23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Урок "Вільний серед неволі і святий серед пекла". Г.Сковорода. Життя і творчість, його філософські погляди

Про матеріал

Конспект комбінованого уроку допоможе ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Г.Сковороди, його філософськими, педагогічними, естетичними поглядами; розкрити співзвучність філософських думок митця з нашим часом; з'ясувати спорідненість і відмінність філософської спадщини Г.Сковороди та французьких просвітителів XVIII ст.: Вольтера, Руссо, Дідро; виховувати в учнів людинолюбство, бажання самовдосконалюватися, формувати високі морально-етичні норми поведінки, які сповідував Г.Сковорода.

Перегляд файлу

Григорій Сковорода

«Вільний серед неволі і святий серед пекла»

 

Тема.  Життя і творчість Григорія Сковороди, його філософські погляди.

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Г.Сковороди, його філософськими, педагогічними, естетичними поглядами; розкрити співзвучність філософських думок митця з нашим часом; з’ясувати спорідненість і відмінність філософської спадщини Г.Сковороди та французьких просвітителів XVIII ст.: Вольтера, Руссо, Дідро;  виховувати в учнів людинолюбство, бажання самовдосконалюватися, формувати високі морально-етичні норми поведінки, які сповідував Г.Сковорода.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання, наочність: портрет Г.Сковороди роботи невідомого художника, В.Кравченко «Мандрівний філософ» (темпера),  І.Кавалерідзе «Пам’ятник Г.Сковороді в Лохвиці на Полтавщині», аркуші паперу, маркери, портрети Вольтера, Дідро, Руссо.

Методи, прийоми та форми роботи: асоціативне гронування, «Незакінчене речення-1», «Незакінчене речення-2», «Передай крейду», «Ланцюжок», «Спогади», словникова робота, «Читання портрета», «Оживлення» постаті митця, словесний опис, робота з таблицею, робота в групах, учнівські проекти, проблемні запитання, робота з епіграфом, «Цитата для роздумів», «Гірка», «Поетична хвилинка», «Розминка».

Епіграфи:      

  І, виламавши палицю із тину,

Він темними байраками пішов

Кріпацьким діткам викладать латину,

Бентежити думками рабську кров.

Д.Павличко «Сковорода»

О люди! Чому дивуєтесь океанам і зорям?!

Ідіть, верніться до себе, себе й спізнайте.

Г.С.Сковорода

Хід уроку

 

І.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

1. Оголошення теми уроку.

 - Що ви чекаєте від сьогоднішнього уроку?

 - Яку мету поставимо перед собою?

2. «Незакінчене речення -1»

Думаю, що …

Сподіваюся на …

Дізнаюся нове про …

Має бути цікаво, тому що …

ІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Розминка»

 Григорій  Савич Сковорода… Це ім’я знають в Україні всі – воно давно стало символом мудрості на українській землі.

 Отож, коли ми чуємо «Г.Сковорода», які асоціації у вас виникають?

Колективне складання асоціативного грона. Прийом «Передай крейду».

«перший інтелігент»   український Горацій   «мандрівна академія»

мудрець   байкар   поет   учений   мандрівник   артист   мислитель   мораліст   геній

син народу   скромний старець   знавець народного життя   педагог-новатор   філософ

козацький син                  Григорій Сковорода            народний просвітитель

культурний діяч   духовне світло   український Езоп   народний наставник   письменник

проповідник добра і правди   народний ідеал мудреця   український Сократ

талановитий спудей Києво-Могилянської академії   поборник свободи   духовна комета

«Ланцюжок»

 - Що ще згадується при цьому імені?

Дорога           бідна, але мудра людина            химерна    закручена мова             тужлива   мелодія               вірші (байки).

Рольова гра-перевтілення «Спогади» (автор сам про себе)

 Я, Григорій Савич Сковорода, народився 3 грудня 1722 року в родині малоземельного козака Лубенського полку в селі Чорнухи на Полтавщині. З дитинства цікавився наукою, жадібно тягнувся до книг. Коли мені було 12 років (1734 р.), я вступив до Києво-Могилянської академії. Мав гарний голос, тому в 1741 р. мене взяли до придворної капели цариці Єлизавети Петрівни в Петербург, але влітку 1744 р. я повернувся до Києва і продовжив навчання в академії. Невдовзі (1745) у складі російської місії поїхав до Угорщини. Разом з керівництвом місії побував у Польщі, Австрії, Словаччині та інших країнах.

