29 травня о 18:00Вебінар: Філософія для дітей: закордонні та українські практики

Урок "Олександр Олесь (Кандиба) – життєвий і творчий шлях письменника. „Заспів”, „Україна в старовину” – робота над змістом творів"

Про матеріал

ознайомити з життєвим і творчим шляхом письменника, з змістом творів „Заспів”, „Україна в старовину”; розвивати навички виразного та усвідомленого читання поезій, вміння аналізувати прочитане; сприяти вихованню шанобливого ставлення до заповітів наших предків

Перегляд файлу

Тема: Олександр Олесь (Кандиба) – життєвий і творчий шлях письменника. „Заспів”, „Україна в старовину” – робота над змістом творів

 

Мета: ознайомити з життєвим і творчим шляхом письменника, з змістом творів „Заспів”, „Україна в старовину”; розвивати навички виразного та усвідомленого читання поезій, вміння аналізувати прочитане; сприяти вихованню шанобливого ставлення до заповітів наших предків

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу (з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: мультимедійні слайди)

 

Форма уроку: урок-мандрівка

 

Обладнання: портрет О.Олеся, тексти творів „Заспів”, „Україна в старовину”,  ілюстративний матеріал, компютер, мультимедійний проектор

 

Міжпредметні зв’язки: українська література, біологія

 

Методи і прийоми: робота в групах, метод „Мікрофон”

 

Очікувані результати:

  • дізнаються, хто такий Олександр Олесь, чим він славний;
  • розширять світогляд про українську старовину;
  • вмітимуть виразно читати та усвідомлено аналізувати поезії;
  • поповнять словниковий запас;
  • робитимуть висновки;
  • зацікавляться історичним минулим українського народу.

 

Епіграф:

Історію не можна змінити,

треба тільки мати відвагу знати її правду.

Лише тоді можна змінити нинішню жорстоку реальність

П.Куліш

 

 

Підготувала:

вчитель української мови

та літератури

гімназії № 9

Кіровоградської міської ради

 Кіровоградської області

Дуняшенко Наталія Василівна

 

 

 

 

Хід уроку:

  1.                Організаційний момент
  2.            Актуалізація опорних знань
    1.  Виставка оповідань про життя і діяння київських князів (їхній зовнішній вигляд, одяг, зброя): “Вернісаж Київської Русі”

    2. Мікрофон: „Що мені розказали літописні оповіді?”

    3. „Аукціон загадок”:

Жона. Вдова. Княгиня. Мати…

Яку ти мужність осягла?!

Як високо змогла піднятись

І влади велич вознесла!

Тобі вдалось зміцнить державу,

Намітить християнству путь,

Творить земні славетні справи,

Цього не в праві ми забуть.

(Княгиня Ольга)

 

Нову христову віру дав

І срібну гривну карбував,

На Бузі місто збудував,

Один – три призвіська він мав.

То, хто ж така оця людина,

Яку так славить Україна?

(Володимир Великий)

 

  1. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

Вчитель: Про світ наших предків розповідають не тільки літописи, про нього писали й багато митців, серед яких і Олександр Олесь. Сьогодні ми з вами здійснимо екскурсію володіннями його поетичного доробку.

      Перший біограф (Слайд № 2)

      „Поет – завжди казкар”, - сказав якось М.Рильський. Справді, казковий погляд на світ породжує щемне відчуття його краси, спонукає людину до творчості. Саме таке сприйняття дійсності було притаманне поетові Олександру Олесеві (справжнє прізвище – Олександр Іванович Кандиба), який народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля, що на Сумщині.

      Навчався спершу в початковій школі, потім у двокласному училищі. В одинадцять років Олександр втратив батька (трагічно загинув). Виховувати дітей продовжувала мати – Олександра Василівна, яка навчила сина ще в чотирирічному віці читати, розповіла йому про Тараса Шевченка.

      В 1903 році Олександр стає студентом Харківського ветеринарного інституту. Після закінчення інституту молодий Олександр Кандиба працював земельним статистиком, потім ветеринаром. Робота втомлива, малоцікава, та вона не вплинула на його поетичне натхнення.

   Другий біограф (Слайд № 3)

 

      Перша збірка віршів Олександра Олеся З журбою радість обнялась (1907) не лише привернула увагу літературної критики, а й викликала захоплення в читачів, особливо в молоді. Поет підписав її літературним псевдонімом – Олександр Олесь, який невдовзі став відомим усім, хто цікавився поезією.

      Олександр Олесь став співцем природи, кохання і свободи.

      В період з 1909-1917 рр. побачили світ ще чотири збірки поетичних творів Олександра Олеся. Готувалася ще одная збірка, але їй в часи громадянської війни не судилося бути надрукованою. На початку 1919 року Олесь виїздить за кордон, зупиняється у Будапешті, Відні, а потім оселяється у Празі на постійно. На чужині поет жив Україною, марив рідною землею, вважав себе її сином, сподівався до неї повернутися.

      Вірші останнього періоду творчості О.Олеся позначені філософічністю, драматизмом переживань, що спираються на суперечливий досвід прожитих років.

      Двадцять п’ять років Олександр Олесь пробув за кордоном, жив переважно у Празі, там і помер 22 липня 1944 року, змучений самотністю на чужині, війною, тяжкою хворобою печінки.

      Всього у закордонний період письменник видав п’ять поетичних книг, писав п’єси для дорослих, вірші, інсценізації казок. Протягом 1924-1925 років у серії Українській дитині видавництва Чайка (Відень) вийшло п’ять невеличких книжечок віршів для дітей: Ялинка, Поєдинок, Рак-рибалка, Вовченя, Іменини. Всі вони були гарно ілюстровані художниками Оленою Кульчицькою та Юрієм Вовком.

      Окремими виданнями вийшли поеми Олеся Грицеві курчата, Мисливець Хрін та його пси, Водяничок. Усі ці твори збагачують внутрішній світ дитини, розвивають фантазію та уяву, вчать любити природу, сприяють гармонізації дитячої свідомості.

      Незаперечний внесок Олеся у розвиток драматургії для дітей. Він плідно працював над інсценізаціями народних та літературних казок, таких як Івасик-Телесик, Лісовий цар Ох, Лисичка, Котик і Півник, Микита Кожум’яка та інші.

      Літературознавець (Слайд № 4)

      Книжка „Княжа Україна” допоможе збагнути долю українського народу, зриміше і відчутніше уявити картини минувшини. З її сторінок і малюнків дихає старовина, постає життя наших предків з язичницькими ідолами, мудрими і войовничими князями, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі... З історичної поеми постає доба Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Автор підкреслює, що справжніми героями і захисниками рідного краю разом із князями були й прості люди.

Вчитель: Портрет О.Олеся висить на дошці. Уважно його роздивіться.

  1. Що ви можете сказати про цю людину, судячи з її зовнішності (який характер, світогляд)?
  2. Які твори міг писати чоловік з таким характером?

 

 

Вчитель: Віршований ритм (від гр. такт, розмірність, узгодженість) створюється упорядкованим чергуванням рядків, наголошених і ненаголошених складів (запис до літературознавчого словничка)

Робота в групах

I група „Заспів”

1. Виразне читання поезії „Заспів” (с. 119) виступ оратора

2. Словникова робота: (слово мовознавцю)

Бувальщина – те, що було насправді;

Кобза – музичний інструмент;

Мавки – лісові істоти у вигляді красивих дівчат;

Коритись – підкорятись;

Хапуни – ті, що хапають.

  1. Чи знаєш ти, що...

Хто такий Дажбог? (Слайд № 5)

Хто такий Волос? (Слайд № 6)

Хто такий Стрибог? (Слайд № 7)

Хто такий Перун? (Слайд № 8)

 

4. Запитання – відповідь:

- Задум О. Олеся, виражений в „Заспіві”? Що справляє найбільше враження?

