Урок літератури рідного краю." Василь Гей «Скільки воскресати нам із мертвих, довести щоб долю до пуття?!»"

Тема. Василь Гей «Скільки воскресати нам із мертвих, довести щоб долю до пуття?!» (памʼяті Василя Гея присвячується)

Мета: познайомити учнів з життєвим і творчим шляхом письменника, допомогти дітям осмислити особливості ліричного таланту поета, формувати вміння аналізувати поетичний текст, висловлювати власні міркування; розвивати пам’ять, логічне мислення, навички виразного читання;виховувати любов до Батьківщини , рідної мови

Обладнання. Збірки творів Василя Гея, фотографії поета, мультимедійна презентація.

Тип уроку.  Урок літератури рідного краю

 

Перебіг уроку

Це лиш крила у даль відлітають,

а душа залишається тут

Василь Гей

Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Слово вчителя. Цього року волинська земля зазнала величезної втрати. Відійшов у вічність письменник надзвичайного мистецького обдарування: сила таланту якого, потужно втілилася в поезії, прозі,  публіцистиці, громадській діяльності  і пісенній творчості.

Оголошення теми і мети уроку

Сьогодні ми з вами поринемо у світ творчості  Василя Гея– поета, прозаїка, публіциста, заслуженого діяча мистецтв України, члена Національної Спілки письменників України, пройдемося стежкою його життя. Слайд 1

Опрацювання навчального матеріалу

1. Підготовлений учень читає вірш Слайд 2

Слово вчителя. Ось прослухайте автобіографічний вірш, який розкриває таємницю народження невтомного трудівника – Василя Гея.

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ

На Василя Великого року сорок другого,

в поліській хаті білостінній,

що задивилась вікнами широкими у світ

де різьблені пташки щебечуть і донині,

 шибки – в обіймах крил  віконниць голубих,

перед святими образами посеред світлиці,

що пахла свіжиною, пирогами й квасолею і медом,

Рік Новий нову радість на руках тримав.

А в хаті на дві сім’ї ще небагато – п’ятеро дітей,

та всі – майбутні  прялі, ткалі,полільниці та жниці,

і жодного поки що орача.

І от, нарешті сталось –

у світ кривавий, ненажерний,

що все жував ковтав гарматне м’ясо,

полинув крик не смерті, а життя;

схвильованій, зраділій враз родині

подав свій голос,

наче пісню «у-а-а»,  «у-а-а»,

плугатарів одвічних син і внук.

А Рік Новий, доземно поклонившись,

промовив щиро, лагідно

родині  Геїв:

«Ось тобі, пане Степане, кровина твоя,

ось тобі, діду Прокопе, мрія твоя,

ось, тобі, славна родино,

орач, садівник і коваль,

Великий Василь

вам малого приніс Василя.

Нехай він здоровим зросте

і добром зацвіте.

Хай простелиться доля, мов земля барвінкова,

хай тяжіє до поля його стежка ранкова.

Його вроду і силу, його душу багату

щоб і доля любила, і любили дівчата;

щоб умів розуміти звуки, тайнощі мови

листу, колоса й вітру, джерела і діброви,

щоб як прийде порою біль і душу розкрає,

припадав за снагою до грудей рідно краю;

 а лихої години, в час німого погрому

 не продав України нізащо і нікому.

Бесіда

- Який твір називається автобіографічним?

- Як ви розумієте слова «Великий Василь вам малого Василя приніс»?

- Які часи переживала наша земля у ті часи?

- Як автор описує свою хату?

- Що  ми дізнаємося про життя письменника?

2. Біографічні відомості про письменника.

Учень 1. Письменник Василь Гей народився 14 січня 1942 року в селі Заболоття Любомльського району Волинської області. Слайд 3

Після закінчення середньої школи в селищі Головно працював завідувачем бібліотеки та вчителем у рідному селі. В дитинстві мріяв стати інженером, деякий час навчався в політехнічному інституті. Але сталося по – іншому. Потяг до слова привів Василя Степановича до Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова (нині Академія друкарства) у Львові, який закінчив з відзнакою в 1974 році, здобувши фах літературного редактора.

Першою справжньою заявкою на літературне ім’я письменник вважає надруковану 16 липня 1968 року в газеті «Літературна Україна» добірку віршів з передмовою Дмитра Білоуса «Поезії Василя Гея». Після виходу першої збірки поезій «Закон вірності» Гея В.С. було прийнято до Спілки письменників України (1974).

