Урок з літератури рідного краю. Поетична творчість гуляйпільської поетеси Любові Геньби. Поетеса пише про любов до свого рідного краю, висловлює ставлення до подій на Донбасі. Для учнів 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. ЛЮБОВ ГЕНЬБА. ГОЛОСОМ ВІКІВ ЗЕМЛІ СВОЇЙ МОЛЮСЯ
Конспект уроку з української літератури в 11 класі, розроблений учителем української мови та літератури КЗ « Гуляйпільська загальноосвітня школа I-III ступенів №1»Гуляйпільської міської ради Запорізької області
Григоровою Н.М.
Гуляйполе
2018
Тема: Література рідного краю. Любов Геньба. Голосом віків землі своїй молюся .
Мета: формувати предметні компетентності: читацька: поглиблення знань про літературу рідного краю і зокрема творчість Л.Геньби; емоційно-ціннісна: виявлення особистого ставлення до поезій, уміння передавати настрій, враження; творча: розвивати творчу уяву, викликати бажання самим писати; ключові: уміння вчитися, навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; навички спілкування в колективі, уміння висловлювати судження, усвідомлення важливості шанобливого ставлення до митців свого краю.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь на уроці літератури рідного краю.
Обладнання: портрет Л. Геньби, книжкова виставка її творів, пам’ятки, презентація, фонограма.
ХІД УРОКУ
Йду з любов’ю до вас!
Л. Геньба
I. Організаційний момент
II. Актуалізація навчальної діяльності учнів
Учитель. Література рідного краю дає чітке уявлення про тих людей, хто на прудких гуляйпільських вітрах плекав свій талант, творив у силу своїх можливостей українську художню літературу. Гуляйпільські літературні джерела не міліють, підтвердженням цього є творчість нашої землячки , поетеси від Бога, прекрасної людини Любові Григорівни Геньби. Про себе вона говорить так: «Я живу із зовнішністю аристократки, але з душею степовички». Вірші Л. Геньби прості, відкриті, як і її обличчя, у них вона вклала душу,щоб її поезія світила й нам, читачам.
III. Повідомлення теми й мети уроку
Мотивація навчальної діяльності
IV. Очікувані результати
На уроці ми будемо вдосконалювати вміння виразного читання віршів напам’ять, аналізувати їх, акцентуючи увагу на художніх засобах, загачувати свій словниковий запас і просто насолоджуватися поетичним словом.
V. Опрацювання й усвідомлення учнями навчального матеріалу
Проблемне питання: яким постає образ патріота із поезій Л.Геньби?
Учитель: Любов Геньба – автор 8 збірок, остання – «На гостинах у долі» відкриває для читачам розмаїття поетичних роздумів: від витоків людського
буття - до пошуку істини, від болю- до високого призначення людини, до ореолу пам’яті й вічного, що народжує любов.
Презентація біографії Л. Геньби
1 слайд
Л. Г. Геньба народилася 28 лютого 1960 року в с. Грушеве на Гуляйпільщині в родині колгоспників. А сама вона на це питання відповідає так: «Я народилася там, де живе бабусина казка, де ще й досі лунає мамина пісня, де бере початок моя зрадлива і щаслива, нещасна і прекрасна доля».
2 слайд
Батьки назвали її Любов’ю. Астрологи запевняють,що імена несуть нам і певний заряд наших можливостей. Для Л. Геньби ім’я стало провідною зорею її творчості. Схоже, Любов обрала сама Доля.
3 слайд
Вірші Любов Григорівна почала писати з юних літ. Перші її доробки друкувалися на сторінках районної та обласної преси.
4 слайд
Перша збірка поезій, яка вийшла в 1992 році, названа «Грушеве», як і село, у якому вона народилася. Крім цієї, поетеса видала ще 6 збірок.
5 слайд
Нині поетеса живе в м. Гуляйполе, працює директором Краєзнавчого музею. Кожен її вірш – квітуча гілка одного дерева, де постійно сусідять реальність і фантазія, мудра довершеність життя й мрійлива подивованість світом.
6 слайд
Любов Григорівна – автор текстів популярних пісень, які виконує Анатолій Сердюк, і вони стали знаними й популярними в Україні.
Учениця робить короткий бібліотечний огляд збірок поезій Л. Геньби.
Учитель: Батьківщина… Немає такої людини, яка б не любила свій рідний край, ту землю, де вона народилася, де живе бабусина казка, де й досі лунає мамина пісня, де бере початок зрадлива і щаслива, нещасна і прекрасна доля. Підтведженням цього є поезія «Земле рідна моя…».
Земле рідна моя, діда-прадіда пам’ять,
За тобою – роки, за тобою – віки!
Це про тебе рядки душу відчаєм палять,
Бо до бою стають козаки.
І болиш ти мені і сусіду Івану,
На Вебівському кряжі, бочанцям болиш
І солдату АТО, що ніколи не скаже,
Як у вічність пішов , щоб лишитися жить.
Земле, з рук твоїх п’ю материнське причастя,
Що везуть волонтери крізь кулі і дим!
Ми з тобою єдині і в горі, і в щасті,
Бо одна ти – з роси і води.
( фото м. Гуляйполе з висоти пташиного польоту)
Словникова робота. «Будь уважним до слова».
Вербівський кряж – узвишшя на західній околиці м. Гуляйполе, однойменну назву носить Вербівська сотня з часів заснування міста.
Бочанці – похідне від назви Бочанська сотня.
Проаналізуйте вірш за схемою
Тема
|
|
Ідея |
|
Вид |
|
Інверсія |
|
Учитель: У поезіях життєвих почуттів чуються глибоко патріотичні мотиви, бо ми – українці, нащадки того народу , який має глибоке коріння, яке живить нас сьогодні.
