Урок " М.М.Коцюбинський. «Дорогою ціною». Проблема волі людини та можливість її здобуття. Протест Остапа й Соломії проти будь-якого насильства"

М.М.Коцюбинський. «Дорогою ціною». Проблема волі людини та можливість її здобуття. Протест Остапа й Соломії

проти будь-якого насильства

Мета: Продовжити роботу над текстом твору «Дорогою ціною»;  допомогти учням усвідомити ідейно-художній аналіз твору; учити висловлювати роздуми про проблему волі людини і можливості її досягнення в сучасних умовах;  простежити, як випробування гартують характер героїв; розвивати навички виразного читання, спостереження над текстом,  виховувати  почуття людської гідності, прагнення до стійкості та мужності в подоланні життєвих труднощів, усвідомлення особистої свободи людини.

Обладнання: портрет М.М.Коцюбинського, схеми, таблиці, мультимедійна презентація,відео фрагменти фільму за повістю (режисер Марк Донськой),  роздатковий матеріал (картки), ілюстрації до твору. 

Хід уроку

1. Організаційний момент   
2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку . Мотивація навчальної діяльності 

Слово вчителя. Максим Рильський писав про М.М.Коцюбинського

         Глибоким зором і пером тонким

Він слугував народові своєму.

Боліючи душею разом з ним.

Життя і кров, а не сюжет і тему

Він залишив на білих сторінках

І слів не обернуть на прах.

       Сьогодні на уроці ми  продовжимо вивчати твір М. Коцюбинського «Дорогою ціною» .Проведемо спостереження над текстом повісті, розкриємо питання: проблема волі людини та можливість її  здобуття, прослідкуємо, як випробовування загартовують характер  героїв. 

   3. Актуалізація опорних знань.

       Клоуз-тести

-Для того, щоб пригадати матеріал попередніх уроків, виконаємо наступні клоуз-тести

      1. Тема твору

      2.  Жанр твору…

      3.   У творі порушено проблеми…

      4.   Остап утік, бо…

      5.   Соломія помандрувала із Остапом , тому що…

      6.   Перша спроба потрапити за кордон була

   7.   При другій спробі перетнути кордон Остап був…

   8.   У плавнях трапилася…

   9.   Соломія знайшла циган і…

   10.   Цигани виявилися…

   11.   Остап потрапив у в’язницю, тому що…

    12.     Головна думка твору - …

3. Сприйняття навчального матеріалу

Слово вчителя.

 «Життя не має ціни, а воля дорожча за життя». Ці слова — не просто відображення народної мудрості, а істина, вистраждана десятками поколінь.

       Сучасні люди іноді не можуть  зрозуміти до кінця значення таких   простих речей, як воля, право самостійно приймати рішення. Маючи здоровий глузд, не можна зрозуміти, як одна людина може продати іншу,  заборонити одружуватися чи, навпаки, силоміць одружити, позбавити життя. І все це абсолютно безкарно. Більше того — це законно. І страшно навіть подумати, що люди так жили протягом кількох століть.

         Більшість із них примирилися зі своїм ганебним становищем, але були й такі, які вище за все цінували людську гідність. А чи можна було зберегти її, якщо не маєш волі?    

         Однозначну відповідь на це запитання дали герої твору Михайла Коцюбинського «Дорогою ціною». Остап і Соломія є уособленням образу непримиренного борця за волю, який заради досягнення мети готовий заплатити найвищу ціну — життя

  Міні-дискусія

• Яким чином історичні факти, події відображені у творі М. Коцюбинського „Дорогою ціною‟?
• Розкажіть про історію написання повісті.
• Розкрийте історичну основу твору.

·      

            Своїм твором письменник прославив бунтарський дух українського народу, який ніколи не хотів бути робочою худобою для панів. Українське селянство, за словами автора, готове було дорогою ціною заплатити за волю. Воно не втратило живої душі і сподівалося на визволення. Мрія про волю передавалась із покоління в покоління, опоетизовувалась у народних піснях, закликала до втечі від панів у ті місця, „ де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні ― полягти кістками на вічний спочинок‟.

 Опрацювання проблеми волі людини та можливостей її здобуття

Слово вчителя.  Найбільша цінність кожної людини – життя.

• Які асоціації, пов’язані з цим словом,  у вас виникають?

(Складання асоціативного куща до слова  життя)

Життя  - цінність, щастя, любов, воля,

забезпеченість, родина, робота, мир, турбота.

  Бесіда за запитаннями

• Що ви розумієте під словом „воля‟?
• За яких умов сучасні люди можуть бути позбавлені волі?
• Поясніть, чому автор починає  твір з прологу?
• У пролозі автор використав прийом антитези для змалювання двох ворожих станів – панського й селянського.  На чому автор зосереджує увагу, розповідаючи про селян? Відповідаючи, цитуйте уривки.

 Робота з цитатним матеріалом.

•          « Діялось се в тридцятих роках минулого століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством. То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі, широких просторів. Він йшов у ярмі, скорившись силі, хоч часом із гніву очі йому наливались кров’ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги…»
•           «Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі. Свіжі традиції волі, такі свіжі, що часом трудно було відрізнити сьогодні од вчора, підтримували жевріючу під попелом іскру.»
•           «Пісня волі  чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми. На широкі бессарабські степи, вільні, без пана й панщини, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі…»
•           «От хоч би там, за Дунаєм, гей, там, за Дунаєм   Ярами, коритами висхлих річок  тікало од пана і панщини все, що не заплісніло в неволі, не втратило ще живої душі.»
•           «А проте, мов талії води під теплим подихом весни, річкою текло вкраїнське селянство туди, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок…»

• У пролозі та розділі  І  автор кілька разів дорікає народові за його пасивність і покору. Прочитайте цитати на підтвердження цієї думки.

Робота з цитатним матеріалом.  

              «Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що… Ех, піду, де воля, де інші люди…»

Кожен кущик, горбок, долинка, кожна стежечка — все се було йому знайоме, промовляло до його. Тут, у товаристві однолітків-пастушків, заводив він безконечні грища. Тут він пас панську худобу. Панську! Тим-то й ба, що панську.

   «Та й хіба він сам за весь свій двадцятилітній вік не був лишень панською худобою? Хіба його батько, мати, Соломія, навіть дідусь його, що ходив у Січ, а потім різав панів в Умані, — хіба ж вони не стали такою худобою?..і Коли б вони не були панським товаром, то не міг би пан розлучити його з Соломією та силою оддати їі за свого хурмана, не міг би сивого дідуся катувати на стайні нагаями… не похвалявся б оббілувати Остапа за сміливе слово.»

         « Народ стогнав у неволі, але стогнав потай, не протестуючи, І коли Остап, викоханий дідом у давніх традиціях, здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували йому, але далі спочуття діло не йшло. Знайшлись навіть такі, що вклали панові в уха бунтівничі речі молодика — і от тепер Остап, скривджений і цькований, мусив кинути рідний край.»

• Узагальніть, які настрої були серед українського селянства.
• Поясніть, з якою метою автор включив спогади Остапового діда  про минуле
• Прочитайте  епізод   у якому описано мрії Остапа про майбутнє. Яка його роль у творі?
• Як Остап і Соломія намагаються її здобути? Яких страждань, поневірянь вони з цього приводу зазнали?
• Коли втікачі переправились через Дунай, замість радості Остапа охопило почуття обурення. Чи логічним було таке почуття? Чим воно викликане? Свою відповідь обґрунтуйте
• Через що воля для героїв повісті має дорогу ціну? 
• Як Остап і Соломія намагаються її здобути? Яких страждань, поневірянь вони з цього приводу зазнали?
• За допомогою яких рис свого характеру Остап і Соломія долають труднощі, тяжкі випробовування, що дала їм доля?

Робота з таблицею

Перешкоди на шляху до волі

Прикордонна охорона – поранення Остапа –

 пітьма, морок – «високі стіни комишу» - шум плавнів –

пожежа – арешт Остапа – смерть Соломії та Івана

• Чи вдалося Остапові визволитися з неволі? Як прожив він решту свого життя?

• Чи вдалося Остапові досягти мети?
• Якого символічного значення набуває образ вітру у творі?

Висновок   одинокий ,------але не самотній,

                    Переможений,------ але не скорений.

4.  Закріплення знань, умінь та навичок

• Що змушує нас переживати за Остапа й Соломію?

Складання асоціативного дерева

Воля до життя;

Боротьба за право на свободу;

сила почуттів героїв;

гідність та самоповага;

рішучість;

безстрашність

1.Проведення тестового опитування

1.     Переховуючись у яругах, втікачі очікували:

а) румунів; б) перевізників; в) козаків.

     2.   Що вразило втікачів, коли вони переховувалися в комишах?

            а) крик ворони; б) хлюпіт води; в) вий вовка.

     3.   Річка, за якою знаходиться Туреччина:

            а) Прут; б) Дунай; в) Ворскла.

     4.   Що робили Остап із Соломією для того, щоб переправитися через річку?

            а) готували зброю; б) майстрували пліт; в) ремонтували човен.

     5.   Вирушаючи на пошуки людей, Соломія залишала Остапа:

            а) в ярузі; б) у лісі; в) біля вогнища.

     6.   Яких диких тварин Соломія не бачила, рухаючись через комиші озерця?

            а) качок; б) гусей; в) вужів.

              Слово вчителя

            Чарівним називає письменник слово „воля‟. Це слово, що передавало найкращу мрію народу, розпалювало кров і в Остапа. Він бунтував, нагадував й іншим кріпакам, що „пора вже висунути шию з панського ярма‟. Герой утікає на вільні землі.

            Незважаючи на труднощі і поневіряння Остап зберіг любов до волі. Щоб це підкреслити, Коцюбинський в епілозі змальовує вітер, наділяючи його рисами живої істоти.

            Прагнення до волі, самовіддана боротьба за неї, мужність, відвага ― найголовніші риси героїв твору. У цих образах втілено волелюбність українського народу. Який ніколи не міг змиритися ні з пануванням іноземних загарбників, ні з пануванням „своїх‟ поміщиків.

5. Підсумок уроку

Слово вчителя

            Ліричний герой твору ― волелюбне українське селянство, що тікало од пана і панщини, що не заплісніло в неволі, не втратило ще живої душі. Головна мрія його життя ― бажана воля.

            Волелюбний характер українського народу підкреслюється метафорою:       „Ярмо було накладено дикому турові‟, а саме його прагнення до волі ― порівнянням: „мов талії води під теплим подихом весни, річкою текло вкраїнське селянство…‟. Дух українського селянства письменник визначає епітетами вільнолюбивий, неспокійний, а пісню, яку він співав про волю,― чаруючим акордом.

         Доживав свого віку Остап переможений, але не скорений, наодинці, але не самотній, бо вірним його супутником і співрозмовником був вільний вітер. І мав герой єдине бажання — «злучитися» зі своєю половиною, яка чекала його на дні Дунаю. А вітер і досі нас закликає любити життя, цінувати волю, берегти рідну землю, бо за все це, як колись, так і тепер, платять дорогою ціною.        

6. Оцінювання учнів
7.  Домашнє завдання

·        I група учнів: написати твір-роздум „Як ти розумієш поняття „вільна людина?‟

·        II група учнів: скласти характеристики Остапа та Соломії, план до IV й V частин та епілогу повісті.

ІІІ група учнів: скласти характеристики Остапа та Соломії, план до IV й V частин та епілогу повісті.