Урок "Олександр Олесь. „Наші предки – слов’яни”, „Початки Києва”, „Аскольд і Дір” – робота над змістом творів"

Тема: Олександр Олесь. „Наші предки – слов’яни”, „Початки Києва”, „Аскольд і Дір” – робота над змістом творів

 

Мета: повторити життєпис письменника, ознайомити з змістом творів „Наші предки – слов’яни”, „Початки Києва”, „Аскольд і Дір”; розвивати навички роботи в групі, виразного та усвідомленого читання поезій, вміння аналізувати прочитане; сприяти вихованню шанобливого ставлення до героїчного минулого наших пращурів

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу (з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: мультимедійні слайди)

 

Форма уроку: урок-подорож

 

Обладнання: портрет О.Олеся, тексти творів „Наші предки – слов’яни”, „Початки Києва”, „Аскольд і Дір”,  ілюстративний матеріал, комп’ютер, мультимедійний проектор

 

Міжпредметні зв’язки: історія України, українська література

 

Методи і прийоми: робота в групах, метод „Мікрофон”, „Незакінчене речення”

 

Очікувані результати:

• вмітимуть виразно читати та усвідомлено аналізувати поезії;
• поповнять словниковий запас;
• навчаться порівнювати, зіставляти, проводити паралелі між минулим та сьогоденням;
• робитимуть узагальнення.

 

Епіграф:

Олесеві вірші є не лише нашою славною історією,

 а й тим джерелом, яке живить сучасність

і не зміліє в будущині

А. Мойсеєнко

 

Підготувала:

вчитель української мови

та літератури

гімназії № 9

Кіровоградської міської ради

 Кіровоградської області

Дуняшенко Наталія Василівна

 

 

 

 

Хід уроку:

1. Організаційний момент
2.            Актуалізація опорних знань

-   Художні засоби, використані О.Олесем в творах „Заспів” та „Україна в старовину”:

„Заспів”	„Україна старовину”
Повтори: Заспіваю вам ту пісню Про стару старовину...	Метафори: ...буйний вітер На шовкових струнах грав; Нерухомо вітер спав; ...буйні трави Припадали до землі
Антитеза: Друзі й вороги	Порівняння: В бурю він шумів, як море
Порівняння: Часом плакав, як дитина	Антитеза: Де родились, там вмирають; Дикий рев і ніжний спів...
Метафори: Розкажу вам про минуле, Що вже мохом поросло	Епітети: Ліс густий, дрімучий, темний

 

• Огляд ілюстрацій (слово юним художникам)
• Заповнити таблицю „Життєпис поета” (див. додаток № 2): дата/подія

      III.Мотивація навчальної діяльності

1. Пояснення епіграфа
2. Слово вчителя: На сьогоднішньому уроці ми поведемо розмову про те, хто ми, звідки, чиї сини, яких батьків діти, звідки починається і росте наше коріння. Ми поміркуємо про зв’язок поколінь. А допоможе нам у цьому чудова людина, наш неповторний національний поет Олександр Олесь. І ми продовжуємо мандрівку його поетичним світом...

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Робота в групах

I група „Наші предки – слов’яни”

1. Виразне читання вірша О.Олеся „Наші предки – слов’яни” (с. 123) – виступ оратора

2. Словникова робота (юні мовознавці)

Збіжжя – зернові культури;

Кревні – ті, що мали спільних предків;

Віче – народні збори;

Твердиня – фортеця;

Баркан – огорожа;

Тризна – поминки;

Ватра – вогнище;

Ніч Купала – язичницьке свято в ніч з 6 на 7 липня

3. Самостійна робота учнів

Завдання: укласти опорну схему: Які вони, предки-слов’яни? (за віршем О.Олеся)

4. А чи знаєте ви? (юні літературознавці) – II групі

						1.
			2.
						3.
		4.
				5.
	6.
7.

1. Чим зайнявся схід? (сонцем)
2. Що роздавали недужим? (зілля)
3. Що лили крізь баркан під час бою? (окріп)
4. Наші предки – ... (слов’яни)
5. Кого мало кожне плем’я? (князя)
6. Що давали загиблим під час бою у могилу, щоб вони не знали лиха, на тім світі живучи? (вбрання)
7. Хто розповідав про майбутнє? (віщуни)

Ключове слово: слов’яни

II група „Початки Києва”

1. Виразне читання вірша О.Олеся „Початки Києва” (с. 124) – виступ оратора

2. Самостійна робота учнів

Завдання: Випишіть рядки з вірша, які є свідченням про те, що наші предки були патріотами своєї землі, мужніми і вправними воїнами

Довідка:

І віки нога ворожа

Не ступала на наш лан.

Всі сусіди шанували

І боялися полян.

3. А чи знаєте ви? (юні літературознавці) – III групі

							1.
		2.
							3.
					4.
					5.
6.

