23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Урок "Олександр Олесь. „Наші предки – слов’яни”, „Початки Києва”, „Аскольд і Дір” – робота над змістом творів"

Про матеріал

повторити життєпис письменника, ознайомити з змістом творів „Наші предки – слов'яни”, „Початки Києва”, „Аскольд і Дір”; розвивати навички роботи в групі, виразного та усвідомленого читання поезій, вміння аналізувати прочитане; сприяти вихованню шанобливого ставлення до героїчного минулого наших пращурів

Перегляд файлу

Тема: Олександр Олесь. „Наші предки – словяни”, „Початки Києва”, „Аскольд і Дір” – робота над змістом творів

 

Мета: повторити життєпис письменника, ознайомити з змістом творів „Наші предки – словяни”, „Початки Києва”, „Аскольд і Дір”; розвивати навички роботи в групі, виразного та усвідомленого читання поезій, вміння аналізувати прочитане; сприяти вихованню шанобливого ставлення до героїчного минулого наших пращурів

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу (з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: мультимедійні слайди)

 

Форма уроку: урок-подорож

 

Обладнання: портрет О.Олеся, тексти творів „Наші предки – словяни”, „Початки Києва”, „Аскольд і Дір”,  ілюстративний матеріал, компютер, мультимедійний проектор

 

Міжпредметні зв’язки: історія України, українська література

 

Методи і прийоми: робота в групах, метод „Мікрофон”, „Незакінчене речення”

 

Очікувані результати:

  • вмітимуть виразно читати та усвідомлено аналізувати поезії;
  • поповнять словниковий запас;
  • навчаться порівнювати, зіставляти, проводити паралелі між минулим та сьогоденням;
  • робитимуть узагальнення.

 

Епіграф:

Олесеві вірші є не лише нашою славною історією,

 а й тим джерелом, яке живить сучасність

і не зміліє в будущині

А. Мойсеєнко

 

Підготувала:

вчитель української мови

та літератури

гімназії № 9

Кіровоградської міської ради

 Кіровоградської області

Дуняшенко Наталія Василівна

 

 

 

 

Хід уроку:

  1. Організаційний момент
  2.            Актуалізація опорних знань

-   Художні засоби, використані О.Олесем в творах „Заспів” та „Україна в старовину”:

„Заспів”

„Україна старовину”

Повтори:

Заспіваю вам ту пісню

Про стару старовину...

Метафори:

...буйний вітер

На шовкових струнах грав;

Нерухомо вітер спав;

...буйні трави

Припадали до землі

Антитеза:

Друзі й вороги

Порівняння:

В бурю він шумів, як море

Порівняння:

Часом плакав, як дитина

Антитеза:

Де родились, там вмирають;

Дикий рев і ніжний спів...

Метафори:

Розкажу вам про минуле,

Що вже мохом поросло

Епітети:

Ліс густий, дрімучий, темний

 

  • Огляд ілюстрацій (слово юним художникам)
  • Заповнити таблицю „Життєпис поета” (див. додаток № 2): дата/подія

      III.Мотивація навчальної діяльності

  1. Пояснення епіграфа
  2. Слово вчителя: На сьогоднішньому уроці ми поведемо розмову про те, хто ми, звідки, чиї сини, яких батьків діти, звідки починається і росте наше коріння. Ми поміркуємо про зв’язок поколінь. А допоможе нам у цьому чудова людина, наш неповторний національний поет Олександр Олесь. І ми продовжуємо мандрівку його поетичним світом...

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Робота в групах

I група „Наші предки – словяни”

1. Виразне читання вірша О.Олеся „Наші предки – словяни” (с. 123) – виступ оратора

2. Словникова робота (юні мовознавці)

Збіжжя – зернові культури;

Кревні – ті, що мали спільних предків;

Віче – народні збори;

Твердиня – фортеця;

Баркан – огорожа;

Тризна – поминки;

Ватра – вогнище;

Ніч Купала – язичницьке свято в ніч з 6 на 7 липня

  1. Самостійна робота учнів

Завдання: укласти опорну схему: Які вони, предки-словяни? (за віршем О.Олеся)

  1. А чи знаєте ви? (юні літературознавці) II групі

1.

 

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

 

3.

 

 

 

 

4.

 

 

 

 

 

 

 

5.

 

 

 

 

6.

 

 

 

 

 

 

7.

 

 

 

 

 

 

  1. Чим зайнявся схід? (сонцем)
  2. Що роздавали недужим? (зілля)
  3. Що лили крізь баркан під час бою? (окріп)
  4. Наші предки – ... (словяни)
  5. Кого мало кожне плем’я? (князя)
  6. Що давали загиблим під час бою у могилу, щоб вони не знали лиха, на тім світі живучи? (вбрання)
  7. Хто розповідав про майбутнє? (віщуни)

Ключове слово: словяни

II група „Початки Києва”

1. Виразне читання вірша О.Олеся „Початки Києва” (с. 124) – виступ оратора

2. Самостійна робота учнів

Завдання: Випишіть рядки з вірша, які є свідченням про те, що наші предки були патріотами своєї землі, мужніми і вправними воїнами

Довідка:

І віки нога ворожа

Не ступала на наш лан.

Всі сусіди шанували

І боялися полян.

3. А чи знаєте ви? (юні літературознавці) III групі

1.

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

 

3.

 

 

 

 

 

4.

 

 

 

 

 

 

 

5.

 

 

 

 

6.

 

 

 

 

 

 

 

  1. Хто мав стерегти всіх від лиха? (Перун)
  2. Хто є батьком Києва? (Дніпро)
  3. Хто ходив по лісах з луком, з стрілами гнучкими? (ловець)
  4. Сусіди шанували і ... полян? (боялися)
  5. Що сплітатимуть Україні всі народи? (вінки)
  6. Що буде робити Україна віки? (квітнути)

Ключове слово: поляни

III група „Аскольд і Дір”

1. Виразне читання вірша О.Олеся „Аскольд і Дір” (с. 125) – виступ оратора

2. Історична довідка

Перший історик (Слайд № 2-4)

Князь Аскольд  київський князь, володар давньоруської держави, або скоріше – лише Києва. Здобув владу можливо перед 860, загинув у 882 році.

Князь Аскольд народився у скандинавській колонії на річці Ладога, за походженням він був готом. Його ім’я у перекладі з готського значить честь аріїв. Таке ім’я давали майбутнім воїнам.

Ян Длугош стверджував, що Аскольд походив з князівської династії, започаткованої Києм, і був рідним братом князя Діра. За іншою версією – був воєводою Діра і успадкував владу після його смерті. Деякі дослідники вважають Аскольда нащадком засновника Києва князя Кия.

У 860 році Аскольд очолив перший документований похід Русі на Константинополь, якщо не рахувати походів на Севілью і Андалусію. Але це були походи на службі у еміра Кордови. Причиною і приводом для походу на Константинополь могли бути, зокрема утиски київських послів і купців або ж напад на руських рибалок біля острова Березань і Білобережжя (Тендрівської коси).

За повідомленням літопису Аскольд був вбитий князем Олегом, який передягнувся торгівцем і підступом виманив князя з Києва. Не виключено, що перемогу Олега забезпечила підтримка київських язичників, невдоволених наверненням Аскольда до християнства.

За легендою, Аскольда поховали на місці загибелі, на правому березі Дніпра в урочищі, де знаходився двір угорського ватажка Олмоша – тому в давнину воно називалося Угорським. На могилі Аскольда збудували церкву святого Миколи.

     Другий історик (Слайд № 5-6)

Дір – напівлегендарний київський князь. Дата і причини смерті Діра невідомі. З огляду на те, що походом русів на Константинополь 860 року керував єдиний володар і швидше за все ним був Аскольд, можна вважати, що Дір помер принаймні трохи раніше (в той же час Михайло Грушевський вважав, що Дір міг правити й пізніше за Аскольда). Похований, за даними літопису, в урочищі, де пізніше була збудована церква Св. Ірини, але жодних інших підтверджень цьому не має.

(Повість минулих літ) про Аскольда та Діра: „І було в нього (Рюрика) два мужі, Аскольд і Дір, не його племені, а бояри”.

Легенда, викладена у Повісті временних літ, згідно з якою Дір правив Києвом разом з Аскольдом і разом з ним загинув від руки Олега у 882 році, є малоймовірною – зокрема із огляду на різні місця поховання князів.

За іншою версією князя Діра, як окремої людини, не існувало взагалі, а Дір – це прізвисько князя Аскольда, існування якого не викликає ні яких сумнівів і навіть місце поховання якого достеменно відоме майже всім (Аскольдова могила в Києві). Борис Рибаков зазначав – „особистість князя Діра нам не зрозуміла. Відчувається, що його ім’я штучно приєднано до Оскольда, тому що при опису їх спільних дій, граматична форма дає нам одиничне, а не подвійне число, як то мало би бути при опису спільних дій двох осіб”

3. Самостійна робота учнів

Завдання: Визначте тему та ідею твору

Тема – змалювання воїнів дружини Рюрика, Аскольда та Діра, їхніх мандрів задля здобуття волі полянам

Ідея – возвеличення хоробрості князів; засудження підневільного життя

4. А чи знаєте ви? (юні літературознавці) I групі

 

 

 

1.

 

 

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

 

3.

 

 

 

4.

 

 

 

 

5.

 

 

 

 

 

6.

 

 

 

7.

 

 

 

 

 

 

 

  1. Хто гукнув: „За мечі!” (Аскольд)
  2. Куди бігли хозари? (степи)
  3. Один із київських братів? (Щек)
  4. На що посідали Аскольд і Дір? овни)
  5. До якого краю припливли вояки? (Волхов)
  6. Що треба платити хозарам? (дань)
  7. Куди вони довго пливли річкою? (полудень)

Ключове слово: Аскольд

IV. Закріплення знань

Метод „Мікрофон”

- Чи завжди історія справедлива? Свою думку доведіть, посилаючись на тексти опрацьованих творів

V. Підсумок уроку. Оцінювання учнів

Метод „Незакінчене речення”

- На цьому уроці я дізнався про...

- Я збираюся використати отримані знання так: ...

VI. Домашнє завдання

Достатній рівень:

  • Прочитати „Поход на Царгород” (с.127), „Княгиня Ольга” (с. 128), „Ярослав Мудрий” (с. 129)

Високий рівень:

  1. Письмово скласти літературні портрети Аскольда і Діра (від першої особи);

          або казку про них;

  1. Намалювати ілюстрації за змістом творів (юним художникам)

 

 

Використані джерела:

  1. Мовчан Р.В. Українська література: Підручник для 5-го класу загально освіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 240 с.: іл.
  2. Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / за ред. Р.В. Мовчан. – К.: Ірпінь, 2005
  3. Неврлі М. Олександр Олесь. Життя і творчість. К-, 1994.
  4. Волосюк М. Інтерактивні форми роботи на уроці // Завуч. – 2006. № 16-18. – С. 70-78.

 

 

docx
Додано
27 червня 2018
Переглядів
573
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку