Урок літературного читання 2 клас на тему "молодець проти овець, а проти молодця - сам вівця. Анатолій Григорук. Молодець проти овець."

Урок 39. Молодець проти овець, а проти молодця — сам вівця. Анатолій Григорук. Молодець проти овець

Мета: навчати учнів свідомо, правильно, виразно читати вголос і мовчки, давати характеристики дійових осіб; удосконалювати навички читання за особами; учити розуміти гумор, жарт.

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

     «Самоналаштування»

• Покладіть руки на парту, заплющте очі та промовляйте:

Я зможу сьогодні добре працювати на уроці.

Я особистість творча.

Я бажаю всім однокласникам успіхів на сьогоднішньому уроці.

II. Мовленнєва розминка

1. Вправи для розвитку артикуляції дихання

• «Цокання» язиком у ротовій порожнині.
• Набравши повітря, якнайдовше вимовити слово ні з поступовим видихом (тричі).
• «Маятник» — ротик відкритий в усмішці, язик рухається від лівої щоки до правої (10 разів).

2.  Гра « Додай літеру»

    Слова спокійно жили в книжці,

         В яку вдалось пробратись мишці.

         Вона початки відкусила,

         У себе в нірці схоронила.

(Л) исичка, (к) урочка, (К) ачечка, (П) ір’ячко, (Х)востик.

3. Утворіть слова:

                жо   ра

щіч   ки 

хво   ко

ле   луді

ліж   ки

їжа           лі

весе   щі

пла   жить

III. Перевірка домашнього завдання

1. Тестування за змістом

1) Повінь почалася:

А) на Десні весною                         Б) на Дунаї восени

 2) Гніздечко-рукавичку на вербі побудував:

А) шпак                                             Б) ремез

 3)Зеленою і довгою істотою у воді:

А) був крокодил                              Б) була щука

 4) Тато з Тетянкою припливли на острівець, щоб:

А) зібрати всіх зайців                      Б) нарвати щавлю на борщ

 5)Тетянці захотілося, щоб врятований зайчик жив:

А) разом з кролями у клітці            Б) на волі у лісі

 6) Що зробив врятований заєць на березі?

А) чкурнув до лісу                       

Б) тісніше притулився до Тетянки

 2. Переказ оповідання В.Чухліб «Повінь».

IV. Повідомлення теми і мети уроку

— Який розділ ми зараз вивчаємо?

— Які твори в цьому розділі ми вже прочитали?

— Українці — народ, який любить сміятися, жартувати.

Сьогодні ми прочитаємо одне оповідання Анатолія Григорука. Я сподіваюся, що воно змусить вас посміхнутися.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання оповідання Анатолія Григорука «Молодець проти овець» (с. 60–61)

1. Розповідь про письменника

Уже не один десяток років для тебе та твоїх друзів в Україні видається журнал «Малятко». Ми впевнені, що ти його також читав. А чи знаєш ти, хто допомагає цьому журналу виходити у світ? Ця людина — відомий дитячий письменник і одночасно редактор і стиліст журналу Анатолій Іванович Григорук.
Народився майбутній письменник 20 березня 1932 року в селі Махаринці на Вінниччині. Анатолій навчався в Бердичівський середній школі. Після її закінчення став студентом філологічного факультету Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.
У 1956 році почав працювати вчителем у школі на Хмельниччині, потім викладачем на кафедрі стилістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З 1958 по 1968 роки Анатолій Іванович працював у редакції видавництва для дітей «Веселка», колишньому «Дитвидаві». На цій роботі він упорядковував книжкові збірки, підтримував творчість початківців-письменників і сам писав книжки. У 1961 році у видавництві «Веселка» побачила світ перша книжка Анатолія Івановича Григорука «Семафори відкрито».
У 1968 році Анатолій Іванович перейшов на роботу в редакцію журналу для дітей «Малятко» і багато років був головним редактором цього видання.
Нині письменник працює в літературному відділі рідного журналу.
Анатолій Іванович Григорук — член Національної спілки письменників України, заслужений журналіст, відмінник народної освіти і лауреат літературної премії імені Наталі Забіли. Його творчість різноманітна. Він пише вірші, оповідання, повісті, перекладає твори для дітей з інших мов. Чимало творів письменника вміщено у читанках, збірках, надруковано у дитячих журналах. Його твори веселі, цікаві, усім зрозумілі. Вони не відпускають, їх хочеться читати.

2. Читання оповідання вчителем

— Який настрій викликало у вас це оповідання?

— Хто є головним героєм оповідання?

3. Словникова робота

Читання «луною» за вчителем слів: войовниче, байдужісінько, спересердя, моріжку, перебігши, брязнув, зневажливо.

Довідкове бюро

Жижках — тут: по ногах.

Нажахане — перелякане.

Моріжок — трава.

Фізкультхвилинка

4. Читання оповідання учнями

      Читання заголовка і робота над ним.

• Перед тим, як ви прочитаєте оповідання, подивіться на текст твору в підручнику. Автор показує вам, з яких частин складається твір.
• З яких частин складається твір?

Зачин – це початок твору. Він налаштовує читача (слухача) на відповідний лад, зацікавлює його, полегшує початок оповіді, запам’ятовування твору.

Прочитайте зачин оповідання.

• Про що розповідається у зачині?

Основна частина розкриває думку, намічену в зачині.

Кінцівка твору завершує текст, підводить до висновку.

• Гра «Дощик».

Діти читають хором (до слів «…шмигнуло у собачу буду»).

• Гра «Буксир».

Пара із «сильнішого» і «слабшого» учня. «Сильніший» учень веде у читанні, а «слабший» намагається досягти темпу читання «сильнішого» учня.

• Гра «Упізнай дійову особу».

— Відгадайте всіх дійових осіб оповідання.

— Хто зайвий?

— У якій послідовності тварини діяли в оповіданні?

• Невеличка та сіренька,

В нірці мешкаю тихенько.

Уночі по хаті — нир,

Я шукаю сало й сир. (Миша)

• І ввечорі і зранку

Вартую я на ґанку.

І кусаю, і гарчу —

В дім чужих не пропущу. (Пес)

• Задавака волохатий,

Ще й рогатий, бородатий.

Він травицю — скуб та хап.

Здогадались, хто це? (Цап)

• Замість носа — п’ятачок,

Замість хвостика — крючок.

Вмить калюжу віднайде,

Ще й сімейство приведе. (Порося)

• Вдалині посеред ночі

Засвітились хижі очі.

Від його пісень у звірів

Морозець біжить по шкірі. (Вовк)

5. Робота в групах

— Прочитайте «каноном», дотримуючись у групі однакового темпу читання.

6. Аналіз змісту твору.

- Назвіть дійових осіб оповідання.

- Хто може назвати дійових осіб у тому порядку, як вони з’явилися у творі?

 - Кого побачив Дениско на дворі?

- Що робив цапок?

- Що сталося згодом?

- Як ви вважаєте, скільки часу могла тривати описана подія7

- Хто це все бачив?

- З ким хотів битися Десниско? Кого злякався?

7. Визначення головної думки твору

- Знайдіть і прочитайте речення, яке передає головну думку твору.

- Як ви її розумієте?

 - У якій частині оповідання висловлено головну думку?

8. Вибіркове читання.

- Знайдіть і прочитайте абзац, у якому діють пес Кудлай і кіт Муркаш.

- Прочитайте абзац твору, у якому є такі слова: «Дениско як вересне!»

- Яку інтонацію підказує нам знак оклику?

- Знайдіть у тексті і прочитайте речення зі знаком оклику.

9. Гра «Добери словечко»

Дениско —… (вийшов, бачить, підступив, нахилив, розпалився, кинувся, брязнув, зачинився, схопив).

Цапок —… (пасеться, скубе, відскочив).

Порося —… (хлюпалось, заволало, шмигнуло).

Пес —… (вискочив).

Кіт —… (ніжився, злякався, стриб).

Мишеня —… (сиділо, вихопилось).

Мар’янка —… (бачила, подумала, посміхнулася).

10. Робота в групах

Конкурс на краще продовження оповідання.

VI. Підсумок уроку

— Що найбільше сподобалося на уроці?

— Який настрій панував на уроці? Чому?

VII. Домашнє завдання

с. 60-61 Стисло переказувати оповідання.