Я звідси починаюсь як народ…
На цій землі не оскверни мене,
Бо тут дідів моїх живе коріння,
Тут досі ще живуть їх білі тіні
І дихають,як визрілий ранет.
Над грушею знайомий молодик
Колише голубий туману голос.
Тут ми споконвіків піснями молимось,
Поглянь, у травах їх живі сліди!
Сюди лиш з чистим помислом ввійди,
Душею й тілом так, як на причастя.
І степ розстелить рушники квітчасті,
Зайди на них – і станеш молодий.
Я звідси починаюсь як народ,
Земля моя свята – жива ікона,
Тут все про мене зна сусідський сонях,
А він ясний, як сонце й сам Господь.
Словникова робота. «Будь уважний до слова».
Осквернити – порушити чистоту святості когось чи чогось, опоганювати, глумитися над високим, чистим.
Ранет – південний високоякісний сорт яблунь.
Причастя – християнський обряд , під час якого віруючі , уживаючи хліб і вино. Стають причетними до вічного життя.
Пошуково-дослідницька робота в групах.
Визначити художні засоби в поезії «На цій землі не оскверни мене».
1 група визначає порівняння.
2 група визначає метафоричні вислови.
3 група визначає епітети.
Учитель: Її ім’я починається з «люб…»- Любов, тож вона сама по вінця наповнена любов’ю і не боїться розплескати це почуття , його вистачить усім.
Інтимна лірика поетеси – це не просто вірші про кохання. ЇЇ мета – пізнати себе й людину, із якою пов ‘язана вічним, незнищенним…
Зовуся Любов
Я – із сонця , і вітру, і неба,
В польовому барвистім вінку,
Кожен день я прохжджу повз тебе,
Чи стрічав ти мене отаку?
Я з родини крилатого щастя,
Титуловане маю ім’я,
Ти мого доторкнися зап’ястя,
І, можливо, пізнаєш, хто я.
Пошукай мене в цьому столітті,
В передзвоні зелених дібров.
Я – єдина у цілому світі
І зовуся красиво – Любов.
Учитель: Що є любов? Людство не дало остаточну відповідь на це питання,тож і ми сьогодні спробуємо сказати своє слово з цього приводу.
Учні читають свої вірші.
Моя любов
Моя любов до вас не має меж,
Коли встаю я знову рано-вранці,
Моя любов не бачить меж,
Коли я ваші очі бачу на світанні.
Авжеж, моя любов для вас – ніщо,
Адже кохання іншому віддане,
Ну що ж, моя любов не має меж,
Тому моє кохання нездоланне!
Учитель: то що, вас надихнула поезія про кохання? Складіть сенкан до слова «любов».
Любов.
Всеперемагаюча, благодатна.
Окриляє, рятує, надихає.
Робить усіх людей щасливими.
Добро.
Учитель: народження першої пісні у співавторстві з композитором і виконавцем, заслуженим діячем мистецтв України Анатолієм Сердюком відбулося 1998 року. «Весняний вальс» - як перша любов, яка буває раз у житті.
(звучить пісня )
Учитель: 2014 рік… Події на Донбасі назвуть антитерористичною операцією. Не залишать вони байдужою Любов Григорівну,бо син пішов на Схід військовим лікарем, тож материнське серце боліло за сина і пишалося ним. І як наслідок – її поезія, яка увійшла до зірки «На гостинах у долі», переповнена любов’ю і тривогою, надією і сподіваннями, страхом і гордістю за вчинок сина.
(Літературно-музична композиція «Сину, іде війна…»)
- Сину, іде війна!
Стогне земля з яворами.
Сину, що буде з нами?
-Мамо, ніхто не зна!
-Сину, летять літаки,
З неба летять у вічність…
-Мамо, ще буде січа
І обеліски й горбки…
-Сину, моє дитя!
Мріє моя єдина!
-Мамо, ти в мене одна!
Ти – це моя Україна!
Мамо, іду… Прости…
- Сину, на хрестик до тіла…
-МАмо, все краще – ти,
Світ, що любити навчила!
-Сину, моє дитя!
Боже святий, відпускаю…
Бо Україна одна
В серці із краю й до краю.
У війни немає обличчя,
А тільки очі і губи, перепалені болем.
У війни немає обличчя,
Тільки зморене тіло і скалічена доля.
У війни немає обличчя,
Лише дим і пилюка у жилах.
Ця війна 21 сторіччя собою накрила…
(звучить пісня)
Він був там, куди не доходили мої СМС,
Він був там, куди долітали тільки молитви матерів…
Проводжала хлопчика… Повернувся воїн, мужчина…
Це - не сон, це - не сон, син прийшов із війни!
Я ж години чекання у серці носила
І у бога високого долі просила:
«Повертайтесь живими, синочки, сини!»
Обмін враженнями від почутих поезій.
VI Підсумок уроку.
1. Поясніть значення епіграфа нашого уроку: «Йду з любов’ю до вас!»
2. Робота в групах.
Повернемося до проблемного питання, виконавши вправу «Обери правильну відповідь».
3. Рефлексія.
- мені сподобалося…
- мене захопило…
- я спрбую…
- поезія Л.Геньби – це…
Учитель: Сьогодні ми побували в чарівному світі поезій, які примушують нас задуматися над життям, тамують біль, вселяють надію. Я сподіваюся, що ваші серця наповнилися щедрістю, любов’ю до рідного краю, гордістю за свій народ.
VII Оцінки за урок
VIII Домашнє завдання
Вивчити напам’ять вірш Л.Геньби, зробити ідейно-художній аналіз вивченої поезії.