Урок "Людина - творець своєї долі. Шляхи життєвих шукань Фауста. (Трагедія Гете "Фауст")"

Вижга Валентина Григорівна, вчитель зарубіжної літератури,

 старший учитель.

Філія ЗСО І-ІІ ст. с. Писарівка ОНЗ ЗЗСО І-ІІІ ст. с. Клембівка

 Ямпільської міської ради Вінницької області

Тема уроку: Людина – творець своєї долі. Шляхи життєвих шукань Фауста.

 Мета – проаналізувати шляхи шукань Фауста, з'ясувати сенс життя головного героя однойменної трагедії, розвивати навички аналізу художнього тексту, критичне, образне та логічне мислення, творчі здібності, усне мовлення учнів, сприяти вихованню активної життєвої позиції.

Тип уроку: формування компетентностей

Обладнання: презентація до уроку, ілюстрації до трагедії Гете «Фауст», відео «Угода Фауста з Мефістофелем».

Епіграф:

                                 В душі, що прагне потемки добра,

                                                       Є правого шляху свідомість                                                                      Й. Гете. "Фауст

Хід уроку.

1.  Актуалізація опорних знань.

Мозковий штурм: учням пропонується аргументовано довести своє ставлення до судження: «У моєму словнику немає слова “неможливо” ( Наполеон Бонапарт)

 2. Мотивація навчання,  слово вчителя.  Що є життя людини? Диво чи дарунок неба, прокляття чи страждання? Однозначної відповіді на це питання не знайшли до цього часу ні вчені, ні філософи, ні письменники… Адже немає однакових людей, а значить не може бути однозначної відповіді, тож ми спробуємо лише наблизитися до вирішення філософських питань: з'ясувати, що таке життя і хто така людина, якою має бути її життєва мета, як знайти своє місце в світі, як подолати перешкоди і не схилитися перед спокусами, чи варто продавати душу дияволу. Ви, напевно, здогадалися, що ми продовжимо працювати над трагедією «Фауст» Гете. Тож розглянемо історію життєвих шукань Фауста.

3.  Прийом «Продовжити речення»:

-Продовжіть речення: Життя – це… (Життя – боротьба добра і зла, пошук істини, радість насолоди і біль розчарування, будні і свята). Створіть кластер «Життя»:

4. Формування громадянських компетентностей

Вчитель: Розкриваючи зміст поняття «сенс життя», проведемо рольову гру «Діалог двох філософів»

С.: Людина – це та ж тварина, тільки більш розумна. Головні завдання людини як і звірів: поїсти, відпочити, порозважатися.

А.: У людини, якраз, головним є інше завдання. Тільки людина думає над сенсом життя і способами його досягнення.

С.: Так, сенс життя і полягає в базових інстинктах, які притаманні всім тваринам.

А.: Чому сенс життя полягає у самовдосконаленні та самореалізації задля вдосконалення світу? Не варто плутати мету і засіб її реалізації.

Евристична бесіда до рольової гри:

- З яким твердженням учасників діалогу ви згодні, а з яким ні? Чому?

- У чому, на вашу думку, полягає сенс  життя людини?

5.  Отже, питання про сенс життя людини дуже складне. Над його розв’язанням мізкують найкращі інтелектуали людства від часів його появи і до сьогодні.

-А як трактують життя представники доби Просвітництва? (Пошук істини, розумне і справедливе існування).

-Що говорить про життя Гете в своїй трагедії? (Фауст: життя – це пошук істини; Мефістофель – морок.)

-Хто є людина для просвітителів? (Істота розумна, здатна на духовне самовдосконалення).

За Гете людина – суперечлива натура, місце для боротьби добра і зла.

-Чия ж думка про людину ближча нам, представникам ХХІ ст. і чому?

-А навіщо людина живе? (щоб служити своїй Батьківщині, досягати висот у науці, живе заради своєї сім'ї, заради людей.)

На думку Гете, людина живе заради пошуку істини, свого місця в справедливому суспільстві, Мефістофель же живе заради слави, насолоди, яскравої мети, заради самого себе.

Невже правий Мефістофель? Людина й справді нікчемний егоїст?

6.  Звернімося до образу Фауста.

-Хто такий Фауст? Яким він постає на початку твору? (Людина пошуку, неспокійна, активна, вчений. Який, осягаючи вершини знань, переконаний, що нічого не знає).

-Чого прагне Фауст?

-Що він робить, щоб досягти бажаного? (Багато читає. Експериментує, досліджує, використовує свої знання на користь людям, вчить студентів).

-Чи задовольняє Фауста процес пізнання? Чому ні? (Він не може осягнути вищу істину. Він не знає відповіді на запитання «Що означає знати?» Йому не вистачає віри, почуттів).

 А тому Фауст звертається до магії, як значущої сили, яка допоможе йому осягнути високу істину. Сам Фауст характеризує себе як «Який я бог…Я черв'як…» Чи можна з цим погодитися?

-Звернення до магії, думки про самогубство вказують на силу чи слабкість героя?

Зрештою Фауст продав душу Мефістофелю. Як би ви кількома словами охарактеризували цього героя?

(Істина підступна, іронічна, дух заперечення, частина тієї сили, що творить добро, всьому бажаючи зла).

-Яка роль Мефістофеля в поемі?(випробувати Фауста, довести на його прикладі ницість та егоїзм людини).

7. Скористайтеся QR-кодом і перегляньте відео «Угода Фауста з Мефістофелем». Виконайте завдання: Якою була угода між ними?

 (  За угодою Фауст програє, коли Диявол задовольнить усі його бажання і вчений попросить спокою, сказавши: "Спинися, мить! Прекрасна ти!" Тобто досягне такої миті, коли не відчує потреби руху уперед. Бог вважає, що людина ніколи не задовольниться якоюсь миттю, їй весь час потрібен рух уперед до відкриття Вищої Істини. Фауст, у зображенні Гете, виступає не як віровідступник, а як союзник Господа, який, нажаль, за умовами угоди, нічим не може йому допомогти).

8.  Оскільки характер людини формується тільки в боротьбі, то перешкоди загартовують її душу. Перевірка Фауста – перевірка всього людства. Яким же шляхом іде людство у пошуках істини? З чого починав Фауст? Прослідкуємо, якими спокусами випробовує Диявол Фауста. Розглянемо таблицю:

1. Пошуки істини в науці і природі. До чого це призвело? (До розчарувань і навіть до думки про самогубство, бо мрію не було реалізовано).

Мефістофель намагався спокусити Фауста, змінивши його життя, і переконавши, що істина не в пізнанні науки і природи. А в чому?

2. Мефістофель запропонував Фаусту примітивні розваги, повів його в шинок і перед захмелілим товариством продемонстрував свої надзвичайні здібності.

Отже, істина в пияцтві та розвагах. Невже на цьому скінчилися життєві шукання Фауста? Чому?

3. Наступний крок у пізнанні – кохання.

Чи кохав Фауст Маргариту? Знайдіть підтвердження своєї думки. Чому ж він занапастив життя Маргарити? Її «бідний дух» і «бідний розум» не здатні задовольнити Фауста. Він на роздоріжжі: йти за Мефістофелем у нові місця, до нових Маргарит, до пізнання істини чи врятувати Маргариту. Він повернувся у в'язницю. Чому Маргарита перебувала у в'язниці? (Маргарита збожеволіла. Померла. А її душу ангели віднесли в рай).  Отже, шукаючи істину в коханні, Фауст знайшов муки сумління. З'явилися почуття, яких не було. Але кохання для нього не сенс життя.

 Окрім кохання і розваг є дещо суспільне. Отже, випробування…

4. Славою. Як саме? (Фауст став радником при дворі імператора. Разом з Мефістофелем він урятував державу від банкрутства . Це прославило їх.).

Чому слава не змогла задовольнити Фауста? (він далекий від того, щоб його обожнювали, бо він реаліст, який живе не заради себе, його хвилює лише нерозгаданість вічного смислу життя).

5. Спокуса мистецтвом і красою. Культ насолоди і краси панував при дворі. Цісар забажав вивести у збірці красу Єлени і Паріса. За допомогою Мефістофеля Фауст знайшов класичні образи богорівного Паріса і Єлени. Охоплений жагою до первісної краси, Фауст кинувся до Єлени, та все зникло. Фауст опинився у своєму кабінеті . Герой усвідомив, що краса  - це лише крок до пізнання істини.
6. Спокуса багатством і необмеженою владою. У другій частині ми бачимо Фауста, який на шляху до влади вже нічим не гребує. Влада стала його метою. Правий той, хто сильніший. Невже Фауст, який завжди був байдужий до слави та надмірної влади, змінився? (Тепер він володар-безбожник. Старі Філемон і Бавкіда нагадували Фаусту про тимчасовість життя. Тож він захотів позбутися старих, переселивши їх в інше місце. Зрештою старих спалили). Рай Фауста перетворився на пекло. Переступивши через людське життя, Фауст пізнав владу, але потім зрікся її. Та не скорився.

9.  Вчитель.

Прочитайте QR-код. Як ви розумієте такий уривок із трагедії Гете? Про що йде мова у цьому епізоді? Як ви гадаєте, яка з «двох душ» перемагає в кожній із наведених ситуацій випробування Фауста?

/Гете підкреслює суперечливість людської натури/  

10. Вчитель.

Непомітно в стражданнях, праці, шуканнях істини Фауст старіє, сліпне. Але немічний він тільки тілом: душу і розум його освітив промінь істинного прозріння: Фауст осягнув смисл людського життя.

- У чому полягало відкриття Фауста?  (З точки зору Фауста, сенс людського життя – робити щасливими інших людей. І герой прагне цього: відвойовує моря і висушує заболочені плодючі землі, на яких будуть жити вільні люди. Тільки в боротьбі, в праці, в пошуку може бути щаслива людина – в цьому розумінні тепер мудрість і мета життя Фауста. Зрозумівши це, Фауст говорить:

Служить цій правді заповідній –

Це верх премудощів земних:

Лиш той життя і волі гідний,

Хто б’ється день у день за них.

Нехай же вік і молоде й старе

Життєві блага з бою тут бере.

Коли б побачив, що стою

З народом вільним в вільному краю,

Тоді гукнув би до хвилини:

“Постій, хвилино, гарна ти!)

Наприкінці поеми Фаусту здалося, що він знайшов істину. Вона в тому, що…Скористайтеся хмарою слів і продовжіть речення.

 (Тільки той достойний життя і волі, хто б'ється день у день за них).

Тут доречно згадати слова Гете: «Божественне пізнати неможливо, істина світу доступна і зрозуміла тільки тій силі, яка цей світ створила і керує ним».

11. Прийом «Продовжити думку…»: Але з упевненістю можна сказати, що життя людини лише тоді чогось варте, коли вона… Продовжіть  думку. (Перетворює його на пошук істини, вищої правди, сенсу свого призначення на землі. Коли вона здатна перебороти саму себе, стати кращою, наблизитися до ідеалу.)

12.  Вчитель

Фауст входить до кагорти "вічних образів" як втілення нестримного прагнення людського духу вперед, бажання пізнати своїм розумом усі тайни світу. Трагедія подарувала нам не тільки вічні образи, але й фрази, які стали крилатими висловами, перлинами життєвої мудрості. Послухайте їх німецькою мовою – мовою оригіналу трагедії – та в російському перекладі…

1. Блуждает человек, пока в нем есть стремленье.
2. Таков конечный вывод мудрости земной.
3. В начале было дело.
4. Вся суть в кармане, все – кошелек, а нам, простым, богатство не дал Бог.

Прочитайте в хмарці слів вислів Гете. Висловіть власне сулження.

(Гете сказав:" Я з тими, хто долає шлях, хто зупинився – той помер", маючи на увазі духовну смерть. Тільки в русі життя, тільки в русі Істина. Пам'ятайте про це, не зупиняйтеся ніколи у своєму духовному розвитку).

13. Підведення підсумку уроку: узагальнення. Кожна людина – унікальна особистість, не потрібно піддаватися стереотипам життя і плисти за течією – «як усі». Треба шукати власний шлях, щоб досягти успіху і, щоб люди дивувалися унікальності і неповторності кожного з нас! Крім того, щасливим можна стати в будь-який період життя – починаючи з молодості, і закінчуючи глибокою старістю. Деякі люди, досягаючи зрілого віку, розуміють, що вони досягли в житті не того, чого хотіли. Ні в якому разі Ви не повинні опускати руки, а лише варто переоцінити власне життя, налаштувати себе по максимуму позитивно і Ви відчуєте потужну силу тяжіння позитивних флюїдів. І велике щастя буде на відстані долоні від Вас… Вам під силу змінити долю в будь-який момент життя. Хай у вас від задуму до його здійснення буде найкоротша відстань, і ви обов'язково станете щасливими. Так, серед характерних рис українців є повільність, звичка відкладати на колись (якось-то воно буде). Напевне, тому ми на сьогодні є менш успішними, ніж більшість народів у прогресивному поступі. Отже, тільки активна, діяльна, енергійна особистість, наснажена доброю енергетикою, здатна до творчості, може долати труднощі й досягати поставленої мети.

14. Рефлексія.

Вправа «Плюс-мінус». Учні об’єднані в пари. Кожен з них говорить своєму сусіду, за що він поважає його, а потім додає фразу «але…». Висловлюється думка про те, що варто змінити учневі аби досягти успіху.

Домашнє завдання: дібрати цитати до образу Мефістофеля.