся вчилася в художній школі Миколи Мурашка в Києві. Збереглася написана нею олійними фарбами картина. Надалі освіту здобувала самостійно, в чому їй активно допомагала мати, відома українська дитяча письменниця Олена Пчілка.

Орієнтовний текст виступу учня-дослідника 2 з повідомленням на тему:  «Доросле життя»

У 1891 році Українка побувала в Галичині, а пізніше й на Буковині. Там познайомилася з І. Франком, М. Павликом, О. Кобилянською,                В. Стефаником, О. Маковеєм, Н. Кобринською та багатьма іншими видатними творцями.

На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва, а наприкінці березня разом з Климентієм Квіткою здійснює поїздку до Криму, де відвідує Севастополь, Алупку, Ялту.

7 серпня 1907 року Леся Українка і Климентій Квітка офіційно оформили шлюб у церкві і поселилися в Києві. 21 серпня вони разом вирушають до Криму, де Квітка отримав посаду в суді.

У цей період письменниця дуже активно працює. Вона завершує драматичну поему «Айша і Мохаммед», закінчує поему «Кассандра», роботу над якою почала у 1903 році. Також в публікацію направляє завершену поему «На руїнах». У вересні було написано вірш «За горою зірниці», продовжена робота над творами «У пущі», «Руфін і Прісцілла».

У червні 1906 року Леся Українка була обрана в правління київської «Просвіти», де вона займалася бібліотекою. Однак царські жандарми відмовили у відкритті публічної бібліотеки, а пізніше заарештували письменницю. Після цього була закрита і сама «Просвіта».

Після 1907 року через сімейні обставини і прогресуючу хворобу Українка змушена жити в основному за кордоном, присвячуючи вільний час виключно творчості.

Останні роки життя Лариси Косач-Квітки пройшли на курортах Єгипту і Грузії. Разом з чоловіком працює над зібранням фольклору, активно пише і обробляє власні твори. Так, на Кавказі за кілька днів пише драму-феєрію «Лісова пісня», а в останній рік життя написала драматичну поему «Оргія» і присвячений Івану Франку лірико-епічний триптих: «Що дасть нам силу?», «Орфеєве чудо», «Про велета».

Дізнавшись про важкий стан Лесі, в Грузію приїхала її мати, якій Леся диктувала начерки своєї останньої, незакінченої драми «На берегах Олександрії».

Померла Леся Українка 19 липня (1 серпня) 1913 року в Сурамі, Грузія. Похована на Байковому кладовищі в Києві.

4.Перегляд відеофільму «Кохання в житті Лесі Українки».

          5.  Постановка проблемних запитань.

          – Що вам відомо про Якова Гамбарашвілі, перше кохання Лесі Українки?

• Хто був найбільшим коханням письменниці? (Сергій Мержинський)
• Чи було кохання взаємним? (Ні, він вважав її другом)

          – Які вірші Леся Українка присвятила Сергію Мержинському? («Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами», «Уста говорять: він навіки згинув»)

         – Як поему написала поетеса в ніч смерті коханого?(«Одержима»)

          – За кого вийшла заміж Леся Петрівна? (Климентія Квітку)

          – Хто був проти їх відносин та одруження ? (Мати Лесі)

6. Коментар учителя

Літературна діяльність Лесі Українки пожвавилася з середини 80-их pоків, коли Косачі переїхали до Києва. Цьому сприяло й оточення родин Лисенків і Старицьких. Леся стала співзасновницею літературного гуртка «Плеяда». На прохання «Плеяди» 1889 р. склала свій відомий «Список світової літератури для перекладу». 1892 у Львові вийшла «Книга пісень» Генріха Гейне в перекладах Лесі Українки (спільно з М. Славінським). Перша збірка її оригінальних поезій «На крилах пісень» з’явилася у Львові (1893), друге видання в Києві (1904), там само вийшла й друга збірка «Думи і мрії» (1899), третя «Відгуки» (1902) – в Чернівцях.

Після того Леся Українка працювала ціле десятиліття і написала понад сотню віршів, з яких половина за її життя не була надрукована.

 В українську літературу Леся Українка ввійшла передусім як поетеса мужності й боротьби. Тематично багату її лірику трохи умовно (з уваги на взаємозв’язок мотивів) можна поділити на особисту, пейзажну та громадянську. Головні теми її ранніх ліричних поезій: краса природи, любов до рідного краю, особисті переживання, призначення поета й роль поетичного слова, соціальні та громадські мотиви. У перших творах її помітні впливи Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Михайла Старицького, Генріха Гейне, але й у них видно виразні впливи Ольги Петрівни і Михайла Драгоманова (псевдонім – Українець) на вибір її мотивів.