1. Хто мав стерегти всіх від лиха? (Перун)
2. Хто є батьком Києва? (Дніпро)
3. Хто ходив по лісах з луком, з стрілами гнучкими? (ловець)
4. Сусіди шанували і ... полян? (боялися)
5. Що сплітатимуть Україні всі народи? (вінки)
6. Що буде робити Україна віки? (квітнути)

Ключове слово: поляни

III група „Аскольд і Дір”

1. Виразне читання вірша О.Олеся „Аскольд і Дір” (с. 125) – виступ оратора

2. Історична довідка

Перший історик (Слайд № 2-4)

Князь Аскольд –  київський князь, володар давньоруської держави, або скоріше – лише Києва. Здобув владу можливо перед 860, загинув у 882 році.

Князь Аскольд народився у скандинавській колонії на річці Ладога, за походженням він був готом. Його ім’я у перекладі з готського значить „честь аріїв”. Таке ім’я давали майбутнім воїнам.

Ян Длугош стверджував, що Аскольд походив з князівської династії, започаткованої Києм, і був рідним братом князя Діра. За іншою версією – був воєводою Діра і успадкував владу після його смерті. Деякі дослідники вважають Аскольда нащадком засновника Києва князя Кия.

У 860 році Аскольд очолив перший документований похід Русі на Константинополь, якщо не рахувати походів на Севілью і Андалусію. Але це були походи на службі у еміра Кордови. Причиною і приводом для походу на Константинополь могли бути, зокрема утиски київських послів і купців або ж напад на руських рибалок біля острова Березань і Білобережжя (Тендрівської коси).

За повідомленням літопису Аскольд був вбитий князем Олегом, який передягнувся торгівцем і підступом виманив князя з Києва. Не виключено, що перемогу Олега забезпечила підтримка київських язичників, невдоволених наверненням Аскольда до християнства.

За легендою, Аскольда поховали на місці загибелі, на правому березі Дніпра в урочищі, де знаходився двір угорського ватажка Олмоша – тому в давнину воно називалося Угорським. На могилі Аскольда збудували церкву святого Миколи.

     Другий історик (Слайд № 5-6)

Дір – напівлегендарний київський князь. Дата і причини смерті Діра невідомі. З огляду на те, що походом русів на Константинополь 860 року керував єдиний володар і швидше за все ним був Аскольд, можна вважати, що Дір помер принаймні трохи раніше (в той же час Михайло Грушевський вважав, що Дір міг правити й пізніше за Аскольда). Похований, за даними літопису, в урочищі, де пізніше була збудована церква Св. Ірини, але жодних інших підтверджень цьому не має.

(Повість минулих літ) про Аскольда та Діра: „І було в нього (Рюрика) два мужі, Аскольд і Дір, не його племені, а бояри”.

Легенда, викладена у Повісті временних літ, згідно з якою Дір правив Києвом разом з Аскольдом і разом з ним загинув від руки Олега у 882 році, є малоймовірною – зокрема із огляду на різні місця поховання князів.

За іншою версією князя Діра, як окремої людини, не існувало взагалі, а Дір – це прізвисько князя Аскольда, існування якого не викликає ні яких сумнівів і навіть місце поховання якого достеменно відоме майже всім (Аскольдова могила в Києві). Борис Рибаков зазначав – „особистість князя Діра нам не зрозуміла. Відчувається, що його ім’я штучно приєднано до Оскольда, тому що при опису їх спільних дій, граматична форма дає нам одиничне, а не подвійне число, як то мало би бути при опису спільних дій двох осіб”

3. Самостійна робота учнів

Завдання: Визначте тему та ідею твору

Тема – змалювання воїнів дружини Рюрика, Аскольда та Діра, їхніх мандрів задля здобуття волі полянам

Ідея – возвеличення хоробрості князів; засудження підневільного життя

4. А чи знаєте ви? (юні літературознавці) – I групі

 

 

 

				1.
				2.
		3.
			4.
		5.
	6.
7.

1. Хто гукнув: „За мечі!” (Аскольд)
2. Куди бігли хозари? (степи)
3. Один із київських братів? (Щек)
4. На що посідали Аскольд і Дір? (човни)
5. До якого краю припливли вояки? (Волхов)
6. Що треба платити хозарам? (дань)
7. Куди вони довго пливли річкою? (полудень)

Ключове слово: Аскольд

IV. Закріплення знань

Метод „Мікрофон”

- Чи завжди історія справедлива? Свою думку доведіть, посилаючись на тексти опрацьованих творів

V. Підсумок уроку. Оцінювання учнів

Метод „Незакінчене речення”

- На цьому уроці я дізнався про...

- Я збираюся використати отримані знання так: ...

VI. Домашнє завдання

Достатній рівень:

• Прочитати „Поход на Царгород” (с.127), „Княгиня Ольга” (с. 128), „Ярослав Мудрий” (с. 129)

Високий рівень:

1. Письмово скласти літературні портрети Аскольда і Діра (від першої особи);

          або казку про них;

2. Намалювати ілюстрації за змістом творів (юним художникам)

 

 

Використані джерела:

1. Мовчан Р.В. Українська література: Підручник для 5-го класу загально освіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 240 с.: іл.
2. Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / за ред. Р.В. Мовчан. – К.: Ірпінь, 2005
3. Неврлі М. Олександр Олесь. Життя і творчість. К-, 1994.
4. Волосюк М. Інтерактивні форми роботи на уроці // Завуч. – 2006. № 16-18. – С. 70-78.