Урок літературного читання «Т.Г. Шевченко. Реве та стогне Дніпр широкий…Музей Заповіту

              Урок літературного читання

                                     на тему:

   «Т.Г. Шевченко. Реве та стогне Дніпр

                         широкий…

    Музей Заповіту Тараса Григоровича

            Шевченка в Переяславі»

Мета: Розширити знання учнів про життя Т.Г. Шевченка, детальніше ознайомити з періодом перебування поета в Переяславі, подій, що спонукали до написання «Заповіту»; продовжити ознайомлювати з ліричними творами Шевченка; розвивати уміння виразно читати, вникаючи у кожне слово, думку поета, відчувати і передавати мелодику шевченківського слова; виховувати бажання глибше ознайомитися з біографією великого Кобзаря.

Обладнання: Портрети та автопортрети Т.Г. Шевченка, ілюстрації «Мальовнича Україна», книжкова виставка (збірки поезій для дітей, де вміщено вірш «Реве та стогне Дніпр широкий…»), «Скриня асоціацій» для гри; аудіо запис пісні «Реве та стогне Дніпр широкий…», вірша «Заповіт», відео- презентація з фільмом про музей «Заповіту» у Переяславі.

                                   Хід уроку

І. Вправи на  розвиток читацьких навичок.

1. Читання вірша з дошки.

                    Благословенна хай буде година,

                    і тая хата, і село,

                    Що Україні принесло

                    З великих найбільшого сина…

                                                                       ( Б. Лепкий)

• Як на вашу думку, кого мав на увазі поет?
• Хто ж такий Тарас Шевченко?
• Чому його називають народним поетом, співцем народної долі?
• - Ми вже багато говорили про нелегку долю Шевченка, його творчий шлях.

2. Гра «Скриня асоціацій»

- Твори Шевченка люблять усі: і дорослі, і діти. Ми з вами також і читали, і слухали багато творів великого поета.

- Я пропоную пригадати деякі з них. Для цього ми проведемо гру. Правила такі: ви не підглядаючи виймаєте зі скриньки один предмет і намагаєтесь відгадати з яким твором Тараса Григоровича можна асоціативно пов’язати цей предмет.

- Якщо вам важко справитись відразу ж з цим завданням, то можете скористатися фразами-підказками з дошки.

                  Вірш                                            Предмет у скринці

а)  На Великдень, на соломі                   Писанка або крашанка.

     Против сонця діти

     Грались собі крашанками

    Та й стали хвалитись

     Обновами.

 

б) Зацвіла в долині                                    Гроно калини

     Червона калина,

     Ніби засміялась

     Дівчина-дитина.

 

в) Тече вода із-за гаю                                Качечка.

         Та попід горою.

         Хлюпощуться качаточка

         Помеж осокою.

   г) Садок вишневий коло хати,                     Хрущ.
       Хрущi над вишнями гудуть,
       Плугатарi з плугами йдуть.
       Спiвають iдучи дiвчата,
       А матерi вечерять ждуть.

д) Вітер віє-повіває,                                          Кобза.

    по полю гуляє,

    на могилі кобзар сидить

    та на кобзі грає.

е) Зоре моя вечірняя,                                         Зірка.

   Зійди над горою,

   Поговорим тихесенько

   В неволі з тобою.

є) Мені тринадцятий минало,                           Ягнятко.

   Я пас ягнята  за селом.

   Чи то так сонечко сіяло,

   Чи так мені чого було.

ж) На панщині пшеницю жала,                     Лялечка.
    Втомилася; не спочивать 
   Пішла в снопи, пошкандибала 
   Івана сина годувать. 

з) Вітер з гаєм розмовляє,                             Човник.
    Шепче з осокою, 
    Пливе човен по Дунаю 
    Один за водою.

и) І досі сниться: під горою                           Хатинка.

    Меж вербами та над водою

    Біленька хаточка.

і) Ой стрічечка до стрічечки                        Стрічечки.

    Мережаю три ніченьки,

    Мережаю, вишиваю,

    У неділю погуляю.

й) Реве та стогне Дніпр широкий,              Хвилька або тополя.

    сердитий вітер завива,                         

    додолу верби гне високі,

    горами хвилю підійма.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

• Розгорнемо «Кобзар». Перші слова:

     Реве та стогне  Дніпр широкий…

• Який яскравий, величний, символічно могутній образ ріки –

долі українського народу !

• Перечитуючи ці рядки неможливо не уявити собі могутній Дніпро, його круті берега, ніжну тополю, що під натиском сильного вітру вгинається до землі…
• Як би ми не намагалися переповісти своїми словами ці рядки, описатиати те, що малює наша уява, точніше, як сказав Геній  ми вже не скажемо.

ІІІ. Опрацювання вірша Т.Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр

      широкий…»

1. Слухання фонозапису пісні «Реве та стогне Дніпр широкий…» у виконанні Державного хору ім.. Григорія Вірьовки.

• Які картини малює ваша уява?
• Як звучала музика?
• Які емоції викликала?
• Послухайте цей твір у дитячому виконанні. Спробуймо піспівати.

2. Виразне читання вірша.

• У якому стовпчику описується буря на Дніпрі ?
•  Як передавати інтонацією і темпом бурю ?
• Як передати неспокій у природі, що описується у другій строфі?
• Яка інтонація і темп підходять для читання останньої строфи?

3. Читання вірша напам’ять (за бажанням).
4. Актуалізація опорних знань.

• Окрім даного твору, ще багато  інших віршів покладено на музику. Багато з них уже вважаються народними.
• Які з віршів Шевченка, що стали піснями пам’ятаєте ви.

а) Зацвіла в долині, червона калина…

б) Зоре моя вечірняя, зійди над горою…

в) Думи мої, думи мої…

г) Дивлюсь я на небо…

д) Тече вода з-під явора…

5. Етимологічна хвилинка.

- Чи знаєте ви, чому Шевченка називають Кобзарем?

- Хто такі кобзарі?

- «Кобза» - слово тюркського походження, означає струнно-щипковий музичний інструмент.

ІV. Фізкультхвилинка.

V. Опрацювання твору «Музей «Заповіту»  Тараса Григоровича Шевченка в Переяславі.

1. Самостійне читання твору мовчки.

- Музей якого вірша Шевченка є у Переяславі?

- У чиєму будинку він знаходиться?

- Чому тут створили музей саме цього твору?

       2. Перегляд відеофільму про «Музей «Заповіту» Шевченка»,   обговорення.

3. Вибіркове читання.

- Прочитайте, де і коли відкрито музей «Заповіту».

- Коли був написаний цей твір?

- Які події у житті поета відбулися у переяславську осінь?

- Які живі очевидці тих подій залишилися у саду    Козачковського?

4. Слухання аудіозапису із віршем «Заповіт».

VІ. Підсумок уроку.

• Минають роки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка – живе і вічне.
• Вивчаймо його, думаймо над його істиною, любімо свою Батьківщину так, як любив її він, виконуймо його заповіти.

VІІ. Домашнє завдання.

   с. 85-87.