А вже поезію «Contra spem spero!» (1890) характеризує античне розуміння доблесті (arete), блискуче володіння міфологічними ілюзіями, автокреація жінки-воїна. Саме цей аспект творчості на довгі роки визначав тонус наукового «лесезнавства». Такі основні мотиви поезій «До товаришів», «Товаришці на спомин», «Грішниця», «Slavus — Sclavus», «Fiat nox», «Епілог» і багато інших. Мотив волі набирає в ній досить різноманітних барв: від нескорення традиційному розумінню імперії по індивідуальний вибір modus vivendi, що означає відкриття істини та служіння їй. Зрада на будь-якій площині ототожнюється з трагедією, з вчинком Медеї. Лірика жаги та прихованого тріумфу, пов’язаного з неможливістю зреалізувати свою любов, експонує схему лицарської любові. Лірична героїня – лицар, який співає своїй дамі серця.

У другій половині 90-х років Леся Українка звертається до драматургії. Перша її драма «Блакитна троянда» (1896) з життя української інтелігенції поширює тематику тогочасної української драми, що доти показувала переважно життя селянства.

Далі Леся Українка, широко використовуючи теми й образи світової літератури, розвинула новий жанр – драматичну поему.

 Особливе місце в її творчості посідають драматичні поеми на теми вавилонського полону з аналогією полону України в Російській Імперії («На руїнах», «Вавилонський полон», «В дому роботи – в країні неволі»). Духовна сліпота стає певним лейтмотивом творчості Лесі Українки.

У драматичній поемі «Кассандра» (1907) письменниця розвиває метафору людської правди і трагічної істини, яку представляє головна героїня. Угодництво й пасивність поміркованої громади картає поетеса в драматичній поемі «У катакомбах» (1905). Свобода творця – це не служба народові та його утилітарним цілям. Кара за цей вчинок – неможливість творити далі. Мотив вищого покликання митця, який яскраво проявляється вже в циклі поезій «Сім струн» у вірші «Fa» (Фантазіє, ти сила чарівна), в цій драмі набуває особливого загострення.

«Лісова пісня» (1911) – вершина творчості Лесі Українки. У ній показано конфлікт між високим ідеалом і прозаїчною дріб’язковою буденщиною.

7. Складання схеми «Основні мотиви творчості Лесі Українки».

У поетичній спадщині Лесі Українки домінують патріотичні та громадянські мотиви, бо духовна єдність з народом, глибокі національні почуття пробуджували у душі письменниці протест проти соціального й національного гноблення України. Окрім того, поетеса порушує у своїй ліриці питання ролі і призначення поета та поетичного слова, філософські питання буття. Мотив вияву палкої любові до рідної землі; пейзажна й інтимна лірика – це високохудожні твори, які хвилювали і хвилюватимуть читачів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.               Кросенс «Леся Українка»

 Як ці малюнки пов’язані із біографією Лесі Українки?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                     

 

 

 

 

 

 

 

9. Онлайн-тестування заQR-кодами «Біографія Лесі Українки»

 

 

ІV. Підсумок уроку.

1.  Підсумкове слово вчителя.

Леся Українка – високоосвічена обдарована особистість з багатим духовним світом, з високими моральними принципами, шляхетна і благородна натура. Завдяки силі волі, витримці, залізному характеру витримала випробовування долі і могла підвести підсумок:

«Зрештою, життя моє не було убогим, і сором було б мені плакатись на нього».

У свій час Леся Українка була ідеалом і прикладом для оточення (особливо, молоді). Вона спромоглася сягнути таких вершин духу, що під силу лише генієві.

           Думаю, що Леся Українка як особистість може бути взірцем і для вас, сучасної молоді.

2. Робота з епіграфом.

– Прочитайте ще раз епіграф до уроку. Як ви розумієте цей вислів Лесі Українки? Чи вдалося, на ваш погляд, поетесі прожити насичене, повне життя, подолати усі негаразди? Як це її характеризує?

3.  Оцінювання з мотивацією.

V. Домашнє завдання

Знати біографію письменниці, відповідати на запитання (для всіх); 

написати есе «Чим мене вразила біографія Лесі Українки?» (творчий рівень).

 

 

Література:

1. Древаль Н. “Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!”. Життєвий і творчий шлях Лесі Українки (конспект уроку з української літератури. 10 клас) [Електронний ресурс] / Н. Древаль // Вісник Черкаського університету. Серія : Філологічні науки. – 2015. – №30.–С.123-129.
2. Зеров М. А. Музичка. «Леся Українка. Її життя, громадська діяльність і поетична творчість» : [рецензія] / М. Зеров // Червоний шлях. − 1925. − № 6−7. − С. 327−330
3. Коткова Л.І. Владна щирість таланту Лесі Українки [Текст] : урок-лекція з елементами бесіди: 10 кл. / Л. І. Коткова // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2012. – № 6. – С. 9-13.
4. Марковський М. А. Музичка. «Леся Українка, її життя, громадська діяльність і поетична творчість» / М. Марковський // Україна. − 1926. − Кн. 1. − С. 156−158.
5. Наєнко М. Українське літературознавство: школи, напрями, тенденції / М. Наєнко. – К. : Академія, 1997. – 320 с.
6. Сіденко, Вікторія. Поезія Лесі Українки [Текст] : урок у 10 класі / В. Сіденко // Дивослово. – 2016. – № 2. – С. 22-23.