Багато сил віддав Василь Степанович роботі з творчою молоддю. Працюючи кореспондентом (1970 – 1989), водночас був керівником обласної літературної студії «Лесин кадуб», з якої вийшли відомі нині поети і прозаїки.

Слайд 4

Читання вірша «Те, що не вмирає»

Є в нашій мові те, що  не вмирає, -

Тепло любові, памʼяті, надій.

Горить зоря поезії над краєм,

І рідне слово світиться у ній.

У рідному слові, у маминій мові

Така глибина.

В них радість і горе, молитва і сповідь,

Душі таїна.

Поет слово, немов росу збирає,

Та не заради слави чи гроша.

Горить зоря поезії над краєм –

То зацвіла поетова душа.

У рідному слові, у маминій пісні

Така висота.

В них спів колискової, пісня любові,

Людська доброта.

Вбивають слово, та не помирає

Воно палке, веселе і сумне.

Горить зоря поезії над краєм,

Зігріймося живим її вогнем.

У рідному слові, у маминій мові

Така дивина.

В них поклик одвічний родинної крові,

Віків далина.

У рідному слові, у маминій мові

Така висота і така глибина.

 

Бесіда

1. Які почуття переповняють ліричного героя?

2. Чому автор називає мову маминою? Чи це слово вжите у прямому значенні?

3. Поясніть значення слів: «Поет слова, немов росу збирає».

4. Якими  епітетами автор характеризує слово? (Палке, веселе, сумне, рідне).

5. Які рядки повторюються у вірші? Чому?

6. Чому письменник, показуючи глибину рідної мови, не добирає якихось «високих» слів, а вживає лише займенник така?

 

Слайд 5

Учень 2. З 1989 по 2006 роки очолював Волинську організацію Спілки письменників України. Василь Гей став ініціатором та організатором видання альманаху «Світязь» обласної письменницької організації, упорядником і редактором 11-ти його випусків (1992 – 2005). Слайд 6.

 У творчому доробку Василя Гея – низка оповідань. Герої письменника – сільські трудівники, щирі і відверті, працьовиті і безкомпромісні, наївні і терплячі. Вони тримають на своїх плечах нашу землю. Вони – совість нашої нації.

Поет, прозаїк, публіцист, автор близько 30 книг для дітей і дорослих, багатьох статей у всеукраїнській та обласній пресі. (Слайд 7) Лауреат Всеукраїнської премії імені Андрія Головка 1996р (за повість                                      “ Яворник ” ), обласної літературно – мистецької премії імені Агатангела Кримського 2002р. (за книги “ Де маминим голосом тиша мовчить ”, “ При світлі сивої роси “, “ Зоря з криничної води ”), Міжнародної  премії імені Дмитра Нитченка  2004р. за пропаганду українського друкованого слова

Заслужений та діяч мистецтв України 2006.

(Слайд 8)

11 років очолював журі обласного конкурсу з рідної мови імені Петра Яцика.

Проводить письменницький урок «Мова – не полова, а буття основа» для школярів та молоді (Слайд 9)

Читання уривка вірша  «Наша мова»

Усі століття кровію политі,

Не вбили мови серце золоте,

Вона ж не тільки в пісні чи молитві,

А й в клекоті лелечому цвіте.

У гроні виноградному й тернині,

відсвічує вогонь її палкий,

Вона живе в росині й пелюстинці,

У голосі діброви та ріки.

Ніхто в народу мови не відніме,

Допоки в дітях дихає вона.

Від бруду та огуди бережімо

Праотче слово, наче «Отченаш»

Бесіда

Як автор у поезії характеризує нашу історію?

За яких обставин «ніхто в народу мови не відніме»?

Що таке контраст?

Слайд 10

Робота в групах

 Складіть сенкани на теми «Мова», «Слово» у групах, застосовуючи прийом контрасту. Це може бути  два сенкани, а може бути і один.

Слайд 11

 Учень 3. В останні роки з великим болем говорив він про мовну проблему в Україні, про нехтування державними посадовцями та політиками законними вимогами щодо вживання української (державної!) мови у публічних виступах та безпосередньо при виконанні ними своїх службових обов'язків. Наголошував на неприпустимості засмічування нашої мелодійної мови словами-покручами, суржиком, нецензурною лексикою. Дуже переживав, що і надалі видання української книжки потерпає через недолугу державну політику в цій галузі. Підсумовуючи письменник сказав: “Українське слово має бути затребуване державою! В іншому разі воно саме по собі не виконує тієї ролі, яка призначена йому Богом, не виконує ролі людинознавства, наповнення людської душі”.

Слово вчителя. Слайд 12 Ранньої весни, коли земля  відновлюється, оживає, наповнюється теплом,світлом, радістю, серце Василя Гея, переповнене тривогою за долю України, втомилося і перестало битись. Сталося це 12 березня 2016 року. «Це лиш крила у даль відлітають, а душа залишається тут»  - говорив письменник Слайд 13

Вірш « Скільки воскресати нам із мертвих»

Українець, малорос, перевертень –

Це слизька похила площина.

Незалежність в розпачі затерпла –

Ще не вмерла, та сумна – сумна.

Українець, сотні раз убитий,

Сотні раз розіпʼятий воскрес.

Малорос, допавшись їсти і пити,

Робиться покірливим як пес.

З нього можна мотузки сукати,

Зашморги, волоки, батоги.

Знову плаче Україна – мати

І сміються дружні вороги.

З «ящика»  перевертень булькоче,

Шкіриться і лає на зорю:

Незалежність, бач, іще не хоче

Помирати , знов стає на прю.

О невже, раїно-Україно,

Ти зігнешся, знов програєш бій,

Заридаєш піснею чаїно?..

Воле-воле, ти не для рабів.

Маєш тільки те, що не розкрадено,

І чого ніхто ще не зробив, -

Біль і гнів Тарасової правди

І його Шевченкову любов.

Українець – малорос – перевертень…

Боротьба, неволя, небуття…

Скільки ж воскресати нам із мертвих,

Довести щоб долю до пуття?

 

Бесіда

Яке значення автор надає словам «українець», «малорос», «перевертень»?

Як автор характеризує зрадників?

Виділіть слова у вірші, які актуальні й сьогодні. Відповідь обґрунтуйте.

Як розумієте слова, що Україна має «Біль і гнів Тарасової правди І його … Шевченкову любов»?

Спробуйте дати відповідь на запитання, поставлене в останній строфі.

Закріплення знань, умінь, навичок

Робота в група

(Двоє учнів працюють за компʼютером, виконують тестові завдання)

Поет дуже вболівав за розвиток нашої мови. Це ми побачили і у його творчості, і у громадській діяльності. А які поради ви можете дати нашим сучасникам щодо розвитку та збереження нашої мови?

1 група поради ровесникам.

2 група – поради старшому поколінню (бабусі, дідусі, батьки)

Підсумок вивченого

- Чим вам запамʼятався Василь Гей?

Слово вчителя. 14 слайд. Міцно закорінений у рідну землю, окривджений байдужістю, цинізмом влади, але напоєний силою природи, чистотою природних і духовних джерел, Василь Гей зумів виростити своє творче дерево, яке вродило поезією, прозою, словом гарячої публіцистики – на захист природи і мови.

20 квітня 2016 року на сороковий день після смерті письменника відбулась презентація останньої прижиттєвої книги автора "Коли вертаюся додому...". Сам письменник готував презентацію на кінець березня, але доля вирішила інакше. Презентація відбулася за сценарієм, який готував В. Гей.

 Цей збірник – це гармонійне поєднання слова і музики,  це – голос рідного краю. Пісні створено у співдружності поета з композиторами Волині й України – Анатолієм Пашкевичем, Олександром Огородником, Мирославом Стефанишином, Анатолієм Вольським, Олексієм Онишком, Віктором Герасимчуком, Володимиром Штихалюком, Олександром Синютіним, Галиною Васіною, Олександром Некрасовим.  До слова –  це не перше музичне видання автора. 

Ось послухайте пісню «Слава й печаль України» У виконанні волинського хору «Колос» на слова Василя Гея, музика Олександра Огородніка.

Прослухавши пісню, поясніть, як ви зрозуміли зміст приспіву. Слайди15,16,17.

- Чому автор так часто у своїй творчості згадує Тараса Шевченка?

Домашнє завдання На наступному уроці літератури рідного краю ми познайомимося із творчістю Анатолія Махонюка. Підготуйте повідомлення про життєвий і творчий шлях цього автора.