Урок "Література рідного краю. А.Кащенко «Над Кодацьким порогом»

Про матеріал

Продовжити знайомити школярів із життєвим та творчим шляхом письменників рідного краю, серед яких Андріян Кащенко, проаналізувати його твір «Над Кодацьким порогом», досліджуючи його зміст, розвивати пам'ять, увагу, спостережливість, вміння логічно мислити, грамотно висловлювати свої думки, формувати світогляд, виховувати почуття поваги до творчості письменника.

Перегляд файлу

Тема. Література рідного краю. А.Кащенко «Над Кодацьким порогом»

Мета: продовжити знайомити школярів із життєвим та творчим шляхом письменників рідного краю, серед яких Андріян Кащенко, проаналізувати його твір «Над Кодацьким порогом», досліджуючи його зміст, розвивати пам'ять, увагу, спостережливість, вміння логічно мислити, грамотно висловлювати свої думки, формувати світогляд, виховувати почуття поваги до творчості письменника.

Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання : портрет А. Кащенка, добірка творів, дидактичний матеріал

Той, хто не любить своєї країни,

нічого любити не може.
Д. Байрон

Хід уроку

І.Підготовчий етап (5 хв)

  • Установлення рівня готовності учнів продовжувати навчання
  1. Що ви знаєте про козаків?
  2. У творах яких відомих вам письменників розповідається про козацтво? (І. Нечуй-Левицький «Запорожці», О. Сенатович «Малий Віз», І. Крип’якевич «Малі козаки», Т. Шевченко «Тарасова ніч», «Іван Підкова»).
  3. Які риси характеру притаманні козакам? (Мужність, винахідливість, кмітливість, рішучість, загартованість, спритність…)
  4. Про що б ви повели розмову, зустрівшись із козаками?

ІІ. Орієнтація (3 хв)

Учитель.

  1. Назвіть відомих письменників Дніпропетровщини.
  2. Чим вони вам запам’яталися?
  3. Для чого ми повинні знати митців рідного краю?

ІІІ. Презентація (10 хв)

  • Створення ейдос-конспекту

Картка

Андріян Феофанович Кащенко (19.09.1858 – 16.03 1921)

ВЕСЕЛИЙ

«Над Кодацьким порогом»

Текст до картки

        Народився Андріян Феофанович Кащенко на хуторі Веселий Олександрівського повіту Катеринославської губернії (нині Вільнянського району Запорізької області) у родині небагатого поміщика. В Адріана було п’ятеро братів і четверо сестер, найбільше дружив із Миколою, старшим братом.

      1865 р. — навчання в гімназії, переходить до юнкерського училища (Катеринослав), яке закінчив у 70-х роках. Декілька років перебував на військовій службі, проте військова служба не припала йому до душі. Вийшовши у відставку, він працює на різних посадах у залізничному відомстві в Катеринославі, Пермі, Петербурзі, Туапсе. У 1913 році знову повертається до роботи контролера на залізниці в Катеринославі.

     Історія рідного краю захоплювала письменника ще з дитинства: «Чому люди ніяк не впорядкуються так, щоб усім було добре жити і всім було вільно, так як вміли жити наші запорожці». А. Кащенко відвідав запорозькі степи, руїни Січі, фортецю; схилявся над могилами славних вільних лицарів. Він є автором кількох історичних оповідань: «Запорозька слава» (1907), «На руїнах Січі (1907), «Мандрівка на пороги» (1916) та історичних повістей «Під Корсунем» (1913), «У запалі боротьби» (1914), «Зруйноване гніздо» (1919), історичного нарису «Великий Луг запорізький» (1917).

                (Звертається увага учнів на виставку книг Адріана Феофановича.)

      У багатьох його творах виведені постаті національних героїв України: «Над Кодацьким порогом» — про гетьмана Івана Сулиму, «Про гетьмана Сагайдачного», «Кость Гордієнко-Головко — останній лицар Запоріжжя», «Про гетьмана козацького Самійла Кішку», «Славні побратими».

      Бере участь у культурно-громадському житті столиці.

У 1917–1918 рр. у Катеринославі організовує Українське видавництво, де друкує свої останні твори.

    Помер письменник 16 березня 1921 року у Катеринославі (нині Дніпропетровськ).

  • Перегляд презентації «Андріян Кащенко та його твори»

ІV. Практика на прикладах (5 хв)

- Учні читають або переказують цікаві епізоди твору.

- Перегляд презентації «Кодацька фортеця»

V. Керована практика (7 хв)

Аналізуємо зміст «Над Кодацьким порогом»

Тема: зображення боротьби запорожців під керівництвом І. Сулими проти турецьких, польських загарбників рідної України.

 Ідея: уславлення мужності, сміливості, винахідливості, заздрості (Конецпольський, старшина реєстрових козаків).

 Основна думка: «…розбрат між українцями й зрада минуться і між ними запанує єднання».

Жанр: історична, соціально-психологічна повість.

Тлумачний словник.

 

Повість — епічний твір середнього розміру, в якому змальовано життя одного чи кількох героїв протягом тривалого або важливого за подіями часу; займає проміжне місце між оповіданням і романом.

 Композиція.

Експозиція: поляки вирішують збудувати над Кодацьким порогом фортецю.

Зав’язка: похід І. Сулими із козацтвом до Азова.

Розвиток подій: запорожці під керівництвом І. Сулими відвідали Аслан-город, Очаков, пропливли неподалік від кримських гір Бабуган та Чатир-Даг, повз Кафу. І скрізь козацтво намагалося допомогти своїм побратимам, визволяли їх з неволі.

Кульмінація — зрада козацької старшини І. Сулими; суд над гетьманом у Варшаві.

Розв’язка: смерть І. Сулими.

Сюжет.

    У 1635 році на Січі запорізьким кошовим отаманом був Іван Сулима, який продовжив справу Сагайдачного.

За сприяння поляків (Конецпольський) була збудована Кодацька фортеця, щоб «одрізнити Запорожжя од України і перешкоджати поневоленому українському людові тікали од панів на Січ».

І. Сулима хоче зруйнувати Кодак, для цього він вирушає у походи, щоб мати золото для озброєння козацтва. Під час подорожі козаки під керівництвом отамана визволяють бранців, озброюють їх.

Козаки руйнують Кодак. Конецпольський намагається помститися І. Сулимі. За допомогою зради козацької старшини український гетьман представ перед судом у Варшаві. Вирок — страта.

Проблематика твору:
• вірність і зрада;
• любов і ненависть;
• дружба і заздрість;
• щирість і користь.

VІ. Незалежна  практика  (10 хв)

1. І. Сулима був на Січі запорозьким кошовим отаманом до:
а) Івана Богуна;
б) Тараса Трясила;
в) Богдана Хмельницького.

2. Із Сагайдачним І. Сулима не ходив у похід до:
а) Візантії;
б) Криму;
в) Трапезонту.

3. Слава про І. Сулиму розійшлася далеко поза межами України і нарешті стала всесвітньою після того, як:
а) під його керівництвом було засновано морський флот;
б) він захопив у морі на турецькій галері багато бранців;
в) надав козакам можливість збагатитися під час військових походів.

4. Хто збудував над Кодацьким порогом міцну фортецю:
а) запорожці;
б) турки;
в) поляки.

5. Яким чином було вирішено проблему з водою для пиття під час походу І. Сулими і козацтва до Азова?
а) Знайшли на узбережжі джерельце;
б) пішов дощ і налив у байдаки води;
в) здійснено напад на турецьку галеру і вилучено п’ять діжок питної води.

6. Отримавши перемогу над турками, І. Сулима змусив їх:
а) відремонтувати пошкоджені козацькі галери;
б) випустити на волю всіх невільників;
в) влаштувати веселе свято.

