Урок літературного читання в 3 класі " Захоплення. Ігор Калинець «Зірка»"

Тема уроку: Захоплення. Ігор Калинець «Зірка»

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити аналізувати прочитане; формувати образне мислення; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1. Робота над загадкою. Вправа для розвитку мовної догадки

— Прочитайте загадку, подумки переставляючи букви.

От пярма, от ірвна, от укрта,

Опевед етеб оп свіх всіхат.

Опичантєься з опораг

Езбікеннча яц... (дорога).

2. Робота в парі

Учні самостійно вчаться читати вірш з різною інтонацією (весело, замріяно, здивовано).

А я душу скупаю в красі

Весняного ніжного саду,

Босоніж пробіжусь по росі

І під вишнею білою сяду.

Я до ніг тихим травам впаду —

То не вишні розквітли в саду,

А хмаринки спустилися з неба.

III. Перевірка домашнього завдання

1. Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще читання вірша Вадима Скомаровського «Після грози».

IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

— Відгадайте загадку.

Розсипалось вночі зерно,

А вранці — зникло десь воно. (Зорі)

— Коли можна побачити зорі в небі?

— Про одну таку зірочку ми прочитаємо у вірші Ігоря Калинця «Зірка».

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання вірша Ігоря Калинця «Зірка» (с. 109)

1) Біографічна довідка

ІГОР КАЛИНЕЦЬ

До 1980-х років Ігоря Калинця як поета мало хто знав в Україні. Суворі пермські концтабори та забайкальське заслання надовго відірвали його од рідної землі.

Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 р. в м. Ходорові на Львівщині в сім'ї службовця. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету ім. І. Франка. 1962 р., закінчивши українське відділення філологічного факультету Львівського університету, почав працювати в обласному архіві: спочатку архіваріусом, а згодом — старшим науковим співробітником.

Творчий доробок І. Калинця становить 17 поетичних збірок, що згруповані у двох циклах: «Пробуджена муза» (9 збірок) і «Невольнича муза» (8 збірок).

Перша збірка віршів поета «Вогонь Купала» побачила світ у видавництві «Молодь» 1966 року і була прихильно зустрінута критикою.

За громадянську непокору в тематиці віршів був репресований радянською владою: отримав 6 років суворих таборів і 3 роки заслання, які відбув на Північному Уралі та в Забайкаллі. В ув'язненні поет працював токарем і кочегаром. Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури. У 1991 р. у Варшаві вийшов перший том циклу «Пробуджена муза», а в США — другий том «Невольнича муза».

Автор двох томів-фоліантів, куди ввійшли сімнадцять збірок оригінальних поезій (перекладені іноземними мовами вірші склали три збірки), Ігор Калинець є почесним членом Міжнародного ПЕН-клубу, лауреатом літературної премії імені І. Франка (Чикаго, США, 1979). У 1992 році отримав премію імені В. Стуса, а за книжку вибраних поезій «Тринадцять аналогій» був удостоєний Національної премії України імені Т. Шевченка. Книжка «Слово триваюче» вийшла друком у Харкові в 1997 р.

У доробку поета чимало творів і для дітей, наприклад, «Книжечка для Дзвінки», видана в Києві в 1991 році. Дзвінка — це ім'я коханої видатного карпатського ватажка опришків Олекси Довбуша, пам'ять якого й досі вшановують на Західній Україні. Також ім'ям Дзвінка Ігор Калинець назвав свою доньку. Дружина Ігоря Калинця — відома українська поетеса Ірина Калинець.

У поезії «Писанки» поет змальовує образ найдорожчої для кожного людини — мами. А в першій книжечці для Дзвінки — «Дивосвіт» — автор оживлює образи Стежечки, Блискавки, Веселки, Диму тощо, примушуючи читача замилуватись красою природи і пробудити любов до неї.

Займається поет і перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови.

За визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду українського слова 2005 року відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.

2) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш?

— Чим описана в поезії картина нагадує казку?

3) Словникова робота.

Читання стовпчиків слів у парах одне одному

— Знайдіть тлумачення слова ружа у підручнику (с.109).

— Серед поданих слів знайдіть відгадку до загадки.

• Не маючи ні нот, ні струн,

Всіх веселить малий... (цвіркун).

Фізкультхвилинка

4) Читання вірша учнями за строфами.

— Що ви помітили, читаючи вірш?

— Чи є в ньому рима?

— Як називається вірш, в якому відсутня рима? (Білий вірш)

5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Чи сподобалася тобі зірка?

— Що ти можеш про неї розповісти?

— Як у вірші передано захоплення зірки піснею цвіркуна? Прочитайте відповідні рядки.

— Які рядки поезії Ігоря Калинця та Ганни Чубач співзвучні за змістом? Прочитайте їх.

6) Гра «Читає Незнайко».

Учитель читає вірш, навмисне при­пускаючись помилок. Учні мають помітити помилку, виправити її.

Заслухалась зірка світлячка (цвіркуна),

Виглянула (вихилилась) через віконце —

Хотіла троянду (ружечку) кинути

Та й сама впала.

7) Гра «Диктор телебачення».

Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подиви­тися на «глядачів».

2. Робота за ілюстрацією

— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.

— Чи можемо віднести її до всього твору, чи до певної його частини?

— Що зобразив художник на картині?

— Що він намалював у центрі картини? вдалині?

— Які фарби вибрав художник для своєї картини? Який настрій вони ство­рюють?

— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

VІ. Підсумок уроку

— Який твір читали на сьогоднішньому уроці?

— Що вас у ньому вразило?

— Що найбільше запам’яталося?

— Який настрій створює цей вірш?

VII. Домашнє завдання

Придумати і виконати малюнок, який об’єднав би прочитані вірші М. Во­роного, Л. Костенко, Г. Чубач, В. Скомаровського та І. Калинця.