 Повернувшись у 1750 р. на батьківщину, був запрошений на посаду викладача поетики Переяславського колегіуму. Тут створив для студентів підручник з поетики. Намагався просто і зрозуміло викласти поняття про поезію та правила віршування.

1751 р. я востаннє повернувся до Києво-Могилянської академії й навчався там до 1753 р. Митрополитом  Тимофієм Щербацьким був рекомендований домашнім учителем сина багатого поміщика Степана Томари. Наступні 6 років провів у селі Коврай. Цей період у моєму житті зайняв особливе місце. Я близько познайомився з життям і творчістю народу. Це сприяло формуванню моїх поглядів.

 1759 р. переїхав до Харкова, де викладав у колегіумі поетику (1759-1760), синтаксиму, а також грецьку мову і співи (1762-1764). Коли при колегіумі було відкрито додаткові класи для підготовки інженерів, топографів, архітекторів тощо, мене запросили до них учителем катехізису (1768-1769). Але був змушений залишити педагогічну працю, яку дуже любив і якій віддавав усі свої здібності, тому що викладав предмети по-новому, а це не сподобалося єпископу.

 З цього часу почав вести мандрівний спосіб життя. Майже чверть століття мандрував по Лівобережній Україні, бував у містах і селах Воронезької, Курської та Орловської губерній. Моїм  звичним пристанищем були селянські хати, пасіки, сади. Я ніколи не був вимогливим до земних благ, але й не був аскетом. Дуже любив природу, пісні, музику, ніколи не розлучався з флейтою.

 Помер же я 9 листопада 1794 року в селі Іванівці на Харківщині.

Словникова робота

Катехізис -  релігійна книга, що містить стислий виклад догматів християнської віри в питаннях і відповідях.

Читання вчителем  зворушливих рядків про смерть філософа Г.Сковороди.

 День 28 жовтня був сонячним і погожим. У Ковалевського зібралося багато гостей на обід. Сковорода був веселий і говіркий, як ніколи. Довго розповідав про себе, про свої мандрівки. Потім вийшов у сад.

 Він відцвів, відшумів, як оці дерева, що журно губили листя. Ось-ось, можливо, завтра він відійде в природу, перетвориться в землю, в соки і крони дерев. Станеться страшна і буденна справа. Його час перейде у вічність.

 Він жив просто і гарно і вмирав так само… В час плачу він учив людей сміятися. Бо голова і хвіст змія вічності – це одне, і все починається спочатку. Він зберіг до останньої хвилини ясний розум і зробив це для людей.

 Господар пішов шукати гостя надвечір і застав під липою, коли Сковорода викопав досить глибоку могилу.

  •              Що це, друже Григорію? Чим ти зайнятий?
  •              Пора кінчати мандри, - спокійно відповів Сковорода. – І так все волосся злетіло з бідної голови. Пора заспокоїтися.

… Він пішов у свою кімнату, надів чисту білизну і востаннє поговорив  з вічністю, долею, істиною, розумом. Поклав під голову свитку і свої рукописи. Ліг і заснув.

 І не прокинувся.

 Поховали його під липою, а на могилі написали те, що він заповів: «Світ ловив мене , та не піймав».

Як називаються такі слова? (Автоепітафія)

Словникова робота

Епітафія – надгробний напис на могильній плиті.

Як розуміти цей загадковий напис?

 Що мав на увазі філософ?

Як саме ловив його світ?

Як Г.Сковорода розумів світ?

Колективне складання схеми

Світ у розумінні Г.С.Сковороди

 

спосіб життя                    принцип стосунків       паразитизм пануючих        глибока соціальна

тогочасного                     між людьми                   класів                                   нерівність

   суспільства

 

 

поневолення купкою        здирство                       несправедливість               безправність

багатіїв бідного люду       чиновників                  судочинства                        народу

 

 

 

 

 

Н Е Щ А С Т Я

 

Цікаві бувальщини із життя Г. Сковороди

Стовпів доволі

  До Сковороди звернулись монахи Києво-Печерської лаври з пропозицією:

Доволі блукати по світу! Пора причалити до гавані. Нам відомі твої таланти, свята Лавра приймає тебе, як мати своє чадо, ти будеш стовпом церкви і окрасою обителі.

Ох, преподобні, - обурився Сковорода, - стовпотворення  збільшувати собою не бажаю, доволі і вас, стовпів неотесаних, у храмі божому…

 

Відповідь посланцеві Катерини ІІ

 У 1788 році Катерина ІІ подорожувала по Україні. Її посланець застав Сковороду під Харковом на Лисій горі й передав йому запрошення цариці на постійне проживання при дворі. Філософ відповів:

Мне моя свиріль и овца

Дороже царського венца.

 

Світ подібний до театру

 Філософ Григорій Сковорода чверть століття мандрував Україною. Якось, коли мислитель перебував у Харкові, до нього звернувся один вельможа:

  • Чесний чоловіче! Чом не кинеш тинятися та не візьмешся за якусь поважну справу?
  •                  Милостивий пане!  - відповів Сковорода. – Світ подібний до театру: щоб грати в ньому успішно і з похвалою, беруть ролі за здібністю. Актора не за значущістю ролі, а за вдалу гру хвалять. Я довго про це думав і визнав, що ще не можу в театрі світу вдало виставити нікого іншого, як людину просту, безклопітну й усамітнену. Я цю роль вибрав і задоволений. Праця дає задоволення тільки при природженій схильності.

 

  •              Поміркуйте, яку моральну настанову український філософ Г.Сковорода вважав за дороговказ.
  •              Як ви думаєте, чи збентежила ця настанова вельможу? Чому?

 

Не сунь свого носа

 Коли в 1753 році Сковорода у Переяславському колегіумі почав викладати теорію поезії, єпископ зажадав письмового пояснення, чому він по-новому викладає поетику. Сковорода відповів, що про це можуть судити лише спеціалісти, тонко натякнувши, що неукам в такій справі свій ніс сунути нема чого, і  навів латинське прислів’я, зміст якого такий: одна справа – пастирська патериця, а інша справа – сопілка.

 

Учитель. Світ марно ловив його. Та хіба можна зловити у тенета багатства і почестей людину, яка вважала, що найголовніше – це щастя і праця?

«Цитата для роздумів»

 Світ словом і ділом переконував його, що щастя людське в тому, щоб мати всього доволі: багато чого їсти та пити, розкішно одягатися і в розвагах веселитися. Сковорода один почав говорити йому: щоб бути істинно щасливим, те все не потрібне, бо обмеження бажань, відхилення надлишку, приборкання прихотливої волі, трудолюбивість, виконання свого обов’язку не за страх, а за совість – суть шлях до щастя.

М.Ковалинський, учень і друг поета

Учитель. Показовий з цього приводу переказ про один випадок, який трапився із Сковородою.

 Один пан звернувся до нього за порадою. «Тяжко мені без радості жити, - скаржився він філософу. – Ні влада, ні золото не зробили мене щасливим. Моє серце слухали кращі лікарі світу, моє тіло купалося у всіх цілющих водах Європи, я тисячі карбованців щомісяця по монастирях розсилаю, але спокою не знає моя душа». Вислухавши цю скаргу, Сковорода приніс косу, граблі, вила, сокиру, поклав до ніг пана і каже: «Це єдине джерело людської радості. Працюй, працюй, працюй. Зароблений у поті кусок хліба житнього вилікує всі хвороби, і душевні, і тілесні».

Робота з портретом невідомого художника

«Читання портрета»

 За козацької доби майстри не вдавалися до пластичного опрацювання людської зовнішності, а радше малювали парсуну, й закарбовану непорушну личину збагачували тими прикметами, що мали б становити певний зоровий відбиток. Це підкреслювалося ошатним убранням особи, яскравим символом її стану, освіченості, діяльності. Зняте з Григорія Сковороди ще за життя поличчя не лише промовисте, а й, сказати б, стереоскопічне. Все залежить від того, під яким кутом на нього дивитися. І художники, не маючи перед собою іншого взірця, користувались у своїй роботі саме цим одним-єдиним портретом, намальованим у селі Іванівці на Слобожанщині, де мешкав останні місяці свого земного буття мандрівний любомудр України. Це ніби маска з наданими їй для подібності певними «сковородинівськими» рисами: кирея, підперезана поясом у синьо-жовті басамани, за нього заткнута сопілка (флейттраверс); у правій руці – рукописна книжка.

 Парсунне зображення потрапило до учня філософа Михайла Ковалинського, який не задовольнився ним і віддав переписати маляреві з класичною освітою на новий лад – вийшов зовсім інший, близький до реалістичного потрактування образ. Тут обличчя Григорія Савича набуло живого, людського виразу. Цей портрет можна вважати найліпшою «копією» з роботи богомаза.

 

«Оживлення» постаті митця

 Спогади першого біографа філософа Г.Сковороди його учнем Михайлом Ковалинським. «Одягався він пристойно, але просто; їжу мав, що складалася із трав, плодів і молочних приправ, споживав її ввечері, після заходу сонця; м’яса та риби не їв не через марновірство, а із своєї внутрішньої потреби; для сну виділяв свого часу не більше чотирьох годин на добу; вставав до зорі і, коли дозволяла погода, завжди ходив пішки за місто прогулюватися на чисте повітря і в сади; завжди веселий, бадьорий, легкий, рухливий, стриманий, цнотливий, всім задоволений, добродушний, принижений перед усіма, охочий до слова, де не змушений говорити, із всього виводив мораль, шанобливий до всякого стану людей, відвідував хворих, втішав печальних, ділив останнє з неімущими, вибирав і любив друзів за їхнє серце, мав побожність без марновірства, вченість без зазнайства, поводження без лестощів».

Словесний опис сучасника

 Ось як схарактеризував Григорія Сковороду І.Срезневський: «Був інок Григорій сухий, блідий, довгий, губи пожовтілі, ніби стерлися, очі блищать чи гордістю академіка, чи простотою жебрака, чи невинним добродушшям дитини, поступ і постава поважні, розмірені. Отак він і ходив дорогами України, несучи вивірену чистоту власних думок і свій розум та неспокій, свою науку добра».

 Спогади невідомого сучасника

 В їжі був невибагливий, жив дуже скромно, а вважав себе багачем: коли хтось намагався щось дарувати йому, то чув незмінну відповідь: «Віддайте біднішим від мене».

 Жив письменник за сонцем: вставав, коли воно сходило, а коли заходило за обрій, давав спочинок натрудженому тілу. Не захотів мати власної хати і взагалі постійної домівки. Так і не одружився.

 Сковорода пише вірші, прозаїчні твори, поступово розробляє свою філософську концепцію.

  •              В чому вона полягає? (Він вважав, що в кожного явища або речі є дві природи – видима й невидима. Видима впадає в око, а невидима схована й пізнати її може тільки уважна й наполеглива  людина. Для цього слід пам’ятати про існування трьох світів: Всесвіту, Біблії та Людини).
  • Як би ви схематично це зобразили?

Біблія

 

 

 

 

Всесвіт                               Людина

  •              Чому ви саме так розташували світи? Обгрунтуйте свою думку. (Людина мала, але може пізнати світ, вивчаючи Біблію, Всесвіт величезний, але всі знання про нього зашифровані в Біблії).

Робота з таблицею

  •              Знайдіть спільні і відмінні риси в таблиці та у вашій схемі. У чому вони полягають?

Концепція трьох світів

 

Світ символів

(Біблія, міфологія тощо)

 

 

 

             Макрокосм                                                                                 Мікрокосм

(«обитательний мир», Всесвіт)                                            зовнішня натура   (людина)

 

 

  •              Осмисліть особистісні шукання митця і складність формування його творчої індивідуальності.

Робота в групах

І група. Філософська система Г.Сковороди.

ІІ група. Головні засади філософії поета.

ІІІ група. Політичний і соціальний ідеал філософа-просвітителя.