7. Кому з героїв твору належить висловлювання стосовно Козацької фортеці: «Все, що людина може збудувати, людина може й зруйнувати»?
а) Сулимі;
б) Конецпольському;
в) Хмельницькому.

8. Яким чином можна було козакам потрапити до Кодака непоміченими? Йдучи:
а) через чагарники і болото;
б) попід скелями Дніпра;
в) густим лісом.

9. Біля якої річки часто ходили татари, випасаючи свої табуни й отари:
а) Кальміусу;
б) Самари;
в) Каяли.

10.  Який художній засіб використав А. Кащенко у фразі: «Кодацький поріг… досі тужить за дітьми волі та співає про минуле»?
а) Метафору;
б) епітет;
в) порівняння.

11.Який художній засіб використано у фразі: «Січ уже хвилювалася, як розбурхане море»

а) гіпербола
б) епітет;
в) порівняння.

VІІ. Домашня практика  (3 хв)

Прочитати оповідання С. васильченка «Олив`яний перстень»

Додаток 1

А. Кащенко «Над Кодацьким порогом» (скорочено)

      Ще до Богдана Хмельницького, а саме в 1835 p., був на Січі кошовим отаманом Іван Сулима.

З молодих літ Сулима був завзятим і сміливим у бою, ходив у походи з Сагайдачним, двічі руйнував Трапезунд, випалював околиці Царгорода, рятував Польщу.

Однак поляки недобре оддячили козакам за їхню службу, стали утискати козаків, завели реєстр, обмеживши кількість козацького війська.

Сулима не любив поляків і не вважав вже їх своїми братами, тому, коли у 1630 р. запорозький кошовий Тарас Трясило підняв на поляків повстання, Сулима був йому першим пособником і побратимом.

Іван щороку ходив з козаками на чайках у Чорне море воювати турків. Слава про нього розійшлася далеко.

Незадовго до того, як Сулима став кошовим отаманом, поляки стали будувати на запорозькій землі, біля Дніпра, над Кодацьким порогом, міцну фортецю. Це було для козаків нестерпною образою.

Ставши кошовим, Сулима вирушив з побратимом Бурляєм подивитись, що робиться у Кодаку. Побачили там інженера Боплана і кілька тисяч робітників, також кілька полків польського війська.

Кошовий розумів, що зруйнування Кодака призведе до війни з Польщею, Однак пробачити образу теж не міг.

А поки що закликав побратимів в Азов. У таборі зразу стали лагодитися в похід. Коли все було готове, вийшов кошовий оглянути своє військо.

<…> "Велична й могутня була постать запорозького ватажка. Засмалене вітрами обличчя з великими блискучими очима та пишними над ними бровами одбивало завзяттям; довгі вуса и трохи посивілий оселедець скрашали те обличчя ознаками досвіду и спокою, а срібна булава, що блищала у його дужій руці, нагадувала всім про велику владу запорозького кошового отамана". <...>

Нарешті всі вирушили, пливли плавнями та милувалися красою рідної річки, дивилися на свій Великий Луг.

Пустивши тороки, обдурили турків та змусили їх стріляти марно, а самі потішалися з бусурманів.

Коли настала ніч, козацькі чайки вирушили до Великого лиману А як стало світати, були вже за Очаковом. Отаманський байдак плив посередині. Пройшло ще два дні, коли раптом вони побачили вітрила турецької галери. На гребках сиділи прикуті ланцюгами невільники, стогнучи та згадуючи рідну Україну.

Козацькі чайки оточили галеру з усіх боків. На ній зчинився галас, почали палити мушкети, і турецькі вартові попадали. Скоро турків на галері не лишилося. Невольників розкували.

Тепер козаки попливли далі. Було їм важко, бо закінчувалися запаси води, врятував тільки дощ. Через два тижні дісталися Дону. Заховали в гирлі всі чайки, Сулима ж з одним байдаком поїхав обдивитись, чи немає біля Азова турецьких галер. Потім кошовий поділив своє військо на три частини. Першому війську з Бурляєм загадав турецькі галери топити, з другим пішов сам бусурманів рубати та у замок всіх яничарів заганяти, третьому з Хвилоном невольників по льохах шукати та на світ божий випускати.

