Урок літератури рідного краю у 9 класі з теми "Ольга Кобилянська. «За готар». Змалювання безмежної душевної доброти простої жінки та страшна черствість і байдужість священика-скнар

Урок літератури рідного краю. 9 клас.

 

Семчук Дарія Богданівна,

учитель української мови та літератури 

Чернівецького ліцею №3 медичного профілю

Чернівецької міської ради  

Тема уроку: Ольга Кобилянська. «За готар». Змалювання безмежної душевної доброти простої жінки та страшна черствість і байдужість священика-скнари.

Мета уроку: узагальнити знання про життєвий і творчий письменниці, дослідити сюжетнокомпозиційні особливості та проблематику твору, систему образів, з’ясувати особливість їхнього внутрішнього світу, алогізм  думок і вчинку священика та благородство душі простої жінки у конкретній життєвій ситуації; визначити актуальність твору у наш час;

розвивати аналітичне мислення учнів, вміння узагальнювати, вдосконалювати навички дослідницької  роботи та роботи в групах; 

виховувати почуття милосердя, відповідальності за доручену справу, співчуття і благородність душі, любов та повагу до краси рідного слова.

Тип уроку: формування навичок та вмінь.

Обладнання: портрет письменниці, виставка літератури, відповідно до теми уроку, мультимедійна презентація,  аудіозапис тексту твору.

Епіграф:         

У внутрішньому світі людини доброта – це сонце.

 В.Гюго

 

ЗМІСТ І СТРУКТУРА УРОКУ

І. Організаційно-вступна частина

Вступне слово вчителя, мета якого налаштувати учнів на сприймання запланованого навчального матеріалу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми,  мети, завдання уроку. 

Постановка виконавських завдань.

1.    Визначити сюжетно-композиційну структуру твору.

2.    З’ясувати проблематику оповідання.

3.    Дослідити, в чому особливість різного сприйняття людьми  неординарної життєвої ситуації.

4.    Прокоментувати, як зміст епіграфа вплітається у сюжетну канву твору. 5. Визначити актуальність твору у наш час.

 

ІІІ. Перевірка домашнього завдання; актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь

 Сторінками життєвого і творчого шляху  Ольги Кобилянської.

Метод «Так-Ні».            

ТАК		НІ
	1. Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1963 р на Закарпатті?
	2. Письменниця була четвертою дитиною у багатодітній родині?
	3. Спеціальну освіту здобула у Чернівецькому національному університеті?
	4. Перша книга Ольги Кобилянської  мала назву «Людина»?
	5. Ранні твори Ольга Кобилянська писала  польською мовою?
	6. Натхненником письменниці був німецький філософ Ф.Ніцше?
	7. Проблема емансипації жінки розкрита у новелі «Битва»?
	8. Повість «Земля» написана  на основі реальної трагедії у  сім’ї?
	9. Улюблений композитор Ольги Кобилянської – Ф.Шопен?
	10. З Лесею Українкою Ольга Кобилянська подружилася заочно?
	11. Осип Маковей був єдиним нерозділеним коханням письменниці?
	12. Перифрастичне ім’я Ольги Кобилянської – Гірська Орлиця?

    

 ІV. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Оповідання Ольги Кобилянської «За готар» - неперевершений зразок художнього аналізу краси душі простої людини. Вперше надруковане в журналі «Киевская старина» за 1903 р.

1. Реклама твору.

Методична ремарка. Метод випереджувального завдання: створити в групах рекламу (ролик, плакат тощо) за прочитаним твором: чітко продумати мету, адресата, вид рекламної роботи. У класі кожна група учнів демонструє свою рекламу, а інші школярі аналізують її за певними критеріями. 1.Відповідність художньому тексту. 2.Доступність. 3.Оригінальність. 4.Цікавість. 5.Естетичність вигляду. 6. Мінімальна кількість слів – максимум інформації. Можливий варіант рекламного ролика.

1.Вам правда цікаво дізнатися чому існує краса душі і байдужість? Оповідання «За готар» Ольги Кобилянської – привід для роздумів над цієї проблемою. Поспішаймо подискутувати!

   

  Лексична хвилинка. Готар – це межа, кордон (так називали на Буковині).

Динамічна таблиця (заповнюється учнями протягом уроку)

№  пп	Літературознавчий аспект твору	Коментар-узагальнення
1.	Жанр:	оповідання
2.	Тема оповідання:	змалювання безмежної душевної доброти простої жінки,  черствість і байдужість священика та односельчан.
3.	Ідея твору:	уславлення душевної краси, небайдужості, доброти у образі простої жінки Магдалени, замученої життям і засудження бездуховності, черствості душі, нелюдяності в образі священика-скнари.
4.	Проблематика:	добро і зло; багатство і черствість душі, любов до ближнього і байдужість до чужого горя; забобонні традиції.
5.	Асоцітивне поле:	готар («…щастя обминає того, хто на готарі сидить»); чорна Магдалена («Вона вже така збіджена з гризоти і з видатків, що чимраз більше чорніє…)
6.	Герої оповідання:	священик, селяни, Магдалена  її донька Настунька та чоловік.
7.	Основні сюжетні лінії:	страдницьке життя Магдалени, її багатий внутрішній світ; бездуховність і байдужість односельчан, зокрема священика.

 

  V. Застосування учнями  знань, умінь, навичок 

Робота над змістом твору

Метод «Літературний крос».

Завдання: доповнити незавершені вислови ...

1.    Старенький панотець села Д. прямував  дорогою …. (до лісу).

2.    Селяни побачили непритомне тіло незнайомого чоловіка… (недалеко Магдалениної хати, коло готаря).

3.    Магдалену називали… (чорною).

4.    Похоронила Магдалена уже… (чотирнадцять  дітей).

5.    Панотець наказав односельчанам, щоб вони непритомне тіло…( затягнули за готар). 6. Магдалена, побачивши непритомного чоловіка на полі в снігу, вирішила…(забрати додому).

7.  Через три дні  врятований жінкою незнайомець…(помер).

8.  Найжахливіша втрата для Магдалени – це…(смерть доньки Настуні).

9.  Односельчани вважали, що жінка страждає через… (чужі гріхи).

10.                    «Вітер зірвався з пустої толоки диким рухом….гонив він шаленим льотом… і все розносив….. («За готар!.. За готар!..»)

 

Бесіда. «Мікрофон»

1.У чому особливість змалювання характерів героїв?

2.  Чи є у творі розгорнуті характеристики персонажів?

3.  Чи є  підстави проводити паралель між героїнею оповідання "За готар" та образом євангельської Марії Магдалини? 4. Чи можна виправдати  вчинок священика і чому? Відповідь аргументуйте?

 

Робота в групах.

І група. Проблемне питання.  Як через образ селянки Магдалени Ольга Кобилянська утвердила думку, що  благородство душі не залежить від соціального стану людини? Завдання: дослідити засоби зображення образу селянки Магдалени – зовнішній портрет героїні автора та через  репліки односельчан; внутрішній портрет (у взаєминах з рідними, у ставленні  до оточуючих), використовуючи цитатний матеріал твору.

Узагальнення дослідження.

Магдалена наділена автором найкращими рисами характеру.

Приваблива зовнішність: «Висока, чорна, худа постать була покірно склонена, неначе відчувала на собі якісь провини цілого ряду поколінь і просила прощення. Прекрасна була колись. Колись її чорне, як шовк, волосся лиснілося на молодих плечах і грудях; смагляве лагідне лице віддавало молодістю, а очі – чудові, прекрасні ті чорні очі – горіли огнем  сили й надії. Тепер також горіли вони, але огнем невгасаючого жалю».

Працьовита: «…чорна Магдалена сидить у своїй хатині і пряде. Час від часу спиняється її великий журливий погляд на тринадцятилітній дитині, що…дере пір’я й перериває глибоку тишину довгим кашлем».

Турботлива мама: «Чого, доньцю? – спитала лагідно мати. – Нема чого. Бачиш, яка студінь. Вітер стисне тобі груди, і станеш гірше кашляти».

Небайдужа до чужого горя:

«…напіткнулася на нещасного чужинця і з остраху аж уголос скричала…А відтак заволоділо нею одно почуття, що наплило могучою хвилею на її душу і наказувало лиш одне: до хати забрати нещасного. Якнайборше до хати».

Благородність душі. «…а вона, дивіть,  узяла та й справила йому похорон, та й справила поминки… та й на службу за чужу душу дала, та й попа сама заплатила…Останній коцик, кажуть до жида віднесла і за похорон панотцеві заплатила».

Співчуття односельчан.

«Чемна жінка….лиш то одно, що щастя не має… Вона вже така збіджена з гризоти і з видатків, що чим раз, то більше чорніє. Недурно й прозвали її чорною. Лиш хрестить та й хоронить…»

«Смерть і слабість у хаті все повижирали. …дитина та й робота держать її при собі».

«Бідна - та й годі. А кажуть: діти в неї такі розумні, як старі».

Після смерті доньки: «Най Бог боронить! Те вже останнє в неї було….Як кров червона, такий був у неї жаль. Дуріла – головою до стіни била, кричала».

«Я вам кажу, люди, що оце з Магдаленою щось є… Я її не від сьогодні знаю… Я вам кажу, вона кривавиться за гріхи. І не думайте, що за свої гріхи… За гріхи других. Та знайте: вона вже змалку воліче той тягар».

«…в неї все інакше як у других…Навіть десь хату поставила під лісом, окремо від людей, аби до нашого гурту не належала».

Панотець: «…вона чемна жінка: не боже не забуває. Дає на служби…і добра робітниця…На все має час».

Отже, благородство душі, чисті наміри, безкорисливість і любов до ближнього не залежать від соціального стану та матеріального забезпечення людини. Благородній селянській жінці, матері-страдниці Магдалені, яка втратила чотирнадцять дітей, письменниця  протиставляє образ черствого, користолюбного духовного пастиря.

 

ІІ група. Проблемне питання.  Як через образ священика письменниця відтворила черствість і убогість душі людини?

Завдання: дослідити засоби зображення образу панотця, використовуючи цитатний матеріал.

Узагальнення дослідження. 

Цитатний матеріал з коментарем

Байдужий: «А старенький панотець мусив».

Корисливий: «Він не любив даром трудитись. Старий уже був, що найважніше – який хосен йому з того».

Безсердечний: «Очі панотця засіяли недобрим блиском…

–За готар, – прошептав зимним, хитрістю переповненим голосом. – Затягніть його за готар… Сусіднє село нехай собі з ним голову б’є.. – І відвернувшись роздразненим рухом від усіх, потюпав квапною ходою білою дорогою назад».  

У ставленні до конаючої на морозі «чужої» для села людини виявляється страшна черствість, абсолютна байдужість священника.

 

Метод ПРЕС

Я вважаю, що панотець вчинив не по-людськи, не по-християнськи.

Тому що він у присутності односельчан відмовився допомогти людині, яка непритомна замерзала в полі.

Наприклад, він міг би запропонувати взяти чоловіка і занести хоча би до першої хати і надати йому посильну допомогу та викликати лікаря.

Отже, вчинок панотця підлягає осуду, черствість душі не має бути властива будь-якій людині, тим більще священику.

 

ІІІ група. Проблемне питання.  Як через лексичний арсенал оповідання виражається засіб типізації та індивідуалізації героїв, часу та місця, де відбувалися події?

Завдання: дослідити особливості авторської мова у структурі оповідання, уклавши тлумачний словничок. Узагальнення дослідження.

Мова оповідання надзвичайно барвиста, пересипана діалектами та експресивно забарвленими словами. Письменниця використовує багатий лексичний арсенал, щоб передати дух і аромат того часу.

1.Тлумачний словничок.

Вулій –  вулик. «Хоч у неї хата по вмерці, як вулій, порожня, а дитину якось поховають...».

Галіція – Галичина. «З Галіції! – закинув, як перше, сухо молодий»

Готар – межа, кордон. «Кажуть щастя обминає того, що на готарі сидить».

Вуйко, бадіка – дядько «–  Вуйку…татку… - заблагала з неописаною щирістю у голосі…»  Видко – видно. «Видко, вже видко! – поспішали сповістити газди».

Остановились  – зупинилися. «Люди остановились».

Сердак – верхній одяг. «Вона накинула довгий чорний сердак на плечі…»

Стайня – хлів. «Біля стайні заглянула за собакою, що на її вид успокоїлася…»

Слабує – хворіє. «Слабує. Вже що вона не робить, куди й не ходить по ліки, а дитина все не така, як другі діти».

Чемна – роботяща, працьовита. «Чемна жінка щоправда».

Хосен – користь, вигода.  «…який хосен йому з того».

Якнайборше – якнайшвидше. «Якнайборше до хати».

2. Експресивно забарвлені лексеми (коментар до них):

«за плечима вже чигає чуже село», «фортуна ніччю гуляє», «засвітило очима», «гіркий усміх», «аж задеревіла з наглого переляку», «мав душу на відході», «переїхав на тамтий світ», «побігла квапне дальше», «хата по вмерці, як вулій, порожня», «шалений льот» (вітру), «блудять світом».

 

Учитель. Які народні прикмети використовує Ольга Кобилянська в оповіданні? З якою метою?

1.                        Собака «виє, як би вовків зачула…Коли вгору (держить голову), то перед вовками, що десь їх зачуває, а коли вділ, то смерть», 

2.                        «Кажуть щастя обминає того, що на готарі сидить. Вона тягнеться або в одну сторону  або в другу, а хто на готарі стає, тому нічого не дістанеться».

3.                        Страждання Магдалени, вважають, через «гріхи других…вона вже змалечку воліче той тягар».

4.                        «Біду можна затягнути» (якщо чужого чоловіка до хати впустити). 5. « Свічку принести, щоб без свічки не вмер».

 

«Снігова куля». 

 Завдання: узагальнити особливості мови твору.

Алгоритм проведення. Перший учень називає слово, другий – речення, третій – ставить запитання , четвертий відповідає на нього. (Можливий варіант застосування).

Мова. – Пересипана народними перлинами. – З якою метою? – Передати колорит епохи та є засобом характеротворення героїв оповідання.

Висновки. В оповіданні  наявний ідіолект – індивідуальний творчий стиль. Засобами авторської мови письменник створює наскрізні образи, що сприяють глибшому розкриттю ідейного задуму. За допомогою влучного слова Ольга Кобилянська увиразнює свою думку, творчий задум, колорит епохи, індивідуалізує героя. 

 

VІ. Підсумки уроку. 

Узагальнювальна бесіда.

1.Що вас найбільше вразило в оповіданні?

2.Як зміст епіграфа вплітається у сюжетну канву твору? 3.Чи актуальні проблеми, підняті Ольгою Кобилянською у творі, сьогодні?

 

VІІ. Оцінювання, самооцінювання, взаємооцінювання знань. 

Узагальнювальне слово учителя (оцінка діяльності на уроці, обгрунтування виставлених балів, педагогічні рекомендації щодо вдосконалення навчальної роботи).  

 Повідомлення домашнього завдання. Написати твір-роздум на тему «Доброта краще краси»(Г.Гейне)(за оповіданням «За готар» Ольги Кобилянської).