Тема. Літературний Харків. Творчість Г. Сковороди, Г. Квітки-Основ'яненка, П. Тичини.

 

Мета:

- познайомити учнів з творчістю митців Харківщини Г. Сковороди,               Г. Квітки-Основ'яненка, П. Тичини, розмаїттям тем і мотивів їх творчості, формувати систему знань, умінь і навичок  з української літератури;

 - розвивати в учнів уміння готувати виступи, усні повідомлення, розвивати навички групової роботи;

- розвивати пізнавальну активність учнів, навички самостійної роботи та вміння узагальнювати здобутий матеріал;

-  виховувати естетичні смаки, почуття прекрасного, любов  до рідного краю і гордість за талановитих митців Харківщини, виховувати самодостатню особистість, здатну аналізувати твори та висловлювати своє ставлення до літературних надбань рідного краю.

 

Тип уроку: урок літератури рідного краю.

 

Обладнання: портрети письменників, аудіозаписи, відеозаписи,  тексти поезій, презентації учнів.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент.

 

II. Мотивація навчальної діяльності

Оголошення теми, мети, завдань уроку.

 

Епіграф до уроку

Медовим рястом пахне липа пізня,

Хмільне хитання пахне із Левад.

Цвіте пташина колискова пісня,

Немов вишневий материнський сад.

Цвітуть купальські срібні зорелюби

Їм сняться сни, як сни Сковороди…

А лісопарк світаннячко голубить,

Щоб прилетіли втіхи голуби.

А цвітень цвіт літніє парками,

Мов ніч прощань, мов ніч купайлова…

Любове, Ладонько, - мій Харкове,

Волошку музики віддай мені…

Віддай мені… Зіграй мені…

(Вірш Степана Сапеляка «Мій Харкове»)

III. Повідомлення теми і мети уроку

 

Вступне слово вчителя.

Літературні традиції Харківщини своїм корінням сягають у сиву давнину. Мабуть, чарівна природа нашого краю разом з трагічними подіями, що тут відбувалися, надихнули невідомого автора на створення «Слова о полку Ігоревім». Адже похід князя Ігоря проходив саме нашими краями.

Мало, хто з кращих письменників Харківщини,  є уродженцями нашого рідного краю. Більшість із них прожила тут менше десяти років, а дехто взагалі – лише півтора роки. Але саме на Харківській землі народжувалися їх головні твори, які згодом принесли їхнім авторам визнання та славу і в яких на віки залишилися риси Слобідського краю. Їхніми іменами названі вулиці нашого міста. Будинки, де вони колись мешкали, прикрашають пам’ятні таблички «Тут жив і творив...». Сподіватимемося, що незабаром з’явиться й решта.

З Харковом пов'язані імена Володимира Сосюри (навчався і працював), Павла Тичини (працював у журналі "Червоний шлях"), Миколи Хвильового (навчався у Богодухівській гімназії, працював і похований в Харкові), О.Довженка (працював карикатуристом у газеті "Вісті ВУЦИК" під псевдонімом Сашко). Жили і працювали в Харкові А. Головко, О. Вишня,  О. Гончар, Григорій та Григір Тютюнники.

На сьогоднішньому уроці ми доторкнемося до літературних скарбів рідного краю та познайомимося з творчістю таких письменників, як:             Г. Сковороди, Г. Квітки-Основ'яненка, П. Тичини.

 

IV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

 

Вчитель. Імена яких письменників, чиї життя і творчість пов’язані з нашим містом, ви знаєте? (Відповіді учнів).

 

Вчитель. Слобожанщина завжди була багата на літературні таланти. Тут народжувалися і утверджувалися своєю творчістю багато наших всесвітньо відомих земляків. які прославили Харківщину, Україну на весь світ.

Г. Сковорода, Г. Квітки-Основ'яненко, П. Тичина – три творці  і кожен з них жив та творив у Харкові.             

          Зараз запрошую до слова представників творчих груп.

 

Виступ І творчої групи

«Дослідження  Григорія Сковороди»

1-й учень. Мандрував Харківщиною, подовгу жив і працював у Харкові Григорій Сковорода. Першою батьківщиною Григорія Сковороди було село Чернухи, тоді ще Київської губернії. До Харкова письменник приїхав у 1759 році, колі його запросили читати курс поетики в Харківському колегіумі. І саме тут, у Харкові, були написані його перші філософські роботи.

Але сам Харків відбився вже в художній частині творчості Григорія Сковороди – у його відомих «Харківських байках».

Учень і перший біограф Сковороди Михайло Говолінський писав: «Він любив Харків». Але це й так зрозуміло. Тому що навіть ставши мандрівником на двадцять вісім років, письменник неодноразово повертався до нашого міста. А у 1794 році приїхав на Харківщину востаннє. Тоді він оселився у селі Пан-Іванівка. Там його й було поховано. Зараз це село називається Сковородинівка.

 

2-й учень. Збірка «Байки Харківські». До збірки байок Сковорода, як і в «Сад божественних пісень», включив 30 творів. Перші 15 байок, за свідченням автора, – створені «на восьмім десятку нинішнього століття», після того, як він залишив харківський колегіум, тобто десь після 1766 року. Решта байок із збірки «Байки Харківські» були написані 1774 року в селі Бабаях на Харківщині. При упорядкуванні текстів байок було зроблено деякі скорочення: знято посилання Сковороди Григорія Савовича на біблію, подекуди паралельні найменування понять грецькою та латинською мовами тощо.

 

*Зачитування  байки  «Жайворонки»  (Додаток № 1).

Аналіз байок за планом:

1. Тема та ідея, композиція.

2. Який основний мотив твору (мораль байки, які засоби виразності використовуються)?

3. Що вважаємо за потрібне «взяти з собою в життя», прочитавши цей твір?

 

Виступ ІІ творчої групи

«Дослідження Г. Квітки-Основ’яненка»

1-й учень. Не можна не згадати і Григорія Квітку-Основ’яненка – зачинателя нової української прози. Порівняно з усіма іншими письменниками, доля яких була тільки певним чином пов’язана із Харковом, Григорій Квітка-Основ’яненко має найтісніший зв’язок із Слобідською землею – він народився у селі Основа і все життя прожив у Харкові.

 

2-й учень. Квітка-Основ'яненко записав сімейну легенду про заснування Харкова. Колись у 1604 році прибився до київського пана Ясенковського хлопчик на ім'я Андрій, якого за красу назвали «квіткою». Йшли роки, росли діти, між Квіткою та дочкою воєводи  розквітли почуття. Коли батько вирішив одружити свою доньку з іншим, вони потайки одружуються та втікають з Києва на схід.

          На березі річки Уди Андрій та його дружина вирішують зостатися. Згодом до них долучаються переселенці з Правобережжя, навколо виростають хутори та села, а місце, де осів Андрій Квітка, стає слободою Основою. Так з'явилося місто Харків на місці злиття двох річок, а засновником Григорій Федорович вважав прапрадіда Андрія, що заснував рід Квіток.

 

1-й учень. Тож Григорій Федорович Квітка народився у селі Основа. Зараз це Новобаварський район міста Харкова. Він вчився у монастирській школі, служив ротмістром, але все змінила поява Харківського університету.

Харків на той час був дуже маленьким містечком, і університет йому не «полагался». Василь Каразін, який був одним з ініціаторів заснування Харківського університету, схилив місцеве дворянство, купецтво та громадян до заснування університету

Це були докорінні зміни і в житті міста, і в житті Григорія Квітки. Він стає активним діячем громадського і культурного життя Харкова: є членом Товариства наук при Харківському університеті, виступає одним із засновників Харківського професійного театру, Благодійного товариства, Інституту шляхетних дівчат та Харківської губернської бібліотеки.

 

3-й учень. Григорій Квітка-Основ’яненко разом з Іваном Котляревським був засновником нової, живої літературної української мови, що, безумовно, залишило свій слід у його творах. Один з таких творів – п’єса «Сватання на Гончарівці», в якій змальовано місцину неподалік центру Харкова. Крім цього, він був активним громадським діячем. Завдяки його старанням у Харкові з’явився Інститут благородних дівиць, де згодом викладав Петро Гулак-Артемовський і де навчалася Марко Вовчок. На відміну від аналогічного Петербурзького інституту, сюди приймали дівчат абсолютно всіх соціальних верств.

З 1816 по 1821 роки Григорій Квітка-Основ’яненко був співредактором першого харківського журналу «Український вісник». Також він зробив великий внесок у розвиток театральної діяльності нашого краю, організувавши в Харкові перший постійний театр. Спираючись на літературну традицію, започатковану Іваном Котляревським, народну пісенність і гумор, Квітка-Основ'яненко написав українською мовою популярні й досі комедії «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик», «Салдацький патрет», «Маруся», «Пан Халявський»  та інші.

 

* Перегляд відеоролику  комедії   «Сватання на Гончарівці»

Форматування тексту

          До 200-річчя письменника провулок Горіяновський став вулицею Квітки-Основ'яненка.

У 1994 році на вулиці було встановлено пам'ятник письменнику.

Парк, який носить ім'я Квітки-Основ'яненка, був закладений батьком письменника, Федором Квіткою. Парк налічував більше 80 порід дерев, в ньому стояли альтанки, були алеї для кінних прогулянок, був розбитий розарій. Парк існує і понині, наразі парк знов впорядковується.

 

Виступ ІІІ творчої групи

«Дослідження  Павла Григоровича Тичини»

1-й учень. Багато славних імен пов’язано з Харковом, багато хто залишив тут по собі яскравий слід, складаючи неповторний літопис нашого міста. Один з таких людей – український поет Павло Григорович Тичина, ім’я якого викарбовано не тільки на великій меморіальній дошці, що її встановлено на відомому письменницькому будинку «Слово», а й в історії Харкова, в історії та культурі України. Тут зростав і мужнів його поетичний дар, за це місто боліли його душа й серце. Нині пам’ять про нього дбайливо зберігає його племінник, Юрій Євгенович Тичина (який мешкає в тій самій славнозвісній квартирі, що й Павло Григорович у його «харківський період»).

 

2-й учень. До тодішньої столиці України (як тепер заведено уточнювати – першої столиці) Павло Тичина переїхав 1923 року з Києва. Саме в Харкові вирувало тоді культурне життя, точилися найцікавіші події, тут було зібрано мистецький цвіт України. Але місто, до якого згодом так прикипіла душа поета, зустріло його не надто привітно. Так само як й інші його брати по перу, Павло Григорович поневірявся без свого житла абиде, тулився, як згадував Юрій Смолич, просто «в редакції газети «Вісті» за туалетною, в тісненькій комірчині, колишній ванній кімнаті». З меблів мав тільки стіл і табурет, а за ліжко йому була «купа нерозповсюджених газет, на неї накинуто солдатську ковдру...». Як не без сумного гумору згадував сам поет, «...сплю я тепер у редакції, переношу туди звечора своє лахміття, мощуся коло батареї під вікном і уявляю, що я в Криму». Але, не зважаючи на відсутність нормального житла, Павло навіть запрошує до себе брата Євгена: «Хочу, щоб ти побував у Харкові. Хати в мене нема, та якось перебудемо...»

 

3-й учень.  Павло Григорович у свій харківський період захопився вірменською мовою, швидко досяг успіхів у її вивченні, переклав багато віршів вірменських поетів. Зацікавився грузинською та тюркською мовами та ідиш, брав участь у діяльності Асоціації сходознавства, яку тоді було засновано в Харкові. Окрім численних перекладів поетичних творів (з різних мов народів не тільки Радянського Союзу, а й світу), яким він дав друге життя – українською, з-під пера Павла Тичини виходять дослідницькі праці про творчість таких поетів як Тарас Шевченко, Олександр Пушкін, Янка Купала, Мажит Гафурі, Христо Ботєв.

        У 1925–1926 роках Павло Григорович завідує літературною частиною Харківського оперного театру. Саме тут він робить нечуваний, як на ті часи, крок: перекладає українською мовою лібрето деяких опер, як-от: «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова, «Князь Ігор» О. Бородіна, «Син мандарина» Ц. Кюї, – що спричинило неабиякі напади на наймузичнішого поета України. У закордонній і вітчизняній пресі з’явилися ганебні дописи, розгорнулося цькування поета, на захист якого стали найвідоміші діячі культури – письменники, актори, композитори, що відчували силу його поетичного генія.

 

4-й учень. 1934 року, як столицю було перенесено до Києва, переїхав туди з родиною і Павло Григорович Тичина. Але його тісний зв’язок з Харковом не перервався, багато доленосних, інколи й драматичних подій пов’язувало його з містом і надалі.

Востаннє Павло Тичина відвідав Харків 1955 року з сумного приводу: приїхав проводити в останню путь свого брата Євгена, на той час відомого в місті викладача. Після похорону брата, того ж дня, Павло Григорович, який тоді був Головою Верховної Ради, поїхав з Харкова. Як виявилося, назавжди.

 

4-й учень. «Вітер з України» ─ поетична збірка Павла Тичини, яка вийшла друком у 1924 році у Харківському державно-кооперативному видавництві «Червоний шлях». До книги увійшли вірші,  написані у 1920-1924 роках. Поезії, що згодом увійшли до збірки «Вітер з України», та уривки симфонії «Сковорода» визнані найкращими в його доробку.

 

*Зачитування  вірша про Харків (Додаток № 2).

Аналіз вірша за планом:

1. Тема та ідея, композиція.

2. Який основний мотив твору (настрій поета, почуття, які ним оволодівали під час написання, які засоби виразності використовуються)?

3. Що вважаємо за потрібне «взяти з собою в життя», прочитавши цей твір?

 

V. Підсумок уроку.

Вчитель. Така наша версія літературного Харкова. Звичайно ж, багато талановитих письменників ми не назвали, але й ті, що ми розглянули, доводять, що Харківщина є  справжньою культурною столицею.

Історія літературної Харківщини багата на славні імена. І в наш час продовжується розвиток літератури, творчо працює спілка письменників, вписуючи нові імена до Харківського літературного Олімпу. Хто ж вони, наші сучасники, земляки, майбутні класики?

Сьогодні в Харкові працює обласне літературне об'єднання імені Павла Тичини. Харківську спілку письменників очолює письменник Іван Перепеляк. Харківщина представлена в літературному житті України іменами Віктора Бойка, Ірини Мироненко, Анатолія Перерви, Віктора Лагоди, Наталі Матюх, Віктора Тимченка, Володимира Верховеня, Оксани Мардус, Ольги Тараненко, Степана Сапеляка, Миколи Побеляна…

 

VІ. Рефлексія. Закріплення нових знань:

- Чи виправдалися ваші сподівання сьогодні?

- Що нового дізналися на уроці?

- Які почуття викликали у вас твори митців Слобожанщини?

 

VІІ. Оцінювання навчальної діяльності учнів.

- Індивідуальне оцінювання повідомлень  учнів, виставлення оцінок за урок.

- Тестова робота   (Додаток № 3).

 

VІIІ. Домашнє завдання.

На вибір учнів:

- написати твір «Харків очима митців»;

- скласти вірш про Харків;

- вивчити напам'ять вірш про Харків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 1

Байка Г.С.Сковороди

 

 «Жайворонки»

    У давнину, коли ще черепахи вчилися в орлів літати, молодий Жайворонок сидів недалеко від того місця, де одна зі згаданих черепах, як у байці мудрого Езопа розповідається, навчаючись літати, впала з великим шумом і грюкотом на камінь. Жайворонок злякався і, тремтячи всім тілом, сказав своєму батькові:
— Батечку! Біля тієї гори, мабуть, сів орел, про якого ти мені розповідав колись, що то найстрашніший і найсильніший з усіх птахів...
— А чому тобі так здалося, синку? — спитав старий.
— Батечку! Коли він сідав, я такої швидкості ще не бачив і шуму та гуркоту такого ніколи не чув.
— Любий мій синку,— сказав старий,— ти маєш молоденький розумець... Знай, друже мій, і завжди співай отаку пісеньку:
Не той орел, що високо літає,
А той, що легко сідає...

Сила: Багато людей без природи починають великі справи, та погано кінчають. Добрий намір і кінець — всякій справі є вінець.

 

 

 

 

Додаток № 2

Вірш П.Тичини про  Харків

 

Ще кулемет за містом десь татакав –

 як нас вже Харків радо зустрічав.

 Погнутий він, покручений стирчав...

 Такими взяв би я слізьми заплакав!

 Таким би криком закричав!

 Але не час оплакувать руїни:

 пора відплати, помсти настає.

 Мій дух на доброту не розтає.

 Запеклось кров’ю серце України –

 запеклось і моє.

 

 

 

 

Додаток № 3

 

Тестова робота

 

Початковий рівень (3 бали)

1. Яке село було першою батьківщиною Г.Сковороди ?

а) Пан-Іванівка;

б) Біляки;

в) Чернухи;

г) Сковородинівка.

2. Скільки байок включала збірка «Харківські байки» Г.Сковороди?

а) 15;

б) 30;

в) 45;

г) 60

3. Г.  Квітка-Основ’яненко був співредактором першого харківського журналу:

а) «Український вісник»;

б) «Червоний шлях»;

в) «Слово»;

г) «Вісті».

4. В якій п'єсі Г. Квітки-основ'яненка змальовано місцину неподалік центру Харкова

а) «Маруся»;

б) «Пан Халявський»;

в) «Салдацький партрет»;

г) «Сватання на Гончарівці».

5. В якій редакції працював П.Тичина  в Харкові?

а) «Вісті»;

б) «Червоний шлях»;

в) «Слово»;

г) «Український вісник».

 6. Коли востаннє П.Тичина відвідав Харків?

а) 1945 р.;

б) 1955 р.;

в) 1965 р.;

г) 1975 р.

Середній  рівень (3 бали)

 

7. Встановіть відповідність між автором та назвою його твору:

а) Г.Сковорода                                     1) «Шельменко-денщик»

б) Г.Квітка-Основ'яненко                    2) «Сковорода» 

в)  П.Тичина                                          3) «Чиж і щиглик»

8. Встановіть відповідність між автором і жанром більшості  його творів:

а) Г.Сковорода                                     1)  поезії

б) Г.Квітка-Основ'яненко                    2) байки 

в)  П.Тичина                                          3) проза

9. Встановіть відповідність між митцем і посадою, яку він посідав, працюючи в Харкові:

а) Г.Сковорода                          1)  член Товариства наук 

                                                           Харківського університету

б) Г.Квітка-Основ'яненко        2) завідувач літературної частини

                                                    Харківського оперного театру

в)  П.Тичина                              3) викладач Харківського колегіуму

 

Достатній  рівень (3 бали)

10. Назвіть збірку Г.Сковороди, написану в с. Бабаях на Харківщині_______________________________________________________

11. Назвіть комедії Г. Квітки-Основ'яненка, написані українською мовою для харківського театру________________________________________________

12. Назвіть збірку П.Тичини, яка вийшла друком у Харківському державно-кооперативному видавництві________________________________________

 

 Високий рівень (3 бали)

1. Дайте розгорнуту відповідь (4-6 речень) на питання: які видатні місця в Харкові названі на честь Г.Сковороди, Г. Квітки-Основ'яненка, П.Тичини____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________