Вдарили козаки одночасно. Багато в ту ніч полягло бусурманів, багато врятували невольників. Стали козаки наступати на замок та вимагати, щоб випустили звідти бранців. Сулима послав до турків Джеджалика, який знав турецьку й татарську мови, бо сам був татарином і прибився до козаків. Він привів із замку тисячу невольників. Приготувавши все до походу, Сулима рушив в Азовське і через три дні прибув до річки Кальміусу, що належала до запорозьких вольностей, але була далеко від Січі.

Невольникам дали зброю й відпустили.

Після півночі козаки зчинили великий бій з турками під Очаковом. Вони за дві години потопили ворожі кораблі.

Поки Сулима з козаками були в поході, Кодацьку фортецю добудували. Сюди прибув запеклий ворог козаків гетьман Конецпольський з польськими панами.

Боплан справді побудував непереможну фортецю.

Козацька старшина похмуро слідкувала за поляками та дивилась на фортецю. Тільки сотник Богдан Хмельницький, оглянувши фортецю, засміявся та сказав Конецпольському:

— Що людина може збудувати, людина може й зруйнувати!

Через кілька місяців Січ уже хвилювалася, як розбурхане море. Сулиму обрали гетьманом, і він повів козаків на Кодак. Спочатку обстежили всі підходи.

Жовнірами на той час командував француз Маріон. Військо його не дуже слухалось. Козаки налетіли несподівано та полонили самого полковника Маріона. Сулима наказав його розстріляти.

Кодак було зруйновано.

Сулима звернувся до запорожців:

"— Панове товариство, славне Військо Запорозьке! Прийшов час, щоб визволити нам рідну неньку Україну з лядської неволі, а православну віру од загибелі. Рушаймо ж на Україну і будемо битися на смерть з нашими гнобителями!"

Конецпольський страшенно розлютився, коли дізнався про зруйнування фортеці. Він перестрів козацьке військо, яке рушило на північ, під Корсунем та вступив з ним у бій. Коли ж побачив, що козаки перемагають, став переманювати до себе реєстрових старшин та обіцяти їм королевські милості, прохаючи тільки привести йому Сулиму

Козацька старшина вагалася: не хотілося зраджувати своїх братів. Деякі кричали, що такого славного лицаря не можна зрадити. Та коли Конецпольський дав присягу, що не впаде навіть волос з голови Сулими, старшини зважились.

Вони пішли до гетьмана та стали його запевняти, що реєстрові хочуть пристати до запорожців і просити перейти до їхнього табору. Війська поєдналися, їли й пили, а ранком Сулима кудись зник. Стали запорожці битися з реєстровцями, та ради немає.

Зв’язаного козацького гетьмана привели у Старе місто на майдан. Він вмер з надією, що колись розбрат між українцями минеться й настане єднання.

Додаток 2

Отаман Іван Сулима

        Після смерті гетьмана Кулаги вождем козаків став кошовий Січі, хоробрий отаман Іван Сулима. Він воював з турками на Чорнім морі, а раз переплив Середземне море й доплив аж до Риму, де подарував тодішньому Папі Римському кораблі — галери, що їх відібрав був від турків. Почувши про цю твердиню, Сулима вернувся з походу, зібрав 6 тисяч козаків, напав на Кодак, переміг німців, що стояли там, а твердиню збурив. Тоді польський коронний гетьман Конецпольський намовив дві тисячі реєстрових козаків, що стояли по містах, щоб підступом узяли Січ. Вони так і зробили. Прийшли під Січі, вдаючи приятелів запорожців, підступно дісталися до середини. Там несподівано вибили запорожців, а Сулиму зв’язали й віддали полякам. Цього лицаря покарали у Варшаві смертю в 1637 році.

doc
Додано
27 червня 2018
Переглядів
700
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку