Урок літератури рідного краю "Художнє слово А. Луговського"

 

Тема: Урок – зустріч «У поетичній вітальні».

Мета : розширити знання про А. В. Луговського – сучасного поета, автора збірок віршів; познайомити учнів з біографією і творчим доробком поета; викликати  захоплення неповторним, чудовим, багатим поетичним словом митця; розкрити чарівний світ жанрового багатства його поезій; розвивати ораторські здібності учнів; виховати любов до творчого надбання поета, естетичне сприйняття художнього слова; викликати бажання більше дізнаватися про видатних людей рідного краю, прививати почуття гордості за своїх земляків.

                                                                Поезія - це живопис, який чують. 

                                                                                      Леонардо да Вінчі 

Обладнання: фотографії А. Луговського, виставка збірок митця, пам’ятки «Ідейно - художній аналіз поетичного твору».                

Тип уроку:  урок літератури рідного краю

                                                        Хід уроку

1. Організаційний момент.

 Учні вітають учителя. Один одному школярі дивляться   в очі, передають тепло своїх сердець.

 Учитель. Олександр Дюма, видатний французький письменник, коли чекав гостей на звану вечірку, у гардеробі вішав табличку з написом: «Отут, разом з одягом, залишайте свій поганий настрій». Мені б дуже хотілося, щоб і ви залишили негатив, якщо такий є, за дверима класу і налаштувалися на роботу.

 ІІ.Вступне слово вчителя з елементами евристичної бесіди.

 Шановні гості! Дорогі діти! Дозвольте вас вітати у нашій поетичній вітальні. Сьогодні ми зібралися, щоб поговорити про літературу, про поезію.

  Нам добре відомі імена таких українських поетів, як Т.Шевченко, І.Франко, Леся Українка, П.Тичина, М. Рильський, В. Сосюра й багато інших.         

 - А кого ви знаєте з письменників рідного краю?( Пантелемон Куліш, Павло Грабовський, Леонід Смілянський, Борис Антоненко-Давидович, Дмитро Білоус, Остап Вишня, Олександр Олесь, Анатолій Давидов, Олександр Педяш,   Анатолій Луговський).

 

- Чим нам близькі ці поети?

                     

Учитель. Путивльська земля багата на видатних і талановитих людей. Усіх їх об’єднує велика любов до Батьківщини та її мешканців. Кожен з нас має знати їхні імена, шанувати творчі здобутки, учитися в них любові до рідної землі, берегти їхні надбання.  

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети уроку.

     Ми горді тим, що серед кагорти письменників Путивльщини значне місце належить нашому землякові, який сьогодні завітав на  нашу зустріч, Анатолію Васильовичу Луговському. Тому на сьогоднішньому уроці ми ближче познайомимося з  життєвим  та творчим шляхом поета. Я  хочу, щоб ви  прониклись його творчістю, щоб  душі ваші подобрішали, а

серця  пройнялися любов’ю. То ж до роботи!

 

Опрацювання навчального матеріалу.

  Готуючись до уроку, клас було поділено на групи. Кожна група виконувала свою ділянку роботи.

       До слова запрошуються «Біографи».

 «Життєпис А. В. Луговського».  Звіт І групи. Ми уклали короткий життєпис митця.

   Анатолій Васильович Луговський народився 13 червня 1955 року в селі Ба- сівка Сумського району Сумської області.                                                            Закінчив режисерський факультет Орловської філії Московського інституту культури та факультет журналістики Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка.

     Працював художником, керівником самодіяльного театрального колектива, директором історико – краєзнавчого музея, редактором газети «Путивльські відомості».  Живе  в Путивлі. Активно займається краєзнавством та літературною творчістю. Автор  краєзнавчих  книг та поетичних збірок «Калинові сни», «Отча земля», «Монолог душі», «Сповідь», «Часоплив» тощо.

 

Вчитель. Сьогодні до нас на зустріч прийшов талановитий поет, наш земляк , член Спілки письменників України А. В. Луговський. Слово надається Анатолію Васильовичу Луговському - поету, художнику, журналісту.

 

    Виступ поета.

 

Вчитель. Просимо наших кореспондентів поставити свої запитання гостю.

Кореспондент. Анатолій Васильович, скажіть, будь ласка, коли Ви почали писати?

А.В. . . . . .

Кореспондент. Що Вас тримає в тонусі творчої наснаги?

А. .В. . . . . .

Кореспондент. Коли і де найчастіше Вас відвідує муза?

А.В. . . . . .

Кореспондент. Будь ласка, прочитайте нашим слухачам декілька поезій.

 

                   Сповідуюсь землі, траві і небу,

                 Сповідуюсь дощам, вітрам, снігам,

                 Що жив, як міг, бо я не знав, як треба,

                Прощав образу навіть ворогам.

 

                 Сповідуюсь перед все сущім Богом

                Та материнським поглядом простим,

                Який в далеку проводжав дорогу

                І вслід мене не раз перехрестив.

 

                 Сповідуюсь засіяному полю,

                 Сповідуюсь тобі, кленова віть…

                Я нагрішив у цім житті доволі.

                Сповідуюсь! І каюся! Простіть!!!

 

                                  Вечірній етюд

                       Згасає дня рожева стрічка,

                      Багряно тліє край небес…

                      На крилах жовтої синички

                      Летять думки у край чудес.

 

                      Вже фіолетовою тінню

                      Із лісу вечір виплива,

                     І чутно, як росте коріння,

                     І пробивається трава.

 

 

    Кореспондент. Анатолій Васильович, скажіть, будь ласка,    в яких жанрах лірики, крім віршів Ви працюєте?

 Гість із задоволенням прочитав свої рубаї

 

                            1.Чомусь бентежить душу запах сіна…

                               По луках вже блукає дух  осінній…

                              Як швидко плине невблаганний час!

                              Дорослим бачу я малого сина.

 

                          2. Весна цвіла, співала ніжним цвітом,

                            А на порозі вже стояло літо.  

                            Ось так за юністю чатує пильно старість…

                            І в’януть люди швидше, аніж квіти.

 

 

                           3.    Гілочка калини у вікно

Стукає тривожно вже давно,

Співпадає з ритмом мого пульсу…

Дійсність це? Чи марево, кіно?

 

 4. Збагнув недавно істину одну:

    Це люди ж бо придумали війну,

    Щоб знищувати рід свій безпощадно…

    Ми обійшли й  у  цьому звірину.

 

 Кореспондент.  Чи вважаєте Ви себе щасливою людиною?                                                                                                                                                                         

  Гість відповів, що так і прочитав вірш  « Чи все сказав?»  

 

                       Чи все сказав? Можливо ще і ні…

                       Хоч вірші щирим голосом звучали,

                       Душа натхненно й дзвінко проспівала

                      Всі свої радісні і зболені пісні.

 

                      Та голос мій не раз порушить тишу,

                      Бо в грудях слів мелодія бринить.

                      Я зможу «зупинить прекрасну мить»

                     І  добрий слід на цій землі  залишу.  

 

 

Вчитель. Ми дякуємо нашим кореспондентам за їхню працю, а Вам, Анатолію Васильовичу, вдячні за цікаву і змістовну розповідь. То ж дай Бог  Вам міцного здоров’я, щастя, творчої наснаги.

(Учні вручають  квіти)

   Надаємо слово  групі «Дослідники».

 Наша група працювала над поезією поета. Ми дослідили ряд поезій

А. В. Луговського  і дійшли такого висновку, що для поета образ України - це передусім рідна земля, Сумщина, маленька Батьківщина, де він народився, виріс. Це його родина - батько, мати... Він над усе любить життя,  рідну сторону, родичів, земляків. Його поезія торкається багатьох сторін діяльності і поведінки людини, всіх глибин і переживань. Вірші його прості, ніжні і щирі, бо пройняті великою любов’ю до всього, про що він писав – людей, їхні почуття, природу.

Створення паспорта вірша «Дитинство».

 Завдання: на партах у вас лежать пам’ятки «Ідейно - художній аналіз поетичного твору» та друкований текст вірша. Використовуючи пам’ятки, створити паспорт цього вірша.

Учні створюють паспорт вірша за алгоритмом:

1. Автор

2. Тема твору

3. Жанр

5. Ліричним героєм у вірші виступає…

6. Засоби художньої виразності…

7. Композиція твору: ( кількість строф)

8. Ідея

Конкурс на кращого читача.

Наголошуємо  на красі і виразності виконання поезій.

 Учень 1. Вірші Анатолія Васильовича – це справжні шедеври пейзажної лірики. Особливо запам’ятався мені вірш «Про любисток», який я із задоволенням прочитаю.

Учень 2.  А. Луговський – любить свою країну та людей, що в ній проживають. Я залюбки прочитаю лірику «В гостях у лісника».

Учень 3. Згадує історичні події, які відбулися у селі Нова Слобода Путивльського району, коли від рук фашистських карателів 7.07.1942 року загинуло 586 мирних жителів, А. В. Луговський у вірші «Свято Івана Купала 7 липня 1942 року». Цю лірику я пропоную Вашій увазі.

Робота учнів оцінюється.

Учитель.  Я  також  вважаю, що поет, який безмежно любить свій рідний край, людей, які  в  ньому живуть, оспівав красу природи свого краю, може і повинен бути для молоді зразком для наслідування. Діти, як ви гадаєте, чи легко бути поетом?

                                               (Відповіді учнів)                                                

Учитель. Так. Це дійсно тяжка праця. Для того, щоб створити такі поезії, треба, насамперед, мати почуття гордості за свою країну, свій народ, його історичне минуле, пишатися тим, що ти є українець.                                                        

  Нашу наступну частину уроку ми назвали  «Проби пера».                                                                                                                     

    Перші поетичні сходинки (учні читають власні вірші).

IV. Рефлексійно  – оцінювальний етап уроку

Учитель. Ми  завершуємо наш урок.

 Якими  фарбами ви позначили б свої  почуття  сьогодні  на  уроці?

(Відповіді учнів)

Учитель. За що ви хотіли б подякувати письменнику?

V. Домашнє  завдання: підготувати лепбук;  вивчити напам’ять вірш

 А. Луговського (за бажанням).