Анатолій Качан «Крихта хліба». Леонід Глібов «Хто вона?»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити учнів аналізувати прочитане, робити висновки; збагачувати словниковий запас, образне мислення; виховувати бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Вправи для дихання
Вдих і видих через ніс; «Погаси свічку»; «Насос».
Ра-ра-ра — надворі весела г...(ра).
Ро-ро-ро — в зайця тепленьке хут...(ро).
Ру-ру-ру — зайчик цей живе в бо...(ру).
Рі-рі-рі — він сподобався дітво...(рі).
3. Гра «Ми — поети». Складання вірша про осінь
— Зараз ми спробуємо стати поетами.
Зменшились дні і подовшали... (ночі).
Запам’ятайте прикмети народні:
Дні ще гарячі, а ночі... (холодні).
Та листя пожовкле з дерев... (облітає).
Скоро від холоду згинуть комашки,
Нічого їстоньки буде для... (пташки).
Осінь до нас непомітно приходить,
Підсумок нашій роботі... (підводить).
— Молодці, ви — гарні поети!
III. Перевірка домашнього завдання
Учні в парах повертаються одне до одного та переказують казку.
Конкурс на кращу розповідь про весняну пісеньку синички.
IV. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мити уроку
1. Бесіда
— Затишно у нашому класі. Ми тільки-но почали свій урок, а вже встигли пригадати різні пори року. Вправляючись в умінні складати вірші, ми пригадали золоту осінь. У своїх розповідях про весняну пісеньку синички ви згадували про красуню-весну.
— Яка пора року вже стукає до нас у віконце?
2. Вправа «Мікрофон»
— Що ви очікуєте від зими?
— Зима — чудова пора року! Ми любимо її за скрипучий білий сніг, за морозець, який щипає ніс і щоки, за чудові зимові розваги. Та для наших пернатих друзів зима — суворе випробування. Сьогодні ми будемо вчитися бути небайдужими, допомагати братам нашим меншим у цей нелегкий час.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання вірша Анатолія Качана «Крихта хліба» (с. 82)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Яким пташкам поет присвячує свій вірш?
Фізкультхвилинка
2) Словникова робота.
Лісосмуга — смуга лісових насаджень.
Ожеледь — тонкий шар льоду на землі, деревах.
Читання стовпчиків слів у парах
мерзлу пригощав
завірюха дрібниця
перебрались відчувать
— Прочитайте спочатку дієслова, потім — іменники. Назвіть прикметник.
— Доберіть синоніми до слова завірюха. (Заметіль, віхола, хурделиця, хуртовина).
3) Гра «Рибки».
Читання учнями тексту мовчки, кожен — у своєму темпі, при цьому діти можуть ворушити губами.
— Куди перебралися синиці? Чому?
— Як пташки просять про допомогу? Які почуття передає поет?
— Прочитайте рядки, що найточніше передають бідування пташок. Які слова слід вимовити з більшою силою голосу?
— Яку важливу думку висловлює поет в останній строфі вірша?
— Продовжіть речення: «Вчасна допомога особливо цінна тому, що...».
— До якого з прочитаних раніше творів схожий цей вірш за основною
думкою?
Цікаво знати!
Синиця з’їдає за день більше їжі, ніж важить сама. Пара синиць, що вигодовує молодь, щоденно приносить пташенятам у середньому 1800 комах та їх личинок. За весь час перебування у гнізді малеча з’їдає близько 15 000 комашок і гусені. Гострий дзьоб синиці весь час зношується, тому безперервно відростає.
4) Гра «Диктор телебачення».
Читати вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.
5) Гра «Знайди риму».
Сніговиці — синиці; тепла — села; морози — на дорозі; вікно — зерно; годівниці — дрібниця; відчувать — замерзать.
2. Опрацювання загадки Леоніда Глібова «Хто вона?» (с. 82)
1) Актуалізація опорних знань учнів.
— Що таке акровірш (акростих)?
— Послухайте уважно, пригадайте.
— Ти, Максимку, щось притих?
— Я читаю акростих.
— Що ж воно ото за штука? —
Запитав дідусь онука.
— Перші літери рядків
Зверху вниз я разом звів —
Ось і вийшло слово з них:
Це, дідусю,— акростих.
2) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання загадки учнями.
— Чи відгадали загадку? Як ви це зробили? Що ви знаєте про ластівку?
3) Гра «Актори».
— Прочитайте загадку із захопленням; зі здивуванням.
VI. Підсумок уроку
— Який висновок з сьогоднішнього уроку ви зробили?
VII. Домашнє завдання