IV група.  Ідеал самовдосконалення.

Учнівські проекти

І група.                                          Філософська система Г.Сковороди

Вчення про дві натури                вчення про три світи                   теорія самопізнання    

концепція щастя людини                   принцип «сродної праці»

 

 

ІІ група.                             Головні засади філософії поета

 

«пізнай самого себе»      щастя людини в «сродній праці»       розвиток  здібностей через                                                                                                                                освіту

 

ІІІ група.                    Політичний і соціальний ідеал філософа-просвітителя

«мой жребій з голяками»         рівність вільних освічених гуманних людей-патріотів

 

IV група.                                           Ідеал самовдосконалення

душевний    внутрішня      чиста           сердечний

лад               гармонія         совість         спокій

 

с а м о п і з н а н н я

Презентація та захист учнівських проектів.

  •              Чого навчав Г. Сковорода? (Що в природі  - краса, гармонія, а в суспільстві – несправедливість, і щоб змінити макросвіт на краще, треба кожному змінити мікросвіт, тобто себе самого).
  •              Який сенс життя за Сковородою? (Життя людини залежить від мудрого поводження в злагодженому єднанні людини і природи).
  •              Чи мала філософія Сковороди практичне спрямування? Яке? (Вчила людей жити щасливо).
  •              Що таке щастя?

Словникова робота

Щастя – душевний стан найвищого, повного вдоволення і радості.

  •              Що для філософа було щастям? (Моральне самовдосконалення; душевний спокій; незалежність від пристрастей навколишнього світу; уміння користуватися тим, що є; не прагнути до неможливого; перемога злих інстинктів волі; іти дорогою добра).
  •              Яка обов’язкова умова щастя? (Улюблена справа).
  •              Що є щастям для вас?

Проблемне запитання

  •              Що для щастя потрібне, а що – бажане?
  •              Вчення Григорія Савича про шляхи досягнення людиною щастя хоч і приваблювало своєю мудрістю, було утопічним. Однак учення його спонукає до роздумів: чи варте чогось те суспільство, яке не цінує в людині вроджених здібностей, не дає їй змоги розкрити себе, реалізувати їх сповна?

Словникова робота

Утопія (від гр. u – ні,  topos – неіснуюче місце) – художній твір, що описує уявний майбутній лад.

 - Григорія  Сковороду називають народним філософом. За своїми поглядами він близький до європейських просвітителів  XVIII ст. У чому спорідненість і відмінність філософської спадщини Г.Сковороди,  Вольтера, Руссо та Дідро?

Г.Сковорода

 

Вольтер, Руссо, Дідро

Відмінність

Спорідненість

Відмінність

Вчення про «сродну працю» та щастя. Необхідність пізнання самого себе. Поет був переконаний, що принцип «сродної праці» повинен лежати в основі фундаменту суспільного ладу. Втілення його – єдина умова, яка забезпечить «торжество вищої моральності, миру й любові між людьми».

Культ розуму, науки, стосунки індивідуума й суспільства, наївний матеріалістичний характер, віра в суспільний прогрес, вимога свободи особистості, критика абсолютистського феодального режиму й церкви, гармонію особистого виводили не з систем економічних відносин, а з  моральних переконань індивіда.

Шляхи до суспільного ідеалу вбачали в поширенні освіти, розвитку науки і техніки.

ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ

  •              Що з життєпису Г. Сковороди вразило вас і чим саме?
  •              Яким постав перед вами мандрівний філософ?
  •              Доведіть, що подвижницьке життя Сковороди було своєрідним протестом проти тогочасного суспільного ладу.
  •              Висловіть своє ставлення до способу життя і творчості видатного українського філософа і письменника.
  •              Сформулюйте власне розуміння і актуальність для сьогоднішнього життя положень філософії Г.Сковороди.
  •              Чи співзвучні філософські погляди письменника з нашим часом?
  •              Чи з усім у поглядах Сковороди ви згодні? Чому?
  •              Що з філософського вчення поета ви візьмете у власне життя?

Проблемні запитання

  •              «Мой жребій з голяками» - це пуста фраза чи зміст життя великого письменника-гуманіста?
  •              Як ви можете пояснити прагнення Сковороди бути «чорною сковородою, що пече білі млинці»?

«Займи позицію»

 Краще терпіти нужду і бути веселим, ніж жити в розкошах, не знаючи почуття радості.

Епіктет

  •              Що зрозуміли сьогодні про себе?
  •              Чи пізнали себе?

«Незакінчене речення-2»

Становлення і реалізація особистості для мене – це … (самопізнання, гармонія з собою та світом).

«Цитата для роздумів»

 Цей величезний світ – дзеркало, у яке нам потрібно дивитися, щоб пізнати себе до кінця.

Монтень

Робота з епіграфом

  •              Який з епіграфів сподобався вам найбільше? Чому?
  •              Над чим змусив замислитися?

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

 Життя Г.Сковороди було взірцем не тільки для його сучасників. Чому ми можемо повчитися у нього? (Сміливості думки, несхитності ідеалів, вірності інтересам простих людей, душевній щедрості, жадобі знань).

  •              Чи актуальні думки поета сьогодні? Чому ви так вважаєте? (Кожна людина має глибоко осмислити свою роль у суспільному житті, своє призначення у цьому світі).

«Гірка». 

  • Складіть поради своїм ровесникам (за Г.Сковородою).

 

Живіть!

Працюйте.

Приносьте користь.

Будьте щасливими.

Діліться своїми знаннями.

Прислухайтеся до мудрих слів.

Не дійте всупереч своїй природі.

Пізнавайте себе, а, пізнавши – удосконалюйте.

 

Поетична хвилинка

Піти, піти без цілі і мети …

Вбирати в себе вітер, і простори,

І ліс, і лан, і небо неозорі.

Душі лише співать: «Цвіти, цвіти!»

 

Аж власний світ у ній почне рости,

В якому будуть теж сонця і зорі,

І тихі води, чисті і прозорі.

Прекрасний шлях ясної самоти.

 

Іти у сніг і вітер, в дощ і хугу.

І мудрості вином розвести тугу.

Бо, може, це нам вічний заповіт,

 

Оці мандрівки дальні і безкраї,

І, може, іншого шляху немає,

Щоб з хаосу душі створити світ.

                                                             Юрій Клен

 

V. РЕФЛЕКСІЯ

 - Чи справдилися ваші сподівання від уроку?

 - Над чим замислилися ?

VI. ОЦІНЮВАННЯ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. ІНСТРУКТАЖ ДО ВИКОНАННЯ

Обов’язкове:

  1. Скласти розгорнутий план біографії Г.Сковороди.
  2. Прочитати теоретичний матеріал підручника про збірку поета «Сад божественних пісень».

За бажанням:

  1.           Довести на матеріалі про Г.Сковороду, що він був високоморальною людиною, справжнім християнином.
  2.           Поміркувати над словами письменника: «Не можна щось побудувати словом, якщо те ж саме руйнувати ділом». Свої роздуми викладіть у формі замітки або листа.
  3. Переглянути художній фільм «Григорій Сковорода» (режисер І.Кавалерідзе).

4. Написати портрет-біографію чи портрет-враження.

5. Підготувати заочну подорож на Харківщину та Полтавщину «Стежками мандрівного філософа».

6. Виготувати карту подорожей Г.Сковороди по Україні.

7. Випустити літературну газету, присвячену письменнику.

8. Завести словничок афоризмів Г.С.Сковороди. Зробити перші записи.

9. Написати твір на одну з тем (на вибір):

«Перший інтелігент» у вирі національного відродження.

Великий Просвітитель.

Пізнай себе.

Уроки життя.

Ідея простоти в елітарному світогляді Г.Сковороди.

У чому справжня цінність людини?

  1. Читання і тлумачення зразків (уривків) із творів Г.Сковороди.
  2. Дослідити питання “Українське літературне бароко та його віддзеркалення у творчості Г.Сковороди».
  3. Написати науково-дослідницьку роботу «Сковорода і Біблія».

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
До підручника
Українська література 9 клас (Коваленко Л.Т., Бернадська Н.І.)
Додано
28 червня 2018
Переглядів
359
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку