Урок літератури рідного краю "Болонью обняв українець, бо більше ніхто не зумів..."

Про матеріал

Розробка уроку дає можливість вчителю поглибити знання дітей про життя і діяльність талановитого вченого, ректора Болонського університету, першого українського автора друкованої книжки Юрія Котермака (Дрогобича)

Перегляд файлу

Болонью обняв українець,

бо більше ніхто не зумів…

(Життя і діяльність Юрія Дрогобича)

Урок літератури рідного краю

9 клас

Мета: ознайомити учнів з життям і діяльністю Юрія Котермака (Дрогобича), викликати інтерес до нього як непересічної особистості в історії рідного краю; розвивати кругозір, усне мовлення; плекати почуття

гордості за наших славних земляків; виховувати любов до рідного краю

Тип уроку: урок сприймання і засвоєння нових знань

Форма проведення: урок-конференція

Обладнання: портрет Юрія Дрогобича, мультимедійна презентація, карта Європи з позначеннями місць перебування Юрія Дрогобича

Епіграф до уроку: Хоч і далекі від людей простори Неба,

Та не такі віддалені від розуму людського…

Юрій Дрогобич

П Е Р Е Б І Г У Р О К У

І. Мотиваційний етап

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

ІІ. Цілевизначення і планування

Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці ми помандруємо в далеке минуле нашого краю, пройдемо тими шляхами, якими ходив наш славний земляк Юрій Дрогобич, познайомимося з тими людьми, з якими він свого часу був знайомий, і разом з ним будемо прославляти землю Галицьку.

Формулювання цілей уроку.

Сформулюйте, чого ви очікуєте від цього уроку, починаючи словами:

«Я хочу дізнатися…»

«Мені цікаво…»

«Я намагатимуся…»

«Я впевнений(а), що…»

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

Слово вчителя

Жити в епоху, де прописані Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель, Дюрер, Коперник, Війон, Роттердамський, Колумб, Рабле, і залишити хоча б якийсь слід у науці чи мистецтві - це вже чимало. А коли цей слід видно й через віки, то він - справді значущий. Перший доктор із Русі Юрій Котермак, невтомною працею, різнобічним талантом відчутно прислужився розвиткові науки й культури доби Відродження. Його ім'я знане у вчених колах Італії, Франції, Польщі, Німеччини. Юрій Котермак – талановитий вчений, освітній діяч, поет, перший український автор друкованої книжки, ректор Болонського університету, якого й сьогодні надзвичайно шанують в Італії.

Колись Дрогобич у добі похмурій

З бажання вчитись, більшого за ляк,

Покинув хлопець на імення Юрій

І з прізвищем незнаним – Котермак.

Він славну долю в світі йшов шукати,

Щоб втішити стареньку рідну матір,

Вернутися додому із чужини

І засвітити сонце України…

Юрій Дрогобич - досі дещо загадкова постать для істориків, адже він неодноразово змінював своє ім’я, залежно від обстановки. Народився у Дрогобичі, в сім’ї солевара Михайла-Доната Котермака, але після того, як покинув рідні землі назвався Юрієм Дрогобичем. Уже на європейських теренах його знали як Джорджо да Леополі, Georgius Drohobicz de Russia і Jerzy Drohobycz (Kotermak).

Містичності постаті Юрія Дрогобича додає те, що дослідники донині не можуть назвати точного року народження вченого. Зійшлися лише на приблизному році - 1450-му.

Попри свою різносторонність, гострий розум та значні наукові здобутки, українці змогли відкрити для себе постать земляка аж через 500 років після його народження. На теренах колишнього СРСР його постать мало досліджували, і лише в ХХ ст. з’явилися наукові праці про незвіданого “Нострадамуса” родом з України. (Слайди 1-2)

2.Виступи учнів

ЖИТТЯ У ДРОГОБИЧІ ТА ЛЬВОВІ

1450 року в сім'ї убогого дрогобицького ремісника-солевара Михайла Котермака народився хлопчик, якого нарекли Юрком. Його рідні й гадки не мали, що син стане доктором медицини, філософії та ще й ректором університету на далекій чужині. Мати, змучена тяжкою щоденною працею, померла, коли Юрко був ще малим. Залишився він із батьком та старшою сестрою.

Разом з іншими сусідськими хлопчаками ходив учитись грамоти до дяка церкви Св.Юра.(Слайд 3) Швидко навчився не тільки читати псалтир і часословець, а й писати і виявився найкращим учнем з-поміж усіх дітей. Старенький монах Євтимій, який доживав віку при церкві, давав допитливому хлопцеві читати житія Києво-Печерських угодників. Багато часу старий чернець приділяв для вивчення пасхалій - календарних таблиць, за якими вираховували дати рухомих церковних свят у різні роки.

Якось дяк сказав учням: скоро вони побачать затемнення сонця. Деякі не повірили: звідки він може те знати? Та ось настав день, і вони, вражені, спостерігали те, що обіцяв учитель. Люди плакали, боялися, що настав кінець світу. Але дяк заспокоїв їх: скоро сонце знову стане таким, як завжди. І справді, незабаром затемнення зникло, сонце повернулось на небо. Навчитель пояснив: він вирахував це явище за книгами. Його слова особливо вразили Юрія Котермака. Він вирішив учитися, щоб стати звіздарем і знати все, що відбувається в небі. Так і з’явилась в нього мрія поїхати згодом по науку за кордон, заробити грошей, аби звільнити батька від роботи на шахті. Юрко старанно вчив латинську мову, яка вживалася тоді не лише в усіх вищих школах Європи, а й у магістратах галицьких міст, у громадських і земських судах Галичини та Поділля. Опанувавши латинську, польську та італійську мови, Юрій часто був перекладачем у торговельних справах для тих купців, що приїжджали з Польщі та Італії до Дрогобича по сіль. Юрко уважно слухав розповіді італійців про їхню батьківщину. І в його голові зароджувалася думка і самому помандрувати в далекий світ - до Флоренції, Венеції та Болоньї.

Після смерті батька Юрію запропонували найнятися писарчуком до львівської контори пана Айнольфа. Львів - колишня столиця галицько-волинських князів - справив на нього величезне враження. Зранку й до вечора юнак працював у конторі й на складах, рахував товари, переписував реєстри витрат і прибутків. Роботи було багато - хазяїн вів велику й різноманітну торгівлю. В його будинку можна було побачити купців з багатьох міст і країн. У Львові Юрко мав змогу навчатися в кафедральній школі. Хлопець удосконалював свої знання з латині, вивчав інші мови. Проте його мрією був університет.

Найближчим до України був університет у Кракові. Попросивши розрахунок у пана Айнольфа, Юрій на початку 1469 року пристав до купецької валки, що вирушала зі Львова на Захід. Він зробив найнижчий внесок - один грош, склав присягу на вірність університетським статутам і звичаям й офіційно став студентом артистичного (або філософського факультету).

2.КРАКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

У Ягеллонському університеті (Слайд 4) Юрій Котермак вперше відчув себе щасливим, тому що, нарешті, знайшов однодумців. Йому стали доступні праці філософів різних часів, що зберігаються в університетській бібліотеці. Юрію подобалися роботи Птолемея і Аристарха про будову світу і планет. Саме в Кракові він почав вивчати астрономію, розраховувати рух планет і час затемнень.

На факультеті вільних мистецтв, куди Юрій був зарахований, він мав вивчати багато різних предметів. Факультет, по суті, об'єднував напрямки мистецтва, філософії, астрономії та медицини. Завершувала курс навчання й отримувала наукові титули лише незначна частина студентів. Здобуття Юрієм Дрогобичем 1470 р. ступеня бакалавра, а 1472-го - магістра свідчить про його наукові здібності й неабияку наполегливість у доланні труднощів. Із 208 юнаків, які разом з ним вступили до університету, бакалаврами стали 66 чол., а ступінь магістра отримали лише 9 з них.

Щоб отримати звання магістра, бакалавр Юрій Котермак мусив прослухати всі обов'язкові лекції, серед яких чільне місце займало коментування творів Арістотеля: "Метафізика", "Етика", "Політика", "Економіка", "Фізика" та ін. Крім того, Юрій відвідував лекції з арифметики, музики, теорії планет, геометрії за Евклідом. Цікавився астрономічними спостереженнями, вчився складати астрологічні прогнози. Багато часу він приділяв вивченню астрологічних теорій. Складав астрологічні передбачення, за що отримував непогану платню від світських і духовних панів, які без поради астрологів не починали жодної значної справи.

У 23 роки Юрій отримав ступінь магістра і, як кращому студенту, йому запропонували маєток в Кракові і лікарську практику. Але він відмовився від цієї пропозиції і, зібравши речі, пішки вирушив до центру європейської освіти - Болоньї, оскільки в Кракові він вивчав основи астрономії, а там він міг осягнути таємниці астрології, науки про пророцтва. І ось із валкою купців він вирушає до знаменитого італійського міста Болонья, де є відомий на всю Європу університет.

3.БОЛОНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Болонья в XV столітті була найбільшим в Європі науковим центром. Болонський університет мав величезну бібліотеку рідкісних книг.(Слайд 5) Саме тут Юрій Котермак займався вивченням наук, які в Кракові були недоступними. У той період для складання прогнозу астролога необхідно було володіти знаннями з різних наук - математики, геометрії, фізики, географії, філософії.

З прийняттям до університету не мав ніяких труднощів, але деякі труднощі були з його іменем і прізвищем. Секретар, що записував імена студентів до книги, ніколи не чув про місто Дрогобич, і Юрій йому пояснив, що воно недалеко від Львова, столиці Галицької Русі. На підставі такої інформації його записали в університетські книги: Джорджо де Леополі – Юрій зі Львова, що в Галицькій Русі.

На навчання в університеті пішло чотири роки. В 1478 році Юрій Дрогобич склав іспит з філософії і одержав ступінь доктора філософії. А в 1482 році він став доктором медицини і вільних мистецтв.

Докторські титули давали Юрієві Дрогобичу шанси бути професором університету чи бути ректором. І справді, у 1482 році він став професором астрономії, а згодом і ректором Болонського університету. До його обов'язків входило стежити за дотриманням університетських статутів, готувати з професорами розклади лекцій, заповнювати вакансії, встановлювати порядок оплати професорів, контролювати їхню роботу, розподіляти лектури й організовувати диспути. Ректор, як зазначалося в одному зі статутів, був "головою університету". До того ж мав цивільну й кримінальну юрисдикцію над усіма особами, залежними від університету, передусім над студентами. Юрій Дрогобич очолював найстаріший в Європі університет лише один рік. Але одного цього вже було достатньо, щоб вписати ім'я українця в історію.

Коли Юрій Дрогобич читав лекції з астрономії в Болонському університеті, він отримував подвійну оплату – 200 лір замість 100. Це був дуже рідкісний випадок, котрий свідчив про надзвичайну цінність такого викладача для університету.

У Болоньї Котермак пише свою знамениту наукову працю з астрономії «Прогностичний погляд на 1483 рік».Це була перша друкована книжка українського автора.

Він давно став відомим на всю Європу. Астроном, філософ, медик, письменник — і все це одна людина: Юрій Котермак, однаково талановитий у різних науках і літературній творчості. Все це привернуло увагу самого Папи Римського Сикста IV. Однак, зустріч з Папою не принесла Дрогобичу нічого хорошого. На замовлення Понтифіка у 1482 році Юрій склав свій кращий прогноз.

Цей рукопис повинні були видати великим накладом і розіслати в усі королівства, що, власне, і сталося, тільки з істотною зміною змісту за прямим наказом папи.

4.ПОВЕРНЕННЯ В УКРАЇНУ ТА ДО КРАКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Термін перебування Дрогобича на посаді ректора Болонського університету сплив. Після випадку з опублікованими прогнозом він не отримав жодного запрошення на роботу і жив бідно на випадкові заробітки від медичної практики. Котермак мріє про повернення до рідного краю. Але по прибутті рідна земля зустріла його спустошливими набігами татар, відомостями про чергове зруйнування Києва, про знищені та пограбовані храми. На жаль, вчений не зміг знайти місце на Батьківщині, де він міг би застосувати свої знання та талант. Він направляється до Братислави. На протязі двох років він був віце-канцлером і професором Істрополітанської академії.

У 1488 році Юрій отримав лист з Польщі, в якому професора запросили викладати в рідному Ягеллонському університеті в Кракові. Вчений вирішує повернутись до Кракова, де він міг би опікуватися українськими юнаками, які вирішили здобути знання у Краківському університеті. Тут у 1488 році він стає професором медицини та астрономії. Цього ж року він написав науковий трактат про сонячні і місячні затемнення. Деякий час лекції Юрія Дрогобича слухали його земляки – Михайло Ганель з Дрогобича, Іван Лучканич з-під Хуста, Павло Процелер, автор віршів латинською мовою, які підписував Павло Русин, підкреслюючи своє походження із Русі, з містечка Кросно, в Західній Україні.

Восени 1491 року до Кракова приїхав Миколай Коперник і записався на факультет мистецтв. Юнак найбільше цікавився математикою та астрономією, тому він деякий час відвідував лекції Юрія Дрогобича з астрономії. Юрій Дрогобич пророкує Копернику велике майбутнє - учень перевершить майстра. І справді, Коперник зробить вражаюче відкриття, яке почне новий відлік часу в астрономії. Це буде переворот в науці, але побачити його Юрій Дрогобич вже не встигне.

У 1942 році Юрія Дрогобича було обрано деканом медичного факультету. Але з цього часу вчений почав хворіти і навіть рідко виходив з хати. Для здоров’я вченого далися взнаки бідування та недоїдання студентських років. Про те, що діялося в університеті і світі, він довідувався від колег – професорів, студентів та від знайомих. Він тішився, коли дізнався, що Христофор Колумб відкрив, як тоді казали, нові острови на заході. Але найбільше порадувала його звістка, що її привезли земляки зі Львова, про те, що на Дніпрових плавнях оселилися вільні люди, які називають себе козаками. Щось більше почути про козаків Юрієві Дрогобичу не довелося, бо смерть обірвала його життя.

“Георгіус Дрогобич помер тут у третій день тижня (вівторок) близько 23-ї години” – такий запис від 4 лютого 1494 р. зроблено в одній з книг Краківської бібліотеки. Йому було всього 44 роки.

Поховали Юрія Дрогобича на одному з краківських цвинтарів. На церемонію прийшли сотні студентів і викладачів-гуманістів. Серед них був і його відомий учень Микола Коперник.

На могилі був поставлений скромний надгробник, але він з часом був зруйнований і тепер невідомо, де покояться останки першого українського славного вченого і першого українського автора наукових творів.

5.ЗНАМЕНИТИЙ АСТРОНОМ

В епоху Ренесансу, на яку, власне, і припадають роки життя Юрія Дрогобича, астрономія мала величезне значення. До речі, астрономію і астрологію тоді особливо не розділяли. Вся культура того часу, на відміну від класичної середньовічної, була орієнтована на індивіда з його особистими переживаннями про власну долю, тому наукам про небесні світила надавалося таке велике значення. Цими дисциплінами цікавилися всі відомі вчені епохи Відродження: Джордано Бруно, Джіроламо Кардано, Френсіс Бекон, Йоганн Кеплер. А Юрій Дрогобич по праву вважався одним з корифеїв в цій області знань. Наприклад, в Болонському університеті щорічно складався Календар-альманах і прогностика про рух планет, і український професор займався цією відповідальною справою. Поряд з навчанням і викладацькою діяльністю він писав наукові праці. У відділі латинських манускриптів Баварської державної бібліотеки в Мюнхені серед матеріалів з колишньої князівської книгозбірні зберігся в рукописній копії Юріїв прогностик на березень-грудень 1478 року. Він був присвячений правителеві Болоньї Джованні II Бентівольйо і містив, крім астрологічних віщувань, обчислення днів зміни фаз місяця та орієнтовний прогноз погоди. Ілюстрацією до тексту служила схема розташування планет у 12 "небесних домах" на 12 березня 1478 року. Цю працю нашого земляка власноруч переписав знаменитий німецький гуманіст Гартман Шедель - автор славнозвісної "Хроніки світу".

В іншій праці Юрія Дрогобича є "оцінка" сонячного затемнення 29 липня 1478 року. Вона містить географічні відомості про Східну Європу (в т.ч. про Білорусь), цитати з творів Сенеки й Петрарки. Зберігається рукопис у Національній бібліотеці в Парижі. Ймовірно, Юрій Дрогобич підготував ще кілька подібних праць, але лише одну з них було надруковано - трактат "Прогностична оцінка поточного 1483 р. магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора філософії і медицини Болонського університету". Незважаючи на суто астрологічний (прогностичний) характер трактату, в ньому є чимало свідчень про широке коло наукових інтересів болонського професора. Юрій Дрогобич демонструє великі знання з області інших наук, зокрема, визначено з точністю до годин і хвилин час двох майбутніх місячних затемнень і фаз Місяця впродовж усього року, представлені певні вказівки про рух планет, наводяться також метеорологічні відомості, наприклад, прогноз погоди на весь рік. Крім того, автор демонструє чудове знання географії, прекрасно визначаючи координати Львова, Вільно, Дрогобича, багатьох міст Італії і Німеччини

У своїй знаменитій книзі в розділі «Про становище Польщі» Юрій Дрогобич підкреслює, що Львів і Дрогобич належать не до Польщі, а до Русі, під якою він розумів «Королівство Руське», тобто колишні володіння галицько-волинського короля Данила Романовича. . Вражає намагання Котермака передбачити ймовірність епідемій в Італії, Франції, Польському королівстві та Сілезії, інших країнах, “якщо не буде належного забезпечення міст”, “якщо не буде належної обережності”. На думку Котермака, пошесті, які виникали внаслідок напливу подорожніх у Римі, можна було б зменшити завдяки раціональному управлінню містом та пильності населення.

Зміст книги свідчить про те, що український вчений був чудово знайомий з працями Аристотеля, Птолемея і особливо Альбумазара, арабського астронома, який жив у Багдаді у 885-886 рр. Оригінали книг Дрогобича зберігаються в бібліотеках Кракова і Мюнхена. (Слайд 6)

Думка про необхідність заходів обережності та пильності під час пошестей знайшла розвиток і в наступному трактаті Котермака про сонячні і місячні затемнення, який він написав у 1490 році вже в Кракові (копія рукопису знаходиться в Паризькій національній бібліотеці). Також він пише про ймовірні хвороби людей, виходячи з того, що люди “різного темпераменту і різної комплекції” (конституції організму) неоднаково реагують на ті ж самі впливи.

Довгий час Юрій Дрогобич служив приватним астрологом маркіза Монтарату в місті Касале, а також перебував у Фессарі при дворі герцога Ерколе д'Есте.

Історичні матеріали свідчать, що твори Юрія Дрогобича в подальшому використовувались членами Острозького наукового гуртка, що доводить припущення щодо впливу автора не тільки на розвиток науки свого часу, а й про науковий розвиток його наступників, особливо українських.

6. АВТОР ПЕРШОЇ ДРУКОВАНОЇ КНИЖКИ

7 лютого 1483 року в римській друкарні Евхаріуса Зильбера вийшла в світ книга «Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі – доктора мистецтв і медицини Болонського університету» Відомо, що збереглося два примірники цієї книги: один є в бібліотеці Чарторийських у Кракові, а другий – у бібліотеці Тюбінгенського університету в Німеччині.

Книга була написана, зрозуміло, на латині, але це була перша друкована праця українського автора. І примітно, що вийшла робота Дрогобича буквально через кілька років після винаходу друкарського верстата. За своїм оформленням книга Дрогобича нічим не поступалася найкращим виданням, що вийшли в той час в Західній Європі. Вона починається з оди Папі Римському Сиксту IV, що свідчила про чималий поетичний дар Юрія Дрогобича.

Привертають увагу такі слова з віршованої передмови книги про значення людського розуму:

Обшири неба для наших очей незбагненно великі;

Розумом легко, проте, можемо їх досягнуть.

Наслідки ми за причинами і навпаки визначаєм:

Так відкривається шлях, що до ефіру веде.

Все у підмісячнім світі живе за законами неба;

Нами керують також (хто заперечить) зірки.

Правлять без примусу, а як настрашать коли випадково,

Розум підкаже, проте, як ту біду відвернуть…

Буь же прихильним до книги цієї: вона допоможе пізнати

Те, що невдовзі гряде, — знати яке вже пора.

Отже, в які саме дні тобі доля ласкава всміхнеться,

А у які навпаки — лиха незнаного жди.

Дні, коли Марс запанує, і мир коли буде, побачиш;

І в якім краї чекать треба чуму навісну…

По суті, знаменитий українець став першим латиномовним поетом східного слов'янства.

Юрій Дрогобич, як яскравий представник українського гуманізму, у своєму творі зобразив мету своєї діяльності у відповідності до тогочасних гуманістичних норм та вподобань:
«Я ж мої книги у світ випускаю з єдиним бажанням:

Хай буде користь від них роду людському в житті

Ні, не даремні вони й не для реготу писані мною;

Виплід Мінерви цей труд, родом з надхмарних країв. »

Він не женеться за славою чи багатством, а єдиним головним для себе мотивом вбачає бажання бути корисним людству, дати свій внесок у неперервний процес розвитку. І не тільки до себе він ставив таку мету, а й людей шанував не за матеріальне чи суспільне становище, не за титули, славу чи багатство, а за чесноти і доброчинність, чистоту перед власною совістю.

Автор книги високо цінував людський розум, вірив у його силу і можливості, у здатність пізнання таїн світу та його закономірностей, у спроможність людини використовувати результати пізнавальної діяльності на своє благо. У людському розумі, освіті, активній діяльності людини вбачав головну рушійну силу історичного розвитку й суспільного поступу. Проблему співвідношення небесного й земного світів розв’язував у дусі неоплатонівської ідеї космічної любові, якою, гадав, сповнений Всесвіт. На думку Дрогобича, людина завдяки своїй доброчесності може уподібнитись до Бога. Поряд із християнським Богом у творах Юрія Дрогобича фігурують інші надприродні сили, що втручаються в хід історичних подій і впливають на їхній перебіг.

Юрій Дрогобич брав активну участь і у культурному русі тих часів. На початку 90-х років він був одним з тих, хто займалися підготовкою до друку старослов’янських книг кирилицею, що були необхідні в Україні. Це – “Осьмигласник”, “Часословець”, “Тріодь пісна” та “Тріодь цвітна» . Саме у друкарні краківського міщанина Швайпольта Фіоля, з яким Юрій співпрацював, вони й були надруковані. Всі ці публікації стали підвалинами наступного розвитку української культурної ідентичності і відіграють величезну роль у становленні української літературної спадщини. Основною метою друкарства цих перших кириличних книжок був сподіваний розвиток освітнього рівня населення українських земель, бо вважалося, що друковане видання на той час мало величезний вплив, у порівнянні з рукописним.

7. ДОКТОР МЕДИЦИНИ

У Болоньї Юрій з захопленням удосконалював свої знання. Він здобув ступінь доктора вільних мистецтв, а пізніше - й медицини. У списках лекторів Болонського університету вказується, що в 1478-1482 навчальних роках він читав так звані ранкові лекції з астрономії. Разом з тим продовжував опановувати й медицину. Щоб стати доктором медицини, треба було студіювати цю науку чотири роки. Отож, виступаючи на заняттях з астрономії як доктор вільних мистецтв і професор, на лекціях з медицини Юрій Дрогобич сидів на студентській лаві. Астрономія, що її викладав доктор Юрій, і медицина, яку він студіював на лекціях, у ті часи тісно пов'язувались між собою. Кожен лікар мусив розумітись на астрономії, щоб за розташуванням небесних світил встановити час, коли можна здійснити операцію, пустити кров, коли найкраще діють ті чи інші ліки. Вважалося, що "лікар без знання астрології подібний до ока, позбавленого здатності бачити". У 1482 р. Ю.Дрогобич здобув звання доктора медицини. Викладацька діяльність не заважала Дрогобичу провадити широку медичну практику. До Котермака-Дрогобича звертались по допомогу представники світської та духовної еліти.

У викладанні медицини Ю.Дрогобич надавав важливого значення поєднанню теоретичного навчання з практикою лікування. У тогочасному Кракові дипломованих лікарів було лише кілька, а лікуванням займались найбільше знахарі і цирульники. Документ, датований 31 липня 1492 р. свідчить, що він навіть здобув титул "королівського лікаря". Особистий лікар польських королів Казимира Ягеллончика і Яна Ольбрахта. Цей магічний титул був мрією кожного, хто мав вищу медичну освіту і надавався лише висококваліфікованим спеціалістам.

По Кракову поширювалась добра слава про лікаря-практика Юрія Дрогобича. Крім того, що Юрій займався лікарською практикою, він також сам виготовляв ліки.

Документи Краківського університету засвідчують, що починаючи з весняного семестру 1488 р. вчений читав тут лекції з медицини. Як і болонські медики, професор Котермак тлумачив студентам твори Гіппократа, Галена, Авіценни, ділився власним досвідом лікування хворих. У викладанні медицини вчений надав важливого значення поєднанню теорії з практикою лікування. На заваді поглибленню студій стала заборона краківської церковної влади здійснювати анатомічні розтини. Доводилося водити студентів до міської різниці, де вони спостерігали, як різники розчленовують худобу.

1492 року Дрогобича обрано деканом медичного факультету Краківського університету.

Отримавши від ради професорів Краківського університету ділянку землі, Юрій Дрогобич спорудив на ній гуртожиток для викладачів медицини.

Юрій Котермак вніс безцінний внесок у становлення та розвиток української медицини. За історичними свідоцтвами він є першим українським доктором наук у цій сфері. Водночас своїм досвідом та новими ідеями, він дав свій власний поштовх у розвитку і поступовому формуванню вищої медичної школи не тільки тогочасних Русі та Польщі, а й всієї Європи.

8. ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ

У Дрогобичі, на Батьківщині, 1999 року перед дзвіницею костелу Святого Варфоломія споруджено пам'ятник українському вченому, який відкрив Президент України Леонід Кучма. (Слайд 7) Інший пам’ятник Юрію Дрогобичу встановлено у Кракові.(Слайд 8)

На честь 500-ліття з дня виходу у світ «Прогностика…» Юрія Дрогобича в Україні на громадських засадах було випущено (близько 100 примірників) пам'ятну медаль (відзнаку) з барельєфом Юрія Дрогобича. Вона передана як пам'ятка про визначну подію в історії українського народу відомим діячам культури і науки в Україні та за кордоном. (Слайд 9)

В незалежній Україні випущена поштова марка із зображенням Юрія Котермака-Дрогобича. (Слайд 10)

В 2009 випущено монету, присвячену Міжнародному Року Астрономії, на реверсі якої зображення Юрія Котермака-Дрогобича. (Слайд 11)

Іменем Юрія Дрогобича названі вулиці у Дрогобичі, Львові, Калуші, Краматорську, Смілі.

Львівський академічний обласний музично-драматичний театр носить ім’я Юрія Дрогобича.

2011 року на фасаді Болонського університету відкрито меморіальну дошку Юрію Дрогобичу.

Один з епізодів документально-історичного серіалу «У пошуках істини» присвячений Юрію Дрогобичу.

