Урок літератури рідного краю "Рідна земля у поезії поетів-краян. С.Будний, В.Вихрущ, Г.Костів-Гуска, Я.Бенза.

Рідна земля у поезії ”поетів-краян.

С. Будний “Земля”, В. Вихрущ “Рідна хата”,

Г. Костів-Гуска “Вілія”, Я. Бенза “Криниця”

 

Дорогі діти!

У кожного з нас є своя маленька батьківщина

Що ж таке батьківщина? З чим у вас асоціюється це поняття?

Батьківщина – це природа, родина, мова, рідне село, історія, піс­ня, люди.

Кожен із нас починав свій життєвий шлях з отчої хати, мате­ринської ласки, батькової науки. Перші уроки пізнання світу проходили на батьківському подвір’ї, а далі були – поле, ліс, річка – безмежні простори рід­ної землі. Це і є один із берегів людського життя – берег дитинства.

На сьогоднішньому уроці “Мій рідний край, моя земля...” ми ознайомимося із творчістю письменників нашого Тернопілля – С. Будного, В. Вихруща, Г. Костів-Гуски, Я. Бензи.

Ці письменники жили в різний час, але понад усе любили рідну землю, природу рідного краю, своїх батьків, рідний дім. І цю любов, висловлену в своїх творах, пронесли крізь усе життя, ніколи не забуваючи свого коріння, бо, як писав О. Довженко, “людина завжди повинна пам’ятати, звідки вона пішла в життя. Людина не має права бути безбатченком”.

Сьогоднішній урок ми проведемо у формі усного журналу “Мій рідний край, моя земля”.

 

Перша сторінка. Степан Будний. “Земля”

 

1. Біографічна довідка.

 

Степан Франкович Будний народився 23 серпня 1933 року в селі Струсів Теребовлянського району. Працював учителем і журналістом. Досить рано пішов із життя (помер 22 червня 1958 року). Проте залишив нащадкам свою творчість – збірки “Людина до сонця йде” (1961) та “Поезії” (1972), наскрізний мотив яких – любов до життя, до своєї рідної землі.

 

2. Аналіз поезії С. Будного “Земля”.

 

• Виразне читання поезії учнем.

Земля

Буду палко землю цілувати,

Де вітри, і сонце, і блакить,

Коли я промовлю тихо: мати!

То вона, кохана, не мовчить.

Чистою росою враз заб’ється,

До грудей колоссям припаде,

Забренить, заквітне, засміється,

Рідна і пахуча, як ніде.

І любить її не можна трошки,

Ту, що, дише в серце за селом

Світло-синім вогником волошки,

Молодим гречаним молоком.

Відкривай для неї навстіж груди,

Для вітрів і гомону дібров,

Це на ній робочі чесні люди

Сіють вічно трудову любов.

А земля росте зеленим житом

І дубами у гаю шумить.

Я без неї дня не міг би жити,

А із нею вічно буду жить.

 

Запитання (усно).

 

— За що ліричний герой любить свою землю?

— Які картини ви уявляли, читаючи поезію? У яких барвах ви б їх зо­бразили?

— Опишіть свій настрій, навіяний віршем.

 

Друга сторінка. Ганна Костів-Гуска “Вілія”

 

1. Біографічна довідка.

 

Ганна Михайлівна Костів-Гуска народилася 18 квітня 1947 року в селі Бабинці Борщівського району. За професією – лікар, за покликанням – поет. Член Спілки письменників України з 1982 року. Автор поетичних збірок “Автограф вірності”, “Нічлава” та інших творів, багато з яких присвячено при­роді рідного краю, Батьківщині. Для ліричного героя поезії “Вілія” є “річка-річечка” з такою поетичною назвою. Вілія – це річка, яка протікає територією Кременецького та Шумського районів.

 

2. Аналіз поезії Г. Костів-Гуски “Вілія”.

 

• Виразне читання поезії учнем.

 

 

Вілія

 

Річку Вілію, наче стрічечку,

Кинув хтось між зелених трав.

Хто й коли цю маленьку річечку

Ніжним іменем так назвав?..

Не забруднена, не засмічена,

Синьо – сріберно протіка...

І на карті ледь – ледь помічена

Ще лиш річечка, не ріка.

Верби піснею нахилилися,

Око радує хвильок гра.

І несе свої води-хвилечки

Аж до батечка, до Дніпра.

Річку Вілію наче стрічечку,

Кинув хтось між зелених трав.

Хто й коли цю маленьку річечку

Ніжним іменем так назвав?..

 

Запитання (усно).

 

— Про що ця поезія?

— Чи можемо ми цю поезію назвати патріотичною? Чому?

— Намалюйте словесну картину того, що ви “бачили”, читаючи твір.

 

Третя сторінка. Володимир Вихрущ “Рідна хата”

 

1. Біографічна довідка.

 

Володимир Павлович Вихрущ народився 4 березня 1934 року в селі Августівка Козівського району в селянській родині. За фахом – фінан­сист. Працював головою колгоспу, завідувачем райфінвідділу, деканом фа­культету Тернопільського фінансово-економічного інституту, заступником голови Тернопільського облвиконкому. За покликанням душі – тонкий лі­рик. Автор багатьох поетичних збірок (остання з них – “Поезії” –побачила світ по смерті митця у 2007 році). Член Спілки письменників України з 1976 року. Чимало його віршів стали піснями, видав дві пісенні збірки – “Пісні барвінкового краю”, “Немає кращої землі, як наша рідна Україна”.

 

2. Аналіз поезії В. Вихруща “Рідна хата”.

 

• Виразне читання поезії учнем.

 

 

 

Рідна хата

Хоч сторона моя багата,

Красива квітами й людьми,

Найкраща в світі – рідна хата

Під ясеновими крильми.

У ній тепло і очі мами,

І доброта її руки,

А над смутними образами

Горять барвисті рушники.

Тут батьків труд і труд матусі,

Поліття чесне, не рясне,

А хліб домашній на обрусі –

Неначе сонце весняне.

Йдемо додому, як на свято

Любуємося ворітьми:

Найкраща в світі рідна хата

Під ясеновими крильми.

 

Запитання (усно).

 

— З чим у вас асоціюється поняття “рідна хата”?

— Які є символом ваших домівок?

— Чим для автора є рідна хата?

— Для ліричного героя цього твору батьківщиною є “рідна хата під ясе­новими крильми”. Які риси вдачі поета виявилися у вірші?

— Опишіть свій настрій, навіяний віршем.

 

Четверта сторінка. Ярослав Бенза “Криниця”

 

1. Біографічна довідка.

 

Ярослав Антонович Бенза народився 20 лютого 1950 року в с. Бариш Бучацького району. Навчався у Львівському університеті, де здобув фах журналіста. З 1974 року працює в Тернопільській обласній телерадіокомпанії. Вірші друкував у журналах «Україна», «Барвінок», «Тер­нопіль», колективному збірнику “Богославень” та інших. Автор поетичної збірки для дітей “Чарунки”

 ( 1995).

 

2. Робота над поезією Я. Бензи “Криниця”.

 

• Виразне читання поезії учнем.

 

Криниця

Під ясеном – криниця,

Стара, на зрубі – мох.

Нап’єшся – крекнеш: ох!

До нашої криниці

Стежки з усіх осель,

Бо кланяється низько

Сусідам журавель.

Орли п’ють воду й півні

З дубового цебра.

Як сонячно – опівдні

З криниці п’є зоря.

 

Запитання.

 

— Що є батьківщиною для ліричного героя поезії “Криниця”? (“Під ясе­ном – криниця”.)

— Як змалював автор криницю у вірші?

— Яку музику ви дібрали б до цієї поезії?

 

Узагальнення.

 

Ось ми і перегорнули останню сторінку нашого усного журналу. Про­поную відповісти на такі питання з робочому зошиті:

— Чи є щось спільне між ліричними героями цих творів?

— Якими почуттями сповнені ці вірші? Чи близькі вони вам?

Підбиття підсумків уроку. Метод “Незакінчене речення” (продовжити речення в робочому зошиті):

“Слухаючи ці поезії, я зрозумів...”

“Ці вірші є для мене близькими, тому що...”

“На уроці я дізналася (дізнався)...”

“Сьогоднішній урок мене збагатив...”

 

Домашнє завдання.

1. Один з віршів за вибором вивчити напам’ять.