Урок "М Метерлінк "Синій птах".

Тема.  М. Метерлінк як теоретик і практик «нової драми». Концепція символістського театру.  Ідея одухотворення життя й відновлення втрачених зв’язків у п’єсі - феєрії М. Метерлінка «Синій птах»

Мета — формувати компетентності: предметні (знання про життя та творчість М. Метерлінка; розуміння особливостей його драматургії й упливу його творчості на розвиток світової літератури; навички робити висновки, складати конспекти; культуру усного мовлення; уміння працювати в групах, парах; високі моральні якості особистості; любов до художнього слова; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: пізнавальну активність; комунікативну: навички спілкування в колективі; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурну: прагнення літературної освіченості; світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань.

Обладнання: мультимедійна презентація, картки-інформатори

Коли людина припиняє читати, вона перестає мислити.

Дені Дідро
 

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. Оголошення теми і завдань уроку (слайд № 1)

1. Слово вчителя

— Поміж відомих новаторів у галузі драматургії відомі імена Б. Брехта, Г. Ібсена, Дж. Б. Шоу. Кожен з них зробив свій внесок у розвиток національного театру та драматургії. Моріс Полідор Марі Бернар Метерлінк також один із загальновизнаних експериментаторів. Цього найвидатнішого драматурга Бельгії, якого ще за життя називали бельгійським Шекспіром, вважають засновником символістського театру. Моріс Метерлінк — лауреат Нобелівської премії з літератури (1911). Найвидатніші твори М. Метерлінка, створені на зламі ХІХ-ХХ ст., досі правлять за взірець символістської драми.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.Епіграф (слайд №2)

• Виберіть те слово, яке вам  найбільше підходить.

2.Повторення теорії літератури. (слайд №3)

 

 Модернізм - (дослівно — «осучаснений», від лат. modernus — сучасний) — це філософський і мистецький рух, який поряд з культурними течіями та змінами виник у західному суспільстві в кінці 19 — початку 20 століть.

 

Символізм - (від. грецьк. symbolon – знак, символ, ознака) – одна із течій модернізму, в якій замість художнього образу, що відтворює певне явище, застосовується художній символ, що є знаком мінливого “життя душі” і пошуком “вічної істини”.

 

Декаданс — загальна назва кризових явищ у мистецтві та культурі кінця 19 — початку 20 століть.

2.«Нова драма (слайд №4)

- Порівняйте особливості старої й нової  драми (слайд № 5)

 

«Ібсенізм» — це особливість художнього методу, що полягає в розкритті трагізму життя через зображення психологічних колізій, поєднання зовнішньої та внутрішньої дії, в інтелектуально-аналітичному підході до подій та образів, філософському осягненні дійсності, широкому використанні символіки й підтексту.

 

 

Розпочав перехід від «старої» до «нової» драми норвезький драматург Генрік Ібсен, творчість якого справила величезний вплив на всю подальшу драматургію. У творчості Ібсена беруть витоки психологічна драма та філософська «драма ідей».

 

Творчість Бернарда Шоу стала новим кроком у розвитку «нової драми». Його називають творцем «драми-дискусії» ХХ століття. Шоу вважав, що головне у драматичному творі — це боротьба ідей.

4. Основні тенденції розвитку драматургії кінця ХІХ – поч.. ХХ ст..(слайд №6)

 

5. Перевірка знань «Снігова куля»

Слово – речення – запитання – відповідь

(Ібсен – Розпочав перехід від «старої» драми до «нової». Який художній метод пов'язаний з його іменем? – «Ібсенізм».  Драма-дискусія – Конфлікт драми будується на дискусії. Хто є творцем драми-дискусії? – Б. Шоу.  Символістська драма  — Це драма, у якій дійовими особами виступають символічні образи, що дають змогу відобразити духовне життя людини. Чиї твори стали взірцем «символістської драми»? – Моріса Метерлінка.)

 

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ.

1.Слово вчителя.

- Хто ж він, драматург для якого мистецтво – особлива магічна сила. ( 7 слайд)

2. Повідомлення учнів (за випереджальним домашнім завданням)

(Учень (учениця) виступає із повідомленням «Моріс Метерлінк — бельгійський Шекспір».)

) лінія часу (біографія) « Моріс Метерлінк — найбільший теоретик і драматург символізму, творець «театру мовчання», бельгійський Шекспір».

Майбутній письменник народився в Ґенті, стародавньому місті Східної Фландрії, у родині нотаріуса. Початкову освіту здобув у єзуїтському колежі, що наклало помітний відбиток на його світогляд, вплинувши на формування «фламандського містицизму». Після закінчення колежу Метерлінк вивчав право в Парижі, однак юриспруденція не цікавила юнака, адже він мріяв про літературну творчість. У цей час він багато читав, товаришував із Шарлем Лерберґом і Ґреґуаром Леруа, видатними письменниками Бельгії. Адвокатом працював недовго, оскільки потреба творити виявилася нездоланною.

1886 року Метерлінк вирушив до Парижа. Саме там розпочалося його письменницьке життя. Його перша збірка віршів «Теплиці» (1887) вразила читачів своєю незвичністю, дивовижним поєднанням образів і акцентуванням на невпізнаному, що було лейтмотивом усіх поезій. У «Теплицях» втілився настрій ранніх драм Метерлінка, які зараховували до «статичного театру», або «театру мовчання». Після цієї збірки поезій згодом з’‎явилося ще дві. З’‎явилася також книжка філософського характеру «Скарби смиренних» (1896), у якій автор обстоював поетичне, сповнене фантазії, загадковості, таємничої краси мистецтво. Він не сприймав копіювання сірої буденності на засадах натуралізму, відкидав спрощене й надто раціональне тлумачення життя в дусі філософії позитивізму.

Філософську основу художніх поглядів бельгійського драматурга становив ідеалізм, причому в його містичному варіанті Метерлінк на місце католицького Бога поставив якесь безлике і фатальне. Невідоме, що керує світом і вороже людині. Перед особою всесильного Невідомого люди — це тільки слабкі й жалюгідні істоти, «тендітні й випадкові мерехтіння, що без явної мети віддані у владу подиху байдужної ночі». Людина ж, будучи осередком Невідомого, повинна жити «без справи, без думки, без світла». А головне — без слова, тому що неможливо виразити словами невимовне, таємницю: «істинне життя твориться в мовчанні». Отже, «театр мовчання» Метерлінка став своєрідним художнім утіленням його філософії.

1908 року з’‎явилася п’‎єса-казка Метерлінка «Синій птах», яка стала найвідомішим його твором.

Драматургічна творчість митця була відзначена 1911 р. Нобелівською премією з літератури. Його захоплено називали найбільшим драматургом сучасності, стверджували, що він перевершив самого Шекспіра, сперечалися, чи він сумний песиміст, чи сонячний, лагідний оптиміст, щасливчик у житті й мистецтві.

Драматург важко переживав початок Першої світової війни. Жорстокість збройного протистояння, руйнацію всіх гуманістичних цінностей, озвіріння загарбників він зобразив у романтичній драмі «Бургомістр Стільмонда».

Помер М. Метерлінк 5 травня 1949 р. в Ніцці.

Б) Презентація творчості драматурга.

3. Перехід до вивчення  «нової драми» Метерлінка,драми-феєрії. Кросенс (слайд № 8)

В) «Новаторство М. Метерлінка». (слайд № 9)

- Класичним зразком символістської драми Метерлінка є п’єси “Непрошена” й “Сліпі”, у яких відтворюється “трагедія кожного дня” – вторгнення Невідомого в повсякденне життя.

— М. Метерлінка вважають засновником символістського театру. Хоча він ніби й не був у прямому розумінні слова релігійною людиною, однак через містицизм межа між вірою в Бога і світоглядом драматурга майже зникла. Місце Бога в його світогляді посіло ще більш невиразне і невизначене поняття — Невідоме. Трибуною Невідомого став символістський театр Метерлінка — «театр смерті».

Усім керувало Невідоме, над світом панували небачені, «фатальні сили, наміри, які нікому не відомі». Часом Невідоме набувало вигляду смерті, але лише часом — подальша конкретизація цієї загадки неможлива людина — жертва. Невідомого, безсила й жалюгідна істота, віддана у полон «байдужої ночі». Відповідно «наша смерть керує нашим життям, і наше життя не має іншої мети, ніж наша смерть».

Усе символічне у «театрі смерті», усе — лише натяк на Невідоме. Людина залишена наодинці із загадкою, із Невідомим. Драматичний конфлікт звужений, усі перипетії, усі можливі ускладнення зняті. «Театр смерті» був першою фазою драматургії Метерлінка.

На початку 1890-х рр. митець переглянув свою символістську концепцію. І від «театру смерті» перейшов до «театру надії». Тож наступні п’‎єси Метерлінка відрізнялися від «театру мовчання». Наприклад, у п’‎єсі «Смерть Тентажіля» (1894) смерті протиставлено кохання. Сестри Тентажіля прагнуть визволити його з-під влади Невідомого. І це вже не статична драма — герої стали до боротьби з Невідомим. Тепер, на думку письменника, найважливішим стало «людство», часткою якого були «ми», а «бідність, праця без надії, злидні, голод, рабство» — це слова не Божої волі, а «наша власна справа». Письменник прагнув переробити містику, песимізм, оспівував активність, боротьбу, пізнання, а в плані естетичному подальший шлях драматурга пролягав від символізму до романтизму, від «театру смерті» до «театру надії» Найвідоміший твір цього періоду — «Синій птах».

4. Словникова робота (слайд № 10)

Драма – феєрія - 1. Театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, сценічними ефектами і трюками.

2.Один із жанрових різновидів драми. Для цього виду властивий фантастично-казковий сюжет, поряд із людьми діють створені уявою письменника фантастично-міфічні істоти.

 Особливості драми-феєрії:

– фантастично-казковий сюжет;

– дійові особи: міфічні або фантастичні істоти;

– відбуваються надзвичайні історії;

– театральний ефект з безліччю театральних трюків (західноєвропейська феєрія)

        Найвідомішою феєрією в українській літературі є драма ” Лісова пісня ” Лесі Українки.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Перевірка сприйняття.

А) колективна робота (слайд №11)

- Складіть анкету твору.

Тема драми: казкова подорож маленьких дітей дроворуба Тільтіль і Мітіль за чарівним Синім птахом.

 Ідея – «будь сміливим, щоб бачити приховане». Ідея п'єси гуманістична, життєствердна. Життя вже само по собі є щастям; сонце й життя сильніші за смерть. Завжди щасливий той, хто дарує щастя іншим.

Джерела: Філософська драма-феєрія “Синій птах” бельгійського письменника-символіста Моріса Метерлінка створена у 1908 році. У цей період у автора з’являються нові погляди на життя і творчість. Естетичні пошуки Метерлінка знаходились під впливом філософії ідеалістичної, в якій стверджується, що люди повинні шукати ідеальний світ крізь підсвідомість.

Світ має таємничу сутність, але зрозуміти її можуть лише чисті душею люди.

Б) Робота в групах.

І група. Відновіть текст.

Моріс Полідор Марі Бернар Метерлінк народився (29)… серпня (1862) … року в (Генті)… , в заможній фламандській сім’ї. Його батько був …(нотаріусом) , а мати – дочкою (багатого юриста)… .

В 1889 році він випускає поетичну збірку (Теплиці) «…» і п’єсу-казку (Принцеса Мален) «…». Після позитивних відгуків він залишає юридичну практику і присвячує себе (літературі) … . У 1895 р. Моріс зустрів Жоржетту Леблан, актрису і співачку, яка стала його … (супутницею життя) на 23 роки. Вона була його дружиною, секретарем і імпресаріо, оберігала його спокій. Також Жоржетта виконувала головні ролі, в основному владних жінок, в п’єсах драматурга.

У 1911 р. Метерлінку була присуджена (Нобелівська премія) …. «за багатогранну літературну діяльність, особливо за драматичні твори, відзначені багатством уяви і поетичною фантазією». Через хворобу  письменник не зміг бути присутнім на урочистій церемонії, і нагорода була вручена бельгійському послу в Швеції Чарлзу Ваутерсе.

1908 року з’‎явилася п’‎єса-казка Метерлінка (Синій птах) «…», яка стала найвідомішим його твором.

ІІ група Поясніть ключові слова.

Бельгійський Шекспір, єзуїтський колеж, юриспруденція, Париж, «Теплиці»,(перша збірка віршів втілився настрій ранніх драм Метерлінка), «театр мовчання» (став своєрідним художнім утіленням його філософії.), 1911 р, (Нобелівська премія), 5 травня 1949 р. (помер)

ІІІ група Складіть сенкан

 Метерлінк

ІV група Складіть сенкан

Щастя

2.Буктрейлер «Синій птах».

- А тепер ми поринемо в чарівний світ казки. Подивимось на головних її героїв.

(відео)

Г) Сюжетно-композиційні особливості драми-феєрії «Синій птах»

— В основі сюжету - казкова подорож дітей бідного дроворуба в пошуках Синього птаха, який принесе здоров’‎я і щастя хворій дівчинці - онучці феї Берилюни. Фольклорний мотив пошуків цілющого зілля дає авторові змогу провести своїх героїв - дівчинку Мітіль і хлопчика Тільтіля - через багато випробувань, що допоможуть їм відкрити вічні цінності і сенс життя, а саме: за Синім птахом (символом щастя) не потрібно ходити далеко, щастя поруч. Однак його потрібно побачити в реальному повсякденному житті - у батьківській любові, у турботі про ближніх, милосерді та безкорисливості. Образ Синього птаха багатозначний. Він також символізує пошуки істини, пізнання таємниць природи. Це споконвічне прагнення людства вимагає мужності, оскільки природа не хоче віддавати свої таємниці, а істину не можна відкрити раз і назавжди - вона нескінченна. У такий спосіб фантастично-казковий сюжет, властивий жанру феєрії, наповнюється філософським змістом. Автор зображує блукання людської душі у Всесвіті, її зустріч з добром і злом у пошуках істини та гармонії.

Особливості композиції

 

Композиція драми-феєрії також підпорядкована розкриттю її філософського змісту. П’єса складається з п’яти дій, дванадцяти картин, що є досить самостійними епізодами. Ці картини об’єднані між собою авторською ідеєю і наскрізними персонажами, відбивають етапи духовного розвитку дітей - майбутнього людства. Зустрічі з алегоричними персонажами в символічних ситуаціях, кожний з яких несе свою мораль, збагачує досвід і виховує душу Тільтіля і Мітіль. Так, у Країні Спогадів (дія 2, картина 3) серед померлих родичів вони усвідомлюють благородну потребу поваги до пам’ять предків. У садах Блаженств (дія 4, картина 9) діти дізнаються про різні цінності в людському житті. Одні Блаженства уособлюють плотські насолоди, убогі радості - це «гладкі земні Блаженства» (бути багатим, віддаватися лінощам, надмірностям у їжі й питві, багато спати, бути пихатим і т. ін.).

Композиція казки-феєрії М. Метерлінка «Синій птах»

Елемент композиції	Короткий зміст
Експозиція драми	Діти бідного дроворуба Тільтіль і Мітіль мріють про те, щоб Санта Клаус щось приніс їм  у Різдвяний вечір, та цього не стало, і голодні діти дивляться у вікно на сусідній багатий  будинок, куди потрапили всі подарунки
Зав’‎язка драми	Поява Феї. Фея пропонує дітям вирушити на пошуки Синього птаха для її хворої онучки,  яка хоче бути щасливою
Розвиток дії драми	Пов’‎язаний із розгортанням у наступних картинах її основного мотиву - всемогутності людини.  Він вперше прозвучав у другій картині, коли Собака, вірний друг людини, проголосив, що «людина - це все». У третій картині, дія якої відбувається у Країні Спогадів, де Тільтіль і Мітіль  побачилися зі своїми дідусем і бабусею, братиками і сестричками, розроблено мотив пам’‎яті. Четверта картина глибоко символічна. Дія її розгортається в палаці Ночі, де зберігаються сили  зла - Війни, Хвороби, Жахи, Привиди. У п’‎ятій картині («Ліс») письменник протиставляє людині природу. Шоста картина виконує  допоміжну роль: за наказом Феї діти повинні йти на цвинтар. У сьомій картині, дія якої відбувається вночі на сільському цвинтарі, розвивається мотив радості буття. Восьма картина готує до перебування у Садах Блаженства. Гладкі Блаженства - це символ  людських вад і спокус: розкошів, лінощів, пияцтва, розпусти
Кульмінація драми	Збагачені духовно у пошуках Синього птаха, Тільтіль і Мітіль потрапляють до Царства  Майбутнього - щасливу країну дітей, які ще не народилися
Розв’‎язка драми	Одинадцята картина - «Прощання». У символічній формі письменник висловлює думку про те, що жодну істину не можна вважати  абсолютною, а процес пізнання - завершеним. Зупинка - смерть пізнання. Синій птах у клітці –  символ такої зупинки. А щастя можна досягти лише впродовж постійного пізнання світу, у  невтомних пошуках істини
Епілог	Дванадцята картина. В останній картині п’‎єси драматург підкреслює зв’‎язок казкових ідеалів  і повсякденного життя. Процес пізнання - нескінченний. Істину не можна пізнати раз і назавжди

 

 

VІ. Підсумок уроку.

• Чи був щасливим сам автор?
• Складіть сенкан на тему «Щастя».

VІІ. Домашнє завдання.

Письмова відповідь

Погодьтесь або спростуйте слова Ельчіна Сафарлі: «Щастя не знаходять, його створюють».

 

Додаткова інформація

1. Повідомлення учнів (за випереджальним домашнім завданням)

(Учень (учениця) виступає із повідомленням «Моріс Метерлінк — бельгійський Шекспір».)

А) лінія часу (біографія) « Моріс Метерлінк — найбільший теоретик і драматург символізму, творець «театру мовчання», бельгійський Шекспір».

Майбутній письменник народився в Ґенті, стародавньому місті Східної Фландрії, у родині нотаріуса. Початкову освіту здобув у єзуїтському колежі, що наклало помітний відбиток на його світогляд, вплинувши на формування «фламандського містицизму». Після закінчення колежу Метерлінк вивчав право в Парижі, однак юриспруденція не цікавила юнака, адже він мріяв про літературну творчість. У цей час він багато читав, товаришував із Шарлем Лерберґом і Ґреґуаром Леруа, видатними письменниками Бельгії. Адвокатом працював недовго, оскільки потреба творити виявилася нездоланною.

Помер М. Метерлінк 5 травня 1949 р. в Ніцці.

Б) Мультимедійна презентація творчості драматурга.

1886 року Метерлінк вирушив до Парижа. Саме там розпочалося його письменницьке життя. Його перша збірка віршів «Теплиці» (1887) вразила читачів своєю незвичністю, дивовижним поєднанням образів і акцентуванням на невпізнаному, що було лейтмотивом усіх поезій. У «Теплицях» втілився настрій ранніх драм Метерлінка, які зараховували до «статичного театру», або «театру мовчання». Після цієї збірки поезій згодом з’‎явилося ще дві. З’‎явилася також книжка філософського характеру «Скарби смиренних» (1896), у якій автор обстоював поетичне, сповнене фантазії, загадковості, таємничої краси мистецтво. Він не сприймав копіювання сірої буденності на засадах натуралізму, відкидав спрощене й надто раціональне тлумачення життя в дусі філософії позитивізму.

Філософську основу художніх поглядів бельгійського драматурга становив ідеалізм, причому в його містичному варіанті Метерлінк на місце католицького Бога поставив якесь безлике і фатальне. Невідоме, що керує світом і вороже людині. Перед особою всесильного Невідомого люди — це тільки слабкі й жалюгідні істоти, «тендітні й випадкові мерехтіння, що без явної мети віддані у владу подиху байдужної ночі». Людина ж, будучи осередком Невідомого, повинна жити «без справи, без думки, без світла». А головне — без слова, тому що неможливо виразити словами невимовне, таємницю: «істинне життя твориться в мовчанні». Отже, «театр мовчання» Метерлінка став своєрідним художнім утіленням його філософії.

1908 року з’‎явилася п’‎єса-казка Метерлінка «Синій птах», яка стала найвідомішим його твором.

Драматургічна творчість митця була відзначена 1911 р. Нобелівською премією з літератури. Його захоплено називали найбільшим драматургом сучасності, стверджували, що він перевершив самого Шекспіра, сперечалися, чи він сумний песиміст, чи сонячний, лагідний оптиміст, щасливчик у житті й мистецтві.

Драматург важко переживав початок Першої світової війни. Жорстокість збройного протистояння, руйнацію всіх гуманістичних цінностей, озвіріння загарбників він зобразив у романтичній драмі «Бургомістр Стільмонда».

В) «Новаторство М. Метерлінка». (слайд № 9)

— М. Метерлінка вважають засновником символістського театру. Хоча він ніби й не був у прямому розумінні слова релігійною людиною, однак через містицизм межа між вірою в Бога і світоглядом драматурга майже зникла. Місце Бога в його світогляді посіло ще більш невиразне і невизначене поняття — Невідоме. Трибуною Невідомого став символістський театр Метерлінка — «театр смерті».

Усім керувало Невідоме, над світом панували небачені, «фатальні сили, наміри, які нікому не відомі». Часом Невідоме набувало вигляду смерті, але лише часом — подальша конкретизація цієї загадки неможлива людина — жертва. Невідомого, безсила й жалюгідна істота, віддана у полон «байдужої ночі». Відповідно «наша смерть керує нашим життям, і наше життя не має іншої мети, ніж наша смерть».

Усе символічне у «театрі смерті», усе — лише натяк на Невідоме. Людина залишена наодинці із загадкою, із Невідомим. Драматичний конфлікт звужений, усі перипетії, усі можливі ускладнення зняті. «Театр смерті» був першою фазою драматургії Метерлінка.

На початку 1890-х рр. митець переглянув свою символістську концепцію. І від «театру смерті» перейшов до «театру надії». Тож наступні п’‎єси Метерлінка відрізнялися від «театру мовчання». Наприклад, у п’‎єсі «Смерть Тентажіля» (1894) смерті протиставлено кохання. Сестри Тентажіля прагнуть визволити його з-під влади Невідомого. І це вже не статична драма — герої стали до боротьби з Невідомим. Тепер, на думку письменника, найважливішим стало «людство», часткою якого були «ми», а «бідність, праця без надії, злидні, голод, рабство» — це слова не Божої волі, а «наша власна справа». Письменник прагнув переробити містику, песимізм, оспівував активність, боротьбу, пізнання, а в плані естетичному подальший шлях драматурга пролягав від символізму до романтизму, від «театру смерті» до «театру надії» Найвідоміший твір цього періоду — «Синій птах».

Г) Сюжетно-композиційні особливості драми-феєрії «Синій птах»

 

— В основі сюжету - казкова подорож дітей бідного дроворуба в пошуках Синього птаха, який принесе здоров’‎я і щастя хворій дівчинці - онучці феї Берилюни. Фольклорний мотив пошуків цілющого зілля дає авторові змогу провести своїх героїв - дівчинку Мітіль і хлопчика Тільтіля - через багато випробувань, що допоможуть їм відкрити вічні цінності і сенс життя, а саме: за Синім птахом (символом щастя) не потрібно ходити далеко, щастя поруч. Однак його потрібно побачити в реальному повсякденному житті - у батьківській любові, у турботі про ближніх, милосерді та безкорисливості. Образ Синього птаха багатозначний. Він також символізує пошуки істини, пізнання таємниць природи. Це споконвічне прагнення людства вимагає мужності, оскільки природа не хоче віддавати свої таємниці, а істину не можна відкрити раз і назавжди - вона нескінченна. У такий спосіб фантастично-казковий сюжет, властивий жанру феєрії, наповнюється філософським змістом. Автор зображує блукання людської душі у Всесвіті, її зустріч з добром і злом у пошуках істини та гармонії.

Особливості композиції

 

Композиція драми-феєрії також підпорядкована розкриттю її філософського змісту. П’єса складається з п’яти дій, дванадцяти картин, що є досить самостійними епізодами. Ці картини об’єднані між собою авторською ідеєю і наскрізними персонажами, відбивають етапи духовного розвитку дітей - майбутнього людства. Зустрічі з алегоричними персонажами в символічних ситуаціях, кожний з яких несе свою мораль, збагачує досвід і виховує душу Тільтіля і Мітіль. Так, у Країні Спогадів (дія 2, картина 3) серед померлих родичів вони усвідомлюють благородну потребу поваги до пам’ять предків. У садах Блаженств (дія 4, картина 9) діти дізнаються про різні цінності в людському житті. Одні Блаженства уособлюють плотські насолоди, убогі радості - це «гладкі земні Блаженства» (бути багатим, віддаватися лінощам, надмірностям у їжі й питві, багато спати, бути пихатим і т. ін.).

 

 

 

Буктрейлер «Синій птах».

- А тепер ми поринемо в чарівний світ казки. Подивимось на головних її героїв.

(відео)

 1908 року з’‎явилася п’‎єса-казка Метерлінка «Синій птах», яка стала найвідомішим його твором. "Синій птах" - одна з найбільших за обсягом п'єс Метерлінка про сенс життя і всемогутність людини. Коли 1907 року Московський Художній театр починав репетиції "Синього птаха", режисер, яким був керівник театру Костянтин Станіславський, звернувшись до трупи, говорив, що для цієї п'єси потрібні нові сценічні засоби, щоб краще відтворити сновидіння, мрії, передчуття, властиві драматургії Метерлінка, що це неможливо передати традиційними театральними прийомами. Вистава мала бути наївною, простою, легкою, радісною, як сон десятирічної дитини, і в той же час - грандіозною, бо вона мала втілювати мрію великого поета. Вона покликана захоплювати дітей і пробуджувати серйозні роздуми у дорослих.

 

І група. Відновіть текст.

Моріс Полидор Марі Бернар Метерлінк народився … серпня  … року в … , в заможній фламандській сім’ї. Його батько був … , а мати – дочкою … .

В 1889 році він випускає поетичну збірку  «…» і п’єсу-казку «…». Після позитивних відгуків він залишає юридичну практику і присвячує себе … . У 1895 р. Моріс зустрів Жоржетту Леблан, актрису і співачку, яка стала його … на 23 роки. Вона була його дружиною, секретарем і імпресаріо, оберігала його спокій. Також Жоржетта виконувала головні ролі, в основному владних жінок, в п’єсах драматурга.

У 1911 р. Метерлінку була присуджена  …. «за багатогранну літературну діяльність, особливо за драматичні твори, відзначені багатством уяви і поетичною фантазією». Через хворобу  письменник не зміг бути присутнім на урочистій церемонії, і нагорода була вручена бельгійському послу в Швеції Чарлзу Ваутерсе.

1908 року з’‎явилася п’‎єса-казка Метерлінка «…», яка стала найвідомішим його твором.

ІІ група Поясніть ключові слова.

Бельгійський Шекспір, єзуїтський колеж, юриспруденція, Париж, «Теплиці», «театр мовчання» , 1911 р, , 5 травня 1949 р.

Хліб.  Від імені всіх, зі стримуваним, але щирим і глибоким зворушенням я прощаюся з цима двома доленосними дітьми, висока місія яких сьогодні добігла кінця. Із невимовною ніжністю, а також із обопільною повагою ми кажемо їм сумовите "Прощайте!"

… ви не почуєте мене, не побачите мене наживо... Ваші очі не зрітимуть більше невидимого життя речей... Та я завжди буду тут, у діжі, на дощечці, на столі, біля супу, я, саме я, насмілюся сказати, — найвірніший і найдавніший друг і співтрапезник Людини...

Вогонь (прожогом).  Прощавайте! Тільтілю! Мітіль!.. Прощавайте, любі дітки... Згадайте мене, як вам буде треба щось десь підпалити...

 

Вода Дітки.  Я приязна й лагідна, добра до людей...

 Любіть водограї, дослухайтеся до струмків... Я завжди буду поруч...

 Як сядете ввечері біля джерельця в лісі (а їх тут чимало), спробуйте збагнути, що воно силкується сказати...

 Згадуйте мене, як побачите глечика... Ви стрінете мене й у  поливалці, й у цистерні, і в кранику...

 

Цукор  Як у ваших спогадах лишиться малесеньке місце, згадайте, що моя присутність була вам приємна… .

 

Душа Світла. Ось і настала мить прощання. Я йду до країни Мовчання Речей.

Я не маю голосу, як вода, я маю лише ясність, якої Людям не чути... Та я пильную їх довіку... Згадуйте мене — я промовлятиму до вас у кожному місячному промені, з кожної засвіченої лампи, у кожній ясній і добрій думці вашої душі...

 

Дівчинка (крик розпачу). Бабусю! Він полетів!.. Дівчинка заходиться плачем.

 

Тільтіль.  Не плач... Я його знову впіймаю... (Виходить на авансцену і звертається до глядачів.) Якщо знайдете птаха, чи не могли б Ви повернути його нам?.. Він нам потрібен, аби стати щасливими, згодом...