Урок літературного читання у 2 класі "Брати наші менші.Т.Стус "Смугастик".

Тема. Брати наші менші. Тетяна Стус «Смугастик».

Мета:

Формування предметних компетентностей:

ознайомити учнів з творчістю Тетяни Стус (Щербаченко); продовжувати формувати навички правильного, свідомого та виразного читання; оцінні судження учнів, вчити порівнювати предмети, знаходити спільне та відмінне; відновлювати план з порушеною послідовністю;ставити запитання до тексту та давати вичерпні відповіді на поставлені запитання; сприяти розширенню читацького кругозору школярів;

Формування ключових компетентностей;

уміння вчитись: здатність сприймати мету, яку ставить вчитель, відповідно до неї планувати і виконувати певні дії;

комунікативні: формувати уміння висловлювати власні думки, спілкуватись під час виконання завдань;

інформаційні: розвивати вміння самостійно здобувати інформацію;

соціальні: формувати вміння співпрацювати в групі, парі;

загальнокультурні: сприяти дотриманню правил на уроці, дотриманню норм мовленнєвої культури.

 

Тип уроку: урок набуття нових знань.

Міжпредметні зв’язки: природознавство, українська мова, основи здоров’я.

Обладнання: Хрестоматія сучасної української дитячої літератури для читання в 1,2 класах. - Львів:Видавництво Старого Лева, 2016-с.29,30; портрет Тетяни Стус; картки «Шість капелюхів мислення», складові таблиці, картки для роботи «Ромашка Блума », сигнальні картки, маркери, аркуші паперу.

                              Хід уроку.

І. Вступна частина.

1.Організаційний момент.

1) Вправа «Розминка».

 

2.Передбачення за назвою розділу.

- Який розділ вивчаємо? ( «Брати наші менші»)

- Хто може бути героєм нашого уроку? ( Різні тваринки).

 

3.Гра «Впізнай за описом».

- Ця тваринка домашня, маленька, лагідна, кумедна,пухнаста.

 

4.Вправа «Ключове слово».

- Так, ключове слово нашого уроку –«котик». Доберіть до кожної літери слова «котик» слова, які показують, якими повинні бути учні на уроці.

К - кмітливі

О- оригінальні

Т- талановиті

И- ініціативні

К - креативні

 

5. Читання за складовими таблицями. («Хвиля», «Зигзаг», «День і ніч»).

 

6. Робота над скоромовкою.

«Кіт котив коток по току,

Коток упав на лапу коту».

7. Перевірка домашнього завдання. В.О. Сухомлинський «Покинуте кошеня».

Робота в групах.

1 група.

- Оберіть риси характеру, притаманні дівчинці і поясніть, чому так думаєте.

Добра

Зла

Жаліслива

Милосердна

Бездушна

2 група

- Оберіть риси характеру, притаманні людям. Поясніть свій вибір.

Добрі

Злі

Безсердечні

Жорстокі

Черстві

 

3 група

- Доберіть пестливі слова до слова «кіт» (котик, кошеня, кицюня, кицюнька)

 

4 група

- Відновіть план з порушеною послідовністю

О- Настав вечір.

О- Хтось виніс з хати кошеня.

О- Наталочка забрала тваринку.

О- Люди проходять мимо.

 

5 група 

 

-Доберіть   прислів’ я, яке відповідає темі твору?

 

«Пташка красна пір’ ям, а людина своїми знаннями».

«Хочеш їсти калачі, не сиди на печі».

«Добре діло роби сміло».

«Під лежачий камінь вода не тече».

 

6 група

- Позначте кольором своє ставлення до героїв. Обґрунтуйте свій вибір.

 

Кошенятко          Люди             Дівчинка

 

5. Фізкультхвилинка.

 

«Кіт збирався до роботи,

Та завадили турботи:

Треба висушить хвоста,

Накрутити вусик.

І зчесати з живота

Позапічний трусок.

Цілий день такі турботи

Що й не встигнеш до роботи!»

 

ІІ.Основна частина.

1. Робота в групах.Метод «Шість капелюхів мислення».

- Проаналізувати поняття «котик»

 

  (Примітка.Метод «Шести капелюхів» – це простий і практичний спосіб розділення процесу мислення на шість різних режимів, кожен з яких представлений метафоричним капелюхом певного кольору. 
    Ми можемо навчитися оперувати різними аспектами нашого мислення по черзі. Потім зібрати ці аспекти разом і дістати “повнокольорове мислення”.

Білий капелюх наводить на думку про папір. Білий капелюх зв'язаний із інформацією. Отримуючи білий капелюх, ми запитуємо: "Яка інформація у нас є?"; "Яка інформація нам потрібна?"; "Якої інформації нам не вистачає?"; "Як нам одержати відсутню інформацію?"; "Які питання ми повинні задати?" Білий капелюх використовується для того, щоб спрямувати увагу на наявну чи відсутню інформацію.

Жовтий капелюх: Жовтий колір наводить на думку про сонце й оптимізм. Під жовтим капелюхом ми робимо пряме зусилля знайти переваги пропозиції: "Що в цьому гарного?" Навіть якщо ідея нам не подобається, жовтий капелюх просить нас знайти в ній гарні сторони. "Які переваги?"; "Кому це вигідно?"; "Відкіля з'являться переваги?"; "Які  цінності?"

Чорний капелюх: Це, можливо, найкорисніший капелюх. І він, безсумніву, найчастіше викорисовується. Чорний колір нагадує про мантію судді. Чорний означає обережність. Чорний капелюх не дає нам зробити що-небудь небезпечне. Чорний капелюх вказує на ризик і говорить, чому щось може не вийти. Однак чорним капелюхом не можна зловживати, тому що зловживання небезпечне саме по собі.

Червоний капелюх: Червоний наводить на думку про вогонь і тепло. Червоний капелюх зв'язаний з почуттями, інтуїцією й емоціями. Ви можете не усвідомлювати, чому вам щось подобається, чи чому не подобається. Коли використовується червоний капелюх, у вас з'являється можливість описати свої почуття й інтуїцію, без будь-яких пояснень. Ваші почуття існують, і червоний капелюх дає можливість їх викласти.

Зелений капелюх: Зелений нагадує про рослини, ріст, енергію, життя Зелений капелюх - капелюх енергії, творчості. Під зеленим капелюхом ми вносимо пропозиції й обговорюємо нові ідеї й альтернативи. Під зеленим капелюхом ми говоримо про модифікації й варіації існуючих ідей. Зелений капелюх дозволяє думати про можливості. Коли використовується зелений капелюх, кожний прикладає творчі зусилля.

Синій капелюх: використовується для розгляду самого процесу мислення: "Що нам робити далі?"; "Чого ми досягли на даний момент?". Синій капелюх використовується або на початку обговорень, щоб вирішити, чого ми хочемо досягти в його результаті  мислення, або  його  можна використовувати, щоб упорядкувати послідовність застосовуваних капелюхів і підсумувати досягнуте. )

Отже:

• Білий капелюх:         інформація.
• Жовтий капелюх:      логічний позитив.
• Чорний капелюх:     критика. 
•  Червоний капелюх:  почуття та інтуїція.
• Зелений капелюх:   креативність.
• Синій капелюх:     організація процесу.

Відповіді учнів

 

Інформація

 Кішка – це домашня тварина, приручена людиною дуже давно. І цих свійських тварин частіше, ніж  інших тримають у домі. Чому?  Це відбувається за рахунок багатьох причин. Кішка - невеличка, самостійна,чистоплотна тварина. Догляд за    за кішками не вимагає якихось особливих умінь, а спілкування приносить велике задоволення. Існує дуже багато різних порід

Позитив.

Котик – домашня тваринка, про яку можна піклуватись, доглядати за нею, погратись. Кошеня - друг людини. Ця тваринка кумедна, весела. За нею дуже цікаво спостерігати. Хутро у котика м’якеньке , приємне.  Котик дуже ніжно муркоче, заспокоює людину, сприяє засинанню. Вважають, що коли у людини щось болить, котик тулиться до хворого місця людини і своєю енергетикою знімає біль. Вміє полювати на шкідників: мишей, пацюків. Котики є героями багатьох цікавих творів.

Негатив.

Котик має гострі кігтики, тому може пошкрябати людину, пошкрябати стіни. Кошеня може переносити хвороби, від нього буває багато шерсті. Іноді ця тваринка може дуже голосно нявчати і тим самим заважати. Буває, що котик краде їжу із столу. Є дуже багато бродячих котів, які небезпечні хворобами. Дуже небезпечна хвороба – сказ. Іноді котики полюють на беззахисних пташок.

Креатив.

Якби не було котиків, ми б не мали таких домашніх улюбленців. У світі б розвелося дуже багато шкідливих гризунів: мишей, пацюків.  Не було б багатьох цікавих казок і оповідань.

Почуття.

Радість, задоволення - коли граєшся з котиком.

Відповідальність – коли піклуєшся.

Страх – коли котик нападає.

Роздратування – коли ця тваринка вкрала зі столу улюблену котлету.

Відчай – коли твій домашній улюбленець захворів або кудись зник.

Здивування - незвичайний вчинок котика.

Підсумок. Вчитель.

Отже, котики наші домашні улюбленці. Вони дуже милі кумедні, веселі. За цією тваринкою дуже цікаво спостерігати. Хутро у котика м’якеньке, приємне. Котик дуже гарно муркоче, заспокоює. Але іноді бувають бродячі тваринки.

- Хто у цьому винен? Недарма говорять, що тварини – брати наші менші. Ми у відповіді за тих, кого приручили. Тож наш з вами обов’язок- доглядати за нашими котиками, піклуватись про них.

 

2.Повідомлення теми і завдань уроку.

- А сьогодні ми з вами познайомимось  з  твором , який написала сучасна українська письменниця, поетеса Тетяна Стус.)

 

3.Ознайомлення з творчістю Тетяни Стус. Метод«Броунівський рух»

 

(Примітка .Цей метод дозволяє кожному учневі виступити в «ролі вчителя», передаючи свої знання однокласникам. Використання «броунівського руху» дає можливість багаторазового повторення одним учнем «своєї частини навчального матеріалу»,  ознайомлення з іншими й систематизації загальної картини теми.

 

Організовую роботу таким чином:

 

а) Кожний учень  отримує свій «навчальний блок» із теми ( абзац тексту на окремому листочку, окреме запитання чи завдання).

 

б) Протягом декількох хвилин учні читають інформацію. Важливо переконатися, чи розуміють вони прочитане.

 

в) Пропоную школярам ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників.

 

г) Учень може одночасно спілкуватися тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїми знаннями й самому отримати інформацію від іншого учня. Упродовж відведеного часу намагаюсь забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших учнів для отримання якомога повнішої інформації з теми.

 

д) Після того, як учні завершать цю вправу, пропоную їм відтворити отриману інформацію, аналізую та узагальнюю  отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці).

 

Інформація про Тетяну Стус.

Тетяна Щербаченко, автор дитячих книжок, літературний критик, редактор. Народилася на Слобожанщині, а саме на Луганській області в родині вчителів 21.02.1976 року. Продовжуючи традиції родини, закінчила Луганський педагогічний інститут ім. Т.Шевченка, – мала б стати вчителькою в третьому поколінні. Певний час рацювала в школі (Луганськ). Переїхала до Києва (2001 р.). Працювала журналістом, редактором відділу, заступником головного редактора (журнали «Книжник-review», «Київська Русь»), головним редактором (дитячий журнал «Соняшник»).

Основні твори:

«Русалії» (2000 р., поетична збірка);

«ЗмієLOVE, я Твоя» (2005 р., поетична збірка);

«Панночка» (2006 р., художньо-пізнавальна енциклопедія);

«Мій Роман» (2007 р., роман, лауреат «Коронації слова»);

«Пуп землі, або Як Даринка віт рятувала» (2007);

«Не заблукати в Павутині» (2013);

«Як Панночка стає Панною» (готується до друку у «Видавництві Старого Лева»);

«Синя Киця, Киця Біла» (2014).

