Урок "Олександр Олесь. „Микита Кожум’яка” – робота над змістом твору. Драматичний твір і його побудова, гіпербола"

Про матеріал

ознайомити з змістом драми-казки, визначати напружені епізоди твору, ознайомити учнів із поняттям, драматичний твір і його побудова, гіпербола; критично сприймати художні оповіді, набувати навичок історичної правди про долю землі, народу; сприяти вихованню сили духу, волі, вміння боротися і перемагати

Перегляд файлу

Тема: Олександр Олесь. „Микита Кожум’яка” – робота над змістом твору. Драматичний твір і його побудова, гіпербола

 

Мета: ознайомити з змістом драми-казки, визначати напружені епізоди твору, ознайомити учнів із поняттям, драматичний твір і його побудова, гіпербола; критично сприймати художні оповіді, набувати навичок історичної правди про долю землі, народу; сприяти вихованню сили духу, волі, вміння боротися і перемагати

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу (з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: мультимедійні слайди)

 

Форма уроку: урок-мандрівка

 

Обладнання: індивідуальні картки, ілюстрації до твору “Микита Кожум’яка”, схема про побудову драматичного твору, комп’ютер, мультимедійний проектор

 

Міжпредметні зв’язки: українська література, географія, історія України

 

Методи і прийоми: робота в групах, метод „Мікрофон”, „Асоціативний рядок”, діаграма Вена

 

Очікувані результати:

  • виразно в особах читатимуть драму-казку;
  • поповнять словниковий запас;
  • вмітимуть виділяти в творі найнапруженіші епізоди;
  • розглядатимуть своєрідність побудови драматичного твору.

 

 

Підготувала:

вчитель української мови

та літератури

гімназії № 9

Кіровоградської міської ради

 Кіровоградської області

Дуняшенко Наталія Василівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку:

  1.    Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

  1. Художні засоби, використані О.Олесем в поезіях „Поход на Царгород”, „Княгиня Ольга”, „Ярослав Мудрий”

„Поход на Царгород”

„Княгиня Ольга”

„Ярослав Мудрий”

Порівняння: наче вир, кипить, торгує; море диха, як живе

Порівняння: чарівна сама, як ранок

Порівняння: зацвіла, як пишний сад; а незгода, наче вітер

Антитеза: вдень він вуликом здається, а вночі – чудесним сном

Епітети: тихий, теплий літній ранок

Епітети: розумний; окаянним

Метафора: ллється хвилями народ

Метафори: сонце встало; вітер спить

Метафори: вінок безсмертний

 

2. Ілюстрації за змістом творів (юні художники)

3. Індивідуальне опитування:

Картка № 1

   Що ви дізналися про князя Олега з вірша “Поход на Царгород” Олександра Олеся?

Картка № 2

   Дайте характеристику образу князя Ігоря (з поезії Олександра Олеся “Княгиня Ольга”).

Картка № 3

   За які дії, вчинки князя Ярослава називали Мудрим?

   4. Фронтальне опитування

   1. Чому Олександр Олесь назвав збірку “Княжа Україна”? Коли вона була надрукована?

   2. З яких джерел брав письменник матеріал для своєї книги?

   3. Як дбав про свою державу князь Ярослав Мудрий?

   4. На кого з князів Київської Русі ви хотіли б бути схожими? Чому?

   5. Хто такий Кирило Кожум’яка? Що про нього ви чули або читали? (Кирило Кожум’яка — образ багатиря-змієборця у героїко-фантастичних казках. Жив він, за переказами, у Києві над Дніпром).

   III. Мотивація навчальної діяльності

   Рідна земля, давня Русь-Україна та її народ у променях сонцесяйного Олесевого слова відсвічують найвищими людськими чеснотами, постають у славі й непроминущості. Ми дізнаємося на цьому уроці про особливості драматичного твору, роль художнього перебільшення гіперболи, про героїзм простих людей вірних синів рідної землі.

IV.Сприймання та засвоєння навчального матеріалу

   Вчитель:

   Автор підкреслює, що справжніми героями і захисниками рідного краю разом із князями були й прості люди. Так, ідучи на самопожертву, син кожум’яки перемагає печенізького велета (у казці-драмі “Микита Кожум’яка”), маленький хлопчик сповіщає воєводу Претича про облогу Києва (з тексту “Печенізька облога Києва”)… Олександр Олесь висловлює віру в народні сили, бо “народ доріг до щастя без князів шукати став”. Віру в народні сили автор висловлює у драмі-казці “Микита Кожум’яка”.

  1. Робота з таблицею

   Вчитель: “Микита Кожум’яка” дещо відрізняється від традиційної форми побудови драматичного твору, хоч і має його елементи. Має схожість із казкою. Найперше тут діє казковий персонаж, наділений надзвичайною силою. Як і в казках, найбільшого напруження набуває розповідна частина твору, у якій описано битву за правду, справедливість, чесність.

   Отже, а своїми жанровими ознаками, “Микита Кожум’яка” — це драма-казка.

   2. Виразне читання твору за особами (с. 135)

   3. Словникова робота (юні мовознавці)

Джура – зброєноцесь;

Єдваб – коштовна шовкова тканина;

Днесь – сьогодні;

Криця – сталь

   4. Обмін враженнями від драми-казки:

- Чи сподобався твір, чим саме?

- Що є незрозумілим, шокуючим?

Вчитель:

   Гіпербола поетичне перебільшення властивостей чи ознак когось або чогось. Наприклад, Іван-богатир приніс додому панську комору зі збіжжям, названий батько одним поглядом спалив млин, хлопець м’яв шкіру і роздер її, вирвав шматок м’яса з бика тощо (запис до літературознавчого словничка).

   5. Усна бесіда за питаннями рубрики “Вчимося уважно читати” ст. 149 у підручнику.

   6. Самостійна робота

   Завдання: визначити тему та головну думку твору

   Довідка:

   Тема: боротьба народних богатирів із ворогами, зажерливим змієм;

   Ідея: уславлення народного героя-богатиря

   7. Опис та риси характеру Кожум’яки (асоціативний рядок).

   8. Робота в групах

   Завдання: виписати художні засоби, використані автором в творі (див. додаток № 3)

   I група: Картина перша;

   II група: Картина друга;

   III група: Картина третя;

   IV група: Картина четверта

9. Гра “Шукачі скарбів”

   Завдання: знайти гіперболи у творі Олександра Олеся “Микита Кожум’яка”.

   (“їхні руки з криці куті... ”, “І, як звірі, в гніві люті”, “вже з трьох літ боров мене”, “Раз колись коня мій син перекинув через тин”).

10. Юні літературознавці

   Завдання: порівняти образ Микити Кожум’яки (драма-казка „Микита Кожум’яка” О.Олеся) з Кирилом Кожум’якою (народна казка „Кирило кожум’яка”) – діаграма Вена

    11. А чи знаєте ви історико-архітектурні пам’ятки часів Київської Русі?

    Перший географ (Слайд № 2-3)

Захищаючись від агресивних набігів, осілі племена спорудили багатокілометрові фортифікаційні комплекси, що були не лише оборонними твердинями, а й умовними межами земель. Для українських систем валів характерна глибока ешелонованість. Наприклад, від Києва на південь до ріки Рось через кожні 10-20 кілометрів ми зустрічаємо чергову фортифікаційну смугу. Лише на Поділлі Змієві вали суцільні, як правило ж, системи валів являють собою не суцільну межу, а фрагментарні укріплення, що тягнуться 10-30 кілометрів, потім перериваються лісами чи балками, – і знову виникають. Системи фортифікації, поряд з валами, включали ще й рови, розташовані безпосередньо перед валами.

На окремих ділянках споруди носять різні назви, характерні для конкретних місцевостей – Великий вал, Маленький, Чорний, Отаманський, Половецький, Окоп, Перейма, Турецька гребля. Іноді той самий вал на одній ділянці має назву Змієвого, а в іншій частині називається Трояновим, начебто по імені давньоруського триголового бога-воїна Трояна, що зображався верхи на вороному коні.

          Другий географ (Слайд № 4)

В Україні прийнято виділяти одинадцять груп памяток:

1. Змієві вали Київщини – найбільша система укріплень на правому березі Дніпра. Загальноприйнято Змієвими називати саме залишки валів по ріках Віта, Червона, Трубіж, Стугна і Рось, які й по сьогодні збереглися в гарному стані, досягають місцями п’ятнадцяти метрів висоти і кількох десятків кілометрів у довжину. Якими ж вони були в старовину?! Тут же, неподалік, розташовані споруди грандіозного Київського укріпрайону, зведеного напередодні 2-ї Світової війни.

2. Змієві вали Переяслава – двовалова система укріплень неподалік нинішнього міста Переяслав-Хмельницький Київської області.

3. Змієві вали Посулля – назва широкого валу, що тягнеться по правому березі ріки Сула від її гирла до середнього плину і його відгалужень, що доходять ледь не до міста Суми.

4. Змієві вали Полтавщини – два переривчастих вали, що розташовані по правих берегах рік Ворскла і Хорол.

  1. Змієві вали Харківщини – всього два могутніх редути довжиною 20 і 25 кілометрів біля Харкова і Змієва відповідно.
  2. Змієві вали Поділля – назва цільного валу, що тягнеться від середнього плину ріки Буг до районів центральної Черкащини і невеликої кількості менших валів цього ж району.
  3. Змієві вали Волині – узагальнююче назва величезної кількості невеликих за розмірами і довжиною валів, що містяться в чотирикутнику Львів-Луцьк-Рівне-Тернопіль.
  4. Кримські вали – трирядова система укріплень між Азовським і Чорним морем на Керченському півострові. Ще в середині першого тисячоріччя до нашої ери Геродот писав, що для захисту від скіфів місцеве населення викопало широкий рів і побудувало вал від Таврійських гір до Меотійського моря. Вал одержав назву Кіммерійського.
  5. Нижній Троянів вал – розташований на території Бессарабії, тягнеться від селища Затока до міста Білгород-Дністровський.
  6.  Верхній Троянів вал – починається біля міста Бендери (Молдова) і тягнеться до ріки Прут безперервною лінією, потім різко повертає і з’єднує річку з дунайсько-чорноморськими лиманами Ялпуг, Котлабуг і Сасик.
  7.  Троянові вали Подністров’я – система валів, що знаходяться між містами Тернопіль і Кам’янець-Подільський. Мають переривчастий характер. Складаються з двох ешелонів центрального ланцюга і хаотично розкиданих валів; окремі з них знаходяться навіть на Буковині.

    Виступ історика (Слайд № 5)

Хто ж побудував українські вали?

Авторство будівництва Змієвих валів деякими дослідниками приписується Володимирові Великому, князю Київському, або навіть всім представникам київської династії, починаючи з Володимира. Аргументуючи дану версію, її прихильники виходять з наступних тверджень:

  • Змієві вали – титанічні споруди загальною протяжністю понад 1500 кілометрів! Щоб їх побудувати, необхідним було використання роботи сотень тисяч людей протягом десятиліть, а це було під силу лише такій могутній і централізованій державі, якою була Київська Русь у ранній і середній стадії своєї державної еволюції.
  • Київський літопис оповідає, що князь Володимир, обороняючи від кочівників, наказав будувати міста вздовж границь своєї держави (але варто відмітити, що досить-таки недалеко від Києва).
  • Згадки про укріплення границь Київської землі збереглося в листі католицького місіонера Брунона до німецького імператора Генріха II (1008 рік). У ньому Брунон зображує сцену прощання з князем Володимиром на границі Київського князівства. Попрощалися вони біля воріт вала, яким, за словами місіонера, Володимир огородив свої землі.
  • При проведенні археологічних досліджень у земляних шарах валів були знайдені численні фрагментарні залишки предметів, датованих при аналізі X-XII століттями нашої ери.
  1. Гра „Опиши картинку”

    Завдання: На цій ілюстрації зображено... (метод „Мікрофон”)

(Слайд № 6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Слайд № 7)

 

(Слайд № 8)

(Слайд № 9)

 

(Слайд № 10)

   Довідка:

1.Посланець:

Наш пан, Великий Володар

Землі й самого пекла цар,

Присла мене тобі сказати,

Що мусиш ти Дочку віддати.

2.Княгиня:

Доню, донечко, з тобою

Хтось навік розлучить нас...

Чи ж коли настане час,

Що тебе побачу знову

І голівоньку шовкову

Знов до серця притулю,

Чи, знеможена журбою,

Тільки сльози розіллю,

Сиву голову схилю?

3. Дід:

Я, панове, не жартую,

Не для жартів я прийшов,

Я до князя в серці чую

І пошану і любов.

Воєводи! Не годиться,

Щоб віддав дочку наш князь.

Треба з лютим змієм биться,

Щоб не жер він більше нас.

Князю, треба вбити гада!

4.Батько (до парубків):

Кепсько ... Ви мовчіть тепер!.

Тихо йдіть собі додому,

Бо не спустить він нікому!

Бач, дванадцять шкур роздер.

5.Парубок:

Посипав іскри змій,

Горять, вгорі літають,

Мов снігом золотим,

Вітри у полі грають.

   V. Закріплення вивченого матеріалу

   - Бесіда за питаннями рубрики “Вчимося аналізувати…” ст. 149 у підручнику.

   VI. Підсумок уроку. Оцінювання знань і вмінь учнів

   Метод „Мікрофон”

  • На уроці я дізнався (дізналася) про...
  • Я вважаю, що твір був, є та буде актуальним, так як...

   VII. Домашнє завдання

  • Намалювати ілюстрації за змістом казки „Микита Кожум’яка”;
  • Підготуватися до тематичної контрольної роботи з теми: „Історичне минуле нашого народу”: літописні оповіді, життєвий і творчий шлях О.Олеся;

- Прочитати „Угоду князя Олега з візантійським імператором” (907 рік);

- Прочитати Хрещення Володимиром Русі (988 рік).

 

Використані джерела:

  1. Мовчан Р.В. Українська література: Підручник для 5-го класу загально освіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 240 с.: іл.
  2. Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / за ред. Р.В. Мовчан. – К.: Ірпінь, 2005

   3. Мовчун А. І генії були дітьми // Початкова освіта. —2003. — №44.

   4. Радишевський Р. Славний Київ на віки. Олександр Олесь. “Княжа Україна”.    — К.: Веселка, 1991.

   5. Олександр Олесь. Твори у двох томах. — Том 1. — К.: Дніпро. 1990.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
27 червня 2018
Переглядів
733
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку