Урок літературного читання в 4 класі. " Творчість Л. Українки .Інсценізація казки " Біда навчить"

Тема: Леся Українка «Біда навчить». Інсценізація казки.
Мета: На основі змісту казки поглиблювати уявлення про етику людських стосунків, визначити  повчальний характер казки. Формувати соціокультурну та комунікативну компетентності, загальнопізнавальні вміння.  Розвивати навички виразного читання та декламування, пам'ять, увагу, творчі здібності, уяву.

Розвивати уміння оцінювати вчинки персонажів, визначати мотиви їхньої поведінки, розрізняти позитивні і негативні риси характеру; висловлювати своє ставлення до героїв казки, свої враження від почутого, побаченого; 

Виховувати  інтерес до народної  мудрості і бажання вчитися, сприяти вихованню позитивних рис характеру, почуття  прекрасного.

Обладнання: портрет Л. Українки, картки з завданнями для учнів, картки для складання прислів’я ,ромашка Блума, декораціі, костюми персонажів казки, караоке « Пісенька горобчика»

                                           Хід уроку

І. Організаційна частина.

Сьогодні у нас незвичайний урок,

В казковий світ зробимо крок.

А з творчістю ми зустрічались не раз,

Тож буде все добре, все буде гаразд !

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Повторення знань про Л. Українку.

• Творчість якого автора  ми вивчаємо ? Пропоную вам перевірити свої  знання про Л Українку. Виконайте тести , які знаходяться на столі. Працюйте в парі.

1. В які роки жила і писала твори Л. Українка ?

а) 1971 – 20013рр

б) 1871 – 1913 рр

в) 1791 – 1931 рр 

     2. Справжнє її ім’я та прізвище :

         а) Лариса Коса

         б) Леся Косач

         в) Лариса Косач

      3. Вона навчилася читати в :

          а) 10 років

          б) 4 роки

          в) 7 років

      4. Перший вірш написала в :

 

          а) 9 років

          б) 5 років

          в) 10 років

 5. Перший вірш має назву :

        а) « Мрія»

        б) « Марія»

        в) « Надія»

6. Псевдонім «Леся Українка» їй підказала:

       а) мама

       б) брат

       в) тато

7. Які твори Л. Українки ми вивчали з підручника?

      а) « Рання весна»

      б) « Конвалія»

      в) « Троянда»

- Перевіримо тести ! Називаємо правильні відповіді.

2. Виступ бандуристки. Пісня на слова Л Українки « На зеленому горбочку»

- На вірші Л. Українки створено навіть пісні. Послухайте пісню « На зеленому горбочку»

3. Робота над казкою « Біда навчить»

  - Яку казку Л. Українки ми вивчали ? Хто в ній головний герой ? Подумайте і напишіть його позитивні та негативні якості характеру. Працюйте в парі.

- Які ще персонажі є в цій казці?

- Письменниця використала в своєму творі прислів’я. Згадайте їх ! Складіть прислів’я зі слів. Всі слова змішалися ( на дошці)

( Дурні бились, а розумні поживились. Розум на дорозі не валяється. Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш. Хто дурнем вродився, той дурнем і згине.)

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

• Сьогодні ми з вами  розіграємо казку Л. Українки « Біда навчить», але спочатку потрібно підготуватись !

ІV. Основна частина уроку

1. Школа акторської майстерності.

а) Асоціативний кущ

     - Люди якої професії показують нам вистави? Якими вміннями та навичками вони повинні володіти ? Складемо асоціативний кущ.                        ( актори : знають свої репліки; говорять чітко, виразно, голосно; жестикулюють, рухаються, виражають емоції мімікою і т.д.)

б) Мовленнєва розминка.

• Отже і нам потрібно підготуватися до вистави. Попрацюємо із чистомовкою :

Ив - ив – ив - на світі горобчик жив.

Ув – ув – ув – трохи дурненький був.

Ав – ав – ав – всюди розуму шукав.

Ила – ила – ила – його біда навчила. 

• А тепер скоромовка. Прочитайте мовчки. Потім всі разом повільно. Хто спробує прочитати швидко ?

Дзьобнув хлібця горобець.

Дзьоб обтер об стовбурець.

Барабольки подзьобав.

По бруківці пострибав. ( Бруківка – це вимощена камынням дорога)

•  Інтонування речень з відгадуванням героя, який їх промовляє.

1.Доброзичливо, заклопотано, повчально (-Вибачай, серденько! Маю я й без тебе клопоту доволі.) – квочка.

2.Сердито, войовниче.(- Що, що, що?!) – бусел.

3.Співчутливо, сумно (- Синочку, я й сама його не маю!) – ґава.

4.Швидко, швидко, швидко ( - А тобі, що до того? Чи ба, який цікавий?) – сорока.

5.Поважно, повчально ( - А тепер іди, мені ніколи!) – крук.

Фізкультхвилинка « Пісенька горобчика» 

• А зараз будемо імітувати рухи пташок, показувати мімікою свої почуття та настрій. Ще й потренуємося швидко читати ! ( Караоке)

www.youtube.com/watch?v=8N1Qd1GbILM&index=8&list=RDjqy7Rm8n4Fk

2. Інсценізація казки « Біда навчить» 

• Ну тепер, я думаю, ми вже готові стати акторами і показати казку         « Біда навчить»

Ведучий: Був собі горобець. І був би він нічого собі горобчик, та тільки біда, що дурненький був. Як вилупився з яйця, так з того часу нітрішки не порозумнів. Нічого він не тямив: ані гніздечка звити, ані зерна доброго знайти,— де сяде, там і засне; що на очі навернеться, те і з'їсть. Тільки й того, що завзятий був дуже,— є чого, нема чого, а він вже до бійки береться. Одного разу літав він з своїм товаришем, гралися, та й знайшли три конопляні зернятка.

Герой горобчик: Мої зернятка! Я знайшов!

Горобчик суперник: Мої! мої! мої!

(І почали битися поки потомились; сіли один проти одного, надулись і сидять. По дворі ходить курка з курчатами)

Горобчики ( разом ): А де ж наші зернята?

Курка: Дурні бились, а розумні поживились, дурні бились, а розумні поживились!

Герой: Що ти кажеш?

Курка: Та то я дякую вам, що ви такі дурні. От поки ви здуру бились, то я з моїми курчатками поснідала вашими зернятками! Нікому було вас бити та вчити! Якби вас хто взяв у добру науку, то, може б, з вас і птахи були!..

Горобчик суперник:  Вчи своїх дурних курчат розуму, а з мене й мого розуму досить!

 ( підскочив, тріпнув крильцем, цвірінькнув та й геть полетів.)

Герой:  А правда, краще бути розумним. От курка розумна, собі наїлася, а я мушу голодний сидіти. Навчіть мене розуму, пані матусю! Ви ж такі розумні!

 Курка: Е, ні, вибачай, серденько! У мене й без тебе клопоту доволі,— он своїх діточок чималенько, всіх треба до ума довести! Шукай собі інших учителів!  ( та й пішла)

 Герой:  Ну, що робить? Треба кого іншого питати, бо вже я не хочу без розуму жити!

 ( Зозуля : "Ку-ку! ку-ку!")

Герой:  Тіточко, навчіть мене розуму! У вас же нема своїх дітей!

Зозуля : Се не моє діло, чужих дітей розуму вчити! А от, коли хочеш знати, скільки тобі літ жити, то се я можу тобі сказати.

 Герой:  Аби ти була жива, а за мене не турбуйся!

( Ходить бузько і жаб ловить.)

 Герой:  Пане, навчіть мене розуму. Ви ж такі розумні...

 Бузько: Що, що, що? Тікай-но ти, поки живий!

(  Ґава виходить)

 Герой:  Дядино, чого ви так зажурились?

 Ґава: Сама не знаю, синочку, сама не знаю!

 Герой:  Чи не можете, Ви, мене розуму навчити?

 Ґава: Та ні, синочку, я й сама його не маю. А коли ти вже так хочеш, то полети до сови: вона, кажуть, розумна-розумна, то, може, вона тобі що порадить. А я до того розуму не дуже, бог з ним!

 Герой:  Прощавайте, дядино!

 Ґава: Щасливо!

( Сова в дуплі спить).

 Герой:  Пані! Чи ви спите? Пані! Пані!

(Сова як кинеться, як затріпоче крилами):

Сова: Га? що? хто?( кричить, витріщаючи очі.)

(Горобчик  трошки злякався),

 Герой:  Та се я, горобець...

 Сова: Горобець? Який горобець? Не бачу! Осе напасть! І вдень не дадуть заснути!..Ти тут чого, чого тобі треба?

 Герой:  Я хотів би вас просити мене розуму навчити! Адже ви такі мудрі...

 Сова: Не на те я мудра, щоб дурнів розуму навчати! Хто дурнем вродився, той дурнем і згине. Тікай-но ти, а то я голо-о-дна!

 ( Сорока білобока скрегоче)

 Герой:   Я вас прошу, моя панно, щоб ви мене розуму навчили.

 Сорока: А нащо тобі, мій молодчику, розум? Без розуму легше в світі жити та й веселіше! А ти, ліпше красти вчися, от як я, то тоді й розуму не треба. З великого розуму не тяжко й з глузду зсунутись; ти ось поговори зо мною, то я тебе навчу, як і без розуму прожити...

( Горобець махнув крилом і білобока  полетіла геть… Чорний крук іде поважно.)

Герой:  Навчіть мене розуму! Я вже давно його шукаю, та ніяк не знайду. Крук: Розум, молодче, по дорозі не валяється, не так-то його легко знайти! Я тобі от що скажу: поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш. От тобі моя наука.

(Ведучий говорить, а горобчик виконує: стрибає, показує що стало холодно, знайшов зерно, а горобчик штовхнув його і відібрав, збирає соломинки )

Ведучий : Полетів горобчик, посумував трохи, що мусить без розуму жить, а потім і забув. Почав знов гуляти веселенько.

І не зоглядівся горобчик, як настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними, а дедалі й сніжок став перепадати. Біда горобчикові — холод, голод! А якщо й знайде щось, то за сваркою втратить. От і почав наш горобчик до розуму приходити — годі сваритися! Куди горобці летять, і він за ними; що вони знайдуть, то і він поживиться, та все без сварки, без бійки Побачив горобчик, як інші пташки в теплих гніздечках сидять, почав він і собі придивлятись, як то гнізда будуються. Почав він пір'ячко до пір'ячка збирати, соломку до соломки складати та гніздечко звивати. Всі горобці почали його поважати;

( Виходять всі персонажі)

Всі разом : Який ви, пане, мудрий!

Ґава:  І де ви того розуму навчились?

Герой:  Біда навчила!

( Оплески !!!)

3. Творча робота .

• Складіть віршовані поради :

а) У житті не байдикуй, а старанно ти …( працюй)

б) Розумом не хвалися, а знаннями…      ( поділися)

в) Вкрасти – злочин, не роби ти,

    Люди, так не можна …( жити)

г) Не будь ніколи ти байдужим,

    А краще стань сміливим, …( дужим)

 д) Якщо попросять – помагай

     і правил цих не…( забувай)

V.  Підсумок  уроку. Релаксація.

- А зараз, скажіть , будь ласка, свої враження від нашого уроку. Починайте свою відповідь словами, що написані на пелюстках ромашки ( ромашка Блума)

- Мені сподобалось…Мені хотілось зіграти роль… Я хочу бути схожим…

Я не хочу бути таким, як… Мені було важко…Я не знав(ла), що…

• Дякую всім за роботу та увагу.