 

2.Підготовка до сприймання тексу.

1)Передбачення за назвою твору.

• Як називається казка? ( Смугастик)
• Як ви гадаєте, ким може бути Смугастик? Чому? (зеброю, тигром, бджолою, тому що в них спільна риса – вони всі смугасті).

 

3.Етап первинного сприймання тексту учнями.

• Чи справдились ваші передбачення?
• Хто ж такий Смугастик?

4.Словникова робота.

Супився- морщив обличчя, зсуваючи брови; набирав похмурого вигляду.

 

5.Фіхкультхвилинка.

«Сірий котик міцно спав

Навіть пісню не співав.

Та нарешті пробудився

І довкола обдивився (повороти голови вліво, вправо).

Став смачненько потягатись ( потягування).

І чистенько умиватись (поглажування обличчя).

Порозчісував він вуса

Довгі-довгі, русі-русі (нахили тулуба).

Ми, як котик, відпочили»

Щоб зміцніли наші сили (ходьба на місці).»

 

6.Етап поглибленого смислового й структурного аналізу тексту.

1) Читання казки учнями «День і ніч», «Ланцюжок».

 

2)Поглиблене усвідомлення учнями інформації.

Постановка запитань до тексту за допомогою методу «Ромашки Блума». Робота в групах.

 

      (Примітка .В умовах компетентнісного підходу результатами навчання визнаються знання, уміння і ставлення (цінності, мотивація) учнів, що школярі застосовуватимуть у відповідь на потреби ситуації – навчальної чи життєвої. Саме тому “класична” таксономія, що дозволяє навчати учнів не креативності як такій, а синтезу і оцінюванню як сукупності конкретних мисленнєвих умінь і навичок, навчання яких можливе через сукупність спеціальних методів.

Серед таких методів, що засновані на таксономії Б.Блума, –   «Ромашка Блума». Ромашка Блума складається з шести пелюсток – шести типів питань.

 Прості (буквальні) запитання — запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати деякі факти, згадати і видати інформацію. їх часто використовують при традиційних формах контролю. Вони, за­звичай, розраховані на механічне пригадування, учневі достатньо мати знання обмеженого фрагменту певної сфери знань, щоб успіш­но відповісти. Відповідь на таке запитання легко знайти в тексті. Во­на полягає лише у відтворенні того, що було повідомлено. Що? Де? Коли?

 

Уточнювальні запитання. Цей тип запитань, що, зазвичай, по­збавлені ««пізнавального ядра». Учні з першого разу приймають план дій, перепитують, уточнюють, не розуміють смислу діяльності тощо. (Чи так це? А так можна? Як потрібно?) Свідчать про реакцію учнів на незнайому для них обстановку, нову для них діяльність. Часто починаються зі слів: «Отже, ти говориш, що..?», «Якщо я правиль­но зрозумів, то..?», «Я можу помилитися, але, здається...», що на­дають людині можливість зворотного зв'язку щодо сказаного. Іно­ді їх ставлять, щоб отримати інформацію, відсутню у повідомленні.

Інтерпретаційні (пояснювальні) запитання. Вони часто почина­ється зі слова «Чому?». Запитання на витлумачення розраховані на пошук зв’язків між ідеями, фактами, визначеннями та цінностями.

Орієнтовні запитання на витлумачення: «Чому, на вашу дум­ку..?» Або: «У чому, по-вашому, причина того, що..?»

 

Творчі запитання. Якщо в запитанні є частка «б», елемент умов­ності, прогнозу, то ми називаємо його творчим.

 

Оцінювальні запитання. Запитання на оцінку — вимагають від учня вироблення суджень на зразок: добре чи погано, правильно чи неправильно, згідно з визначеними учнями стандартами. Поді­бні запитання пропонують інтегрувати нову інформацію до особи­стої системи переконань і виробити відповідні судження. Це перед­бачає складні процеси розуміння та інтеграції, що надають процесу навчання особистісного характеру, а учневі — можливість вислови­ти власні думки та принципи. Також ці запитання передбачають ви­несення оцінки якості набутої інформації або в окремих випадках власної поведінки щодо нової інформації. 

 

Практичні запитання. Якщо запитання спрямоване на вста­новлення взаємозв'язку між теорією і практикою, ми називаємо його практичним. «А як би ви повелися на місці героя?» Запитан­ня на застосування знань, що існують,— дають учням можливість розв'язувати або далі досліджувати логічні задачі, що містяться в текстах для читання або під час навчання.

 

 

 

 

 

 

1 група учнів.

Прості запитання.

• Хто бавився в зеленій траві?
• Де бавився Смугастик?
• Коли народився малюк?

2 група учнів.

Уточнювальні запитання.

• Отже, ти говориш,що в зеленій траві бавився хтось маленький?
• Я можу помилятися, але здається, що малюк народився зовсім нещодавно?
• Я можу помилятись, але мені здається, що Смугастикові подобалось бавитись з тими, хто був схожий на нього?
• Мені здається, що мама називала синочка по-різному?

3 група учнів

Інтерпретаційні (пояснювальні) запитання.

• Чому Смугастикові подобалось грати з тими, хто був схожий на нього?
• Чому, на вашу думку, мама іноді називала Смугастиком «свинкою»?
• Чому герой вирішив, що не може бути зеброю чи павучком?

4 група учнів

Творчі запитання. 

• Що б змінилося, якби тваринка не гралась з тими, хто відрізнявся від нього?
• Що б змінилось, якби малюк не помічав, що чимось відрізняється від інших?

5 група учнів

Оцінювальні запитання.

• Які риси характеру притаманні котику?
• Якою була мама Смугастика?

6 група

Практичні запитання.

• Як би ти вчинив на місці Смугастика, коли б не  знав, хто ти є насправді?

- Які поради ти можеш дати герою?

3. Гра «Так чи ні»

 - Використовуєм сигнальні картки, якщо відповідь правильна – зелений колір, якщо не правильна – червоний колір.

- Якось бавився в високій траві хтось маленький. (Ні, якось бавився в ніжній зеленій траві хтось маленький).

- Малюк народився дуже давно. (Ні, малюк народився зовсім нещодавно.)

- Вранці лагідна матуся казала: «Серденько моє, час прокидатися!» (Ні, вранці лагідна матуся казала: «Сонечко моє, час прокидатися!»

- А якщо він був чистенький та охайний,називала його квіточкою. (Так).

- Смугастикові не дуже подобалось гратись з тими, хто був схожий на нього. (Ні, Смугастикові  дуже подобалось гратись з тими, хто був схожий на нього.)

- Із часом Смугастик став помічати, що всі малюки чимось відрізняються. (Так).

 

4. Складання Сенкану «Смугастик»

Сенкан – це форма вільного вірша з п’яти рядків ,що синтезує інформацію.

1 рядок – 1 іменник

2 рядок – 2 прикметники

3 рядок – 3 дієслова

4 рядок – 4 слова, відношення, ставлення до предмета

5 рядок – 1 слово-синонім

 

Наприклад

1.Смугастик.

2.Маленький, допитливий.

3.Грається, дивується, запитує.

4.Це смугастий маленький котик.

5.Тигренятко.

 

5. Вправа «Авторське крісло».

Учні зачитують утворені сенкани.

 

ІІІ. Заключна частина.

1. Етап рефлексійного аналізу змісту прочитаного.

1)Прийом «Незакінчені речення.

• Сьогодні я дізнався, що …
• Мені вдалось…
• Важким було…
• На наступному уроці я хотів би…

2. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

1. Прочитати казку Тетяни Стус Смугастик.

Завдання на вибір:

2)Намалювати ілюстрацію до епізоду, який найбільше сподобався, при цьому допустити у малюнку помилки.(Що не  відповідає змісту твору.) Або

3) Переказувати текст від імені Смугастика.

4) Прочитати інші твори Тетяни Стус, розповісти однокласникам на наступному уроці.