Урок "Літописні оповіді: „Про княгиню Ольгу”, „Про хрещення Києва князем Володимиром”

Тема: Літописні оповіді: „Про княгиню Ольгу”, „Про хрещення Києва князем Володимиром”

 

Мета: ознайомити із змістом літописних оповідей „Про княгиню Ольгу”, „Про хрещення Києва князем Володимиром”; усвідомити душевну красу й силу наших предків, любов наших князів до своєї землі як приклад для нащадків; розвивати навички виразного читання й аналізу текстів; сприяти вихованню кращих людських якостей

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу (з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: мультимедійні слайди)

 

Форма уроку: урок-екскурсія

 

Обладнання: тексти літописних оповідей „Про княгиню Ольгу”, „Про хрещення Києва князем Володимиром”,  ілюстративний матеріал, комп’ютер, мультимедійний проектор

 

Міжпредметні зв’язки: історія України, українська література

 

Методи і прийоми: робота в групах, метод „Мікрофон”

 

Очікувані результати:

• аналізуватимуть літописні оповіді;
• поповнять словниковий запас;
• усвідомлять любов руських князів до своєї землі.

 

Епіграф:

Народ, який не пам’ятає власної історії,

приречений прожити її знову

Американський філософ Джордж Сантаяна

 

 

Підготувала:

вчитель української мови

та літератури

гімназії № 9

Кіровоградської міської ради

 Кіровоградської області

Дуняшенко Наталія Василівна

 

 

 

 

 

 

Хід уроку:

1.                Організаційний момент
2.            Актуалізація опорних знань

1.               Перевірка домашнього завдання;
2.               „Хто швидше?”

Він був грозою Царгороду,

Прибив свій щит там на  врата

І вигідну уклав угоду –

Йшла дань на руські всі міста.

Але пророцтво волхви склали,

Що від коня свого помре.

Сміявся, бо не знав що з черепа змія ужалить.

Давно було це, та легенда ще живе.

(Олег Віщий)

3. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми та мети уроку

4. Вивчення нового матеріалу

Вчитель: Ми з вами продовжуємо наші мандри країною „Історичного минулого нашого народу”. І першою нашою зупинкою буде презентація літописної оповіді „Про княгиню Ольгу”.

Робота в групах

I група:

1. Виразне читання літописної оповіді „Про княгиню Ольгу” (с. 116) – виступ оратора

2. Словникова робота: (слово мовознавцю)

Царгород – давньоруська назва м. Константинополя – столиці Візантійської імперії;

Переклюкати – обхитрити;

Дружина – збройний загін князя.

3. Виступ історика (Слайд № 2-3)

Імператор Костянтин у творі „Про церемонії візантійського двору” розповідав про приїзд княгині Ольги у Царгород, у найвеличнішому палаці прийняв він її – „володарку і велику богиню”, „ігемону і архонтису русів”.

Літописна розповідь не зовсім точна: подія ця відбулася 9 вересня 957 року, а не 955; імператор не міг запропонувати Ользі одруження, бо на той час вже мав жінку – імператрицю Олену.

Констянтин відпустив Ольгу із щедрими дарами, але й Ольга здивувала греків подарунками русичів, які зберігалися потім у церкві святої Софії (один з них „золоте блюдо Ольги руської „бачили пізніше мандрівники-паломники).

4. А чи знаєте ви? (юні літературознавці)

• Яка риса характеру Ольги виявилася у розмові з імператором Костянтином?

(Сміливість, рішучість, вірність рідній землі. Княгиня зарекомендувала себе як розумна жінка, яка зуміла передбачити бажання імператора)

• З якою метою приїхала вона в Царгород?

(Щоб охреститися, бо поганська віра була перешкодою у налагодженні стосунків із християнським світом)

• Як княгиня намагалася переконати і сина Святослава прийняти християнство?

(Віра приносить радість у людську душу. Ольга молилася, щоб Бог вклав у серця русичів бажання віри, молилася вона за сина, за людей руських)

1. Цитатна характеристика образу княгині (самостійна робота)

II група:

1. Виразне читання літописної оповіді „Про хрещення Києва князем Володимиром” (с. 117) – виступ оратора

2. Словникова робота: (слово мовознавцю)

Вено – викуп, який платив наречений батькам дівчини;

Ідол – статуя, якій язичники поклонялися як божеству

3. Виступ історика (Слайд № 4-7)

       Щоб здобувати собі вірність і любов народу, Володимир не владарював сам-один, а прикликав на пораду старих мудрих людей, вибраних з волі народу. То не диво, що всі називали його ласкавим батечком і „Сонечком Ясним”. Та найважливіше, що він зробив для України, було те, що сам прийняв християнську віру й охрестив увесь народ. Тоді найкращою і найкультурнішою державою у світі була Візантія зі столицею Царгородом (нині Константинополь або Стамбул). Тож щоби перейняти від своїх сусідів греків з Візантії ту культуру й освіту, що була вкрай необхідна для розвитку народу, князь Володимир прийняв і християнську віру. Із Візантією єднав Володимира вже раніше тісний союз, бо він був одружений з сестрою візантійського імператора, Анною, яка була християнкою. У 988 році, влітку, він запросив, грецького митрополита і священиків, і вони почали хрестити народ, найперше в Києві, а потім у цілій державі. Людей хрещено в ріці (в Києві у Дніпрі). Матері тримали дітей на руках. Кого охрестили, тому давали хрестик на шию. Всіх поганських ідолів (божків) казав Володимир потопити в Дніпрі. Від того часу, як держава стала християнською, почала ширитися в нас наука й освіта. Від того часу почали учені монахи писати українську історію. Побудував князь також багато церков як у Києві, так і по інших містах. Найкращою була Десятинна церква у Києві, звана так тому, що князь давав на неї десяту частину зі своїх прибутків. Володимир наказав карбувати перші срібні гроші. На одній стороні монети було зображення Володимира на престолі, а на другій державний герб-тризуб. Володимира названо Великим тому, що зробив він великою і міцною, свою державу. Він помер у 1015 р., отже, князював 35 літ. Його поховали в Десятинній церкві. Українська церква іменує його святим тому, що він освятив Україну.

1. А ви як вважаєте? (юні літературознавці)

• Що сподобалося Володимиру, внукові Ольги, в розповідях грецького філософа про православ’я?

(Філософ переконував князя, що прийде час і повернеться Ісус з неба на землю, і буде судити живих і мертвих: праведникам – царство небесне, рай і радість без кінця, безсмертя; грішникам – муки в пеклі. Посланці князя розповіли про урочистість відправ у храмі грецькому, про піднесення, яке запанувало в душі)

• Як хрестили киян? (Забрели у воду, і стояли там одні по шию, інші по груди, дехто тримав дітей, молодь тислась до берега, а дорослі бродили; попи ж стояли на місці й творили молитви)

5. Чи уважно ви читали? (самостійна робота)

									1.
								2.
			3.
								4.
									5.
	6.
									7.
8.
		9.

 

 

 

 

 

 

 

 

Ключове слово? (Володимир)

1. Що віддав князь за царицю Анну? (вено)

2. Що виступило як вено? (Корсунь)
3. Кого звелів повалити Володимир, коли прийшов у Київ? (ідолів)
4. До кого князь наказав прив’язати Перуна? (коня)
5. Хто бродив під час хрещення? (дорослі)

V. Підсумок уроку. Оцінювання учнів

Вчитель: Ми — сучасники минулого. „Минуле ніколи не вмирає, воно навіть не є минулим”, — зауважував письменник Вільям Фолкнер. Минуле промовляє через нас, і саме від нашої активності залежить, який статус воно матиме у сьогоденні: чи його не помітять, відкинуть, а чи воно заговорить на повен голос. Пам’ятаючи, ми укорінюємось, пізнаємо себе, стаємо собою, ми пов’язуємо в нерозривну єдність наше минуле, сучасне і майбутнє.

Вчимося узагальнювати

• За які добрі справи Володимира названо Великим?
• Як ви гадаєте: чи минуща слава людська? А що залишається нетлінним?
• Поясність епіграф, дібраний до нашого уроку (метод „Мікрофон”)

VI. Домашнє завдання

Достатній рівень:

• Підготувати біографічну довідку: „Життєвий і творчий шлях Олександра Олеся”;
• Прочитати „Заспів” (с.119), „Україна в старовину” (с. 121)

Високий рівень:

Скласти письмове оповідання про життя і діяння київських князів, описати їхній зовнішній вигляд, одяг, зброю;

Створити слайд-шоу „Дерева давньої України” (для допитливих)

Використані джерела:

1. Мовчан Р.В. Українська література: Підручник для 5-го класу загально освіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 240 с.: іл.
2. Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / за ред. Р.В. Мовчан. – К.: Ірпінь, 2005
3. Ампілогова Л. Інтерактивні технології // Завуч. – 2004. - № 30. – с.13-15
4. Васильєва Н. Застосування інтерактивних методів навчання на уроках предметів гуманітарного циклу // Управління школа. – 2005 - № 34. – с.18-22
5. Інтерактивні технології на уроках української словесності / Укладач Раїса Орищин. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 160 с.