- Що таке заспів? (початок пісні)

- Як ви думаєте, про що буде йтися у цьому вступі до циклу поезій? (про княжу Україну, про що розповідатиме поет надалі)

- Поясніть значення висловів: за водою попливло, мохом поросло, ревіти левом, ріки крові пролились

- Яка тема тексту? (Україна в давнину)

- Які висновки можемо зробити з твору? Яка його головна думка? (Ідея: героїчна боротьба наших предків проти ворогів і суворого світу. Це початок циклу поезій про давнину)

5. Чи уважні ви?

 

 

1.

 

 

 

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

3.

 

 

 

 

 

4.

 

 

 

 

 

 

 

5.

 

 

 

 

6.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Твір починається словом? (заспіваю)
  2. Хто сміявся? (мавки)
  3. Чим ходив-блукав Дажбог? (степом)
  4. З чим змагались наші предки? (природою)
  5. На чому грав Стрибог? (кобзі)
  6. Ким ревів Перун з-під неба? (левом)

Ключове слово? (Заспів)

II група „Україна в старовину”

1. Виразне читання поезії „Україна в старовину” (с. 121) виступ оратора

2. Словникова робота: (слово мовознавцю)

Смарагдовий – яскраво-зелений колір;

Багно – трясовина;

Вепр – дикий кабан;

Тур – дикий бик;

Пращур – далекий предок

3. Практичне завдання: опишіть давню Україну за таблицею

Дерева

Птахи

Звірі

Духи

Види місцевості

Граби

Гуси

Олень

Стрибог

Ліс

Вільхи

Качки

Ведмідь

Дажбог

Потоки

Сосни

Чаплі

Вепрі

 

Багна

Явори

Чайки

Кози

 

Озера

Дуби

Журавлі

Тури

 

Стави

 

Лебеді

Вовки

 

Річки

 

Орли

Кабани

 

Струмок

 

 

Лосі

 

 

 

 

Рисі

 

 

 

 

Зубри

 

 

 

 

Борсуки

 

 

4.Чи знаєш ти, що...

Вчитель: Вам було дане завдання випереджального характеру: створити слайд-шоу „Дерева давньої України”. Отож слово, біологам...

Перший біолог (Слайд № 9)

Граб звичайний – дерево родини березових (7-20 м заввишки) з ребристим стовбуром, вкритим ясно-сірою гладенькою корою. Крона густа, циліндрично-округла. Молоді пагони тонкі, бурі, опушені шовковистими волосками, з білими сочевичками, бруньки загострені з війчастими лусочками. Листки чергові, овальні, загострені, при основі інколи серцеподібні, двічі зубчасті, темно-зелені, голі. Завдяки численним випуклим жилкам молоді листки мають гофровану поверхню. Квітки одностатеві, рослина однодомна. Тичинкові квітки голі, зібрані в циліндричні сережки, кожна квітка має приквіткову червонувату лусочку, при основі якої знаходяться 5-7 тичинок. Плід – горішок, овальний, бурий, блискучий, ребристий, вгорі з залишками оцвітини.

Росте у другому ярусі листяних, рідше мішаних лісів, зрідка утворює чисті насадження в похідних лісостанах . Тіньовитривала рослина. Цвіте у березні – квітні. Плоди достигають у вересні. Поширений граб у Карпатах, Лісостепу, на Поліссі, зрідка в Степу.

Другий біолог (Слайд № 10)

Вільха чорна – дерево родини березових (10-30 м заввишки) з невеликою яйцеподібною кроною і струнким стовбуром, вкритим темно-бурою тріщинуватою корою. Молоді пагони зеленуваті, тригранні, гладенькі або з рідким опушенням, клейкі. Бруньки, як і молоді листки, клейкі, тугі, на коротких ніжках. Листки оберненояйцеподібні або округлі, часто на верхівці з виїмкою, при основі ширококлиноподібні, зубчасті, листки темно-зелені, гладенькі, блискучі, з нижнього боку світліші, з пучками волосків у кутках жилок. Плід — плоский червоно-бурий яйцеподібний горішок. Вільха чорна росте на лісових низинних болотах, по берегах річок, біля джерел, утворюючи чисті або мішані насадження, так звані вільшняки. Тіньовитривала, морозостійка рослина. Цвіте у квітні — травні. Поширена майже по всій Україні, особливо на Поліссі, менше в Лісостепу і Карпатах.

Третій біолог (Слайд № 11)

Сосна –  рід шпилькових дерев, родини соснових; відомі понад 100 видів, що поширені переважно у помірній смузі Північної півкулі. В Україні налічується 17 видів, з них окультурено — 11. Найпоширеніша сосна звичайна , до 40 м заввишки; плодоносить з 10-30 років, у зімкненому лісостані — з 40-60 років; дерево живе 300-400, іноді й більше років; порівняно з іншими шпильковими росте швидко. Сосна звичайна — світлолюбна, посухо- і холодостійка порода, невибаглива до ґрунтів; росте передусім на пісках, болотах, скелях тощо.

Четвертий біолог (Слайд № 12)

Явір – дерево родини кленових з великим п’ятилопатевим листям; до інших назв належать також білий клен, осокір, клен-явір, клен несправжньоплатановий, клен туполистий.

Поширений по всій Європі, Малій Азії. В Україні найчастіше трапляється у Галичині.

У горах він часто піднімається вище за бука і досягає висоти смереки. Переважно росте у мішаних яворово-букових, яворово-буково-ялицевих тощо лісах на схилах гір.

Від назви цього дерева утворено чоловіче ім’я Явір (наразі поширене переважно серед південних слов’ян), різноманітні прізвища, назви населених пунктів (найчастіше на території розселення західних та південних слов'ян, а також в Галичині та Закарпатті).

Пятий біолог (Слайд № 13)

Дуб звичайний або черешчатиймогутнє дерево родини букових (20-40 м заввишки) з шатроподібною або широкопірамідальною кроною, міцними гілками і товстим стовбуром (1-1,5 м у діаметрі). Кора темно-сіра, товста з поздовжніми тріщинами. У молодих дубків кора сіра, гладенька. Молоді пагони голі, оливково-бурі, ребристі, з овальними бруньками.

Плід – горіх (жолудь) голий, бурувато-коричневий, на довгій  плодоніжці. Жолудь розміщений у блюдце- або чашоподібній мисочці.

Відомі дві форми дуба звичайного – рання та пізня. У раннього дуба листки розпускаються у квітні і на зиму обпадають, а у пізнього листки розпускаються на два-три тижні пізніше і на молодих рослинах залишаються на зиму. Дуб звичайний – основна лісоутворююча порода Лісостепу, росте в суміші з сосною, грабом, ясенем, ялиною, буком. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні. Плоди достигають у вересні – жовтні.

IV. Закріплення знань

Метод „Мікрофон”

- Як ставиться автор до нашого минулого?

- Які міфи та легенди він згадує?

- Багато згадуваного Олесем ви вже бачили в міфах та літописах. А які неповторні ознаки притаманні творам поета?

V. Рефлексія

- Які знання ви отримали на цьому уроці?

- Як ви збираєтеся їх використати?

- Зробіть примітку на полі: Я оцінюю свою роботу на цьому уроці на … балів

VI. Домашнє завдання

Достатній рівень:

-    Виписати художні засоби, використані О.Олесем в творах „Заспів” та „Україна в старовину”;

  • Прочитати „Наші предки – слов’яни” (с.123), „Початки Києва” (с. 124), „Аскольд і Дір” (с. 125)

Високий рівень:

-   Намалювати ілюстрації за змістом творів (юним художникам)

 

 

Використані джерела:

  1. Мовчан Р.В. Українська література: Підручник для 5-го класу загально освіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 240 с.: іл.

2. Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / за ред. Р.В. Мовчан. – К.: Ірпінь, 2005

  1. Петров В. Проблема О. Олеся// Українське слово: Хрестоматія української літератури та критики: В 4 кл. Кн. 1.—К-, 1994.

     4.  Неврлі М. Олександр Олесь. Життя і творчість. К-, 1994.

5.  Зеров М. Від Куліша до Винниченка: Поезія Олеся і спроба нового її трактування // Зеров М. Твори: У 2 т. Т. І.— К., 1990.

 

 

 

 

docx
Додано
27 червня 2018
Переглядів
680
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку