Урок літературного читання в 4 класі " Легенди. "Звідки пішло прізвище та ім’я Богдана Хмельницького» (народна легенда)"

Тема: Легенди. «Звідки пішло прізвище та ім’я Богдана Хмельницького» (народна легенда). Мета: ознайомити учнів із легендою як жанром усної народної творчості; ознайомити з легендою про народного героя, гетьмана України; розвивати навички швидкого, виразного, свідомого читання; розвивати критичне мислення; виховувати любов до народної творчості, почуття гордості за свій народ. Обладнання: портрет Б. Хмельницького, мультимедійна дошка, маркерна дошка, презентація. Xід уроку І. Організаційний момент Видумуй, пробуй, твори! Розум та фантазію  прояви! Активним і уважним будь І про кмітливість не забуть! ІІ. Перевірка домашнього завдання. Картка 1. Притча – це … а) влучний народний вислів з повчальним змістом; б) драматичний твір, призначений для вистави на сцені; в) невеличке повчальне оповідання про якусь життєву пригоду, що  утверджує справедливість народної моралі. 2. Познач цифрами послідовність процесу творення (появи) хліба. Змолотив       , напік , намолов , виорав, вижав, посіяв , виросло , зійшло, поспіло, замісив. 3.Поясни зміст словосполучень, спираючись на конкретні приклади з тексту: «Сталася пригода» (яка саме)   «Стати у пригоді» (як саме)     4. Запиши слова, що характеризують названих персонажів у притчі «У пригоді» Лев- ____________________________________________________________ Мишка-__________________________________________________________   ІІІ. Мовленнєва розминка Гра «Хто це?» Прочитайте вислови і скажіть про кого йде мова: Прості люди, справжні патріоти, які любили свою країну і волю. Щедрі, вибагливі, сміливі, проникливі, яким байдуже багатство, повністю закохані в свободі, простоті. Дужі, міцні тілом не боялися ні холоду, ні жари, ні голоду чи спраги.  Найбільше умілості, хитрості виявляли у боротьбі табором, закриваючись возами. Вправно і влучно стріляли з рушниці, орудували шаблею. Здебільшого закінчували життя на полі слави, свободи, вбиті на війні.

• Це козаки.
• Хто пам’ятає з якої мови до нас прийшло це слово і що воно означає?

В турецькій мові слово «козак» означає вільна, незалежна людина».

2. Гра «Круги по воді»

На кожну букву підберіть слово-іменник, що має відношення до слова «козак». Це може бути риса характеру, зброя, одяг, житло і т.д.

 

К –…                                       К – кмітливість, колективізм,

О –…                                       О – оптимізм, організованість, оселедець

З –…                                        З – здоров’я, Запорізька січ

А –…                                       А – активність, агресивність, альтруїзм

К –…                                       К – кобза, курінь, кафтан, кінь, кинджал

 

3. Гра «Нумо прочитай»

• Перед вами синоніми до слова козак та вони трохи переплутались, прочитайте їх.

ЖЕЦЬПОРОЗА, ВИКЧОСІ, РУБОКПА, ЛОМОДЕЦЬ, НАКЮ.

Відповідь: запорожець, січовик, парубок, молодець, юнак.

— Сьогодні ми здійснимо мандрівку в минуле нашого народу. Адже, як говорив Максим Рильський: «Хто не пам’ятає свого минулого, той не вартий свого майбутнього».

•                     Який розділ ми зараз вивчаємо?

1. Гра «Кластер»

•                     Давайте згадаємо все, що ми знаємо про жанри усної народної творчісті.

( На дошці запис «Народна творчість». Діти виходять і дописують жанри або вибирають вже готові з довідки. Залежно від підготовки класу)

 

Сьогодні ми будемо працювати з народними легендами.

 

V. Опрацювання й усвідомлення нового матеріалу

1.Читання учнями статті «Народні легенди».

— Що нового дізналися ще про легенди як жанр усної народної творчості?

 

Легенди — це народні сказання, невеликі за обсягом твори-розповіді про події, факти, людей, оповиті казковістю. Часто в них йдеться про історичні події чи про життя людей у минулому.

 

2.  Робота над легендою «Звідки пішло прізвище та ім’я Богдана Хмельницького»

1. Читання легенди самостійно, прийомом «Інсерт»

- Ви самостійно читаєте легенду і робити олівцем помітки:

V – те, що ви вже знали

+  - те, що виявилося новим для вас

? – що незрозуміло, виникли питання

 

- Отже, чому ж  хлопчика назвали Богданом Хмельницьким?

- Що ж нового дізналися з цієї легенди?

- Які виникли питання?

 

2. Словникова робота.

Читання слів «луною» за вчителем

перехрестився

пробирати

розступилися

хміль

неподалік

перемагав

звідки

-Як ви розумієте їх значення?

- Які з цих слів почули вперше?

- Прочитайте тлумачення слова у підручнику після тексту.

Хміль — витка рослина.

Палата — великий будинок.

 

3.Читання твору учнями «ланцюжком»

 

4. Аналіз змісту легенди з елементами вибіркового читання.

- До якого жанру усної народної творчості відноситься текст? Доведіть!

- Хто знайшов Б. Хмельницького?

- Що сяяло в голові хлопчика?

- Що сталось, коли дід заніс дитину до хати?

-  Як назвали хлопчика? Прочитайте.

- Ким став Богдан Хмельницький, коли виріс?

- Про яке ставлення народу до Богдана Хмельницького свідчить цей твір?

5. Хвилинка ерудита.

— Яке місто в Україні назвали іменем гетьмана?

 

6. Вправи для розвитку швидкості читання.

1) Учитель називає початок речення, а учні швидко знаходять продовження і дочитують його.

2) Утворити словосполучення з дієсловами із словникової роботи, використовуючи текст.

Переконав (ворогів), перехрестився (дід), розступилися (стіни), пробирати (руками).

 

7. Робота в парах

- Позначте речення, в яких розповідається про щось надзвичайне, фантастичне.

•      Біля церкви ріс густий-густий хміль.
•      Дитина лежала перед ним, а в голові в неї сяяло сонце.
•      Сонце теж пішло за ним.
•      Стіни розступилися, і на місці старої хати виросли палати.
•      Сильною людиною був Богдан Хмельницький.

 

8. Розповідь вчителя «Це цікаво!»

•         Богдан був дуже освічений. Він володів латинською, польською, турецькою та французькою мовою....
•         Отримав золоту шаблю за порятунок польського принца, майбутнього короля Владислава IV під час війни з Московією.
•         Пережив значну кількість замахів, починаючи з того часу як він служив на польського короля, так і під час Національно-визвольної війни.
•         Був тричі одружений на Сомко Ганні, Гелені Чаплинскій і Золотаренко Ганні.
•         Богдан надавав підтримку Київської академії, оскільки був дуже розташований до освічених людей.
•         Він любив веселі застілля, народні пісні і був привітним господарем. Хмельницький грав на бандурі — українському народному струнному щипковому музичному інструменті.
•         Гетьман вважався знавцем зброї і коней. Вів він просте козацьке життя без надмірностей.
•         Хмельницький був хорошим оратором, прикрашав свою промову народними приказками і яскравими прикладами з життя....
•         Помер Богдан Хмельницький 27 липня 1657 року в Чигирині від інсульту на шістдесят другому році життя. Поховали його в рідному селі Суботові у кам’яній гробниці, яку він сам же й збудував, поруч із сином Тимішем.

 

9. Вправа «Ромашка Блума»

 

(Запропонувати учням самостійно або в групах (парах) скласти питання для ромашки. Опрацювати їх. Найцікавіші задати класу. Якщо є обмеження в часі, просто здати ромашки на перевірку вчителю)

VI. Рефлексія

1. Гра «Тонкі і товсті питання»

• Складіть 3-4 «тонких» і «товстих» питання. Занесіть їх у свою таблицю та опрацюйте в парах.

- Виберіть найбільш цікаві питання і задайте їх класу.

P.S: «тонкі» питання – потребують односкладової відповіді;

«товсті» питання – потребують розгорнутої відповіді.

 

«тонкі» ???	«товсті» ???

 

2.Складання «Сенкану»

 

Тема: …

Прикметники:…

Дієслова:…

Суть теми: …

Синонім: …

 

ПРИКЛАД:

Тема: Богдан Хмельницький

Прикметники: сміливий, мужній

Дієслова: воював, звільняв, перемагав

Суть теми: він Україні волю здобував

Синонім: відомим гетьман він став

 

VIІ .Підсумок уроку

• Чи цікавим був урок?
• Що найбільше сподобалось?

 

VIІІ. Домашнє завдання.

Виразно читати легенду (с.14-15). Підготуйтеся розповідати, як у легенді пояснюється походження прізвища та імені Богдана Хмельницького.

 

Завдання для допитливих! Підготувати інформацію про наявність пам’ятників Б. Хмельницькому в різних містах України і, насамперед, в м.Одесі.

 

 

                                                                  Урок підготувала

                                                                                   вчитель початкових класів

                                                                        Одеської СШ № 117

    Сокур Ганна Олександрівна