Дрогобицькій школі № 16 присвоєно ім'я Юрія Дрогобича (рішення президії Дрогобицької міської Ради народних депутатів першого демократичного скликання від 25 червня 1990 року).

Іменем відомого вченого названо місцеве мандрівне радіо «Радіо Котермак»

Відома українська письменниця Ніна Бічуя написала про Юрія Дрогобича цікаву повість «Дрогобицький звіздар», а історик Ярослав Ісаєвич – есе «Юрій Дрогобич». Наш земляк, професор Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Михайло Йосипович Шалата є автором історико-літературної студії «Юрій Дрогобич і його доба».(Слайд 12) У 2014 році вийшла друком перша книга історичного роману про Юрія Дрогобича «Безмежна доля», автор Имир Ельник (Мельников Володимир Миколайович). Поет і композитор Йосип Фиштик створив музичний альбом «Юрій Дрогобич» (Слайд 13) А поет з Дрогобича Богдан Башак присвятив нашому визначному землякові вірш, який я пропоную послухати.

Прогностик

Дрогобич в ранковім тумані,

Чумацьке сузір’я возів,

Ховається місяць за Браму,

Гойдається валка князів.

Стоять віщуни-італійці,

Тримаючи келих в руках:

-Оці дві комети іскристі

Тернистий віщують вам шлях…

Сім бочок із сіллю на возі –

Воли більш не візьмуть ніяк…

І ось в Городку при дорозі

Торгує Юрко Котермак.

Знов валка купецька рушає,

Вже мито зібрали з львів’ян,

І стражник у Краків пускає

Прогностика вільних Слов’ян.

Не те віщував Італієць,

Не стражник, а розум звелів:

Болонью обняв українець,

Бо більше ніхто не зумів…

IV.Закріплення здобутих знань

Створення «психологічного портрета» Юрія Дрогобича

2.Формулювання висновків

Постать Дрогобича в українській історії завжди була пов’язана з його першістю та безпрецедентністю – він був першим українським ренесансним гуманістом, першим українським доктором наук (звання отримане у галузі медицини та філософії), а також першим автором української друкованої книги, яка була написана латиною.

      Роздрукована саме у Римі, вона просто не могла не привернути увагу європейської інтелігенції, а також дала читачам хоча б уявне розуміння про знаходження українських міст, а далі на рівні підсвідомості і факт, що ці міста і цей народ є європейським, і йде з Європою за однією лінією розвитку, а, відповідно, заслуговує на увагу та визнання.
     Своїми працями Юрій Дрогобич не лише дав європейцям можливість дізнатися про українські міста, а й надав поживу для розуму, продемонструвавши свої наукові погляди для широкої публіки. Насамперед варто відзначити його доказ залежності погодних умов від розташування згідно з широтами та довготами, а також пропозиції щодо прогнозування погоди, відповідно, для кожної окремої території. Те ж стосується і безпрецедентних ідей щодо передбачення різних природних катаклізмів.
     Юрій Дрогобич був одним з ініціаторів друку перших книжок давньоруською та українською мовами. Ці   публікації відіграли величезну роль у становленні української літературної спадщини.
    Наш земляк зробив безцінний внесок у становлення та розвиток української медицини, дав поштовх у розвитку і поступовому формуванню вищої медичної школи всієї Європи.

Митець й сьогодні є гарним прикладом та досвідченим наставником для української молоді, взірцем та одним з основоположників української медицини, меценатом, а також просто прикладом порядної доброзичливої людини, що присвятила своє життя розвитку науки та не мала на меті ні слави, ні грошей, ні титулів. Така відданість своїй справі і своїм поглядам вражає і змушує замислитись над особистими для кожної людини цінностями, а також над власним внеском у загальний розвиток як науки, так і сучасної України в цілому.

V.Рефлексивно-оцінювальний етап

1.Вузлик сподівань

- Чи збулися ваші сподівання щодо сьогоднішнього уроку?

- Чи досягли ви поставлених цілей? Якщо ні, то чому?

- Що вам найбільше сподобалося на уроці? Що вас найбільше вразило з почутого?